Рішення № 83699481, 14.06.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2019 року Справа № 160/1989/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" (позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Одеської митниці ДФС (відповідач), в якій просить:

- скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 23.10.2018 р. №UA500060/2018/000049/2;

- скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.10.2018 р. №UA500060/2018/08587.

В обґрунтування позову зазначено, що 22.10.2018 року позивач звернувся до відповідача з метою здійснення митного оформлення товару, шляхом надання митної декларації № UA500060/2018/032051, визначивши митну вартість за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України. Для підтвердження заявленої митної вартості та з метою митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені частиною 2 статті 53 Митного Кодексу України. На думку позивача, відповідач безпідставно не визнав заявлену позивачем митну вартість товару та прийняв рішення № UA500060/2018/000049/2 від 23.10.2018 року, яким визначено митну вартість товару за резервним методом. На підставі вказаного рішення 23.10.2018 року відповідачем направлено позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2018/08587. Позивач вважає, зазначені рішення відповідача необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки надані позивачем документи не містили розбіжностей, наявних ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни.

Ухвалою суду позовну заяву ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" було залишено без руху для усунення недоліків.

Після надходження до суду клопотання про усунення недоліків ухвалою суду було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

20.05.2018 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що під час здійснення відповідачем контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією № UA500060/2018/032051 від 22.10.2018 року, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідачем витребувано у позивача додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості, проте такі документи позивачем не надані. Отже, враховуючи, що витребувані документи позивачем не надані, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 23.10.2018 р. №UA500060/2018/000049/2 та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.10.2018 р. №UA500060/2018/08587. Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару та оформленні картки відмови діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що між ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" (покупець) та компанією NINGBO HOME-DOLLAR IMP. & EXP.CORP (продавець) укладено контракт від 16.06.2014 року № 2737-HD/CN, за умовами якого продавець поставляє, а покупець купує товар партіями, у відповідності до вимог, на умовах та за ціною, що визначені у додатках та специфікаціях.

Згідно з специфікацією від 03.09.2018 року № 294 до контракту, продавець зобов`язується поставити товар:

- Карнавальна шапка (артикул HD0143) у кількості 39600 шт., вартість за одиницю 0,94 доларів США, на загальну суму 37224,00 доларів США;

- Рукавиці чоловічі в`язані (артикул HD0494) у кількості 12912 пар, вартість за одиницю 0,93 доларів США, на загальну суму 12008,16 доларів США;

- Чоботи жіночі (артикул HD0777) у кількості 3432 пари, вартість за пару 7,52 доларів США, на загальну суму 25808,64 доларів США;

- Тапочки кімнатні гостьові (артикул HD0750) у кількості 21600 пар, вартість за пару 0,66 доларів США, на загальну суму 14256,00 доларів США.

Також, специфікацією від 03.09.2018 року № 294 визначено умови оплати: оплата здійснюється протягом 5 банківських днів з дати митного оформлення в Україні.

22.10.2018 року ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" надано до Одеської митниці ДФС митну декларацію № UA500060/2018/032051 на товар: Чоботи жіночі (артикул HD0777); Тапочки кімнатні гостьові (артикул HD0750).

Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення визначена за ціною, обумовленою контрактом та витрат на транспортування і страхування. Вартість товару була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).

Для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме: зовнішньоекономічний контракт №2737-ND/СN від 16.06.2014 року; специфікація до контракту № 294 від 03.09.2018 року; рахунок-фактура (інвойс) №18HDL1069TTF30 від 03.09.2018 року; договір транспортного експедирування №02-2015-7 від 02.07.2015 року з рахунками на його оплату від 22.10.2018 року № 1447/1 та № 1447/2; Генеральний договір добровільного страхування вантажів № 40-0197-18-00011 від 01.03.2018 року; страховий сертифікат №40-0197-18-00011/1510 від 11.09.2018 року та інші документи згідно з графою 44 митної декларації №UA500060/2018/032051.

22.10.2018 року на підставі ч. 3 статті 53 Митного кодексу України Одеською митницею ДФС повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій вартість товару або сировини.

Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.

Так, у відповідь на повідомлення № 6dc7207d-3565-4eaa-b726-0c67371dd9f1 від 22.10.2018 року до митної декларації №UA500060/2018/032051, листом від 23.10.2018 року № 2310/1 декларантом, на вимогу органу доходів та зборів підтвердити заявлену митну вартість, було додатково надано наступні документи: прайс-лист виробника товару б/н від 16.08.2018 р., комерційна пропозиція б/н від 20.08.2018 р., копія митної декларація країни відправлення № 310120180517411527 від 04.09.2018 року.

Також, зазначеним листом ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" орган доходів і зборів був поінформований про те, що для митного оформлення надавалися рахунки на оплату транспортно-експедиційних послуг від 22.10.2018 року № 1447/1 та №1447/2, а також про неможливість подачі виписки з бухгалтерської документації у зв`язку з тим, що відповідно до Специфікації № 294 від 03.09.2018 року оплата за товар здійснюється протягом 5 банківських днів з дати митного оформлення; згідно з умовами договору транспортного експедирування від 02.07.2015 року № 02-2015-7 акт надання послуг (Звіт експедитора) надається перевізником після вивантаження вантажу на склад отримувача, а на момент митного оформлення вантаж ще не був доставлений на склад отримувача; оплата за надані послуги здійснюється протягом 14 банківських днів після підписання обома Сторонами акту здачі-приймання наданих послуг; калькуляція транспортних витрат не надавалася у зв`язку з тим, що для здійснення перевезення товару власний транспорт ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" не використовувався.

За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000049/2 від 23.10.2018 року, згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товару (Тапочки кімнаті гостьові) із застосуванням резервного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на рівень 1,4646 дол. США/пара замість 0,66 дол. США/пара.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2018/08587 від 23.10.2018 року з таких причин: "Розділ ІІІ. МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ ТА МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ, глава 9, ст. 52-64 МКУ. У зв`язку з тим, що митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів зазначених у ст. 59, 60 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів, буде визначена з використанням резервного методу. Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості №UA500060/2018/000049/2 від 23.10.2018 року, Рішення про відмову у митному оформленні може бути оскаржено у порядку, передбаченому гл. 4 Закону України від 13.03.2012 № 4496-VI "ПРО МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ".

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 Митного кодексу України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).

Згідно з частиною 8 статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості від 23.10.2018 року №UA500060/2018/000049/2, підставою для його прийняття є результат митного контролю щодо правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, та перевірки наявності або відсутності застережень щодо застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) згідно з статтею 54 Митного кодексу України.

В результаті такого контролю встановлено:

1. Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Поставка товарів здійснюється на умовах FOB Нінгбо, Китай , якщо інше не обумовлено у специфікаціях, та включає в себе вартість навантаження товару у постачальника, вартість пакування та маркування. (п. 2.2 Контракту № 2737-HD/CN).

Специфікацією № 294 від 03.09.2018 року до зазначеного контракту №2737-HD/CH передбачено: умови поставки - FOB - Нінгбо.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" (клієнт) та ТОВ "ФОСДАЙК ГРУП" (експедитор) укладено договір транспортного експедирування від 02.07.2015 року № 02-2015-7.

Згідно з статтями 929 Цивільного кодексу України, 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

У пункті 1.1. зазначеного договору транспортного експедирування передбачено, що експедитор зобов`язується за плату та за рахунок клієнта виконати, а за необхідності також організувати виконання визначених цим договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу, а клієнт зобов`язується прийняти та сплатити належним чином надані послуги.

Тобто, транспортування з порту Нінгбо (КНР) до порту Одеса (Україна) було організоване ТОВ "ФОСДАЙК ГРУП" (експедитором) за плату і за рахунок ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" (клієнта).

Таким чином, будь-які витрати, які могли виникнути під час перевезення вантажу за маршрутом Нінгбо (КНР) - Одеса (Україна) покладаються на експедитора з подальшою оплатою клієнтом.

Тому, відповідно до договору транспортного експедирування від 02.07.2015 року № 02-2015-7 ТОВ "ФОСДАЙК ГРУП" 22.10.2018 року надав ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" рахунки на оплату № 1447/1 за морське перевезення контейнера № TGHU8938779 на суму 57491,28 грн (з ПДВ) та № 1447/2 за навантажувально-розвантажувальні роботи, ТЕО в порту контейнера №TGHU8938779 на суму 16909,20 грн (з ПДВ).

Номер контейнера зазначений в рахунках від 22.10.2018 р. № 1447/1 та 1447/2 кореспондується з номером контейнера, який зазначений в інвойсі від 03.09.2018 р. № 18HDL1069TTF30.

Під час митного оформлення товару та визначення його митної вартості здійснювалися письмові консультації між декларантом та органом доходів і зборів.

З метою підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, органом доходів і зборів повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій вартість товару або сировини. Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.

Під час зазначених консультацій, декларант (ТОВ "АТБ-МАРКЕТ") своїм листом від 23.10.2018 року № 2310/1 надав додаткові документи (прайс-лист виробника товару б/н від 16.08.2018 р., комерційну пропозицію б/н від 20.08.2018 р., копію митної декларації країни відправлення № 310120180517411527 від 04.09.2018 року) та пояснював причину неможливості подачі інших додаткових документів для підтвердження транспортних витрат, а саме: згідно з умовами договору транспортного експедирування від 02.07.2015 року № 02-2015-7 акт надання послуг (Звіт експедитора) надається перевізником після вивантаження вантажу на склад отримувача, а на момент митного оформлення вантаж ще не був доставлений на склад отримувача; оплата за надані послуги здійснюється протягом 14 банківських днів після підписання обома Сторонами акту здачі-приймання наданих послуг; калькуляція транспортних витрат не надавалася у зв`язку з тим, що для здійснення перевезення товару власний транспорт ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" не використовувався.

Відповідні твердження декларанта (ТОВ "АТБ-МАРКЕТ") відповідач (Одеська митниця ДФС) не оспорював.

Тому, на день подання митної декларації позивач надав рахунки на оплату №1447/1 та №1447/2 від виконавця договору транспортного-експедирування, що містять реквізити сторін та суму платежу.

Отже, доводи відповідача, що позивачем не підтверджено витрати на транспортування, є необґрунтованими та спростовуються вищенаведеним.

2. Відповідно до підпункту "в" пункту 1 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відсутні дані щодо складової митної вартості товару внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Суд зазначає, що поставка товару здійснювалася на підставі контракту на поставку продукції від 16.06.2014 року № 2737-HD/CN, укладеного між ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (Покупець) та NINGBO HOME-DOLLAR IMP.&EXP. CORP (Постачальник).

Відповідно до п. 2.2. Контракту № 2737-HD/CN ціна на товар розуміється згідно з умовами FOB - Нінгбо, Китай (у відповідності до «Інкотермс - 2000»), якщо інше не обумовлено у специфікаціях, і включає в себе вартість завантаження товару у постачальника, вартість навантаження товару у постачальника, вартість пакування та маркування.

Отже, умовами контракту № 2737-HD/CN визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку із чим відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості товару.

Таким чином, доводи відповідача про те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, не відповідають дійсності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 року у справі №815/4132/17 та від 02.07.2019 року у справі №160/8573/18.

За змістом ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, за сукупності викладених обставин, суд приходить висновку про відсутність підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 23.10.2018 року №UA500060/2018/000049/2, а наведені мотиви не свідчать про наявність у митного органу обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів. Жодна із вказаних у рішенні про коригування митної вартості товарів підстав не відповідає критеріям, встановленим частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, які надають митному органу право на проведення коригування митної вартості.

Суд зазначає, що митну вартість підтверджують саме основні документи, визначені в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, які містять відомості про ціну товару, та на підставі яких позивачем визначалась митна вартість.

Відповідно до частини 3 статті 55 Митного кодексу України форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року затверджено форму рішення про коригування митної вартості товарів, правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. У відповідності із зазначеним порядком, в графі 33 рішення "Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалась митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту), а також перелік документів, що повинні підтвердити ті обставини, що викликали сумнів у достовірності наданої інформації.

В рішенні про коригування митної вартості товарів від 23.10.2018 року №UA500060/2018/000049/2 відповідачем не обґрунтовано неможливість визначення митної вартості товару за першим (основним) методом. Відповідачем не конкретизовано підстави незастосування методу за ціною договору щодо ідентичних товарів. Загальні посилання на норми Митного кодексу України щодо причин незастосування цього методу не є належним обґрунтуванням прийнятого відповідачем рішення. Відсутність у митниці інформації про продаж ідентичних товарів - прийняту органом доходів та зборів не є належною підставою для незастосування методу за ціною договору щодо ідентичних товарів.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 23.10.2018 року №UA500060/2018/000049/2 відповідачем зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз бази даних ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості товару № 2 МД є більшим (МД №UA110150/2018/200590 від 10.01.2018 року, МД № UA500200/2018/008442 від 23.09.2018) та становить 6,57 дол. США/кг (1.4646 дол. США за пару) нетто, ніж заявлено декларантом - 3,225 дол. США/кг (0,7189 дол. США за пару).

Проте, відповідач не зазначив, який саме товар було оформлено за МД №UA110150/2018/200590 від 10.01.2018 року, МД № UA500200/2018/008442 від 23.09.2018, не порівнює характеристик оцінюваного товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, не порівнює комерційні умови та умови поставки цих товарів.

Суд зазначає, що у рішенні № UA500060/2018/000049/2 від 23.10.2018 року відповідачем не конкретизовано підстави незастосування попередніх методів, а загальні посилання на норми Митного кодексу України щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є належним обґрунтуванням прийнятого відповідачем рішення №UA500060/2018/000049/2.

За таких обставин, Одеською митницею ДФС не дотримано вимоги щодо послідовності застосування методів визначення митної вартості та вимоги статті 55 Митного кодексу України щодо змісту рішення про коригування митної вартості товару.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи доводи митного органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги, за якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, митний орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що подані документи не підтверджують заявлену вартість товару, а вартість витрат на перевезення товару до митної території України та витрат на пакування, які є складовою митної вартості товару, не врахована декларантом.

Також, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, за умови відсутності належних доказів правомірності прийнятих відповідачем рішень, рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 23.10.2018 року №UA500060/2018/000049/2 та картка відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення від 23.10.2018 року №UA500060/2018/08587 є протиправними та підлягають скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 4097,08 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням від 27.02.2019 року № 486149.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 4097,08 грн., підлягає стягненню з Одеської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 2, 5, 72 ,77 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПРОСПЕКТ ОЛЕКСАНДРА ПОЛЯ, будинок 40, ідентифікаційний код юридичної особи - 30487219) до Одеської митниці ДФС (65078, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ ГАЙДАРА, будинок 21, корпус А, ідентифікаційний код юридичної особи - 39441717) про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмови, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 23.10.2018 р. №UA500060/2018/000049/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.10.2018 р. №UA500060/2018/08587.

Стягнути із Одеської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" судові витрати з оплати судового збору у розмірі 4097,08 гривень (чотири тисячі дев`яносто сім гривень, 08 коп).

Згідно з ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 14.06.2019 року.

Суддя Н.В. Турлакова