Рішення № 83699496, 08.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2019 року Справа № 160/3080/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКонєвої С.О. при секретарі судового засіданняЗіненко А.О. за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: Піскова А.В. Федущак Н.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення №0813430-1312-0466 від 23.04.2018р., податкової вимоги №101758-17/66 від 14.09.2018р., -

ВСТАНОВИВ:

03.04.2019р. (згідно штемпеля поштового зв`язку) ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 10.06.2019р., просить визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення №0813430-1312-0466 зі сплати податкового зобов`язання транспортного податку за 2018 рік у розмірі 25000,00 грн.;

- податкову вимогу №101758-17/66 про сплату податкового боргу з транспортного податку з фізичних осіб за 2018 рік у розмірі 25000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона є власником легкового автомобілю - Mercedes-Benz, модель GLS 400 4 MATIC Coupe, 2017 року випуску, з об`ємом двигуна 2996 куб.см., об`єм циліндрів двигуна - 3, типом двигуна - внутрішнього згорання, тип палива - бензин. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області були прийняті оспорювані податкове повідомлення рішення №0813430-1312-0466 від 23.04.2018р. та податкова вимога №101758-17/66 від 14.09.2018р. про визначення позивачеві транспортного податку за 2018 рік у сумі 25000,00 грн., встановленого ст.267 ПК України. Позивач не погоджується із наведеними вище податковим повідомленням-рішенням та податковою вимогою, просить визнати їх протиправними та скасувати посилаючись на те, що її автомобіль не є об`єктом оподаткування у розумінні п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України, оскільки за наведеною нормою об`єктом оподаткування транспортним податком є автомобілі віком до 5 років та середньоринкова вартість яких складає більше ніж 1 396 125,00 грн. станом на 01.01.2018р., тоді як згідно проведеного позивачем розрахунку електронного калькулятора, який наявний на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, середньоринкова вартість її автомобіля на момент подання позовної заяви складає - 1 089 311,00 грн., тобто менше ніж 750 розмірів мінімальної заробітної плати, а тому її автомобіль не є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2018р. Окрім того, в заяві про уточнення позовних вимог від 10.06.2019р., представник позивача зазначає, що відповідач не використав офіційний веб-сайт Мінекономрозвитку та не розрахував середньоринкову вартість її транспортного засобу шляхом введення даних про авто, оскільки така інформація відповідачем до відзиву не надана. Окрім того, представник позивача вказує на те, що наданий третьою особою розрахунок середньоринкової вартості легкового автомобіля Mercedes-Benz моделі GLS-Class 2018 року випуску об`єм циліндрів двигуна - 3, типом двигуна - внутрішнього згорання, тип палива - дизель не може вважатися допустимим доказом по справі, оскільки позивач має у власності легковий автомобіль Mercedes-Benz, модель GLS 400 4 MATIC Coupe, 2017 року випуску, з об`ємом двигуна 2996 куб.см., об`єм циліндрів двигуна - 3, типом двигуна - внутрішнього згорання, тип палива - бензин. За викладеного, представник позивача вказує на те, що податковий орган взагалі безпідставно нарахував транспортний податок позивачеві та виніс оспорювані податкове повідомлення-рішення та податкову вимогу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, у письмовому відзиві на позов просив у задоволенні даного адміністративного позову відмовити повністю посилаючись на те, що у власності позивача перебуває легковий автомобіль Mercedes-Benz, модель GLS 400 4 MATIC Coupe, 2017 року випуску з об`ємом двигуна 2996 куб.см., який згідно норм податкового законодавства є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році та податковий борг у позивача з`явився згідно податкового повідомлення-рішення (форми Ф) №0813430-1312-0466 від 23.04.2018р. у сумі 25000,00 грн. з граничним терміном сплати до 21.08.2018р. та не оскарженням його у судовому порядку. Представник відповідача зазначає, що у зв`язку із несплатою позивачем до бюджету податкового боргу податковим органом в автоматичному режимі сформовано та направлено позивачеві податкову вимогу №101758-17/66 від 14.09.2018р. Окрім того, представник відповідача вказує на те, що у позовній заяві позивач посилається на норми ПК України, які діяли у 2017 році, тоді як оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято у 2018 році. При цьому, представник відповідача вказує на те, що Перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2018р. (звітного) року, що підпадають під об`єкт оподаткування транспортним податком розміщений на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (а.с.55-57).

