Ухвала суду № 8369501, 01.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

01.02.10№ 05-5- 3 / 958 Суддя , розглянувши

позовну заяву Акціонерного товариства закритого типу "Київавтотранссервіс"

до Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №3"

про стягнення 13 389, 19 грн.

ВСТАНОВИВ:

Не подано доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку.

Відповідно до п. 3, 3-1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі та сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно ч. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується в доход Державного бюджету України в порядку та розмірі, встановлених законодавством України.

Відповідно до роз’яснень Головного управління державного казначейства України, державне мито, яке справляється з позовних заяв, що подаються до господарських судів України підприємствами та організаціями, розміщеними на території України, зараховується в доходи Державного казначейства України на рахунки, відкриті на ім'я територіальних органів Державного казначейства за кодом бюджетної класифікації № 22090200, символ звітності банку - 095. У рядку «призначення платежу»зазначається назва платежу, код бюджетної класифікації та символ звітності банку.

Відповідно до листа ДКУ № 03-06/176 від 01.03.2005 реквізити рахунків для зарахування державного мита, що справляються з позовних заяв, що подаються на розгляд Господарського суду міста Києва, за кодом бюджетної класифікації 22090200, символом звітності 095.

Як вбачається з платіжного доручення № 1004 від 23.12.2009, доданого позивачем як доказ сплати державного мита, в ньому вказані не всі реквізити для зарахування державного мита, а саме відсутній символ звітності банку, що не відповідає вимогам як роз’яснень Головного управління державного казначейства України, так листу ДКУ № 03-06/176 від 01.03.2005 та не підтверджує зарахування держмита до державного бюджету.

Не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому розмірі, оскільки

Постановою Кабінету Міністрів України № 825 від 05.08.2009, яка втупила в дію 13.08.2009, внесено зміни до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів», згідно якої

У господарських справах встановлено такий розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу:

-          для позивачів, звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита, - за нульовою ставкою;

-          для інших позивачів – за ставкою 236 гривень.

Сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається на день подання позовної заяви.

Позивач в якості доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу подав платіжне доручення № 1001 від 23.12.2009 про сплату витрат лише в розмірі 118 грн., тоді як позивач звернувся з позовом до суду після зміни розмірів - 25.01.2010.

Крім того, відповідно до листа Державного казначейства України № 34-04/770-3264 від 15.03.2007 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають сплаті до Державного бюджету України, за кодом економічної класифікації доходів 22050000, р/р 31213259700011, одержувач: УДК у Шевченківському районі, код 26077968, банк одержувача: ГУДКУ у м. Києві МФО 820019, в рядку "призначення платежу зазначається: "Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах".

Позивачем в якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу додано платіжне доручення № 1001 від 23.12.2009, в якому не зазначений код економічної класифікації доходів, отже позивачем не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку.

Не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, оскільки

Статтею 56 Господарського процесуального кодексу України на позивача при поданні позову покладений обов’язок надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.

Докази відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів повинні додаватись до позовної заяви (п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.

З поданого позивачем фіскального чеку поштової установи № 7945 від 21.02.2010, в якості доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, - вбачається, що кореспонденцію надіслано - ВАТ "Київоздоббуд", тоді як відповідачем за договром є ВАТ "Домобудівний комбінат №3".

Таким чином, наданий до позовних матеріалів фіскальний чек поштової установи не можуть вважатись належним доказом надсилання відповідачу копії позовної заяви, з якою позивач звернувся до господарського суду.

Керуючись п.п. 4, 6, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

           Повернути позовну заяву без розгляду.

Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду міста Києва з позовом.

Суддя                                         Сівакова В.В.