Рішення № 83684658, 05.08.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.08.2019 Справа №607/2391/19

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Герчаківської О.Я.,

за участю секретаря судового засідання Лобач І.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача, адвоката Демковича Ю.Й.,

представника третьої особи, адвоката Семененка С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №458 від 13 червня 2018 року, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 із позовом до відповідача Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №458 від 13 червня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 25 січня 2019 року їй стало відомо з відзиву на позовну заяву по справі № 607/26589/18, що 13 червня 2018 року відповідачем було прийнято рішення № 458, у відповідності до якого надано дозвіл Тернопільському РВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області на реалізацію нерухомого майна - Ѕ частки будинковолодіння по АДРЕСА_1 при умові реалізації вищевказаної частки будинковолодіння в користь ОСОБА_3 . Позивач вважає, що вказане рішення слід визнати протиправним та скасувати з наступних підстав. Як вбачається з оспореного рішення, відповідачу було відомо, що у житлі по АДРЕСА_1 має право на проживання малолітня дитина позивача ОСОБА_2 . При ухваленні спірного рішення не було обумовлено жодного застереження щодо неприпустимості зменшення чи обмеження права ОСОБА_2 на проживання у вказаному житлі. В свою чергу, скориставшись обумовленим рішенням, ОСОБА_3 набула право власності на відповідне житло та подала позов до суду про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житлом за вищевказаною адресою, оскільки він не належить до кола сім`ї власника.

З урахуванням викладеного позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 458 від 13 червня 2018 року.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 лютого 2019 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №458 від 13 червня 2018 року. Постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою суду від 22 березня 2019 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_3

02 квітня 2019 року судом зареєстровано письмові пояснення щодо позову третьої особи ОСОБА_3 , в яких вона просить відмовити у позові ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №458 від 13 червня 2018 року. В обґрунтування доводів третьої особи зазначено, що малолітній позивача ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , через п`ять днів після народження був зареєстрований з його батьком ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому ОСОБА_4 жодного дня не проживав у вказаному житлі, так як його батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 одружилися в 2012 році і проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок за адресою: АДРЕСА_1 належав батькам ОСОБА_5 , яксиний після їх смерті в 2009 році прийняв спадщину, однак не реєстрував це майно за собою. При цьому ОСОБА_1 має місце реєстрації: АДРЕСА_4 . 10 вересня 2018 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 розірвано. Третя особа вважає, що прийняття рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №458 від 13 червня 2018 року нічим не порушує права малолітнього ОСОБА_2 , оскільки цим рішенням ніхто не позбавив його права користування житлом, тим більше малолітній ОСОБА_2 проживає за іншою адресою і забезпечений правом користуватися ще і тим житловим приміщенням, у якому проживає разом з матір`ю ОСОБА_1

10 квітня 2019 року представник відповідача Виконавчого комету Тернопільської міської ради подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 Додатково зазначає, що Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради прийнято рішення №458 від 13 червня 2018 року «Про надання дозволу на реалізацію нерухомого майна». Дане рішення прийнято на підставі звернення Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 26 березня 2018 року №14448 та відповідних документів. В провадженні Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області перебувало зведене виконавче провадження АСВП №5319955 про стягнення з ОСОБА_5 аліментів на користь ОСОБА_3 Загальна сума боргу згідно виконавчих документів становила 101 917,25 грн. Реалізації підлягала 1/2 частина ідеальної частки будинковолодіння АДРЕСА_2 , яка належить боржнику ОСОБА_5 . Старший державний виконавець Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Корната P.O. на засіданні комісії повідомила, що арештоване майно боржника ОСОБА_5 , а саме 1/2 частина будинковолодіння АДРЕСА_2 в подальшому повинна бути передана на реалізацію для проведення прилюдних торгів з метою погашення боргу. ОСОБА_3 (колишня дружина боржника) на комісії повідомила, що не заперечує щодо реалізації 1/2 частки будинковолодіння АДРЕСА_2 , оскільки вона зобов`язалася в подальшому викупити 1/2 частку цього будинковолодіння після передачі її на реалізацію для проведення прилюдних торгів. Також ОСОБА_6 пояснила, що за даною адресою зареєстрована малолітня дитина ОСОБА_2 , 2017 року народження, яка ніколи не проживала в даному будинку. ОСОБА_5 на засідання комісії не з`явився та не повідомив причини своєї відсутності, хоча був належним чином повідомлений. Відповідно до довідки про склад сім`ї ДП «Фаворит-3» від 23 березня 2018 року №273, у вказаному помешканні зареєстровані ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , 1998 року народження, ОСОБА_8 , 2007 року народження. Згідно листа виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 05 березня 2018 року №3068/06 за вищевказаною адресою зареєстрована малолітня дитина ОСОБА_2 , 2017 року народження. Також, в службу у справах неповнолітніх та дітей надійшла інформація від Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області про ОСОБА_5 , який вчинив насильство стосовно ОСОБА_1 в присутності дитини за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ухвали суду від 12 квітня 2019 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №458 від 13 червня 2018 року, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд їх задовольнити. Вважає, що при прийнятті оспорюваного рішення відповідачем не було враховано інтереси дитини, що в подальшому стало підставою для звернення нового власника до суду з позовом про втрату права дитини ОСОБА_2 на користування жилим приміщенням.

Представник відповідача Виконавчого комітету Тернопільської міської ради в судове засідання не з`явився з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового розгляду повідомлявся неодноразово належним чином, однак попередньо подав до суду відзив, в якому висловив позицію щодо заявлених позовних вимог.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , адвокат Семененко С.М. в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні. Додатково пояснив, що малолітній ОСОБА_2 був зареєстрований, однак жодного дня не проживав у житлі за адресою: АДРЕСА_2 . Син позивача проживав разом з нею та батьком ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 . Вказане будинковолодіння успадковане ОСОБА_5 , однак останній не оформив до кінця своїх спадкових прав, а тому це жито на праві власності за ним не зареєстроване. Крім того ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_4 , де може бути зареєстрований ОСОБА_2 , а тому права малолітнього сина позивача не є порушеними.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення.

Щодо юрисдикції виниклого спору суд виходить з наступного.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зспорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду (ч. 3 ст. 19 КАС України).

В силу ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Виниклий між сторонами спір не є публічно-правовим, а носить приватно-правовий характер, про що свідчать вже заявлені позови, які перебувають на розгляді в Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області. Зокрема, 09 листопада 2018 року судом відкрито провадження по справі №607/20957/18 за позовними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 , про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням. Позивач просить визнати такими, що втратили право на користування жилим приміщенням (будинком) за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У грудня 2018 року ОСОБА_1 також звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Терещук Л.І., Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання недійсним акта про проведені електронні торги, затвердженого 03 серпня 2018 року начальником Тернопільського РВДВС ГТУЮ у Тернопільській області про придбання ОСОБА_3 Ѕ ідеальної частки будинковолодіння АДРЕСА_2 , скасування свідоцтва від 09 серпня 2018 року, виданого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Терещук Л.І., про приналежність ОСОБА_3 Ѕ ідеальної частки будинковолодіння за вищевказаною адресою та скасування рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень.

Підставою обґрунтування позовних вимог є те, що для відчуження обумовленого житла, право на проживання в якому має ОСОБА_2 , не було одержано згоду органів опіки та піклування у встановленому законодавством порядку.

Врахувавши вищенаведене, суд робить висновок про те, що предметом виниклого між сторонами спору є житлові правовідносини, а відтак позов ОСОБА_1 підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства судом загальної юрисдикції.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства(ч. 1 ст. 19 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Як вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 11 травня 2017 року Тернопільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_2 , його батьками зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

Згідно довідки № 2025 від 18 грудня 2018 року ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 11 травня 2017 року по час видачі довідки.

Як слідує з рішення Комісії з питань захисту прав дитини Виконавчого комітету Тернопільської ради № 99 від 13 квітня 2018 року «Про доцільність надання дозволу на реалізацію нерухомого майна», слухання справи перенесено на чергове засідання.

Рішенням Комісії з питань захисту прав дитини Виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 131 від 11 травня 2018 року «Про доцільність надання дозволу на реалізацію нерухомого майна», визнано доцільним надати Тернопільському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області дозвіл на реалізацію нерухомого майна, а саме: 1/2 частки будинковолодіння АДРЕСА_2 при умові реалізації вищевказаної частки будинковолодіння в користь ОСОБА_3 .

Як вбачається із вказаного рішення, Комісією з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Тернопільської міської ради розглянуто запит Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 26 березня 2018 року №14448 та відповідні документи. Встановлено, що в провадженні Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області перебуває зведене виконавче провадження АСВП №5319955 про стягнення з ОСОБА_5 аліментів на користь ОСОБА_3 . Загальна сума боргу згідно виконавчих документів становить 101 917,25 грн. Реалізації підлягає 1/2 частина ідеальної частки будинковолодіння АДРЕСА_2 , яка належить боржнику ОСОБА_5 . Відповідно до довідки про склад сім`ї ДП «Фаворит-3» від 23 березня 2018 року №273, у вказаному помешканні зареєстровані ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , 1998 року народження, ОСОБА_8 , 2007 року народження. Згідно листа виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 05 березня 2018 року №3068/06 за вищевказаною адресою зареєстрована малолітня дитина ОСОБА_2 , 2017 року народження. Відповідно до ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 28 лютого 2018 року (справа №607/156/17) визначено за ОСОБА_5 право власності на 1/2 ідеальну частку будинковолодіння АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 (колишня дружина боржника) на засіданні комісії повідомила, що не заперечує щодо реалізації 1/2 частки будинковолодіння АДРЕСА_2 , оскільки, вона зобов`язалася в подальшому викупити 1/2 частку будинковолодіння АДРЕСА_2 після передачі її на реалізацію для проведення прилюдних торгів. Старший державний виконавець Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Корната P.O. на засіданні комісії повідомила, що арештоване майно боржника ОСОБА_5 , а саме 1/2 частина будинковолодіння АДРЕСА_2 в подальшому повинна бути передана на реалізацію для проведення прилюдних торгів з метою погашення боргу. ОСОБА_5 на засідання комісії не з`явився та не повідомив причини своєї відсутності, хоча був належним чином повідомлений.

