Рішення № 8368013, 18.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/77718.01.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Енергетичний завод «ЕНЕРГЕТИК»

ДоКомунального підприємства Київської міської ради «Київдорсервіс»

Простягнення 4306,65 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

Представники сторін:

від позивача:                     Горобчишин І.О. -           дов. № 371 від 23.10.09 р.

від відповідача:           не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Енергетичний завод «ЕНЕРГЕТИК»до Комунального підприємства Київської міської ради «Київдорсервіс»про стягнення 3537,73 грн. основного боргу, 370,22 грн. пені, 321,94 грн. інфляційних нарахувань, 76,76 грн. трьох річних процентів, у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань за договором забезпечення електричною енергією субспоживача та надання послуг по перетворюванню напруги 10 кВ на 0,4 кВ № 238/Е від 01.12.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.09 р. було порушено провадження у справі № 37/777, розгляд справи призначено на 07.12.09 р., зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 07.12.09 р. надав суду пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.12.09 р. повідомив суду про сплату основного боргу, у підтвердження чого надав копії платіжних доручень.

Враховуючи наведене, судом було оголошено перерву у судовому засіданні до 18.01.10 р.

У судовому засіданні 18.01.10 р. представник позивача надав уточнення до позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 18.01.10 р. не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством «Енергетичний завод «ЕНЕРГЕТИК»(основний споживач) та Комунальним підприємством Київської міської ради «Київдорсервіс»(субспоживач) 01.12.08 р. був укладений договір забезпечення електричною енергією субспоживача та надання послуг по перетворюванню напруги 10 кВ на 0,4 кВ № 238/Е від 01.12.08 р., відповідно до умов якого основний споживач забезпечує електричною енергією, одержаною від АК «Київенерго»згідно договору про постачання електричної енергії № 911 від 07.04.04 р., р/р 787, потреби електроустановок субспоживача і проводить поточний ремонт і технічне обслуговування розподільчих електроустановок і електричних мереж які знижують напругу 10 кВ на напругу 0,4 кВ згідно графіка ППР, а субспоживач оплачує основному споживачу вартість використаної електричної енергії за тарифами, затвердженими Національною комісією з питань регулювання електроенергетики України (НКРЕ), поточний ремонт і технічне обслуговування розподільчих електроустановок і електричних мереж, та здійснює інші платежі згідно акту здачі-приймання, умов цього договору та додатків до цього договору, які є його невід’ємною частиною.

У відповідності до пунктів 2.3.2. та 3.3.2. договору № 238/Е від 01.12.08 р., субспоживач зобов’язується проводити попередню оплату за активну електроенергію та отримані послуги з поточного ремонту і технічного обслуговування розподільчих електроустановок і електричних мереж, які знижують напругу 10 кВ на напругу 0,4 кВ, на підставі рахунків-фактур на протязі п’яти банківських днів з дня їх отримання, але не пізніше 10 числа поточного місяця.

Згідно з пунктами 2.3.3. та 3.3.3. вищезазначеного договору, остаточний розрахунок за активну електроенергію та отримані послуги з поточного ремонту і технічного обслуговування розподільчих електроустановок і електричних мереж, які знижують напругу 10 кВ на напругу 0,4 кВ, субспоживач зобов’язується провести відповідно акту про фактичне споживання електроенергії та акту здачі-приймання робіт (надання послуг) на протязі 3 (трьох) днів з дня їх видачі, але не пізніше 27 числа поточного місяця.

          З наданих суду матеріалів вбачається, що на виконання вищезазначених умов договору позивачем були надані послуги та здійснено постачання електроенергії, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТО-0000045 на суму 649,40 грн. у січні 2009 р., № ТО-0000308 на суму 649,40 грн. у лютому 2009 р. та актами про фактичне споживання активної електроенергії № ЕЕ-0000131 від 22.01.09 р. на суму 1119,46 грн. у січні 2009 р., № ЕЕ-0000470 від 23.02.09 р. на суму 1119,47 грн. у січні 2009 р., які засвідчені підписами та печатками Комунального підприємства Київської міської ради «Київдорсервіс».

У відповідності до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позивач у позовній заяві пояснив суду, що ним належним чином виконані зобов’язання за договором № 238/Е від 01.12.08 р. щодо надання послуг та забезпечення електроенергією, тоді як відповідач взяте на себе зобов’язання за договором щодо оплати не виконав і станом на 29.10.09 р. має заборгованість в сумі 3537,73 грн.

Відкрите акціонерне товариство «Енергетичний завод «ЕНЕРГЕТИК»направило 06.03.09 р. відповідачу претензію з проханням погасити заборгованість до 12.03.09 р., яка була залишена без відповіді та реагування.

За таких обставин Відкрите акціонерне товариство «Енергетичний завод «ЕНЕРГЕТИК»звернулось до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Комунального підприємства Київської міської ради «Київдорсервіс»про стягнення 3537,73 грн. основного боргу, 370,22 грн. пені, 321,94 грн. інфляційних нарахувань, 76,76 грн. трьох річних процентів, у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань за договором забезпечення електричною енергією субспоживача та надання послуг по перетворюванню напруги 10 кВ на 0,4 кВ № 238/Е від 01.12.2008 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо наданих послуг та забезпечення електроенергією від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений строк оплату не здійснив.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

У судовому засіданні 07.12.09 р. представник відповідача повідомив суду про сплату основного боргу в сумі 3537,73 грн., у підтвердження чого надав копії платіжних доручень № 892, № 890, № 891 та № 889 від 11.11.09 р.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин позов в частині вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 3537,73 грн. за договором № 238/Е від 01.12.2008 р. підлягає припиненню.

У судовому засіданні 18.01.10 р. представник позивача надав уточнення до позовної заяви і просив стягнути з відповідача 370,22 грн. пені, 270,65 грн. інфляційних нарахувань та 76,76 грн. трьох річних процентів за прострочення платежів.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання в сумі 5537,73 грн., з нього підлягають стягненню відповідно 270,65 грн. інфляційних нарахувань та 76,76 грн. річних процентів за прострочення виконання зобов’язання.

Також позивач просить стягнути з відповідача 370,22 грн. пені за порушення договірного зобов’язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.2.2. договору № 238/Е від 01.12.08 р., за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.2., 2.3.3., 2.3.5., 3.3.2., 3.3.3. цього договору, з порушенням термінів, субспоживач сплачує основному споживачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент нарахування пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, нарахована відповідачу пеня становить 370,22 грн.

Таким чином, позов ВАТ «Енергетичний завод «ЕНЕРГЕТИК»до Комунального підприємства Київської міської ради «Київдорсервіс»підлягає задоволенню частково.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судові витрати покладаються на відповідача, враховуючи те, що Комунальне підприємство Київської міської ради «Київдорсервіс»перерахувало грошові кошти в погашення основного боргу після порушення провадження у даній справі, а також те, що спір між сторонами виник внаслідок неправильних дій відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629, 901 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, п.1-1 ст. 80, ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Комунального підприємства Київської міської ради «Київдорсервіс»(03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 56, код ЄДРПОУ 32955518) на користь Відкритого акціонерного товариства «Енергетичний завод «ЕНЕРГЕТИК»(02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, код ЄДРПОУ 24742491) 370 (триста сімдесят) грн. 22 коп. пені, 270 (двісті сімдесят) грн. 65 коп. інфляційних нарахувань, 76 (сімдесят шість) грн. 76 коп. трьох процентів річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 3537,73 грн. основного боргу припинити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.