Рішення № 8368526, 21.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/45821.12.09 За позовомВідкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Денеза»

Акціонерного товариства «Соломенка»

простягнення 77253941,98 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача –Єнік Є.В, (довіреність від 25.05.2009); від відповідача-1 –не з’явився;

від відповідача-2 –Кіхтенко Д.В. (довіреність від 02.11.2009);

від прокуратури –Некрасов О.М. СУТЬ СПОРУ:

У липні 2009 року Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»(далі –Банк або позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Денеза»(далі –ТОВ «Денеза»або відповідач-1)) та Акціонерного товариства «Соломенка»(далі –АТ «Соломенка»або відповідач-2) заборгованості за кредитним договором № 27/2/2008/840-K/14, укладеним 13.02.2008 між Банком та ТОВ «Денеза»(далі –Кредитний договір) на загальну суму 77 253 941,98 грн.

Ціна позову складається із:

- простроченої заборгованість за кредитом у сумі 69 683 290,65 грн.;

- простроченої заборгованість за відсотками нарахованих за період з 01.01.2009 до 15.06.2009 в сумі 7 372 746,55 грн.;

- пені за прострочення сплати відсотків нарахованих за період з 16.04.2009 до 15.06.2009 у сумі 160 006,60 грн.;

- інфляційних втрат у сумі 37 898,18 грн. (нараховані за період з 16.04.2009 до 15.06.2009 на суму прострочених відсотків).

Позивач просить стягнути вказану заборгованість з відповідачів солідарно у наступному порядку: з ТОВ «Денеза»- за рахунок усього майна, а з АТ «Соломенка»у межах предмета іпотеки, переданого в іпотеку останнім у рахунок забезпечення зобов’язань відповідача-1 за Кредитним договором, відповідно до договору іпотеки, укладеного 25.04.2008 між Банком та АТ «Соломенка»(далі –Договір іпотеки).

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем-1 своїх зобов’язань за Кредитним договором, та положеннями пункту 7.1 Договору іпотеки, відповідно до якого Банк має право вимагати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за Кредитним договором.

Відповідач-1 письмових заперечень проти позову не подав, в судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення її розгляду надсилались відповідачу за юридичною адресою: 04050, м. Київ, вул.. Мельникова, 12. Про факт отримання кореспонденції відповідачем-1 за вказаною адресою, зокрема ухвали суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання, свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення за № 08171843.

Вказана юридична адреса відповідача-1 підтверджується Витягом з з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (копія мітиться у матеріалах справи).

Відповідач-2 письмових заперечень проти позову також не надав, а його представник своїх заперечень проти позову в судових засіданнях не висунув.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

13.02.2008 між Банком та ТОВ «Денеза»(Позичальник) укладено Кредитний договір, відповідно до якого Банк відкрив Позичальнику мультивалютну кредитну лінію, яка не може перевищувати 14884996 грн., терміном користування Кредитною лінією з 13.02.2008 до 15.02.2010, з відсотковою ставкою 18,5% річних для кредитних коштів, наданих в гривнях, та 14,5% річних для кредитних коштів, наданих в доларах США (підпункти 1.1.1, 1.1.2, 1.1.3 пункту 1.1).

Пунктом 1.2 Кредитного договору передбачалось, що видача коштів в межах Кредитної лінії здійснюється окремими траншами як в валюті ліміту так і в українських гривнях після подачі Позичальником письмових заявок на видачу траншу з наступним порядком надання траншів: після додаткової оцінки Банком операції, що кредитується та підписання окремих додаткових угод до цього Договору. Сума кожного окремого траншу, строки його повернення, розмір процентної ставки, а також інші умови, що можуть виникнути протягом дії цього Договору, обумовлюються додатковими угодами, які є невід'ємною частиною цього Договору (підпункт 1.2.1).

У відповідності до цієї угоди між Банком та ТОВ «Денеза»були укладені наступні додаткові угоди:

- додаткова угода № 1 від 13.02.2008, відповідно до якої Банк надав Позичальнику кредитний транш в сумі 58076692,3 грн. на строк з 19.02.2008 до 15.02.2010 (включно) під 18,5% річних;

- додаткова угода № 2 від 15.04.2008, відповідно до якої Банк надав Позичальнику кредитний транш в сумі 1253488,61 грн. на строк з 15.04.2008 до 15.02.2010 (включно) під 18,5% річних;

- додаткова угода № 3 від 01.07.2008, відповідно до якої сторони змінили пункт 1.1.3 Кредитного договору шляхом збільшення розміру відсоткової ставки за користування кредитною лінією до 23% річних для кредитних коштів наданих у гривні та 16% річних для кредитних коштів наданих у доларах США;

- додаткова угода № 4 від 15.07.2008, відповідно до якої Банк надав Позичальнику кредитний транш в сумі 2765491,84 грн. на строк з 15.07.2008 до 15.02.2010 (включно) під 23% річних;

- додаткова угода № 5 від 06.10.2008, відповідно до якої Банк надав Позичальнику кредитний транш в сумі 5625109,88 грн. на строк з 06.10.2008 до 15.02.2010 (включно) під 23% річних.

На виконання Кредитного договору та укладених до нього додаткових угод №№ 1-5, Банк надав Позичальнику кредитні кошти відповідними траншами на загальну суму 69 683 290,65 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи меморіальними ордерами: № NL-2 від 19.02.2008 на суму 58076692,3 грн., № NL-3 від 15.04.2008 на суму 1253488,61 грн., № NL-2 від 15.07.2008 на суму 2765491,84 грн., № NL-2 від 06.10.2008 на суму 3625109,88 грн., № NL-2 від 06.10.2008 на суму 2000000 грн., № NL-2 від 15.01.2009 на суму 1962508,02 грн., а також банківською випискою з відповідного особового рахунку.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Пунктом 2.4 Кредитного договору передбачено, що відсотки за Кредитною лінією нараховуються щомісячно, в останній робочий день місяця за період з першого по останній день календарного місяця на фактичні залишки заборгованості за Кредитною лінією за фактичний час користування Кредитною лінією і сплачується Позичальником у порядку, передбаченому пунктом 3.2.3 цього Договору. При розрахунку суми відсотків, комісійних винагород та інших платежів за Кредитною лінією приймається рік рівний 360 дням, в місяці враховується фактична кількість календарних днів.

Згідно з підпунктом 3.2.3 пункту 3.2 Кредитного договору Позичальник зобов’язаний здійснювати щоквартальне погашення нарахованих відсотків за Траншами Кредитної лінії в валюті Траншу в строк до 15 (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за звітним кварталом (якщо 15 (п'ятнадцяте) число припадає на вихідний (святковий, неробочий) день, то не пізніше першого робочого дня, що слідує за цим вихідним днем) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок № 20784002627001 в ВАТ КБ «Надра», МФО 320003.

Пунктом 2.5 Кредитного договору передбачено, що днем погашення Траншів в межах Кредитної лінії вважається день надходження коштів на рахунок №20739002627001 в ВАТ КБ «Надра», МФО 320003. Днем погашення нарахованих відсотків за Кредитною лінією вважається день надходження коштів на рахунок №20784002627001 в ВАТ КБ «Надра», МФО 320003.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, як убачається з матеріалів справи, відповідач-1 починаючи з січня 2009 року в порушення умов Кредитного договору та вказаних вимог законодавства відсотків за користування кредитом не сплачує.

Згідно з наданим позивачем розрахунком сума заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитними траншами станом на 15.06.2009 складала 7372746,55 грн. Доказів зворотного суду не надано.

Вказаний розрахунок у цілому відповідає умовам Кредитного договору, укладеним до нього додатковим угодам та вимогам законодавства.

Таким чином, суд визнає заявлену позовну вимогу в цій частині за законну та обґрунтовану, і таку, що підлягає задоволенню.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення сплати процентів за користування кредитними траншами позивачем нараховані відповідачу-1 інфляційні втрати за період з 16.04.2009 до 15.06.2009 на загальну суму 37898,18 грн., згідно з доданим розрахунком.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з пунктом 4.1 Кредитного договору за несвоєчасне повернення Кредитної лінії та/або відсотків за нею в тому числі пред'явлених до дострокового погашення, комісій та інших платежів на умовах цього Договору Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі діючої на період прострочення подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення.

За прострочення сплати процентів за користування кредитними траншами позивачем нарахована відповідачу-1 пеня за період з 16.04.2009 до 15.06.2009 на загальну суму 160006,6 грн., згідно з доданим розрахунком.

Перевіривши зазначені розрахунки інфляційних втрат та пені, судом встановлено, що вони у цілому відповідають умовам Кредитного договору та вимогам законодавства.

Відповідачами зазначені розрахунки не оспорювалися.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання.

Підпунктом 3.3.8 пункту 3.3 Кредитного договору передбачено право Банку вимагати дострокового погашення Траншів виданих в межах Кредитної лінії і нарахованих відсотків за ними у випадку хоча б одноразового порушення Позичальником строку повернення відсотків за кредитом та/або кредиту (його частини), а також у разі порушення Позичальником будь-яких інших умов цього Договору та договорів, що забезпечують виконання зобов'язань Позичальника за цим Договором.

Як було встановлено вище, відповідачем-1 було неодноразово порушені строки повернення відсотків за користування кредитними коштами.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено право позивача на підставі підпункту 3.3.8 пункту 3.3 Кредитного договору вимагати повернення всієї суми наданих кредитів до закінчення встановленого строку їх надання. Суд розглядає це право позивача, як міру відповідальності встановленої пунктом 2 частини 1 статті 611 ЦК України (зокрема як зміна строку повернення кредиту).

Отже, заявлена позовна вимога про стягнення 69683290,65 грн. судом також визнається за законну та обґрунтовану.

Підпунктом 3.2.7 пункту 3.2 Кредитного договору передбачений обов’язок Позичальника сприяти укладенню договорів застави та іпотеки, які зазначені у підпункті 2.1.2 цього Договору.

Відповідно до підпункту 2.1.2 пункту 2.1 Кредитного договору в забезпечення виконання зобов'язань по цьому Договору, які полягають у поверненні Траншів в межах Кредитної лінії, сплаті відсотків за користування Кредитною лінією, комісійної винагороди, а також можливої сплати неустойки (штрафу, пені) Позичальник, забезпечує Банку, зокрема, укладання з AT «Соломинка»у строк до 30.04.2008 договору іпотеки об'єктів нерухомого майна - нежитлові будівлі (Літери А, Б), пральня (Літера В), нежила будівля виробничого призначення (Літера Г), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Урицького, 38, загальною площею 3 292,60 кв.м.

На виконання зазначених положень Кредитного договору, 25 квітня 2008 року між Банком (Іпотекодержатель) та відповідачем-2 (Іпотекодавець) укладено Договір іпотеки. Вказаний договір був посвідчений 25 квітня 2008 року нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В. та зареєстровано в реєстрі за № 3687.

Пунктом 1.1 Договору іпотеки передбачено, що Іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов'язання, що випливає з Кредитного договору, цим передає у іпотеку, а Іпотекодержатель приймає у іпотеку нерухоме майно, банно-пральний комплекс загальною площею 3292,60 кв.м, розташоване за адресою: м. Київ. вул. Урицького, буд. 38 до складу якого входять наступні будівлі та споруди:

№ п/пЛітера Назва будівель та спорудЗагальна площа (кв.м.)

1Анежила будівля2048,70

2Бнежила будівля - склад457,30

3Внежила будівля - пральня772,20

4Гнежила будівля виробничого призначення14,40 Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями.

Згідно з пунктом 2.1 вказаного Договору Іпотекодавець на підставі цього Договору забезпечує як виконання Зобов'язання Позичальника, так і вимоги Іпотекодержателя щодо відшкодування:

- витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за Зобов'язанням і зверненням стягнення на Предмет іпотеки;

- витрат на утримання і збереження Предмета іпотеки;

- витрат на страхування Предмета іпотеки, у випадку, передбаченому пунктом 4.5 цього Договору;

- збитків, завданих внаслідок порушення умов цього Договору. Ризик випадкової загибелі Предмету іпотеки несе Іпотекодавець.

Узгоджена Сторонами вартість Предмета іпотеки становить 29 891 100,00 грн. (пункт 1.4 Договору іпотеки).

Предмет іпотеки належить на праві власності Іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності, виданого в м. Києві 27 квітня 2004 року Головним управлінням комунальної власності м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) серії САА № 102416, право власності зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна 7 грудня 2007 року в реєстровій книзі № 7П-14 за реєстровим номером 869-П.

Відповідно до частини 1 статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина 1 статті).

Відповідно до частини 1 статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Підпунктом 5.1.6 пункту 5.1 Договору іпотеки передбачено, що Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо при настанні строку виконання зобов’язання (або тієї чи іншої частини), воно не буде виконане.

Дане положення кореспондується з пунктом 7.1 Договору іпотеки, відповідно до якого Іпотекодержатель має право вимагати задоволення вимог за рахунок предмету іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником Зобов'язання в цілому або в тій чи іншій його частини.

Згідно з частиною 1 статті 583 ЦК України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Статтею 11 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Таким чином, вимоги заявлені до відповідача-2 суд задовольняє лише в межах предмету іпотеки зазначеного в Договорі іпотеки.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що продаж предмета іпотеки повинен відбуватися шляхом проведення прилюдних торгів, із початковою ціною реалізації предмета іпотеки в сумі 29 891 100,00 грн. (узгодженої сторонами вартості предмета іпотеки) та направлення коштів отриманих від цієї реалізації на погашення заборгованості за Кредитним договором, що є предметом розгляду у даній справі.

Відповідно до пункту 2.2 Кредитного договору при непогашенні заборгованості Позичальником перед Банком у повному обсязі Банк має право звернути стягнення на грошові кошти та інше майно Позичальника у відповідності з діючим законодавством України.

Відтак, позов до відповідача-1 підлягає задоволенню за рахунок коштів та іншого майна у повному обсязі та у порядку встановленому статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження»

Статтею 541 ЦК України передбачено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Згідно зі статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина 1).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина 2).

Відповідно до частини 1 статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи вищезазначене, відповідачі несуть солідарний обов’язок за Кредитним договором у межах зазначених судом вище.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачами не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідачів (частина 5 статті 49 ГПК України).

Оскільки Банком сплачено витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 315 грн., тобто в сумі більшій, ніж встановлено Порядком оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258) у редакції розмірів ставок станом на момент подання позову, то надмірно сплачені витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 197 грн. підлягають поверненню позивачу.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Денеза»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, ідентифікаційний код 35625564) та, у межах предмету іпотеки, з Акціонерного товариства «Соломенка»(03035, м. Київ, вул. Урицького, 38, ідентифікаційний код 03062208) на користь Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»(04053, м. Київ, Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456) 69 683 290 (шістдесят дев’ять мільйонів шістсот вісімдесят три тисячі двісті дев’яносто) грн. 65 коп. заборгованості за кредитом, 7 372746 (сім мільйонів триста сімдесят дві тисячі сімсот сорок шість) грн. 55 коп. заборгованості за процентами, 160006 (сто шістдесят тисяч шість) грн. 60 коп. пені, 37898 (тридцять сім тисяч вісімсот дев’яносто вісім) грн. 18 коп. інфляційних втрат

у наступному порядку:

з Товариства з обмеженою відповідальністю «Денеза»за рахунок будь-якого майна у порядку встановленому статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження»;

з Акціонерного товариства «Соломенка»шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, укладеним 25.04.2008 між Акціонерним товариством «Соломенка»та Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра»(посвідчений 25 квітня 2008 року нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В. та зареєстровано в реєстрі за № 3687), а саме –нерухоме майно, банно-пральний комплекс загальною площею 3 292.60 кв.м, (разом з усіма його приналежностями) розташоване за адресою: м. Київ. вул. Урицького, буд. 38 до складу якого входять наступні будівлі та споруди:

№ п/пЛітера Назва будівель та спорудЗагальна площа (кв.м.)

1Анежила будівля2048,70

2Бнежила будівля - склад457,30

3Внежила будівля - пральня772,20

4Гнежила будівля виробничого призначення14,40 та що належить на праві власності АТ «Соломенка»(на підставі Свідоцтва про право власності, виданого в м. Києві 27 квітня 2004 року Головним управлінням комунальної власності м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) серії САА № 102416, право власності зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна 7 грудня 2007 року в реєстровій книзі № 7П-14 за реєстровим номером 869-П),

шляхом проведення публічних торгів, та направлення коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Денеза»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, ідентифікаційний код 35625564) перед Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра»(04053, м. Київ, Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456) за кредитним договором №27/2/2008/840-K/14 від 13.02.2008, розмір якої станом на 16.06.2009 становить 77 253941 (сімдесят сім мільйонів двісті п’ятдесят три тисячі дев’ятсот сорок одна) грн. 98 коп., з яких:

- 69 683290,65 грн. –прострочена заборгованість за кредитом;

- 7 372 746,55 грн. – прострочена заборгованість за відсотками нарахованих за період з 01.01.2009 до 15.06.2009;

- 160 006,60 грн. –пеня за прострочення сплати відсотків нарахована за період з 16.04.2009 до 15.06.2009;

- 37 898,18 грн. –інфляційні втрати за прострочення сплати відсотків нарахована за період з 16.04.2009 до 15.06.2009.

3. Встановити початкову ціну вказаного предмета іпотеки для його подальшої реалізації в сумі 29 891100 (двадцять дев’ять мільйонів вісімсот дев’яносто одну тисячу сто) гривень.

4. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Денеза»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, ідентифікаційний код 35625564) та з Акціонерного товариства «Соломенка»(03035, м. Київ, вул. Урицького, 38, ідентифікаційний код 03062208) на користь Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»(04053, м. Київ, Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456) 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Повернути з Державного бюджету України на користь на користь Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»(04053, м. Київ, Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456) зайве сплачені витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 197 (сто дев’яносто сім) грн., перераховані платіжним дорученням № 57283 від 17 липня 2009 року, яке знаходиться у справі №34/458.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б. Повний текст рішення підписано 28.01.2010.