Ухвалою суду від 07.05.2019р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено її судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, при цьому, вказаною ухвалою до участі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору судом було залучено - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на підставі ст.49 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 31.05.2019р. (а.с.2).

У судовому засіданні 31.05.2019р., у зв`язку із необхідністю надання представнику позивача додаткового часу для надання уточнених позовних вимог до суду та їх направлення відповідачеві з дотриманням вимог ч.7 ст.47 Кодексу адміністративного судочинства України, у судовому засіданні оголошувалася перерва до 08.07.2019р.

Третя особа свого представника в судові засідання 31.05.2019р. та 08.07.2019р. не направила, проте, у надісланих 19.05.2019р. засобами електронного зв`язку та 22.05.2019р. засобами поштового зв`язку поясненнях, представник третьої особи просив про розгляд справи без участі представника Мінекономрозвитку (а.с.46-47,50-51).

Окрім того, у надісланих 19.05.2019р. засобами електронного зв`язку та 22.05.2019р. засобами поштового зв`язку поясненнях, представник третьої особи вказав на те, що 1000 куб.см є еквівалентом 1 літру, а тому об`єм циліндрів двигуна автомобіля 2996 куб.см з урахуванням заокруглення до найближчого основного розряду дорівнює 3,0 літра. Відповідно до пунктів 5 і 6 Методики та інформацією ДП "Держзовнішінформ" аналогічним легковому автомобілю Mercedes-Benz GLS 400 4 MATIC у 2018 році є автомобіль Mercedes-Benz GLS-Class з об`ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, бензин до 2 років експлуатації (включно), який було включено до Переліку. Розрахована у 2018р. згідно з Методикою середньоринкова вартість легкового автомобіля Mercedes-Benz GLE-Series з GLS-Class з об`ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, 2017 року випуску становила 1 551 966,02 грн. (з ПДВ) (а.с.46-47,50-51).

У відповідності до вимог ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи наведене, клопотання представника третьої особи про розгляд справи без його участі, яке викладене у його письмових поясненнях, вислухавши думку учасників справи з приводу вказаного клопотання, строки розгляду справи, встановлені ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути дану справу без участі представника третьої особи з урахуванням поданих ним вищенаведених письмових пояснень.

У ході судового розгляду справи судом встановлені наступні обставини у даній справі.

ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 27.09.2017р. є власником транспортного засобу марки Mercedes-Benz GLS 400 4 MATIC Coupe з об`ємом двигуна - 2996 куб.см., 2017 року випуску, тип пального - В - бензин, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується копією паспорта та копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 та копією договору поставки автомобіля №0752623115 від 13.05.2017р. (а.с.11-15,17,18-21).

23.04.2018р. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області відповідно до п.п.267.6.2 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №0813430-1312-0466, за яким позивачеві було визначено суму податкового зобов`язання за платежем - транспортний податок з фізичних осіб за 2018 рік у сумі 25000,00 грн., що підтверджується копією наведеного податкового повідомлення-рішення (а.с.60).

В подальшому, 17.09.2018р. податковим органом було прийнято податкову вимогу форми «Ф» №101758-17/66 відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, за якою станом на 13.09.2018р. сума податкового боргу позивача за платежем транспортний податок з фізичних осіб складає 25000,00 грн., що підтверджується копією відповідної податкової вимоги, наявною у справи (а.с.8,63).

Позивач не погодилася із вказаними оспорюваними податковим повідомленням-рішенням та податковою вимогою просить визнати їх протиправними та скасувати посилаючись на те, що її автомобіль не є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році, оскільки згідно розрахунку, проведеного за допомогою електронного калькулятора на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку середньоринкова вартість автомобіля, що належить позивачеві, складає 1 089 311,00 грн. грн., тобто менше ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2018р. (що становить 1396125,00 грн.).