У відповідності до листа Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області № 4241/19-18-17-03 від 13 лютого 2014 року, заява ОСОБА_3 від 23 січня 2014 року про здавання в найм житла розглянута за адресою: АДРЕСА_1 в присутності громадянина ОСОБА_5 , який проживає за даною адресою. Згідно наданого пояснення, громадянин ОСОБА_5 отримав будинок по АДРЕСА_1 в спадок після смерті батьків. Документи на право власності відсутні, так як на даний час вони знаходяться на стадії виготовлення. Житло в найм він нікому не здає по причині того, що в даному будинку проживають: на першому поверсі сам ОСОБА_5 з дружиною, а на другому - сестра дружинин. Жодних коштів від родички ОСОБА_5 не отримує.

Рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 458 від 13 червня 2018 року «Про надання дозволу на реалізацію нерухомого майна» надано дозвіл Тернопільському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області на реалізацію нерухомого майна, а саме Ѕ частки будинковолодіння АДРЕСА_2 при умові реалізації вищевказаної частки будинковолодіння в користь ОСОБА_3 .

Згідно акту обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , складеного 14 лютого 2019 року представниками служби у справах неповнолітніх та дітей, умови проживання у вищевказаній квартирі задовільні. Для дитини створені всі необхідні умови для проживання, тобто власне ліжечко для сну, іграшки, змінний віковий одяг та взуття. Стосунки, традиції сім`ї: стосунки між батьками хлопчика натягнуті, постійні конфлікти між собою.

Відтак, проаналізувавши вищенаведене, суд приходить до висновку, що до виниклих правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Норми ст. 177 СК України, ст. 16 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 12 закону «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» (далі - Закон) передбачають необхідність отримання попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення батьками договору щодо майна, право на яке має дитина.

Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям (ч. 4 ст. 12 Закону).

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 і від цього шлюбу в них ІНФОРМАЦІЯ_4 народився синОСОБА_2. 11 травня 2017 року малолітній син позивача був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Попередньо ОСОБА_5 перебував зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 і від цього шлюбу в нього також є діти - дочка ОСОБА_7 , 1998 року народження, та син - ОСОБА_8 , 2007 року народження. У зв`язку із невиконанням аліментних зобов`язань у ОСОБА_5 утворилась заборгованість по їх сплаті. Загальна сума боргу згідно виконавчих документів становила 101 917,25 грн., а відтак з метою забезпечення виконання рішення суду та для можливості реалізувати належне боржнику майно, на підставі ухвали суду було визначено за ОСОБА_5 право власності на 1/2 ідеальну частку будинковолодіння АДРЕСА_2 . Оскільки малолітній син боржника ОСОБА_2 був зареєстрований за вищевказаною адресою, державний виконавець звернулася до органу опіки та піклування Тернопільської міської ради для отримання дозволу на реалізацію майна боржника. Орган опіки та піклування такий дозвіл надав за умови придбання майна ОСОБА_3 , яка є стягувачем та діяла в інтересах дітей ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Він оформлений рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №458 від 13 червня 2018 , яке оспорюється.

Частиною першою ст. 383 ЦК України та статтею 150 ЖК Української РСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.

Члени сім`ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням (ч. 1 ст. 156 ЖК Української РСР).

Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.

Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК Української РСР до членів сім`ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім`ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство. За змістом зазначених норм правом користування житлом, яке знаходиться у власності особи, мають члени сім`ї власника (подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником квартири (будинку), ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Таким чином, малолітній син боржника ОСОБА_2 мав право лише на проживання та користування майном за адресою: АДРЕСА_2 , до набуття у власність Ѕ частки цього майна ОСОБА_3 , яка набула майно у зв`язку з невиконанням ОСОБА_5 своїх аліментних зобов`язань та діяла в інтересах спільних з ОСОБА_5 дітей.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи малолітній ОСОБА_2 був тільки зареєстрований за вищевказаною адресою, однак ніколи там не мешкав, проживав з батьками в іншому житлі по АДРЕСА_1 , де йому були створені всі належні умови, про що 14 лютого 2019 року представниками служби у справах неповнолітніх та дітей складено акт обстеження. Тобто, дитина була забезпечена правом користування іншим житловим приміщенням, де проживала від свого народження, що вказує на те, що майнові права неповнолітнього з прийняттям оспорюваного рішення не були порушені. Крім того, в силу свого віку ОСОБА_2 має право на проживання за місцем проживання кожного з батьків, в тому числі і за зареєстрованим місцем проживанням матері.

Відтак, суд не встановив порушень житлових прав малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , при прийнятті Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради рішення №458 від 13 червня 2018 року.

За вказаних вище обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №458 від 13 червня 2018 року

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 206, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №458 від 13 червня 2018 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Виконавчий комітет Тернопільської міської ради, код ЄДРЮОФОПГФ: 04058344; місцезнаходження: вул. Листопадова,5, м. Тернопіль.

Третя особа: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складено 13 серпня 2019 року.

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська