Рішення № 8369560, 29.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/151-46/5629.01.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства “Оболонь”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Хубер-Трейд”

Простягнення 254173,38 грн.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Хубер-Трейд”

До Закритого акціонерного товариства “Оболонь”

Прозобов’язання прийняти майно

Суддя Омельченко Л.В.

Представники сторін (за первісним позовом):

від позивачане з’явився

від відповідача Хіміч Б.С. —представник за довіреністю від 09.09.2009 р. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.04.2009 р. у справі № 4/151 задоволено позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Оболонь” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Хубер-Трейд” про стягнення 178463,56 грн. збитків, спричинених неповерненням майна, орендованого за договором від 19.05.2006 р. № 228/1, а саме: стягнуто з відповідача на користь позивача 178463,56 грн. вартості неповернутого майна, 1784,63 грн. державного мита та 1128,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2009 р. рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2009 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з резолюцією голови Господарського суду міста Києва Саранюка В.І. справу № 4/151 передано на новий розгляд судді Омельченку Л.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2009 р. справу № 4/151 прийнято до свого провадження суддею Омельченком Л.В., присвоєно № 4/151-46/56, призначено до розгляду на 28.12.2009 р. та зобов’язано сторін вчинити певні дії і надати документи.

28.12.2009 р. позивач звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог, згідно з якою просить суд стягнути з відповідача крім первісно заявлених 178463,56 грн. збитків, що становлять вартість не повернутого майна за договором оренди від 19.05.2006 р. № 228/1, 74359,82 грн. збитків за невиконання зобов’язань за договором відповідно до п. 5.1 угоди сторін та 1350,00 грн. заборгованості з орендної плати за період з 2006 по 2009 роки.

Ухвалою від 28.01.2009 р. розгляд справи було відкладено на 25.01.2010 р., оскільки в судовому засіданні було встановлено, що відповідач не отримав заяву позивача про збільшення позовних вимог та має намір звернутися з зустрічними позовними вимогами до позивача, а також враховуючи невиконання у повному обсязі сторонами вимог ухвали від 10.12.2009 р.

29.12.2009 р. від відповідача надійшла зустрічна позовна заява, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю “Хубер-Трейд” просить суд зобов’язати Закрите акціонерне товариство “Оболонь” у місячний строк прийняти у нього за актом приймання-передачі майно відповідно до специфікації № 1 до угоди про оренду майна від 19.05.2006 р. № 288/1. Даний зустрічний позов був прийнятий до сумісного розгляду з первісним ухвалою від 31.12.2009 р.

Під час розгляду первісного позову представник Закритого акціонерного товариства “Оболонь” підтримав позовні вимоги відповідно до заяви про їх збільшення та просив позов задовольнити, зважаючи на допущені відповідачем порушення умов договору оренди, що виявилися у бездіяльності щодо передачі майна всупереч письмовій вимозі позивача та несплаті орендних платежів. Позивач за первісним позовом стверджує, що оскільки відповідач не повернув отримане в оренду майно у визначений договором строк та не виконав письмову вимогу позивача про його повернення, позивач листом № 711/02-07 від 22.03.2007 р. розірвав договір оренди від 19.05.2006 р. та правомірно вимагає відшкодування збитків.

Відповідач за первісним позовом заперечував проти заявлених Закритим акціонерним товариством “Оболонь” вимог, посилаючись на неправомірну відмову позивача від отримання спірного орендованого майна, недоведеність ним факту заподіяння Товариством з обмеженою відповідальністю “Хубер-Трейд” збитків та допущення прострочення кредитора.

У ході розгляду зустрічної позовної заяви представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Хубер-Трейд” підтримав вимоги про зобов’язання відповідача за зустрічним позовом прийняти орендоване майно за актом приймання-передачі, оскільки він неправомірно ухиляється від таких дій, заявляючи натомість вимоги про стягнення вартості спірного майна.

Представник відповідача за зустрічним позовом письмового відзиву не надав, але навів усні заперечення проти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Хубер-Трейд”, що мотивовані обставинами, якими обґрунтовуються вимоги за первісним позовом та які виключають задоволення зустрічних.

25.01.2010 р. судом було закінчено розгляд спору по суті та оголошено перерву в засіданні до 29.01.2010 р.

29.01.2010 р. представник Закритого акціонерного товариства “Оболонь” у засідання не з’явився. Зважаючи на те, що 25.01.2010 р. розгляд справи по суті було закінчено, в судовому засіданні судом було оголошено рішення по справі.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19.05.2006 р. Закритим акціонерним товариством “Оболонь” в якості орендодавця та Товариством з обмеженою відповідальністю “Хубер-Трейд” в якості орендаря укладено угоду оренди майна № 288/1, за умовами якої орендодавець передає орендарю, а останній приймає в платне користування майно, перелік, кількість, вартість і місцезнаходження якого визначається у специфікації № 1, яка є невід’ємною частиною даної угоди. Таке майно, за умовами п. 1.3 договору залишається у власності орендодавця.

За користування одиницею майна орендар сплачує орендну плату в розмірі 10,00 грн. за рік протягом перших десяти днів з моменту підписання даної угоди та до 15 січня щороку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця (п. 1.4).

У межах правовідносин за договором оренди орендодавець передав, а орендар прийняв майно (обладнання для розливу пива), найменування, кількість, заводський та інвентарний номер, вартість і місцезнаходження якого визначено у специфікації № 1 до угоди про оренду. Факт приймання-передачі підтверджується відповідним актом та товарно-транспортною накладною від 25.05.2006 р. та не заперечується представниками сторін. Згідно з вказаними документами орендар отримав у найм 45 одиниць майна загальною вартістю 148719,63 грн. без врахування податку на додану вартість.

22.03.2007 р. орендар надіслав орендареві лист-повідомлення № 711/0/2-07 про розірвання угоди оренди від 19.05.2006 р. та повернення переданого в оренду майна. Як слідує з вказаного листа підставною для розірвання угоди про оренду орендодавець визначив той факт, що укладений сторонами договір купівлі-продажу майна від 01.03.2005 р. № 197 припинив свою дію 01.03.2006 р. та не був перезаключений на наступний термін та вказав на п. 6.1 угоди. Також, посилаючись на п. 3.3.2 угоди про оренду, орендар поставив перед орендодавцем вимогу повернути передане йому обладнання.

Надалі, претензією від 29.03.2007 р. № 778/2/2-07 орендодавець запропонував орендарю протягом 10 календарних днів повернути орендоване майно та повідомив, що в противному разі, орендар буде зобов’язаний сплатити його вартість.

Вказане повідомлення від 22.03.2007 р. та претензію від 29.03.2007 р. орендодавець надсилав за місцезнаходженням орендаря, зазначеним в угоді про оренду від 19.05.2006 р. та таким, що підтверджується його статутними й реєстраційними документами і відповідає ст. 93 Цивільного кодексу України, де закріплено, що місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону, виступають від її імені.

За твердженнями позивача за первісним позовом, відповідач претензію не виконав, обладнання не повернув, чим спричинив йому збитки в сумі вартості неповернутого орендованого майна. За наведених обставин, у січні 2009 року Закрите акціонерне товариство “Оболонь” звернулося до суду з позовом про стягнення збитків в сумі вартості не повернутого орендованого майна з врахуванням податку на додану вартість. В ході розгляду спору за таким позовом, позивач збільшив позовні вимоги та додатково просить стягнути з відповідача орендну плату за угодою від 19.05.2006 р. за період 2006 –2009 років та збитки відповідно до п. 5.1 в розмірі 50 % від вартості спірного обладнання.

У заяві про обґрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом посилається на п. 3.3.2 угоди, зауважуючи, що він має право вимагати негайного повернення рекламного майна в безспірному порядку в наступних випадках: в разі використання майна не за призначенням, якщо орендар не укладає або не переукладає на наступний рік договір купівлі-продажу продукції виробництва Закритого акціонерного товариства “Оболонь” та корпоративних підприємств в обумовлених розмірах або коли договір купівлі-продажу між орендарем та орендодавцем розірвано, якщо орендар порушує умови використання отриманого майна. Також, позивач за первісним позовом посилається на п. 3.4.12 договору, та зазначає, що при псуванні, втраті, знищені, крадіжці або неповерненні майна на вимогу орендодавця, при розірванні договору купівлі-продажу продукції виробництва Закритого акціонерного товариства “Оболонь” та корпоративних підприємств, орендар зобов’язаний відшкодувати вартість майна.

Вивчивши всі суттєві моменти спірних правовідносин, суд вважає первісний позов таким, що підлягає частковому задоволенню, зважаючи на наступне.

Як встановлено з матеріалів справи та підтверджено представниками сторін, права та обов’язки у Закритого акціонерного товариства “Оболонь” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Хубер-Трейд” за договором від 19.05.2006 р. № 288/1 виникли з моменту підписання уповноваженими особами такої угоди.

У п. 6.1 угоди сторін встановлено, що дана угода укладається терміном на один рік і продовжує свою дію на новий річний термін при відсутності письмових заперечень сторін. Також, п. 6.1 угоди містить умову про те, що угода про оренду припиняє свою дію з часу закінчення дії договору купівлі-продажу продукції виробництва Закритого акціонерного товариства “Оболонь” та його корпоративних підприємств між орендодавцем та орендарем (речення № 2).

З матеріалів справи вбачається, що 01.03.2005 р. Закрите акціонерне товариство “Оболонь” в якості продавця та Товариство з обмеженою відповідальністю “Хубер-Трейд” в якості покупця уклали договір купівлі-продажу № 197, відповідно до якого продавець зобов’язався виготовляти і продавати продукцію (напої безалкогольні, слабоалкогольні, мінеральну воду та пиво в асортименті), а покупець —своєчасно приймати та оплачувати її.

Відповідно до п. 12 договору купівлі-продажу він вступає в силу з моменту підписання і діє до 01.03.2006 р.

Доказів продовження строку дії договору купівлі-продажу від 01.03.2005 р. № 197 в установленому порядку суду не надано, тобто він припинив свою дію 01.03.2006 р.

Згідно з позовною заявою, нормативним обґрунтуванням позовних вимог, усними та письмовими поясненнями представника позивача за первісним позовом вимоги Закритого акціонерного товариства “Оболонь” про стягнення збитків ґрунтуються зокрема на тому, що договір оренди був розірваний орендодавцем в односторонньому порядку листом від 22.03.2007 р. з підстав припинення дії договору купівлі-продажу № 197 від 01.03.2006 р.

Суд не погоджується з такою правовою позицією Закритого акціонерного товариства “Оболонь”, оскільки на момент укладення угоди про оренду майна у травні 2006 року, договір купівлі-продажу № 197 від 01.03.2005 р. припинив свою дію. Крім того, угода про оренду не містить правової прив’язки до договору купівлі-продажу щодо моменту набрання чинності правовідносин за угодою оренди.

Отже, при визначенні строку дії угоди оренди від 19.05.2006 р. слід виходити з її умов, які не обумовлені посиланням на договір купівлі-продажу.

У п. 3.3.3 угоди про оренду сторони погодили, що у разі порушення умов цієї угоди орендодавець має право розірвати дану угоду в односторонньому порядку, попередивши про це орендаря письмово за 3 робочі дні до моменту розірвання угоди. При цьому, майно та документація до нього повинні бути негайно повернуті орендодавцю орендарем.

Разом з тим, факт неукладення сторонами договору купівлі-продажу, не може вважатися порушенням умов договору оренди, тоді як в претензії та листі орендодавця на ім’я орендаря відсутні посилання на інші обставини, що можуть розцінюватися як порушення останнім умов договору.

У ст. 598 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Виключний перелік випадків припинення договору оренди наведений у ч. 2 зазначеної статті, де вказано, що договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.

Нормами ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

Так, ст. 783 Цивільного кодексу України встановлено, право наймодавця вимагати розірвання договору найму якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Згідно зі ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Позивач за первісним позовом не посилався на жодну з обставин, з якими законодавець пов’язує право наймодавця (орендодавця) відмовитися від договору найму (оренди) або розірвати такий договір.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Виходячи з наведеного положення законодавства, підставами для повідомлення орендарем чи орендодавцем одне одного про небажання пролонгувати договір оренди є закінчення строку його дії.

Повідомлення орендодавця № 711/2/2-07 від 22.03.2007 р. про розірвання угоди оренди від 19.05.2006 р. № 288/1 не може розглядатися судом як заява, якою сторона висловила небажання продовжувати відносини найму відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України та п. 6.1 договору (речення № 1), оскільки мотивами такого розірвання слугували посилання на припинення дії договору купівлі-продажу, а не добігання кінцю у травні 2007 року терміну, на який укладалася угода про оренду.

Зважаючи на викладені обставини, а також приймаючи до уваги безпідставність застосування орендодавцем п. 6.1 договору оренди (речення № 2) та інших прив’язок до договору купівлі-продажу та посилань на нього саме для визначення строку його дії, слід вважати, що угода про оренду майна від 19.05.2006 р. № 288/1 є чинною і продовжує свою дію, оскільки жодна зі сторін у встановленому порядку не висловила бажання про її припинення у зв’язку з закінченням строку дії, а також не звернулась до суду з відповідним позовом при відсутності згоди іншої сторони на таке припинення.

Приймаючи до уваги встановлені судом обставини справи щодо чинності угоди про оренду від 19.05.2006 р. № 288/1, вимоги позивача за первісним позовом про стягнення збитків в розмірі вартості майна у зв’язку з його неповерненням задоволенню не підлягають.

Крім того, слід зауважити, що позивачем за первісним позовом не визначено, про які саме збитки в сумі 178463,56 грн. йде мова в розрізі чинного законодавства. Так, відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Частиною 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, віднесено вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв’язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, вина. Також, обов’язковою підставою відповідальності є причинний зв’язок між протиправною поведінкою і шкодою.

Позивач за первісним позовом не довів наявності всіх вищевказаних складових для задоволення його вимоги про стягнення збитків в сумі 178463,56 грн. з відповідача.

Поряд з цим, позовні вимоги за первісним позовом в частині стягнення з відповідача орендної плати за період користування майном, задовольняються судом, зважаючи на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як вказувалося вище, розмір орендної плати за угодою від 19.05.2006 р. складає 10 грн. за одиницю обладнання на рік.

Обов’язок орендодавця сплачувати орендну сплату встановлений п. 3.4.4 угоди про оренду.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідач за зустрічним позовом визнав факт несплати ним орендних платежів за угодою від 19.05.2006 р.

На підставі викладеного з Товариства з обмеженою відповідальністю “Хубер-Трейд” на користь Закритого акціонерного товариства “Оболонь” підлягає стягненню 1 350,00 грн. орендної плати за угодою про оренду від 19.05.2006 р. № 288/1.

Також, у первісному позові Закрите акціонерне товариство “Оболонь” просить стягнути з відповідача 78359,82 грн. збитків, відповідно до п. 5.1 угоди про оренду, де закріплено, що за невиконання чи неналежне виконання умов даної угоди орендар сплачує орендодавцю понесені у зв’язку з цим збитки у розмірі 50 % від встановленої вартості одиниці майна (згідно зі специфікацією), по якій відбулося порушення, за кожне окреме порушення.

Таким порушенням позивач за первісним позовом вважає невиконання відповідачем зобов’язання по поверненню майна. Оскільки судом встановлено, що угода про оренду майна продовжує свою дію і її не припинено в уставленому порядку, вимога про стягнення збитків за неповернення орендованого майна відповідно до п. 5.1 угоди від 19.05.2006 р. задоволенню не підлягає. При цьому, суд також враховує відсутність нормативного обґрунтування вимоги про стягнення 78359,82 грн. збитків та недоведеність позивачем за первісним позовом того факту, що збитки в указаному розмірі ним були понесені.

Відповідно до зустрічного позову Товариство з обмеженою відповідальністю “Хубер-Трейд” просить суд зобов’язати Закрите акціонерне товариство “Оболонь” у місячний строк прийняти по акту приймання-передачі майно відповідно до специфікації № 1 до угоди про оренду майна від 19.05.2006 р. № 288/1, яке зберігається на його складі та яке відповідач за зустрічним позовом відмовляється приймати.

Вказані вимоги позивача за зустрічним позовом задоволенню не підлягають, оскільки угода про оренду майна від 19.05.2006 р. № 288/1 не є такою, що припинена станом на час розгляду справи № 4/151-46/56 та розірвана, а тому питання щодо повернення майна від орендаря до орендодавця має вирішуватися сторонами такої угоди в установленому законодавством порядку.

Згідно зі ст. 784 Цивільного кодексу України наймач має право вимагати розірвання договору найму якщо: наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі; наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується поясненнями представників сторін, орендодавцем не виставлялася орендарю вимога чи пропозиція про розірвання договору з підстав, передбачених законодавством, заява про припинення його дії згідно з п. 6.1 угоди про оренду (речення № 1) також не надсилалася.

Приймаючи до уваги все вищевикладене, позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають частковому задоволенню на суму 1350,00 грн. заборгованості з орендної плати, а вимоги за зустрічним позовом відхиляються судом повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем за первісним позовом судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, витрати позивача за зустрічним позовом з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Первісний позов Закритого акціонерного товариства “Оболонь” задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Хубер-Трейд” (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, ідентифікаційний код 24747086) на користь Закритого акціонерного товариства “Оболонь” (04655, м. Київ, вул. Богатирська, 3, ідентифікаційний код 05391057) 1350,00 грн. боргу, 13 (тринадцять) грн. 50 коп. державного мита та 0,63 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині вимог за первісним позовом відмовити повністю.

4.          У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Хубер-Трейд” відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко