Рішення № 8369418, 11.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/72211.01.10 За позовомсубєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

до приватного підприємства"Едельвейс-2000 "

простягнення 135414,52 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1

Від відповідача не зявився

В судовому засіданні 11.01.2010 на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до приватного підприємства "Едельвейс-2000" про стягнення 135414,52 грн. заборгованості за договором оренди № 04-3В від 20.05.2007.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.11.2009 порушено провадження у справі № 50/722 та призначено її до розгляду на 25.11.2009.

Представник відповідача в судове засідання 25.11.2009 не зявився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В судове засідання прибув представник позивача та дав пояснення по справі. Розгляд справи був відкладений на 16.12.2009.

16.12.2009 в судове засідання прибув представник позивача, дав пояснення по справі та подав клопотання про продовження строку розгляду справи на більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Суд задовольнив дане клопотання.

В звязку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи був відкладений на 11.01.2010.

В судове засідання 11.01.2009 зявився позивач та надав додаткові докази і пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судові засідання 16.12.2009 та 11.01.2010 не направив своїх повноважних представників, письмових доказів, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від проведення розрахунків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2007 між субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (далі позивач, орендодавець за договором) та приватним підприємством «Едельвейс-2000»(далі відповідач, орендар за договором) було укладено договір оренди № 04-3В (далі договорів оренди).

Відповідно до умов п.1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування приміщення в окремо розташованому будинку, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бакінська, 13, загальною площею 130 квадратних метрів та прилеглу до нього територію площею 0,55 га (далі обєкт оренди).

Згідно положень п. 1.3.договору обєкт оренди належать орендодавцю на підставі приватної власності, відповідно до договору купівлі продажу № 7851-2874 від 04.11.1997р.

Приміщення та прилегла територія передаються орендареві для цілодобового використання згідно його потреб та на момент підписання договору не є проданим, заставленим, тощо. (п.1.4. договору)

Відповідно п. 2.1. договору передача об'єкта оренди проводиться у 2-денний термін з моменту набрання чинності договору з оформленням відповідного акту, що буде підписаний представниками сторін. Цей акт складається у двох примірниках із зазначенням точного найменування приміщень, які передаються, їх технічного та санітарного стану.

Положеннями розділу 4 договору сторони встановили, що орендар щомісячно сплачує орендодавцю орендну плату за обєкт оренди, зазначений у п.1.1., у сумі еквівалентній 1560 доларів США. Орендна плата сплачується у гривнях по діючому курсу НБУ на момент здійснення оплати. Розрахунки між сторонами проводяться шляхом перерахування орендарем коштів на розрахунковий рахунок орендодавця на підставі платіжних вимог-доручень (або рахунків) останнього, які надсилаються орендареві рекомендованими листами або вручаються під розпис (п. 4.3. договору)

Згідно умов. п. 4.4. договору, орендні платежі сплачуються орендарем не пізніше 5 днів з дня одержання платіжної вимоги-доручення (рахунку) орендодавця, що має зміст, передбачений договором

Згідно умов п. 5.2 договору на орендаря покладені такі обовязки, як: - своєчасно сплачувати орендну плату згідно договору; - сплачувати комунальні послуги (оплата за електроенергію, газ. воду) та телефонні переговори згідно виставлених рахунків або показникам лічильників, встановлених в орендованих приміщеннях, тощо.

Як встановлено судом, на виконання умов договору, позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування приміщення у окремо розташованому будинку, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бакінська, 13, загальною площею 130 квадратних метрів та прилеглу до нього територію площею.

Строк дії договору згідно з п. 3.1. встановлено з 20.07.2007 по 15.05.2008. без права продовження строку дії на наступний рік. В разі, коли жодна з сторін за 30 днів до закінчення строку дії договору, письмово не заявить про своє небажання надалі продовжувати стосунки, договір вважається продовжений на такий самий термін і на таких саме умовах.

07.04.2008 орендодавець надіслав орендареві листа з вимогою про розірвання договору у встановлений строк. Проте, орендарем було проігноровано дану вимогу. Матеріалами справи підтверджується, що у зазначений в договорі строк відповідач орендоване приміщення не звільнив і продовжував його орендувати до 15.07.2009, що зафіксовано додатковим договором ( в матеріалах справи).

Як встановлено судом, відповідач, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, в період з квітня 2008 по січень 2009 року не виконав взяті на себе зобовязання по оплаті оренди нерухомого майна і станом на день розгляду справи його заборгованість перед позивачем становить 105555,10грн., що підтверджується виставленими та неоплаченими рахунками та підписаною між сторонами угодою від 11.06.2009 про визнання орендарем заборгованості за договором оренди № 04-3В від 20.05.2007 (знаходяться в матеріалах справи).

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обовязки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 105555,10 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 105555,10 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в сумі 29859,42 грн. за вказаний в розрахунку період прострочення..

Відповідно до п. 7.1 договору, за порушення строків проведення розрахунків орендар сплачує орендодавцеві пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Проте, у випадку затримки платежів орендарем у зв'язку з отриманням платіжних вимог-доручень, оформлених орендодавцем з порушенням вимог, викладених в п.4.3. договору, пеня за цей період не стягується (п. 7.2. договору).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Суд вважає і це підтверджено матеріалами справи, що позивачем не надано належних доказів того, що платіжні вимоги-доручення надсилались відповідачеві рекомендованими листами або вручались під розпис останнього( на платіжних вимогах підпису орендаря немає, докази з почтового відділення про відправку орендодавцем поштою фінансових документів відсутні). Отже суд приходить до висновку про необхідність застосування положень п. 7.2. договору, відповідно до якого пеня не стягується.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 29859,42 грн. за несвоєчасну поставленого товару задоволенню не підлягають, як такі, що не обґрунтовуються на вимогах закону та договору оренди.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором № 04-3В від 20.05.2007 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Едельвецс-2000»(м. Київ, вул. Багговутівська, 17/21; код ЄДРПОУ 30180616) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; Ідентифікаційний код НОМЕР_1) основний борг в сумі 105 555 (сто пять тисяч пятсот пятдесят пять) грн. 10 коп.; витрати по сплаті державного мита в сумі 1055 (одна тисячу пятдесят пять) грн. 55 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д

Дата підписання рішення 02.02.2010