Рішення № 83679651, 20.06.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2019 року Справа № 160/9476/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняМанько К.А. за участі: представника позивача представника відповідача Яковлев С.І. Кульбака С.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Електротепломаш" до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування припису

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Електротепломаш" до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- Визнати дії Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області щодо позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України ТОВ "НПП ЕЛЕКТРОТЕПЛОМАШ", проведеної в період з 20.07.2018 р. по 23.07.2018 р., протиправними.

- Скасувати Припис № 4-6721-5-3 від 30.07.2018 р. Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, складений за результатами позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України ТОВ "НПП ЕЛЕКТРОТЕПЛОМАШ", проведеної в період з 20.07.2018 р. по 23.07.2018 р., як протиправний.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позапланова перевірка Державної екологічної інспекції проведена з численними процедурними порушеннями, за відсутності законодавчо визначених підстав, результати перевірки зафіксовані без дотримання вимог законодавства щодо оформлення заходів державного нагляду визначені законом. Наведене на думку позивача, свідчить про протиправність проведення перевірки, та відповідно про незаконність будь-яких наслідків подібного заходу, як то винесений за результатами перевірки припис. Позивач вказує на те, що інспекцією не звернуто уваги на надані підприємством заперечення та зауваження, належним чином не встановлено та не підтверджено факт скоєння позивачем порушень природоохоронного законодавства.

Представник відповідача позов не визнав у повному обсязі, про що подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого посилається на ст. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та зазначає, що саме на етапі допуску до перевірки суб`єкт господарювання може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення заходу державного нагляду (контролю) щодо себе, водночас, допуск до перевірки є підтвердженням правомірності здійснення державного нагляду (контролю), допущених контролюючим органом при призначенні перевірки з боку суб`єкта господарювання. Так, позивач був повідомлений про проведення планового заходу, допустив службових осіб Держекоінспекції до проведення перевірки, надав відповідні документи та дозволив здійснити перевірку. Вказує, що Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства складений з дотриманням вимог чинного законодавства. Ураховуючи викладене, вважає, що правомірність встановлених порушень вимог природоохоронного законодавства відповідачем обґрунтовано, а твердження позивача не відповідають дійсності та не підлягають задоволенню, а тому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що посадовими особами органу державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області Державної екологічної інспекції України в період з 20.07.2018 р. по 23.07.2018 р. проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання ТОВ «НПП Електротепломаш» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів відповідачем складено акт № 358/5-8/18 від 23.07.2018 р. який надісланий на адресу позивача.

Разом з актом перевірки, позивачем отримано Припис від № 4-6721-5-3 від 30.07.2018 р., винесений на підстав висновків акту перевірки.

Не погодившись з винесеним приписом, позивач звернувся до суду.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).

Згідно з цим Законом орган державного нагляду має право здійснювати планові, позапланові заходи здійснення державного нагляду.

Правові, організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877).

Відповідно до абз. 5 ч.1 ст. 6 Закону 877, підставами для здійснення позапланових заходів, окрім інших є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", до 31 грудня 2018 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю): 1) з підстави, передбаченої частиною другою цієї статті (за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності; 2) за письмовою заявою суб`єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; 3) за рішенням суду; 4) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання; 5) у разі настання події, що має значний негативний вплив відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України, на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; 6) для перевірки виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю)

Абзац 9 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» містить вказівку, згідно якої «під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю)».

Частина 2 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачає, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється.

З матеріалів справи вбачається, що Направлення на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України щодо стану виконання припису від 08.11.2016 № 4-7289-9-3, виданого за результатами акту планової перевірки від 11.10.2016-01.11.2016 ТОВ "НПП ЕЛЕКТРОТЕПЛОМАШ" не містить переліку питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, що є порушенням приписів абзацу 9 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Наказ № 579-П від 06.07.18 р. не містить предмет перевірки, що є порушенням ч. 1 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються, зокрема, форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо) та інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Однак, направлення на проведення позапланової перевірки від 06.07.2018 № 4-5893- 5-3 не містить зазначення ані щодо форми заходу, ані інформації про здійснення попереднього заходу, а саме типу заходу, що є порушенням вимог ч. З ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Таким чином, для правовідносин, що розглядаються, законодавством передбачено спеціальний порядок проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю), який не було дотримано відповідачем, що, в свою чергу, призвело до проведення перевірки з порушенням вимог чинного законодавства.

Крім того, пунктом 4 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що заходи державного нагляду здійснюються у спосіб та за формою, які встановлюються законами.

Відповідно до пункту 15 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Пунктом 2 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку визначеному законодавством.

Положеннями ч. 2 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів, що затверджується наказом такого органу.

Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), розробляються Державною регуляторною службою України, і затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) (далі - Методики), були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342.

Пунктом 2 вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342були визнані такими, що втратили чинність постанова Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 р. № 752 «Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)»; постанова Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 р. № 362 «Про внесення змін до методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)» та пункт 20 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 р. № 1103.

Тобто, із початком застосування нових Методик наступили такі правові наслідки:

1. Всі критерії та уніфіковані форми актів, розроблені органами державного нагляду (контролю) на підставі методик, затверджених постановами Кабінету Міністрів України, що втратили чинність згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342, є нечинними, оскільки вони не відповідають новим Методикам.

2. Органи державного нагляду (контролю), які не затвердили та не оприлюднили у встановленому Законом про нагляд (контроль) уніфіковані форми актів, що відповідають новій Методиці, втратили можливість проведення заходів державного нагляду (контролю), оскільки за результатами перевірок можливо складання актів перевірок виключно за уніфікованою формою.

Основні положення, що визначають порядок розроблення уніфікованих форм документів, зафіксовано в ДСТУ 3843-99. За визначенням, наведеним у даному стандарті визначенням, уніфікованою формою документа є сукупність реквізитів, установлених відповідно до завдань, вирішуваних у певній галузі діяльності, і розміщених за певними правилами на носії інформації.

Відповідно до розділу 9 ДСТУ 3843-99 скасування державної уніфікованої форми документа здійснює розробник, зокрема, у разі розроблення замість неї іншої уніфікованої форми документа.

Виходячи зі змісту положень частини другої статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», затвердження уніфікованої форми акта, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), є виключним повноваженням Кабінету Міністрів України.

Завданням органів державного нагляду (контролю) є наповнення затвердженої Кабінетом Міністрів України уніфікованої форми акту змістом, який має відповідати завданням, що вирішуються ними у ході здійснення заходів державного нагляду (контролю) у віднесених до їх відання сферах.

Із виданням Кабінетом Міністрів України постанови від 10.05.2018 № 342 були докорінно змінені підходи до розроблення органами державного нагляду (контролю) критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, та затверджена уніфікована форма акту, що складається за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), яка за структурою, формою та змістом відрізняється від форми, що була затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 № 752.

Уніфікована форма акту, яка була затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 № 752, була скасована, оскільки вказана постанова була визнана такою, що втратила чинність.

Таким чином, оскільки уніфіковані форми актів, розроблені органами державного нагляду (контролю) на виконання положень Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 № 752, не містять усієї сукупності реквізитів, передбачених уніфікованою формою акта, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342, а реквізити, які за формою та змістом залишились незмінними, розміщуються на аркуші не за правилами, встановленими уніфікованою формою акта, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342, вони не можуть використовуватись органами державного нагляду (контролю), незважаючи на те, що нормативно-правові акти, якими вони були затверджені, продовжують залишатися чинними.

Уніфіковані форми актів, розроблені та затверджені органами державного нагляду (контролю) відповідно до методик, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 № 752 та від 10.05.2018 № 342, мають суттєву відмінність.

Уніфіковані форми актів, розроблені відповідно до вимог Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 № 752, не містили переліку питань залежно від ступеня ризику.

Переліки питань залежно від ступеня ризику містяться виключно в уніфікованих формах актів, затверджених органами державного нагляду (контролю) відповідно до Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342.

З матеріалів справи вбачається, що акт від № 358/5-8/18 від 23.07.2018 р., на підставі якого винесено спірний припис, складений за формою визначеною відповідно до вимог Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 № 752, яка на момент складення документу вже втратила чинність.

За таких обставин, суд доходить висновку, що акт перевірки який складений не відповідності до вимог чинного законодавства не може бути підставою для винесення припису про усунення виявлених перевіркою порушень.

На переконання суду рішення суб`єкта владних повноважень, наслідком якого є вчинення дій щодо нагляду (контролю) за його діяльністю не може ґрунтуватись на припущеннях.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб`єктом владних повноважень при прийнятті ними рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій (ст. 2 КАС України), є, зокрема, принцип законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта власних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто у урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень вказаному критерію для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

За наведених обставин та правових норм, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем наявності правових підстав для винесення припису № 4-6721-5-3 від 30.07.2018р.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду не те, що позовні вимоги були задоволені, судові витрати понесені позивачем та підтверджені матеріалами справи, в розмірі 3524 грн. підлягають стягненню з Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст.243-246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати дії Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області щодо проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України ТОВ "НПП Електротепломаш", проведеної в період з 20.07.2018 року по 23.07.2018 року протиправними.

Визнати протиправним та скасувати Припис №4-6721-5-3 від 30.07.2018 р. Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.

Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 3524 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 01 липня 2019 року.

Суддя О.В. Єфанова