Заслухавши учасників справи, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, як мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктом оподаткування.

Відповідно до п.267.4 ст.267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

За приписами п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України, у редакції чинній станом на 01.01.2018р., встановлено, що об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розмішується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

Згідно п.п.267.6.3 п.267.6 ПК України з 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов`язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об`єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

У відповідності до вимог п.п.267.6.1, 267.6.2 п.267.6 ст.267 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року №403 затверджено Порядок визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, який відповідно до п.1 встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів (далі - транспортні засоби) з метою визначення доходу від їх продажу (обміну) для цілей обкладення податком на доходи фізичних осіб (далі - Порядок №403).

Відповідно до п.2 Порядку №403 встановлено, що середньоринковою вартістю транспортних засобів є величина, яка визначається статистичними методами і еквівалентна імовірній ціні, за яку може здійснюватися купівля-продаж транспортних засобів певної марки та моделі з відповідним строком експлуатації та пробігом на встановлену дату проведення оцінки.

Згідно до п.13, п.14 Порядку №403 середньоринкова вартість транспортних засобів розраховується щокварталу Мінекономрозвитку для кожної марки та моделі транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, оприлюднюється до 10 числа наступного місяця в установленому Мінекономрозвитку порядку на офіційному веб-сайті Міністерства для вільного доступу та зберігається протягом 1095 днів з дня її оприлюднення. Мінекономрозвитку забезпечує режим роботи офіційного веб-сайту, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість транспортних засобів шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску та пробіг, а також роздрукувати зазначену інформацію з реквізитами Міністерства.

Так, згідно до змісту Переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2018 (звітного) року, розміщеного на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку, автомобіль марки Mercedes-Benz GLS 400 4 MATIC Coupe з об`ємом циліндрів двигуна - 2996 куб.см., 2017 року випуску, тип пального - В - бензин, як об`єкт оподаткування транспортним податком та вартість якого становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати на 01.01.2018р. - відсутній (а.с.96-101).

Разом з тим, аналогічний автомобіль марки Mercedes-Benz GLS-Class з об`ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, бензин до 2 років експлуатації (включно) було включено до наведеного Переліку (а.с.96-101).

Згідно до вимог ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 01 січня у 2018 році встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 3723 гривні.

Отже, оподаткуванню підлягають автомобілі, середньоринкова вартість яких перевищує 1 396 125,00 (375х3723) гривень та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно).

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року №66 затверджена Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів ( далі - Методика №66) відповідно до положень пункту 2 якої, середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: С ср=Ц н х (Г/100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об`єму двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013р. №403.

Пунктом 3 Порядку №403 встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср=Цн х (Г/100)х(1+ (Гк/100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Згідно з п.4 Порядку №403, джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 5 Методики №66, ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель, конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об`єм двигуна; потужність двигуна, тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація. Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.

При цьому, відповідно до п.13 Методики №66 Мінекономрозвитку розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

Згідно п.14 Методики №66 Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про її марку, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двинула та тип пального.

На коефіцієнт коригування ринкової вартості транспортних засобів згідно з додатком 1 та додатком 2 Методики №66 впливає строк експлуатації транспортних засобів та нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів. При цьому, технічний стан автомобіля відповідно до Методики №66 не впливає на обрахунок середньо ринкової вартості автомобіля. Однак, розбіжності між ідентичними автомобілями можуть стосуватися, зокрема, технічного стану легкового автомобіля.

Наведені положення свідчать про те, що при визначенні середньоринкової вартості легкових автомобілів повинні враховуватися певні ознаки, параметри і характеристики транспортного засобу.

Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку (Мінекономрозвитку). Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої інформації від органів внутрішніх справ та інформації, отриманої від Мінекономрозвитку про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, у даному випадку станом на 01.01.2018р., понад 1 396 125,00 грн. (375х3723).

Отже, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація про середньоринкову вартість автомобіля позивача, яка повинна була були розрахована у відповідності до вимог вищенаведеної Методики №66.

Так, ухвалою суду від 07.05.2019р. у третьої особи - Мінекономрозвитку було витребувано розрахунок середньоринкової вартості транспортного засобу - Mercedes-Benz GLS 400 4 MATIC Coupe, 2017 року випуску, з об`ємом двигуна 2996 куб.см., типом двигуна - внутрішнього згорання, бензин відповідно до п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України за Методикою №66 на 2018 рік (а.с.2).

17.05.2019р. та 22.05.2019р. на адресу суду від Мінекономрозвитку надійшли письмові пояснення у яких зазначено, що, враховуючи, що 1000 куб.см. є еквівалентом 1 літру, а тому об`єм циліндрів двигуна автомобіля 2996 куб.см. з урахуванням заокруглення до найближчого основного розряду дорівнює 3,0 літра.

Легковий автомобіль - Mercedes-Benz GLS 400 4 MATIC Coupe є аналогічним автомобілю - Mercedes-Benz GLS-Class з об`ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, бензин до 2 років експлуатації (включно), який було включено до Переліку на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку (http://www.me.gov.ua).

Розрахована у 2018 році згідно з Методикою середньоринкова вартість легкового автомобіля Mercedes-Benz GLS-Class з об`ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, 2017 року випуску становила 1 551 966,02 грн.- (а.с.46-47,50-51).

При цьому, на підтвердження вказаної вартості аналогічного автомобіля Мінекономрозвитку було надано суду розрахунок середньоринкової вартості легкового автомобіля Mercedes-Benz GLS-Class з об`ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, дизель, 2018 року випуску, яка становила 1 551 966,02 грн. (а.с.48,53).

Тобто, наведений Мінекономрозвитку розрахунок середньоринкової вартості легкового автомобіля Mercedes-Benz GLS-Class з об`ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, дизель, 2018 року випуску не є належним та допустимим доказом належності автомобіля позивача до об`єктів оподаткування транспортним податком у 2018 році у розумінні ст.ст.73-74 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вказаний розрахунок не містить інформації щодо предмету доказування (розрахунок проведено за характеристиками, які не належать до аналогічних автомобілю позивача) з урахуванням того, що автомобіль, який належить позивачеві об`ємом двигуна не 3,0 літра та його тип палива не дизель, а він має об`єм двигуна - 2996 куб.см. та тип пального - бензин (а.с.17,53).

Отже, виходячи із аналізу наведених норм чинного законодавства та аналізу наданої Мінекономрозвитку інформації щодо середньоринкової вартості автомобіля, що належить позивачеві, можна дійти висновку про те, що автомобіль, який належить на праві власності позивачеві та щодо якого було нараховано транспортний податок за 2018р. за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням до відповідного Переліку, автомобілів, середньоринкова вартість яких складає понад 1396 125,00 грн. не віднесений (а.с.96-101).

Окрім того, судом враховується і те, що аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що жодними законодавчими приписами не передбачено, що об`єктом оподаткування транспортним податком може бути не легковий автомобіль з індивідуально визначеними ознаками, а аналогічний автомобіль або з урахуванням заокруглення з об`ємом циліндрів двигуна - 2996 куб.см. до найближчого основного розряду - 3,0 літра.

Таким чином, слід дійти висновку, що Мінекономрозвитку відповідного розрахунку середньоринкової вартості станом на 01.01.2018р. легкового автомобілю, що належить позивачеві - Mercedes-Benz GLS 400 4 MATIC Coupe, 2017 року випуску, з об`ємом двигуна 2996 куб.см., тип пального - бензин, на вимогу суду не надано, вказаний автомобіль не був включений до Переліку легкових автомобілів, середньоринкова вартість, яких становить більше 1 396 125,00 грн. станом на 01.01.2018р., таких доказів суду також не надано.

Окрім того, слід зазначити, що положення статті 4 ПК України закріплюють низку принципів, які повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку, так і на стадії застосування норм, якими визначений обов`язок сплати податку. Серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу ( підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України).

З урахуванням досліджених судом правовідносин не встановлено норми закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, з якого б вбачалася можливість застосування приблизного (заокругленого) показників об`єму циліндрів двигунів автомобілів, які визначені в Переліку, сформованому Мінекономрозвитку.

Таким чином, враховуючи наявність прогалин у нормативному регулюванні вказаних правовідносин та податкового принципу презумпції правомірності рішення платника податків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Наведена правова позиція також узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у його постанові від 05.11.2018р. у справі №822/2687/17 та є обов`язковою для застосування судом першої інстанції згідно до вимог ч.5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом також враховується і те, що оспорювана податкова вимога №101758-17/66 від 14.09.2018р. була прийнята саме на виконання оспорюваного податкового повідомлення-рішення, яке у ході судового розгляду справи судом визнано протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, а, відповідно і наведену оспорювану податкову вимогу слід визнати протиправною та скасувати.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, представником відповідача у ході судового розгляду справи жодними належними доказами не доведено правомірність прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги з урахуванням обставин встановлених судом та аналізу вищенаведених норм податкового законодавства, що регулюють дані правовідносини.

При цьому, судом відхиляються доводи представника відповідача про те, що легковий автомобіль позивача визначений як об`єкт оподаткування у Переліку легкових автомобілів, середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальних заробітних плат (понад 1 396 125,00 грн.), встановленої на 01.01.2018р., що розміщений на сайті Мінекономрозвитку, оскільки досліджений судом у судовому засіданні наведений зміст Переліку - легкового автомобіля Mercedes-Benz GLS 400 4 MATIC Coupe, з об`ємом циліндрів двигуна 2996 куб.см., бензин, 2017 року випуску не містить (а.с.96-101).

Також судом відхиляються та не приймаються в якості належних, допустимих та достовірних доказів розрахунки середньоринкової вартості легкового автомобілю, що належить позивачеві на праві власності, проведених позивачем (станом на 29.03.2019р.), оскільки вказані розрахунки не підтверджують факту того, що середньоринкова вартість автомобіля позивача становила менше 375 розмірів мінімальної заробітної плати саме станом на 01.01.2018р., тобто менше 1 396 125,00 грн., виходячи з вимог ст.ст.72-76 Кодексу адміністративного судочинства України.

В той же час, інші докази, які надані представником позивача, свідчать про те, що оспорювані податкове повідомлення-рішення та податкова вимога прийняті відповідачем без дотримання вимог вищенаведеного податкового законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши правомірність прийняття відповідачем оспорюваних податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги (про сплату податкового боргу, який виник у зв`язку з несплатою позивачем самостійно суми нарахованого податковим органом транспортного податку за 2018 рік за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням) згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що при їх прийнятті відповідач діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на викладене, вищевказані податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №0813430-1312-0466 від 23.04.2018р. про визначення позивачеві транспортного податку за 2018 рік у розмірі 25000,00 грн. та податкова вимога форми "Ф" №101758-17/66 від 14.09.2018р. прийняті відповідачем з порушенням прав і інтересів позивача, а тому порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправними та скасування оспорюваних вищенаведених податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги.

Приймаючи до уваги викладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати сплачуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

За таких обставин та враховуючи, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, підлягають стягненню з бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору згідно квитанцій №0.0.1314399846.1 від 02.04.2019р. та №0.0.1336198676.1 від 24.04.2019р. у загальному розмірі 1536 грн. 80 коп. (а.с.3,32).

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257- 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення №0813430-1312-0466 від 23.04.2018р., податкової вимоги №101758-17/66 від 14.09.2018р. - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0813430-1312-0466 від 23.04.2018р. та податкову вимогу №101758-17/66 від 14.09.2018р.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1536 грн. 80 коп. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість грн. 80 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, або протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення (у разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини рішення) відповідно до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу УІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено - 15.07.2019р.

Суддя С.О. Конєва