Рішення № 83679667, 16.08.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 серпня 2019 р. Справа № 120/2165/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Слободонюка М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

04.07.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у проведенні виплати перерахованої пенсії за 2016 та 2017 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести виплату перерахованої та призначеної пенсії за 2016, 2017 роки та виплатити заборгованість, яка утворилась в результаті невиплати різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої пенсії на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що отримував пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", перебуваючи на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області. Починаючи з 01.02.2019 року на підставі його заяви він був переведений на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У квітні 2019 року ним отримано інформаційний лист від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 15.04.2019 року №782/Г-12. У даному листі зазначалося про те, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відповідно до грошового забезпечення визначеного Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Ліквідаційною комісією УМВС України у Вінницькій області та нараховано суму у розмірі 33980,64 грн. за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року. Поряд із цим, як зазначає позивач, відповідач відмовляється у здійсненні належної виплати недоотриманої пенсії за період 2016 - 2017 роки, як колишньому працівнику міліції, посилаючись на відсутності для цього відповідних підстав у зв`язку з переходом позивача на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З такими діями ГУ ПФУ у Вінницькій області ОСОБА_1 не погоджується та вважає їх протиправними, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Поряд із цим, позивачем до позову подано клопотання про стягнення з відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4000 грн., на підтвердження чого надано квитанцію до прибуткового касового ордеру № 21 від 30.06.2019 року та розрахунок витраченого адвокатом часу.

Ухвалою від 19.07.2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні). Крім того, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

08.08.2019 року на адресу суду надійшов відзив (вх. № 41035) на позовну заяву в якому відповідач зазначив, що відповідно до статті 63 Закону України № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться на умовах, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. На виконання вимог статті 63 Закону № 2262-ХІІ, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Проте, зважаючи на те, що на підставі заяви позивача від 16.01.2019 року з 01.02.2019 року він переведений на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", здійснити виплату раніше перерахованої пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ немає підстав.

За таких обставин відповідач просить суд відмовити у задоволені заявленого позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 263 КАС України розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи здійснюється судом у письмовому провадженні в строк не більше 30 днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас частиною четвертою статті 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

16.01.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про припинення виплати пенсії за вислугу років у зв`язку з переходом на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Виплата пенсії відповідно до Закону № 2262 - XII була припинена 01.02.2019 року, що підтверджується атестатом про зняття з обліку №56 у зв`язку з переходом на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058 - IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 15.04.2019 року №782/Г-12 повідомлено позивача, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» відповідно до грошового забезпечення визначеного Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Ліквідаційною комісією УМВС України у Вінницькій області та нараховано суму у розмірі 33980,64 грн. за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року. Поряд із цим, на підставі заяви позивача головним управлінням було припинено виплату пенсії за вислугу років з 01.02.2019 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в зв`язку з переходом на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Головним управлінням було направлено лист до Пенсійного фонду України від 07.02.2019 року №282/09-45/03 щодо механізму виплати недоотриманої пенсії за період з січня 2016 року по грудень 2017 року відповідно до постанови КМ України № 103 від 21.02.2018р., на який надійшла відповідь від 19.03.2019 року проте, що виплата боргу буде проводитись після поновлення виплати пенсії згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Позивач вважаючи, що наведені доводи відповідача щодо відмови здійснювати належні виплати є безпідставними та необґрунтованими, оскільки право на перерахунок пенсії він отримав у січні 2016 року, а перехід на іншу пенсію відбувся в лютому 2019 року, у зв`язку з чим за ним існує право на отримання заборгованості з пенсії, яка утворилася внаслідок зазначеного перерахунку. Наведені обставини спонукали позивача звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Законом України від 23.12.2015 N 901-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" (далі - Закон N 901-VIII) статтю 63 Закону N 2262-XII після частини другої доповнено новою частиною такого змісту: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".

Положеннями частин другої та третьої ст. 51 Закону N 2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Згідно ч. 18 ст. 43 Закону N 2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до абз. 2 п. 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Згідно з ст. 102 Закону України "Про Національну поліцію" пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом N 2262-XII.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 N 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова N 988) та постановою від 18.11.2015 N 947 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 N 268" встановлені розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.

Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 N 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.92 N 393", в редакції, що діяла на час спірних правовідносин (далі - Порядок N 45).

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку N 45, в редакції, що діяла на час спірних правовідносин, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону N 2262-XII пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом N 2262-XII, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Відповідно до пункту 4 Порядку N 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону N 2262-XII. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Відповідно до п. 3 Постанови N 103 належить перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом N 2262-XII, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до Постанови N 988. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року; з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Згідно п. 5 Постанови N 103 перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку N 45.

Відповідно до частини 3 статті 51 Закону N 2262-XII перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до ст. 55 Закону N 2262-XII нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Водночас, суд зауважує, що в силу приписів ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", п. 4 Порядку N 45, позивач отримав право на перерахунок пенсії у січні 2016, вказане право не може бути обмежене нормативно-правовими актами, прийнятими пізніше, ніж таке право виникло.

Тобто, оскільки позивач отримав право на перерахунок пенсії у січні 2016, тому перехід на іншу пенсію з лютого 2019 року не позбавляє його права на отримання заборгованості з пенсії, яка виникла внаслідок зазначеного перерахунку.

Вказані норми статтей спростовують твердження Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про те, що у ОСОБА_1 відсутні законні підстави у проведенні виплати перерахованої пенсії за 2016-2017 роки, оскільки позивачу з 01.02.2019 року припинено виплату пенсії у зв`язку із переходом на інший вид пенсії.

Аналізуючи вищевикладені законодавчі норми, суд приходить до висновку про те, що у відповідача відсутні законні підстави у непроведенні виплати перерахованої пенсії за 2016-2017 роки, а тому такі дії є протиправними.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у Рішенні "Суханов та Ільченко проти України" (Рішення від 26.09.2014 року) зауважив, що вимоги заявників щодо надбавки до пенсії безперечно підпадають під дію статті 1 Першого протоколу і що їх можна вважати "майном" у значенні цього положення. Питання полягає у тому, чи можуть вважатися майном у значенні цього положення твердження заявників про те, що вони мають право на певні суми виплат, і якщо так, чи є їх невиплата втручанням у право на мирне володіння майном (п. 34).

Суд нагадує, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (п. 35).

У справі "Трегубенко проти України" (Рішення від 02.11.2004 року, п. 53) Європейський суд з прав людини зазначив, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, "інтерес суспільства" та "умови, передбачені законом". Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, "справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний і надмірний тягар" (див. рішення щодо Брумареску (Brumaresku), яке згадувалося вище, параграф 78).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

З урахуванням вимог ч. 1 ст. 139 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір згідно квитанції № 7 від 13.07.2019р. у розмірі 768,40 грн. належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Що стосується поданого позивачем клопотання про стягнення на його користь витрат, понесених ним на правову допомогу адвоката у сумі 4000 грн., то суд зазначає таке.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1- 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі N 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі N 814/698/16, від 18 жовтня 2018 року у справі №813/4989/17.

Проте, всупереч приписам статті 134 КАС України позивачем суду не надано договору про надання правової допомоги адвоката, зі змісту якого можливо встановити обставини та порядок надання правової допомоги та її вартості, як і перевірити належність понесених позивачем витрат в якості гонорару адвокату. Крім того, наданий позивачем розрахунок гонорару за договором не може вважатися детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат в розумінні ч. 4 ст. 134 КАС України, оскільки в ньому не відображено, власне, детальний опис виконаних робіт. Зокрема, не визначено в чому полягало попереднє опрацювання матеріалів та короткий аналіз проблеми, які обставини з`ясовувалися при зустрічі з клієнтом, які саме процесуальні документи були підготовлені адвокатом (їх види та кількість) та скільки часу на кожен з таких документів було ним потрачено.

Наведені обставини вказують на те, що позивачем не підтверджено належними доказами склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги в сумі 4000 грн., у зв`язку з чим такі витрати не підлягають відшкодуванню за судовим рішенням.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 72, 77, 90, 134, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у проведенні виплати перерахованої ОСОБА_1 пенсії за 2016 та 2017 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести ОСОБА_1 виплату перерахованої та призначеної пенсії за 2016, 2017 роки та виплатити заборгованість, яка утворилась в результаті невиплати різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої пенсії на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

У відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100)

Суддя Слободонюк Михайло Васильович