Ухвала суду № 8369781, 13.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа № 54/4513.01.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Бізнес Комунікації"

доЗакритого акціонерного товариства "Телекомпанія "Стрим"

про визнання ліцензійної угоди № 01/ЛСН/08 від 01.01.2008 р. дійсною

та такою, що підлягає виконанню

Суддя Демченко Т.С.

Представники:

від позивача Мазур О.В., довіреність № 45/2009 від 31.12.2009 р.

від відповідача Хасін І.Б., довіреність б/н від 23.12.2009 р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернет Бізнес Комунікації" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Телекомпанія "Стрим" про визнання ліцензійної угоди № 01/ЛСН/08 від 01.01.2008 р. дійсною та такою, що підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Відповідно до укладеної між сторонами угоди позивач строком до 31.12.2009 р. набув виключні права на передачу та поширення через кабельні мережі на території України програм, права на які належать відповідачу. Листом від 28.11.2008 р. відповідач поінформував позивача про свій намір розірвати угоду з 31.12.2008 р. у звязку з неналежним виконанням позивачем зобовязань по виплаті винагороди. Позивач вважає, що такі дії відповідача порушують його права та інтереси і можуть призвести до виникнення у позивача збитків. Крім того, позивачеві стало відомо про укладання відповідачем договорів із провайдерами на поширення тих каналів, виключні права на які передані за угодою позивачу.

Ухвалою суду від 13.02.2009 р. порушено провадження у справі № 54/45, розгляд справи призначено на 13.05.2009 р.

Одночасно з поданням позову позивач звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України.

Ухвалою суду від 25.02.2009 р. заява товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Бізнес Комунікації" про забезпечення позову задоволена частково.

Судове засідання, призначене на 13.05.2009 р., не відбулось у звязку з передачею матеріалів справи до Київського апеляційного господарського суду для розгляду поданої відповідачем апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду м. Києва від 25.02.2009 р.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2009 р., частково зміненою Постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2009 р., ухвалу Господарського суду м. Києва від 25.02.2009 р. про вжиття заходів забезпечення позову скасовано.

Ухвалою Верховного Суду України від 07.10.2009 р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду Постанови Вищого господарського суду України від 14.07.2009 р., справа № 54/45 передана до Господарського суду м. Києва для розгляду.

Ухвалою суду від 27.11.2009 р. розгляд справи призначено на 13.01.2010 р.

У поданому відзиві на позов відповідач просить припинити провадження у справі, посилаючись на те, що спір не підлягає вирішенню у господарських судах, оскільки п. 17.2. ліцензійної угоди № 01/ЛСН/08 від 01.01.2008 р. визначено, що всі спори підлягають розгляду Арбітражним судом м. Москви, а додатковою угодою № 1 від 20.08.2008 р., на яку посилається позивач, передбачена підсудність спорів суду, якого не існує. Також відповідач посилається на закінчення з 31.12.2009 р. строку дії ліцензійної угоди і вважає, що спір між сторонами відсутній.

Представником позивача у судовому засіданні подано заяву про зміну предмету позову, в якій позивач просить розірвати ліцензійну угоду № 01/ЛСН/08 від 01.01.2008 р. з 15.04.2009 р. з підстав істотного порушення її умов відповідачем. Судом відмовлено у прийнятті заяви до розгляду, оскільки позивач фактично змінює підстави і предмет позову, що суперечить вимогам ст. 22 ГПК України.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши думку присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі, виходячи з такого.

Як передбачено ст. 124 ГПК України, господарські суди розглядають справи за участю іноземних підприємств і організацій, якщо місцезнаходження відповідача на території України. Господарські суди мають право також розглядати справи за участю іноземних підприємств і організацій, якщо:

1) місцезнаходженням філії, представництва, іншого відособленого підрозділу іноземного підприємства чи організації є територія України;

2) іноземне підприємство чи організація має на території України нерухоме майно, щодо якого виник спір.

Однак, як передбачено ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Пунктом 17.2. ліцензійної угоди передбачено, що всі розбіжності та спори, включаючи розбіжності та спори, повязані з укладенням, тлумаченням, виконанням, порушенням, розірванням чи недійсністю угоди, будуть передані на розгляд Арбітражним судом м. Москви. Додатковою угодою № 1 до ліцензійної угоди від 20.08.2008 р. п. 17.2. угоди був викладений у новій редакції, згідно з якою всі спори між сторонами розглядаються Арбітражним судом м. Києва.

Як передбачено абз. 10, 11 п. 1 Розяснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/608 від 31.05.2002 р. "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій", місцеві господарські суди вправі вирішувати спори і у тих випадках, коли міжнародним договором передбачено можливість укладення письмової пророгаційної угоди між субєктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним субєктом господарської діяльності (угода про договірну підсудність). Якщо у пророгаційній угоді сторонами неправильно викладено назву суду або зазначено суд, існування якого не передбачено Законом України "Про судоустрій України", суд має відмовити у прийнятті позовної заяви на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.

Згідно зі ст.ст. 124, 125 Конституції України судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.

Статтею 19 Закону України "Про судоустрій" передбачено, що в системі судів загальної юрисдикції утворюються загальні та спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій. Спеціалізованими судами є господарські, адміністративні та інші суди, визначені як спеціалізовані суди.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про судоустрій" та ч. 1 ст. 5-1 Закону України "Про господарські суди" місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Отже, як вбачається зі змісту наведених вище положень, законодавством України не передбачено існування арбітражних судів, в тому числі і Арбітражного суду м. Києва.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Виходячи з викладеного, провадження у справі підлягає припиненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету.

Згідно з п. 13 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005 р., повернення коштів, внесених для оплати витрат, здійснюється у випадках та у розмірі, передбачених процесуальним законодавством, шляхом їх перерахування на рахунок платника, відкритий в установі банку, грошового переказу через іншу фінансову установу або відділення поштового звязку після звернення особи. Повернення зазначених коштів здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді.

За таких обставин, сплачені позивачем державне мито в розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. підлягають поверненню з Державного бюджету України повністю у звязку з припиненням провадження у справі, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Припинити провадження у справі № 54/45 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Бізнес Комунікації" до Закритого акціонерного товариства "Телекомпанія "Стрим" про визнання ліцензійної угоди № 01/ЛСН/08 від 01.01.2008 р. дійсною та такою, що підлягає виконанню.

2.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтернет Бізнес Комунікації" (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 17-В, кв. 37, ідентифікаційний код 31086418) державне мито у сумі 85,00 грн., сплачене платіжним дорученням № 68 від 28.01.2009 р., у звязку з припиненням провадження у справі, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

3.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтернет Бізнес Комунікації" (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 17-В, кв. 37, ідентифікаційний код 31086418) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн., сплачені платіжним дорученням № 69 від 28.01.2009 р. у звязку з припиненням провадження у справі, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Суддя Т.С. Демченко

Датою підписання ухвали є 01.02.2010 р.