Рішення № 83699547, 19.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2019 року Справа № 160/5998/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

27 червня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач-1), ОСОБА_2 (далі - позивач-2), ОСОБА_3 (далі - позивач-3) та ОСОБА_4 (далі - позивач-4) звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просять:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 як учасникам ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, які стали особами з інвалідністю у порядку ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ - протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 які внаслідок ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, стали особами з інвалідністю, пенсію, починаючи з 01.10.2017 року у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року у порядку ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачі зазначили, що є учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ої категорії та особами з інвалідністю, яке пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Перебувають на обліку в Пенсійному фонді та отримують пенсію по інвалідності. 08 червня 2019 року позивачі звернулись до Пенсійного фонду із заявами про перерахунок пенсії з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України №851 від 15.11.2017 р. та абз.3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Проте, відповіді не отримали, що зумовило звернення до суду. Позивачі вважають, що мають всі законні підстави вимагати від Пенсійного фонду перерахунку пенсії по інвалідності, виходячи п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року з 01.10.2017 року, як учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до ст. 59 Закону №796, відмова відповідача у здійсненні перерахунку пенсії незаконна, просять відновити порушене право.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 р. відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/5998/19 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

25 липня 2019 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримують пенсію по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із заявами про проведення перерахунку з 01.10.2017 року в п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до .3 ст.59 Закону №796 не звертались. Відповідно, відмову у проведенні перерахунку не отримували. Відповідач зауважив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при виконанні робіт по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС не проходили дійсну строкову службу, а були призвані для проходження військових зборів, тому дія норми ч. 3 ст. 59 Закону №796 на них не розповсюджувалась. Крім того, з 01.07.2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з урахуванням внесених змін в постанову КМУ №1210 вже здійснено перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону №796. Щодо позивача ОСОБА_4 , відповідач зазначив, що на відміну від інших позивачів, ОСОБА_4 отримує пенсію за віком на пільгових умовах, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відтак, до нього не застосовуються норми ст. 59 Закону №796. При цьому, із заявою про перехід на інших вид пенсії не звертався. Зважаючи на викладене, відповідач просив відмовити у задоволенні позовної заяви.

08 серпня 2019 року від відповідача надійшла пенсійна справа ОСОБА_1 .

Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 (далі - позивач-1), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 13 червня 1967 р. по 30 червня 1969 р. проходив дійсну строкову службу Радянській армії. З 19 серпня 1988 р. по 05 листопада 1988 р. у складі військової частини №64354 брав участь у військових зборах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач-1 віднесений до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок захворювання, яке пов`язано з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Позивач-1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 08.08.2002 р. як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. З 12 липня 2019 року за заявою ОСОБА_1 його переведено на інший вид пенсії по інвалідності, умови призначення: ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

ОСОБА_2 (далі - позивач-2), ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 28 травня 1979 року по 09 червня 1981 року проходив дійсну строкову службу. З 26 грудня 1986 по 17.02.1987 у складі військової частини №53893 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач-2 віднесений до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є особою з інвалідністю ІІІ групи (50% втрати професійної працездатності) внаслідок захворювання, яке пов`язано з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Позивач-2 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як отримувач пенсії по інвалідності, умови призначення: ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

ОСОБА_3 (далі - позивач-3), ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 20 листопада 1971 року по 03 листопада 1973 року проходив дійсну строкову службу. З 27 липня 1986 р. по 12 серпня 1986 р. у складі військової частини №32207 брав участь у військових зборах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні №3. Позивач-3 віднесений до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, яке пов`язано з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Позивач-3 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як отримувач пенсії по інвалідності, умови призначення: ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

ОСОБА_4 (далі - позивач-4), ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 17 листопада 1969 р. по 11 листопада 1971 р. проходив дійсну строкову службу. З 19 листопада 1987 р. по 12 квітня 1988 р. брав участь у військових зборах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач-4 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та віднесений до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок захворювання, яке пов`язано з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Позивач-4 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, до січня 2006 року - як отримувач пенсії по інвалідності згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». За заявою від 25.01.2006 р. про переведення на пенсію за віком, ОСОБА_4 отримує пенсію за віком на пільгових умовах згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та додаткову пенсію, як потерпілий внаслідок Чорнобильської катастрофи.

08 червня 2019 року позивачі звернулись до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії як військовослужбовцям, які проходили строкову службу з ліквідацією аварії на ЧАЕС і втративши здоров`я, ставши інвалідами згідно з ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Не отримавши відповіді на подані заяви, позивачі звернулись до суду з цим позовом.

У відзиві відповідач зазначив, що перерахунок пенсії позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та за формулою Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 р. №1210 (із змінами, внесеними постановою КМУ від 26.06.2019 р. №543), проведений з 01 липня 2019 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Конституцією України закріплено основи соціальної спрямованості держави.

Згідно зі ст.3, ст. 19, ст. 46 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).

Статтею 1 Закону України № 796-ХІІ встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Тобто, метою Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: Чорнобильської катастрофи; інших ядерних аварій та випробувань; військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Статтею 10 зазначеного Закону учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

До військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Статтею 59 зазначеного Закону регулюються питання пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Частиною 3 ст. 59 Закону № 796-XII, у редакції Закону України «Про внесення змін до вказаного Закону від 05 жовтня 2006 року № 231-V», було визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Так, частиною 3 статті 59 Закону № 796-XII у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, було визначено одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Водночас, Законом України № 2148-VIII від 03.10.2017 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесено зміни до ч.3 ст.59 статті 59 Закону № 796-XII.

Так, ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII у редакції, чинній з 01 жовтня 2017 року, передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.

Отже, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII від 03.10.2017 р. розширено перелік категорій осіб, на яких вказана норма розповсюджується: особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань; особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Проте, незмінною залишилася умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період.

Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII не допускається):

1) особа має статус особи з інвалідністю;

2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;

3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Аналогічного висновку щодо одночасної необхідності дотримання вказаних вище критеріїв дійшов Верховний Суд у постановах від 11.12.2018 року у справі № 822/1346/18, від 26.03.2019 року у справі № 816/99/18.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд повинен враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пунктом 9.1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 (в редакції, чинної на момент звернення позивачів із заявами про перерахунок пенсії), передбачено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Судом встановлено, що позивачі є учасниками ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС, віднесені до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є особами з інвалідністю внаслідок захворювання, яке пов`язано з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та перебувають на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України.

Так, ОСОБА_2 з 26 грудня 1986 по 17.02.1987 у складі військової частини №53893 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, перебуває на обліку в пенсійному фонді як отримувач пенсії по інвалідності, умови призначення: ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Водночас, з матеріалів справи також вбачається, що дійсну строкову службу позивач-2 проходив з 28 травня 1979 року по 09 червня 1981 року.

Отже, на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач-2 не проходив дійсну строкову службу, а тому ОСОБА_2 не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на перерахунок пенсії за ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та п. 9-1 Порядку № 1210, оскільки його участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відбувалася поза межами проходження дійсної строкової служби.

ОСОБА_3 з 27 липня 1986 р. по 12 серпня 1986 р. у складі військової частини №32207 брав участь у військових зборах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні №3, перебуває на обліку в пенсійному фонді як отримувач пенсії по інвалідності, умови призначення: ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Водночас, з матеріалів справи також вбачається, що дійсну строкову службу позивач-3 проходив з 20 листопада 1971 року по 03 листопада 1973 року.

Отже, на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач-3 не проходив дійсну строкову службу, а тому ОСОБА_3 не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на перерахунок пенсії за ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та п. 9-1 Порядку № 1210, оскільки його участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відбувалася поза межами проходження дійсної строкової служби.

Разом з тим, вирішуючи цю справу, суд вважає за необхідне врахувати Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) за конституційними скаргами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 25 квітня 2019 року у справі N 3-14/2019 (402/19, 1737/19) (N 1-р (II)/2019), яким вирішено:

1. Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.91 року N 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю;

2. Словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.91 року N 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 року N 2136-VIII, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, вимога частини 3 статті 59 Закону N 796-XII щодо участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби втратила чинність з 25.04.2019 року.

Зважаючи на викладене, з урахуванням рішення Конституційного Суду України у справі N 3-14/2019 (402/19, 1737/19 (N 1-р (II)/2019), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року N 796-XII зі змінами, суд вважає, що позивачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали право на перерахунок пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, саме з 25 квітня 2019 року.

Разом з тим, суд зазначає, що Закон № 796-XII не передбачає перерахунку пенсії за відсутності заяви пенсіонера, тобто такий перерахунок носить заявницький характер.

Отже у разі, коли заявник вважає, що має право на перерахунок пенсії після прийняття Рішенням Конституційного суду України від 25 квітня 2019 р. у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19 (№ 1-р(II)/2019), він має звернутись до пенсійного фонду із заявою про такий перерахунок.

З матеріалів справи встановлено, що позивачі звернулись до відповідача із заявами про перерахунок пенсії 08.06.2019 року (тобто після винесення Конституційним Судом України відповідного рішення), де просили здійснити перерахунок відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.

У ході судового розгляду встановлено, що перерахунок пенсії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та за формулою Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 р. №1210 (із змінами, внесеними постановою КМУ від 26.06.2019 р. №543), проведений з 01 липня 2019 року.

У зв`язку з чим, позовні вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в перерахунку пенсії не підлягають задоволенню.

Втім, суд не погоджується з відповідачем щодо періоду, з якого вчинено перерахунок пенсії по інвалідності позивачу-2 та позивачу-3.

Позивачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 набули право на перерахунок пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, саме з 25.04.2019 року, тобто з ухваленням рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р (ІІ)/2019 справа № 3-14/2019 (402/19, 1737/19), а не з 01.07.2019 року.

З цих же підстав, не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов`язання провести їм перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.10.2017 року.

Разом з тим, посилання відповідача на постанову КМУ від 26.06.2019 р. №543 в якості обґрунтування перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 01.07.2019 р., не враховуються судом.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону (преамбула до Закону № 1058-IV).

Конституційне поняття «Закон України», на відміну від поняття «законодавство України», не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти ж Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами, в даному випадку, на отримання позивачем пенсії у розмірі, встановленому законом.

За таких обставин, невчинення відповідачем дій щодо перерахунку пенсії позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року, на підставі їх заяви від 08.06.2019 року про такий перерахунок саме з 25.04.2019 року, не ґрунтуються на вимогах закону з урахуванням рішення Конституційного Суду України у справі N 3-14/2019 (402/19, 1737/19 (N 1-р (II)/2019).

Щодо стосується позивача-1 - ОСОБА_1 , суд зазначає, що позовні вимоги щодо нього не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частина 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» стосується обрахунку пенсії по інвалідності наведеним вище категоріям осіб.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 19 серпня 1988 р. по 05 листопада 1988 р. у складі військової частини №64354 брав участь у військових зборах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, дійсну строкову службу позивач-1 проходив з 13.06.1967 року по 30.06.1969 року, є особою з інвалідністю внаслідок захворювання, яке пов`язано з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та з 08.08.2002 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Дніпропетровській області, проте як отримувач основної пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та додаткової пенсії як потерпілий внаслідок аварії на ЧАЕС.

У ході судового розгляду справи встановлено, що 12 липня 2019 року позивач-1 звернувся до Пенсійного фонду із заявою про переведення на інший вид пенсії, на пенсію по інвалідності.

Згідно з відомостями з пенсійної справи, позивача-1 переведено пенсію по інвалідності (умови призначення: ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») та проведено нарахування пенсії по інвалідності з липня 2019 року.

За таких обставин, суд вважає, що позивач-1 не довів порушення відповідачем його права на перерахунок пенсії згідно із ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки на момент виникнення спірних відносин позивач-1 не набув такого права.

Не підлягають задоволенню і позовні вимоги ОСОБА_4 виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 з 17 листопада 1969 р. по 11 листопада 1971 р. проходив дійсну строкову службу, з 19 листопада 1987 р. по 12 квітня 1988 р. брав участь у військових зборах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, є особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок захворювання, яке пов`язано з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Проте, починаючи з січня 2006 року ОСОБА_4 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду як отримувач основної пенсії за віком на пільгових умовах згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та додаткової пенсії, як потерпілий внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Доказів звернення позивача-4 до Пенсійного фонду із заявою про переведення на пенсію по інвалідності суду не надано. Відтак, наразі положення частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не розповсюджуються на позивача-4.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку про те, що позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що оскільки позивачі звільнені від сплати судового збору, інші судові витрати ними понесені не були, відсутні підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_2 , як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 25 квітня 2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», - виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з 25 квітня 2019 року.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_3 , як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 25 квітня 2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_3 перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», - виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з 25 квітня 2019 року

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 - відмовити.

У задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський