Ухвала суду № 83689741, 16.08.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/10039/17

Провадження № 1-кп/638/99/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Аркатової К.В.,

секретаря Мунтяну І.І.,

за участю прокурора Омельченко І.І.,

захисника Абросимова О.С.,

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

представника потерпілих Дзись О.М.,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_8 та клопотання захисника Абросимова О.С. про зміну запобіжного заходу на домашній арешт по кримінальному провадженню №12017220000000167 від 13.02.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.286 КК України,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Дзержинського районного суду м.Харкова перебуває кримінальне провадження №12017220000000167 від 13.02.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.286 КК України.

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 27.06.2019 року задоволено клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обрано відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обвинуваченого взято під варту в залі суду. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 01.08.2019 року вищевказану ухвалу залишено без змін.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 до 60 діб, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, зазначив, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, що спричинило загибель двох людей, не виконав ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, може здійснювати тиск на свідків та експертів.

Захисник заперечував у задоволенні вищевказаного клопотання прокурора посилаючись на відсутність ризиків, надав клопотання в порядку ст.331 КПК України та просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 із забороною залишати житло поза межами робочого дня з 17.30 год. до 8 год. звільнивши з-під варти в залі суду. Своє клопотання обґрунтовує тим, що злочин, який інкримінується ОСОБА_8 є необережним. Наполягав на певні сумніви в доведеності обвинувачення, при цьому вказуючи про те, що обвинувачений з`являвся за першою вимого до слідчого, прокурора, суду.

Потерпілі підтримали думку прокурора та просили задовольнити його клопотання, при цьому заперечуючи в задоволенні клопотання сторони захисту.

Обвинувачений підтримав думку свого захисника, вказуючи на необґрунтованість ризиків зазначених прокурором та недоведеність його вини, також вказав про намір матеріальної допомоги потерпілим, висловлюючи при цьому співчуття потерпілим.

Вислухавши думку учасників процесу, суд прийшов до наступного.

Відповідно до вимог ст.331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов?язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

При визначенні питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, суд оцінює сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у скоєні злочину, у вчиненні якого обвинувачується; приймаючи до уваги, дані про особу обвинуваченого, який не має офіційних джерел отримання прибутку, не одружений, осіб на утриманні не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, не виконання ували суду про обрання запобіжного заходу у вигляді застави.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу судом враховується практика Європейського суду з прав людини, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії», згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Суди повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, ухилення від явки до суду, продовження вчинення злочину.

При цьому суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України. Також суд зазначає, що згідно з п. п. 1,2 ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.

Вказані обставини судом враховані при продовженні запобіжного заходу.

Тому розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися.

Одночасно суд вважає необхідним зазначити, що дійсно, відповідно до чисельних рішень ЄСПЛ, є неможливим продовження строку тримання особи під вартою на підставах, які не можна вважати достатніми. Після спливу певного часу судова влада зобов`язана привести інші вагомі підстави для подальшого утримання під вартою особи.

Висновок суду щодо необхідності продовження строку тримання ОСОБА_8 під вартою до вказаного строку ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків та виправдовують тримання осіб під вартою.

У зв`язку з цим, суд проходить до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів на даний час неможливе, ризики не зменшилися, для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи суд продовжує строк тримання під вартою ОСОБА_8 на 60 діб, а тому в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт відмовляє.

Керуючись ст.ст.177, 331 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню №12017220000000167 від 13.02.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч.3 ст.286 КК України – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 60 діб - до 14 жовтня 2019 року.

В задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Оголосити перерву в судовому засіданні до 16 вересня 2019 року 14-00 год.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 днів.

Головуючий