Ухвала суду № 83699400, 19.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

19 серпня 2019 року Справа № 160/7987/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали заяви Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про підтвердження адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайторг", -

ВСТАНОВИВ:

16.08.2019р. об 11:44 год. Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулося із заявою про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків та просить підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайторг" у порядку встановленому ст.283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 16.08.2019р. зазначена заява була залишена без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано заявника усунути недоліки цієї заяви шляхом надання до канцелярії суду документу про сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн. за подання даної заяви до суду у строк до 10:00 години 19 серпня 2019р.

19.08.2019р. о 08:50 год., на виконання вимог вказаної вище ухвали суду, заявник до канцелярії суду клопотання, у якому просив відстрочити йому сплату судового збору за подання заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ "Скайторг" до розгляду справи по суті посилаючись на те, що залишок кошторисних призначень за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" для сплати судового збору відсутній, а станом на 13.08.2019р. рахується заборгованість по виконавчим листам, що надійшли до ГУ ДКС у Дніпропетровській області по безспірному стягненню в сумі 801716,65 грн.

З метою відкриття провадження у даній справі та досліджуючи надані заявником докази на виконання вимог ухвали суду від 16.08.2019р. щодо сплати судового збору у розмірі встановленому ст.4 Закону України "Про судовий збір", суд приходить до висновку, що заявником вимоги вказаної вище ухвали не виконані, оскільки відповідного документу про сплату судового збору суду заявником не надано у встановлений судом строк.

Відповідно до абз.2 ч.3 ст.283 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.

За таких обставин та враховуючи невиконання позивачем вимог ухвали суду від 16.08.2019р., дану заяву слід повернути заявнику.

Що стосується заявленого заявником клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даної заяви, то в даному клопотанні заявнику слід відмовити, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору за подання заяви на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення за цією заявою, суд виходить із того, що відповідно до норм Закону України "Про судовий збір" заявник - ГУ ДФС у Дніпропетровській області не звільнений від сплати судового збору при поданні до суду позовів, заяв та подань. Також, і обмежене фінансування бюджетної установи чи відсутність (недостатність) у останнього коштів на сплату судового збору не є підставою для відстрочення сплати судового збору. При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Водночас, якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи або відсутність (недостатність) коштів для сплати судового збору не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена правова позицію узгоджується і з позицією Вищого адміністративного Суду України, яка відображена в ухвалах від 20.01.2014р. (36722122), від 15.04.2014р. (38331796), від 29.07.2014р. (39942890) та з правовою позицією, викладеною у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015р. №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011року №3674-УІ "Про судовий збір", а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного Cуду України від 05.02.2016р. №2.

Окрім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на звернення до суду у будь-який необмежений час.

Враховуючи вищенаведене, у адміністративного суду відсутні підстави для відстрочення заявнику сплати судового збору за подання цієї заяви, а посилання заявника на наявність заборгованості по виконавчим листам, що надійшли до ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області по безспірному стягненню в сумі 801716,65 грн., не приймається судом до уваги, оскільки вказані обставини не свідчать про майновий стан заявника.

При цьому, судом враховується, що, у даному випадку, подаючи вищевказану заяву, заявник діє як суб`єкт владних повноважень, а тому суд не находить підстав для задоволення зазначеного клопотання та відстрочення сплати судового збору заявнику з вищезазначених причин.

Враховуючи наведене, та те, що заявником не усунуто недоліки заяви у спосіб зазначений в ухвалі суду від 16.08.2019р., документів про сплату судового збору суду не надано, суд приходить до висновку, що дану заяву слід повернути позивачеві згідно до вимог абз.2 ч.3 ст.283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.8 Закону України "Про судовий збір", ст. 133, абз.2 ч.3 ст.283, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору у адміністративній справі за заявою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про підтвердження адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайторг" - відмовити.

Заяву Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про підтвердження адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайторг" - повернути заявнику.

Копію ухвали разом із заявою та доданими матеріалами надіслати заявнику за зазначеною у заяві адресою.

Роз`яснити заявнику, що згідно абз.3 ч.3 ст.283 вказаного Кодексу, повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції у порядку та у строки встановлені вимогами ст.ст. 283, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу УІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва