Ухвала суду № 83699386, 19.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 серпня 2019 року Справа №160/703/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Букіної Л.Є., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарк-М» про встановлення судового контролю на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 року у справі № 160/703/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарк-М» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 160/703/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарк-М» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Вказана справа перебувала у провадженні судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовського Р.З.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративна справа № 160/703/19 передана на розгляд судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіній Л.Є.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року в адміністративній справі № 160/703/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарк-М» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю:

- визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №1039425/42335319 від 29.12.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 05.12.2018, №1039424/42335319 від 29.12.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 07.12.2018;

- зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні № 1 від 05.12.2018 та № 2 від 07.12.2018, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Спарк-М» в Єдиному реєстрі податкових накладних, в порядку, встановленому чинним законодавством;

- стягнуто з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарк-М» (код ЄДРПОУ 42335319) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3842,00 грн. відповідно до платіжного доручення від 21.01.2019 №46.

На адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду 15.08.2019 року надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарк-М», в якій заявник просить суд:

- зобов`язати Державну фіскальну службу України, як суб`єкта владних повноважень не на користь якого ухвалено судове рішення, подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 160/703/19 від 26.02.2019 року.

Дослідивши матеріали справи та заяву про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає про таке.

Відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначеній нормі кореспондують положення п. 1 ч. 6. ст. 246 КАС України, відповідно до якого у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.

Так, Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Згідно з ст. 1291 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Суд зазначає, що рішення суду може виконуватись як у добровільному, так і у примусовому порядку. Боржник, за власним волевиявленням, може виконати рішення суду добровільно. У разі добровільного порядку виконання рішення суду, виконавчий документ разом із заявою може бути надісланий стягувачем підприємству, установі, організації, фізичній особі. Разом з цим, стягувач має право пред`явити виконавчий документ для примусового виконання.

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Водночас, суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України Закону України «Про виконавче провадження»).

Судом встановлено, що на виконання рішення від 26.02.2019 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом 30.07.2019 року видано виконавчий лист № 160/703/19.

З наданих до суду доказів вбачається, що відповідач не виконав рішення суду у добровільному порядку.

Проте, заявником не надано до суду доказів на підтвердження факту перебування виконавчого документа на примусовому виконанні. Разом з цим, матеріали справи не містять доказів того, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 року виконується у примусовому порядку.

Слід також зазначити, що приписи с.382 КАС України містять дії суду щодо здійснення контролю за виконанням ухваленого ним рішення, проте встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі.

При звернені до суду із клопотанням про встановлення судового контролю шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень не на користь якого ухвалено судове рішення, подати звіт про виконання рішення заявником не враховано, що судовий контроль здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця).

Таким чином, підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарк-М» про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 160/703/19 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня її складання.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.Є. Букіна