Рішення № 8368818, 18.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/199-52/27118.11.09 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Бісан-Інвест» про стягнення 15088,59 грн. за участю представників позивача –Полоз І.В., довіреність № Д07/2009/07/10-18 від 10.07.2009р., Радзівіло Т.О., довіреність № Д07/2009/07/10-3, відповідача – не з’явився, третьої особи –не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2008 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 15088,59 грн. грн. боргу за спожиту електричну енергію у період з 21.06.2006 року по 14.03.2008 року.

Заявою від 06.10.2008 р. позивач уточнив свої вимоги, просив стягнути 15 088,59 грн. реальних збитків.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.05.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 03.06.2009 року.

У судовому засіданні 29.07.2009 року представник позивача надав письмові пояснення у справі та уточнив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача 15088,59 грн. фактичних збитків у вигляді вартості спожитої електричної енергії за період з 21.06.2006 року по 14 03.2008 року.

У судовому засіданні 29.07.2009 року представник відповідача надав письмові пояснення у справі.

У судових засіданнях 29.07.2009 року та 23.09.2009 року оголошувались перерви відповідно на 09.09.2009 року та 18.11.2009 року.

У судовому засіданні 23.09.2009 року представник позивача надав письмові пояснення у справі.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 18.11.2009 року не з’явилися, відзиви на позов не надали, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представників відповідача та третьої осіоби не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників відповідача та третьої особи, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.05.2006 року між Акціонерною енергопостачальною організацією “Київенерго” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Бісан-Інвест” укладено договір № 40515 на постачання електричної енергії.

За додатком №4А до договору до переліку об’єктів за цим договором входить гуртожиток №1 (опора 18) за адресою: м. Київ, вул. Монтажників, 99/1, орендарем якого є Товариство з обмеженою відповідальністю “Бісан-Інвест” згідно договору оренди нерухомого майна №4 від 01.01.2006 року, укладеного між ним (орендар) та Відкритим акціонерним товариством «Південтеплоенергомонтаж»(орендодавець).

Зазначений гуртожиток знаходиться у власності відповідача, що встановлено рішенням Солом’янського районного суду від 12.06 2007 року, ухвалою апеляційного суд м. Києва від 14.03.208 року, які залишені без змін ухвалою Верховного Суду України (Судова палата у цивільних справах) від 03.09.2008 року.

15.05.2006 року між позивачем (кредитор) та відповідачем (поручитель) було укладено договір поруки, за яким відповідач зобов’язується солідарно відповідати перед позивачем за виконання зобов’язання щодо оплати спожитої електричної енергії ТОВ “Бісан-Інвест” (боржник), які виникли за договором на постачання електричної енергії № 40515 від 10.05.2006 року.

Відкритим акціонерним товариством “Південтеплоенергомонтаж” було видано наказ № 15 “Про виведення з експлуатації гуртожитку, який знаходиться у м. Києві на вул. Монтажників, 99/1”. Згідно із зазначеним наказом приміщення має бути виведено з експлуатації з 01.04.2006 року у зв'язку з непридатністю його до подальшої експлуатації.

Прокуратурою Шевченківського району м. Києва винесено протест від 05.05.2006 року №1999 щодо вищезазначеного наказу №15. протест отриманий представником відповідача 06.05.2006 року, про що свідчить відмітка на протесті, тобто протест прокуратури зупинив дію наказу.

Відповідно до ст.21 Закону «Про прокуратуру»протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.

У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.

Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.

У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.

У даному випадку відхилення протесту не відбулося, і тому прокуратура не зверталася до суду з відповідною заявою.

Згідно з п.2 ч.2 ст.44 Закону «Про прокуратуру» прокурор, який здійснює нагляд, має право перевіряти законність наказів, розпоряджень і постанов адміністрації цих установ, зупиняти виконання таких актів, опротестовувати або скасовувати їх у разі невідповідності законодавству, вимагати від посадових осіб пояснень з приводу допущених порушень.

10.07.2006 року ТОВ “Бісан-Інвест” звернулося до позивача з листом №176, в якому просило вилучити з договору № 40515 від 10.05.2006 р. зазначений гуртожиток і виставити остаточний рахунок за використану електричну енергію.

18.07.2006 року листом № 187 Товариство з обмеженою відповідальністю “Бісан-Інвест” звернувся до СВП “Енергозбут Київенерго” щодо припинення постачання електричної енергії за договором від 10.05.2006 р. № 40515 у зв'язку з виведенням гуртожитку з експлуатації.

Листом від 26.07.2006 року №048-05-10662 на лист №176 від 10.07.2006 року позивач повідомив ТОВ “Бісан-Інвест” про те, що СВП “Енергозбут Київенерго” виписано наряд від 19.07.20076 року №315 на припинення електропостачання гуртожитку, але під час виконання цього наряду до фахівців позивача було застосовано фізичну протидію зі сторони мешканців гуртожитку, які також заблокували доступ до приладів обліку, припинити електропостачання було неможливо, та просив забезпечити доступ до приладів обліку та присутність представника ТОВ “Бісан-Інвест”, про що також свідчить наряд –заявка №316 від 13.07.2006 року.

07.08.2006 року ТОВ “Бісан-Інвест” листом № 199 повідомило позивача, що орендні відносини між ним та ВАТ “Південтеплоенергомонтаж” щодо гуртожитку за адресою вул. Монтажників, 99/1 у м. Києві припинені з 01.01.2006 р. відповідно до додаткової угоди № 2а від 30.05.2006 до договору оренди від 01.01.2006 р. № 4 та акту приймання-передачі від 01.06.2006 р.

Починаючи з 01.06.2006 року, відповідальною особою за утримання гуртожитку за адресою: м. Київ, вул. Монтажників, 99/1 є його власник - ВАТ “Південтеплоенергомонтаж”.

П.10.2.11 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року №28 (далі Правила) покладено обов’язок саме на споживача електричної енергії забезпечити безперешкодний доступ постачальника електричної енергії та/або електропередавальної організації до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживача для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку.

Відповідно до п.10.5 Правил споживач має забезпечити доступ персоналу електропередавальної організації (постачальника електричної енергії за регульованим тарифом) для виконання оперативних перемикань, відключень електроустановок електропередавальної організації (постачальника електричної енергії за регульованим тарифом), обслуговування розрахункових засобів обліку електричної енергії, протиаварійної системної автоматики, виконання робіт, пов'язаних із спорудженням і ремонтом електричних мереж електропередавальної організації (постачальника електричної енергії за регульованим тарифом), що розташовані на території споживача.

Позивачем було запропоновано відповідачу, як власнику приміщення, укласти договори щодо постачання електричної енергії до гуртожитку по вул. Монтажників, 99/1.

Відповідач відмовився підписувати договори, мотивуючи це тим, що прийнято рішення про виведення приміщення гуртожитку з експлуатації через його аварійний стан (листи від 27.02.2007 року №159-06 та від 25.10.2007 р. № 882-206).

До цього часу позивач не має можливості припинити постачання електричної енергії через відсутність доступу, а відповідачем не вжито заходів припинення споживання електроенергії.

Наявні в матеріалах справи листи та Акти обстежень підтверджують намагання позивача припинити теплопостачання в гуртожитку по вул. Монтажників, 99/1 у м. Києві з метою уникнення понесення ним збитків у вигляді вартості спожитої електроенергії.

Відповідно до Розпорядження Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації від 09.10.2008 року №1710 виконавцем житлово-комунальних послуг за адресою м. Київ, вул. Монтажників, 99/1 визначено Комунальне підприємство «Батиївське»Солом’янськї районної у м. Києві ради.

Факт проживання в зазначеному гуртожитку мешканців відповідачем не заперечується й підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями мешканців цього гуртожитку на оплату відповідачу за проживання в гуртожитку за вказаний період.

Факт постачання позивачем та споживання мешканцями зазначеного електричної енергії підтверджується листами відповідача та третьої особи від 27.02.2007 року №159-06 та від 19.07.2006 року №187 року, в яких просять відключити електропостачання зазначеного будинку, а також рішенням Солом’янського районного суду від 12.06 2007 року, ухвалою апеляційного суд м. Києва від 14.03.208 року, які залишені без змін ухвалою Верховного Суду України (Судова палата у цивільних справах) від 03.09.2008 року та не заперечується відповідачем в судовому засіданні.

Згідно п. 1.5 Договору оренди житла від 02.01.2005 року, укладеного між ВАТ “Південтеплоенергомонтаж” та мешканцем Захаренко І.В., до складу орендної плати, визначеної п. 1.4 Договору, включаються пропорційно до площі кімнати, що орендується, витрати на обслуговування і ремонт будинку, в якому знаходиться кімната (ліжко/місце), що орендується, і самої кімнати, а також витрати на оплату комунальних та інших послуг, зокрема: опалення, електроенергія, холодна, гаряча вода.

За вказаний період плата за проживання в гуртожитку по вул. Монтажників, 99/1, мешканцями перераховувалась ВАТ “Південтеплоенергомонтаж”, що підтверджується долученими до матеріалів справи квитанціями мешканців.

Таким чином, сплачені мешканцями кошти за електроенергію у відповідному періоді надійшли до відповідача.

Позивачем протягом зазначеного періоду 5 разів зафіксовано показники приладів обліку, які встановлені за адресою: м. Київ, вул. Монтажників, 99/1, що підтверджується Актами №2201000000659 від 20.11.2007 року, №0201000853 від18.12.2006 року, №0201000294 від 20.11.2006 року, №2201000000508 від 28.02.2007 року, №2201000000169 від 14.08.2006 року, що знаходяться в матеріалах справи.

За показниками приладів обліку на підставі вказаних актів обсяг спожитої електричної енергії без дозволу позивача, без укладення договору та без здійснення оплати в спірний період становить 64902 кВт вартістю 15088,59 грн., що розрахована позивачем відповідно до вимог закону.

З          метою відновлення порушеного права позивачем надіслано відповідачу вимогу № 048-051-3036 від 27.03.2008 р. про сплату вартості самовільно спожитої енергії, до цього часу не отримав ні відповіді, ні фактичного відшкодування збитків.

Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про відшкодування збитків у вигляді вартості самовільно спожитої відповідачем електричної енергії у період з 21.06.2006 року по 14.03.2007 року в розмірі 15 088,59 грн.

Відповідно статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ч.1 та 3 ст. 147 Господарського кодексу України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.

Збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Юридичною підставою для усіх видів цивільно-правової чи господарсько-правової відповідальності є наявність певних умов, що у своїй сукупності утворюють склад цивільного (господарського) правопорушення. Необхідними умовами цивільно-правової та господарсько-правової відповідальності за загальним правилом є: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина правопорушника. Перші три елементи розглядаються як об’єктивні умови відповідальності, доведення наявності на яких покладається на кредитора. Четвертий складовий елемент правопорушення - вина є суб’єктивною умовою цивільно-правової відповідальності особи, яка порушила зобов’язання. Тому кредитор має довести не лише розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, але й сам факт порушення боржником його обов’язку та причинний зв'язок між цим порушенням і шкодою.

          У зв’язку з самовільним, без договірним, безоплатним споживанням без дозволу позивача електроенергії вартістю 15088,59 грн. гуртожитком №1 за адресою: м. Київ, вул. Монтажників, 99/1, власником якого є відповідач, позивачем понесені збитки у вигляді вартості спожитої електроенергії.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи доведено обставини, пов’язані з наявністю умов покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків у розмірі 15088,59 грн. вартості самовільно спожитої електроенергії.

За таких обставин, вимоги позивача про відшкодування збитків у розмірі 15088,59 грн. грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи відповідача спростовуються зібраними у справі доказами.          

Державне мито у сумі 150,89 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж»(01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 27, код ЄДРПОУ 00121146) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 15 088 (п’ятнадцять тисяч вісімдесят вісім) грн. 59 коп. боргу, 150 (сто п’ятдесят) грн. 89 коп. витрат по оплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                    С. Чебикіна