Рішення № 83699304, 22.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2019 року Справа № 804/16391/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом

Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2013 року Державна податкова інспекція у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просила стягнути з рахунків платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер» кошти за податковим боргом по орендній платі з юридичних осіб в сумі 62 041,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер" не сплатило у встановлені законодавством строки узгоджені податкові зобов`язання по орендній платі за землю, що призвело до виникнення податкового боргу в загальному розмірі 62 041,68 грн. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому заборгованість підлягає примусовому стягненню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року за даним позовом було відкрито провадження у адміністративній справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року провадження в адміністративній справі № 804/16391/13-а було зупинено до отримання інформації про результати розгляду Міністерством доходів і зборів України скарги ТОВ «Лідер» на податкову вимогу ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя № 207-19 від 03.09.2013р., а також про результати розгляду Дніпропетровським окружним адміністративним судом - адміністративної справи № 804/16559/13-а, та господарським судом Запорізької області - господарської справи № 908/3663/12.

Згідно з Розпорядженням заступника керівника апарату суду № 526 д, у зв`язку із відрахуванням судді Чорної В.В. зі штату суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи.

За відомостями з витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2019 року зазначена вище справа була розподілена судді Кальнику В.В.

Ухвалою суду від 02.05.2019 року справу прийнято до провадження, провадження у справі поновлено, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 12.06.2019 року було допущено заміну позивача в адміністративній справі №804/16391/13-а, а саме: ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області на його правонаступника - Запорізьку об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області. Допущено заміну позивача в адміністративній справі №804/16391/13-а, а саме: Запорізьку об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області на його правонаступника - Головне управління ДФС у Запорізькій області.

Також, ухвалою суду від 12.06.2019 року було витребувано від Головного управління ДФС у Запорізькій області докази того, що станом на час розгляду справи Товариством з обмежною відповідальністю "Лідер" податковий борг не погашено.

Відповідач заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 Кодексу адміністративного судочинства України, до суду не надав, про розгляд справи за правилами загального позовного провадження повідомлявся належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі рекомендованою кореспонденцією. Проте вказана поштова кореспонденція повернулась на адресу суду 26.06.2019 року з довідкою оператора поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд вважає за можливе розгляд справи здійснити в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер» (код ЄДРПОУ 23945128) зареєстровано у якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДФС у Запорізькій області як платник податків і зборів.

На виконання приписів Податкового кодексу України відповідачем до контролюючого органу подано податкову декларацію від 27.02.2013 р. з орендної плати з юридичних осіб за серпень 2013 р. - у розмірі 20 737,25 грн., за вересень 2013 р. - у розмірі 20 737,25 грн., за жовтень 2013 р. - у розмірі 20 737,25 грн.

Таким чином, загальна сума узгоджених податкових зобов`язань ТОВ «Лідер» по орендній платі з юридичних осіб складає 62 211,75 грн., яка, у зв`язку з наявною переплатою по особовому рахунку платника податків, становить 62 041, 68 грн.

Також, з матеріалів справи судом встановлено, що 08.01.2014р. господарським судом Запорізької області прийнято рішення за наслідками розгляду справи №908/3663/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер» до відповідача: Запорізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК ВЕГА-ОПТ», про розірвання договору оренди землі від 08.07.2010 р., зареєстрованого 30.07.2010 р. за № 041026101869. Вказаним рішенням позовні вимоги було задоволено, договір оренди землі від 08 липня 10 року, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідер» та Запорізькою міською радою (зареєстрований 30.07.10р. за № 041026101869 у Запорізькій філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру») розірвано: стягнуто з Запорізької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер» 1147 грн. судового збору.

Рішення господарського суду Запорізької області від 08.01.2014р. у справі № 908/3663/13 набрало законної сили 21.01.2014р. Станом на 20.02.2019р. вказане рішення в апеляційному порядку не переглядалось.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобовязання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до вимог п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, відповідач як платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

В сил упункту 56.11 статті56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктами 288.1-288.4 статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

При цьому, пунктом 288.7статті 288 Податкового кодексу Українивстановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

У відповідності достатті 285 цього Кодексу, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Заборгованість відповідача підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою про заборгованість станом на 04.04.2019 року, яка була надана до суду Головним управлінням ДФС у Запорізькій області на виконання ухвали від 12.06.2019 року.

В силу приписів пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу впорядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Через несплату до бюджету суми податкового боргу на підставі статті 59 Податкового кодексу України податковим органом сформовано та направлено ТОВ «Лідер» податкову вимогу від 03.09.2013 року №207-19 на суму 20567,18 грн.

Відповідач, не погоджуючись з зазначеною вимогою, звернувся з первинною скаргою до Головного управління Міндоходів у Запорізькій області. Рішенням про результати розгляду скарги від 24.10.2013 року № 4932/7/08-01-15-0211 скаргу було залишено без задоволення.

ТОВ «Лідер» звернулося до Міністерства доходів і зборів України з повторною скаргою (вих. №05/11-4 від 05.11.2013 року).

Проте відповідачем станом на час розгляду справи не надано до суду рішення Міністерства доходів і зборів України про розгляд повторної скарги на податкову вимогу від 03.09.2013 року №207-19.

Матеріали справи не містять також доказів оскарження вимоги від 03.09.2013 року №207-19 в судовому порядку або про втрату нею юридичної сили.

Таким чином, на даний час є підстави стверджувати, що сума заборгованості, заявлена до стягнення по даній справі, є узгодженою.

Статтею 95 Податкового кодексу України закріплено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Під час розгляду справи відповідачем наявність податкового боргу не спростована, доказів повної сплати суми боргу не надано.

Відповідно до п.20.1.34 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ч.1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм законодавства та враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає правомірним стягнення з відповідача суми податкового боргу у розмірі 62 041,68 грн., оскільки доказів самостійного погашення заборгованості відповідач суду не надав.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 134, 257,258, 262, 246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер» про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер» (код ЄДРПОУ 23945128), на користь Державного бюджету податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в сумі 62 041,68 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник