Рішення № 8368747, 15.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/65715.01.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК ПРОМРЕСУРС»

до           Відкритого акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал»

про                     стягнення 258 075,76 грн.

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача           Горюшкіна Н.С. - дир.,

Від Відповідача Кизима Г.М. - предст.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НВК ПРОМРЕСУРС»(далі –ТОВ «НВК ПРОМРЕСУРС», Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал»(далі –ВАТ «Київський електротехнічний завод «Транссигнал», Відповідач) та просить, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог № 3 від 15.12.2009, стягнути з Відповідача 150000,00 грн. заборгованості, 6500,00 грн. інфляційних втрат, 2704,38 грн. –3% річних від простроченої суми, 9280,64 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором № 25/05/02 від 25.05.2009 на поставку продукції –електродвигунів постійного струму типу МСП-0,25 в частині оплати поставленої Позивачем продукції.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях заборгованість по основному боргу визнає, проти стягнення 61,20 грн. витрат по оплаті за оформлення витягу про включення Відповідача в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців заперечував, суму штрафних санкцій просив зменшити у зв’язку з економічною кризою, яка негативно вплинула на фінансово-виробничу та господарську діяльність Відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25.05.2009 між ТОВ «НВК ПРОМРЕСУРС»(Продавець) та ВАТ «Київський електротехнічний завод «Транссигнал»(Покупець) укладено Договір про закупівлю № 25/05/02 (далі –Договір), відповідно до умов якого Продавець зобов’язався поставити та передати у власність Покупцю електродвигуни постійного струму типу МСП-0,25 в кількості відповідно до Специфікації № 1 (далі –Товар), а Покупець зобов’язався прийняти Товар від Продавця та оплатити його на умовах цього Договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 25/05/02 від 25.05.2009 є договором купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні Покупцеві, а Покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, на виконання заявки Відповідача № 649 від 10.06.2009 та умов Договору Позивачем за видатковою накладною № 1/6 від 26.06.2009 на підставі Довіреності серії ААК № 264831 від 25.06.2009 поставлено ВАТ «Київський електротехнічний завод «Транссигнал»електродвигуни постійного струму типу МСП-0,25 в кількості 115 одиниць на суму 317400,00 грн.

Згідно з п. 6.1 Договору оплата Товару проводиться на підставі рахунку-фактури у безготівковій формі протягом 25 банківських днів після отримання Товару. Датою оплати вважається дата відправлення банком Покупця коштів за банківськими реквізитами Продавця (п. 6.2 Договору).

Відповідачем здійснено часткову оплату поставленого Позивачем Товару в сумі 167400,00 грн., а саме: 14.07.2009 –27400,00 грн. та 40000,00 грн., 09.12.2009 –100000,00 грн.

Оплата отриманого Відповідачем Товару в сумі 150 000,00 грн. не здійснена. Заборгованість перед Позивачем в розмірі 150000,00 грн. Відповідачем визнається.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог щодо стягнення з Відповідача заборгованості в розмірі 150 000,00 грн.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 10.2 Договору Відповідач несе відповідальність за умовами Договору у випадку невиконання грошових зобов’язань у термін, зазначений у п. 6.1 цього Договору, у вигляді пені у розмірі облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

З огляду на наявність у Відповідача перед Позивачем заборгованості за поставлений Товар суд вважає необхідним задовольнити вимоги про стягнення з Відповідача 9280,64 грн. пені.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком суми боргу з урахуванням індексу інфляції, наданим Позивачем, і вважає його обґрунтованим. Сума 3% річних розрахована Позивачем відповідно до періодів прострочення і підлягає стягненню з Відповідача в силу положень закону.

Клопотання Відповідача про зменшення розміру застосованих штрафних санкцій не підлягає задоволенню, оскільки наявність світової фінансової кризи законодавством не визначається як підстава для звільнення чи зменшення визначених законодавством та договором фінансових санкцій.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Щодо вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 61,20 грн. витрат, понесених Позивачем за витяг з ЄДРПОУ по Відкритому акціонерному товариству «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» суд зазначає наступне.

В абзаці другому пункту 1 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»зазначено, що до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК України відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК України).

Довідку, у зв’язку з отриманням якої Позивачем понесені витрати в розмірі 61,20 грн., Позивач зобов’язаний був надати на вимоги ухвали суду. Звернення до суду є правом, а не обов’язком Позивача, а виконання вимог суду обумовлене положеннями ст. 33 ГПК України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Таким чином, понесення зазначених Позивачем витрат обумовлено насамперед необхідністю доведення обставин, на які зроблені посилання, і такі витрати не можуть бути покладені на Відповідача. Вказані витрати не є іншими витратами у розумінні ст. 44 ГПК України.

Сплачені Позивачем витрати у вигляді державного мита в розмірі 2580,76 грн. покладаються на Відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України, оскільки часткове погашення заборгованості в сумі 100000,00 грн. (09.12.2009) здійснено Відповідачем після подання позовної заяви до суду (позов подано 30.10.2009, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції відділу канцелярії Господарського суду міста Києва від 30.10.2009).

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал»(01135, м. Київ, вул. Жилянська, б. 97, код 00260652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК ПРОМРЕСУРС»(03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, б. 7-А, код 36274044) 150000,00 грн. заборгованості, 6500,00 грн. інфляційних втрат, 2704,38 грн. –3% річних від суми заборгованості, 9280,64 грн. –пені, 2580,76 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 30.01.2010