Рішення № 83687096, 13.08.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.08.2019Справа № 910/7192/19Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Лукянчук Д.Ю., розглянувши господарську справу

За позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м.Київ, вул.Грушевського буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАРЕНТ ПЛЮС" (02232, м.Київ, просп. Маяковського, буд.68, офіс 233, код ЄДРПОУ 39842833)

про зобов`язання вчинити дії

Представники сторін:

від позивача: Бригинець А.А. адвокат

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАРЕНТ ПЛЮС" про зобов`язання відповідача в особі ліквідаційної комісії визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАРЕНТ ПЛЮС" кредиторські вимоги, що виникли станом на 08.04.2019 у загальному розмірі 996 312,66 грн. та складається з заборгованості за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок" за договором від 14.08.2017 в сумі 996 112,73 грн. (заборгованості за кредитом - 476729,97 грн., заборгованості за відсотками - 248058,50 грн., борг по комісії 4833,65 грн. та борг по пені - 266490,61 грн.) та заборгованості за послугою "Банківське обслуговування поточного рахунку в сумі 199,93 грн.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на те, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГАРЕНТ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 39842833) перебуває у стані припинення, у зв`язку з чим 10.04.2019 позивач надіслав засобами зв`язку відповідачу повідомлення з вимогами про визнання кредиторських вимог, яке відповідачем не отримане та повернене відправнику.

Посилаючись на те, що його вимоги не включені в ліквідаційний баланс відповідача, позивач просить зобов`язати відповідача визнати його кредиторські вимоги у судовому порядку та включити до проміжного ліквідаційного балансу товариства заборгованості відповідача перед позивачем за договором № б/н від 14.08.2017 року (надання кредиту) та за договором № б/н від 23.06.2015 року (послуги з розрахунково-касового обслуговування).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 04.07.2019 року.

У засіданні суду 04.07.2019 у зв`язку із неявкою відповідача відкладено розгляд справи на 23.07.2019.

У судовому засіданні 23.07.2019 закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті спору на 13.08.2019.

У судовому засіданні 13.08.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не надав, представник відповідача у засідання суду не з`явився, про дату та час розгляду справи по суті повідомлявся належним чином. Ухвали суду від 10.06.2019, 04.07.2019, 23.07.2019 були надіслані відповідачу на зазначеній у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та повернені до суду із зазначенням причини повернення «дана організація за цією адресою не знаходиться». Ухвала суду від 23.07.2019 також була надіслана на адресу засновника/голови комісії з припинення товариства відповідача та повернена до суду із зазначенням причини повернення «за місцем обслуговування».

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Також, слід врахувати, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 21 лютого 2018 року у справі №2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо судового провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справу вирішено судом за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 13.08.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

23.06.2015 між ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" (далі-позивач) та ТОВ "МЕГАРЕНТ ПЛЮС" (далі - відповідач) шляхом приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг, підписання відповідної заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, був укладений договір банківського рахунку, відповідно до якого відповідачу було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 .

Цією заявою відповідач засвідчив свою згоду на ведення з позивачем документообігу як шляхом власноручного підписання, так і шляхом накладання електронного цифрового підпису; приєднався і зобов`язався виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, тарифах ПриватБанку - Договору банківського обслуговування в цілому (далі - Договір).

14.08.2017 відповідачем за допомогою системи клієнт-банк/інтернет банк-клієнт Приват24 подав заявку на встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок № НОМЕР_1 й погодився з Умовами та Правилами надання послуги «Кредитний ліміт» на поточний рахунок.

Договір від 14.08.2017 складається із Заяви про відкриття рахунку та Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 23.06.2015, Заяви про встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок від 14.08.2017, Умов та Правил надання банківських послуг за послугою «Кредитний ліміт» та Тарифів банку.

Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які розміщені на сайті www.privatbank.ua, визначений порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом.

У відповідності до п. 3.2.1.1.16. Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі). Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронного цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, які належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладанні договорів та угоду письмовій формі.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Клієнта.

Відповідачу встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет КЛІЄНТ банк, sms - повідомлення або Інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

У відповідності до п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.2.2.5, 3.2.1.2.2.7 Умов, кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Згідно до 3.2.1.6.1 Умов, договір, а саме - обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта, вступає в силу з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання ліміту в межах вказаних у них сум, і діє в об`ємі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань Сторін по цьому договору.

Згідно 3.2.1.1.8 Умов, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднай. Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

В п. 3.2.1.1.6. Умов зазначається, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Позивач прийняті на себе зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість використати кредитний ліміт в розмірі 490 000 грн., що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку № НОМЕР_1 .

Пунктом 3.2.1.4.1 Умов визначено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Також клієнт сплачує банку комісію за використання ліміту відповідно до пп.3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищує 100 гривень. Сума стягуваної комісії не менше 200 грн. (п.3.2.1.4.4).

Згідно п. 3.2.1.4.9 Умов розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими (п.3.2.1.4.10 Умов).

Відповідно до п. 3.2.1.5.1. Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п.3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Умов, клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.2.1.4.1.3 Умов від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно п.3.2.1.2.3.4 Умов банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення.

Пунктом 3.2.1.5.4 Умов визначено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, передбачених п. 3.2.1.0.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3, здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано клієнтом.

Пунктом 3.2.1.6.1. Умов встановлено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту подання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов`язань сторонами.

Відповідно до договору відповідачу встановлено кредитний ліміт на рахунок № НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банк -Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms -повідомлення або інших), що врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг", і за період з 14.08.2017 по 25.09.2019 відповідач скористався банківськими коштами в межах встановленого ліміту.

Як зазначав позивач у позові, суми кредитного ліміту в розмірі 500 000,00 грн. відповідач в повному обсязі та в межах строків, встановлених умовами Договору, не повернув, що підтверджується випискою про рух коштів з банківського рахунку відповідача.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору .

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Вимогами ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Судом за результатами дослідження обставин справи та перевірки їх доказами встановлено, що відповідачем всупереч умов договору порушено виконання своїх зобов`язань щодо повернення кредиту в розмірі 476 729,97 грн., сплати відсотків за його користування у розмірі 248 058,50 грн. за період з 10.01.2018 по 31.03.2019, та сплати комісії у розмірі 4833,65 грн. за період з 01.03.2018 по 02.03.2018, що є підставою для застосування до відповідача відповідальності у вигляді пені у розмірі 266 490,61 грн. за період з 10.01.2018 по 08.04.2019 прострочення.

Таким чином, відповідачем допущено порушення умов договору, а також ст. 526, 530, 553, 554, 559, 1049, 1054 Цивільного кодексу України.

Як зазначав позивач у позові, станом на 14.08.2019 у відповідача існує заборгованість перед позивачем за Договором за послугою "Кредитний ліміт" б/н від 14.08.2017, яка становить 996 112,73 грн. грн., з яких: сума заборгованості за кредитом - 476 729,97 грн., сплати відсотків за його користування у розмірі 248 058,50 грн., сплати комісії у розмірі 4833,65 грн., 266 490,61 грн. пені.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що оскільки між сторонами укладений договір банківського обслуговування від 23.06.2015, банк надавав відповідачу послуги з розрахунково-касового обслуговування клієнта. За період з грудня 2017 по січень 2018 позивач надав послуги з обслуговування поточного рахунку в сумі 199,93 грн., що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_3 .

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 16.04.2018 відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГАРЕНТ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 39842833) перебуває у стані припинення за рішенням засновника; керівником відповідача, а також головою комісії з припинення або ліквідатор є Калиновський Іван Євгенович.

Крім того, у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься інформація про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог" зазначено граничну дату пред`явлення вимог - до 23.06.2018.

Частиною 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як встановлено судом, 10.04.2019 позивач звернувся до ліквідаційної комісії відповідача з заявою № 4902714934129, в якій просив визнати в повному обсязі вимоги ПАТ "КБ "Приватбанк" про включення в проміжний ліквідаційний баланс відповідача кредиторські вимоги з оплати заборгованості, яка утворилась станом на 14.08.2019, а саме:

- за договором б/н від 14.08.2017 (за послугою "Кредитний ліміт") в розмірі 996 112, 73 грн., з яких: 476 729,97 грн. заборгованості за кредитом, 248 058,50 грн. заборгованості за відсотками, 4833,65 грн. заборгованості по комісії, 266 490,61 грн. пені;

- за договором б/н від 23.06.2015 (за послугою "Банківське обслуговування поточного рахунку") в розмірі 199,93 грн.

У вказаній заяві позивач просив розглянути та включити ці вимоги до проміжного ліквідаційного балансу та письмово повідомити кредитора - ПАТ "КБ "Приватбанк" про результати розгляду вимог разом з надісланням відповідного рішення.

У зв`язку з тим, що відповідач перебуває у стані припинення, банк просив на підставі ст. ст. 105, 110-112 Цивільного кодексу України включити його кредиторські вимоги до проміжного ліквідаційного балансу, як визнані.

Матеріалами справи встановлено. що вказана вимога була надіслана банком на адресу відповідача 10.04.2019 за номером відправлення « 4902714934129», проте відповідно до даних з пошукового ресурсу Укрпошти відповідачем не отримана та повернена відправнику - 03.05.2019.

Таким чином, як зазначав позивач у позові, кредиторські вимоги останнього до ліквідаційного балансу повністю не включені, що і зумовило звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється, зокрема, в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з ч. 1 ст. 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.

Частинами 3, 5, 6 ст. 105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Статтею 112 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 16.04.2018 відповідач перебуває у стані припинення, строк на пред`явлення кредиторських вимог встановлено до 23.06.2018, а тому у відповідності до частин 3, 5, 6 ст. 105 Цивільного кодексу України граничний строк заявлення позивачем вимог до відповідача, які виникли з умов договору, сплинув 23.06.2018.

В свою чергу, матеріалами справи підтверджується, що з відповідною вимогою позивач звернувся до ліквідаційної комісії відповідача поза межами визначеного строку.

Разом з тим, з положень статті 112 ЦК України вбачається, що кредиторські вимоги можуть бути заявлені і після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення.

З огляду на положення ст. 112 ЦК України, несвоєчасне заявлення кредитором грошових вимог у процедурі ліквідації боржника не має наслідком їх погашення, а впливає лише на порядок задоволення таких вимог. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 14.08.2013 р. у справі № 38/343пн.

10.04.2019. позивач звернувся до відповідача з вимогою на суму 996 312,66 грн., яку просив розглянути, визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу. Зазначену заяву позивачем відповідачу направлено 10.04.2019 листом з описом вкладення.

Однак, в порушення наведених положень ЦК України, відповідач не надав позивачу відповіді на його кредиторську вимогу, отже має місце ухилення відповідача від розгляду кредиторських вимог позивача.

При цьому, зважаючи на наявність заборгованості відповідача перед позивачем за договором, що встановлена матеріалами справи та відповідачем не спростована, банк був для відповідача явним (відомим) кредитором.

Відповідно до ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Однак матеріали справи не місять доказів затвердження ліквідаційного балансу та доказів розгляду вимог позивача відповідачем.

Отже, ліквідаційна комісія відповідача заяву позивача про визнання вимог кредитора не розглядала, відмови позивачу у розгляді його вимог не надавала, як і не відмовляла у задоволенні його вимог, внаслідок чого позивачем не було пропущено строку звернення до ліквідаційної комісії.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі, шляхом зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАРЕНТ ПЛЮС" в особі ліквідаційної комісії визнати грошові вимоги банку в розмірі 996 312,66 грн. та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу товариства.

Відповідач письмового відзиву, контррозрахунку суми позовних вимог не надав, стверджувань позивача не спростував.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подачу позову покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

1. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГАРЕНТ ПЛЮС" (02232, м.Київ, просп. Маяковського, буд.68, офіс 233, код ЄДРПОУ 39842833) в особі ліквідаційної комісії визнати й включити до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ 14360570), що виникли станом на 08.04.2019 у загальному розмірі 996 312 (дев`ятсот дев`яносто шість тисяч триста дванадцять) грн. 66 коп., що складається із 996 112 (дев`ятсот дев`яносто шість тисяч сто дванадцять) грн. 73 коп. заборгованості за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок за договором від 14.08.2017) (а саме: заборгованості за кредитом 476 729 (чотириста сімдесят шість тисяч сімсот двадцять дев`ять) грн. 97 грн., заборгованості за відсотками 248 058 (двісті сорок вісім тисяч п`ятдесят вісім) грн. 50 коп., боргу по комісії 4833 (чотири тисячі вісімсот тридцять три) грн. 65 коп., та боргу по пені 266 490 (двісті шістдесят шість тисяч чотириста дев`яносто) грн. 61 коп.) та заборгованості за послуги «Банківського обслуговування поточного рахунку» в сумі 199 (сто дев`яносто дев`ять) грн. 93 коп.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАРЕНТ ПЛЮС" (02232, м.Київ, просп. Маяковського, буд.68, офіс 233, код ЄДРПОУ 39842833) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 16.08.2019

Суддя О.М.Ярмак