Рішення № 83678483, 23.07.2019, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/467/18

Рішення 2-п/368/7/19

Іменем України

"23" липня 2019 р. Кагарлицький районний суд

Київської області в складі:

головуючого судді Кириченка В.І.

при секретарі Марчук Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позов обгрунтовано тим, що 04.08.2006 року Закрите публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» і відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір по якому відповідач отримав кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Публічне Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» є правонаступником прав та обов`язків Закритого Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», у зв`язку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року змінено найменування позивача на Публічне Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», про що зазначено у п.1.1 Статуту ПАТ КБ «ПриватБанк».

Відповідач дав право позивачу в будь - який момент змінити кредитний ліміт. Відповідач зобов`язався здійснювати щомісячні платежі на погашення кредиту та відсотків і комісії за обслуговування кредиту та сплатити пеню і штраф при порушенні строків платежу по якомусь з грошових зобов`язань відповідно до умов договору, що становить заява відповідача разом з « Умовами та правилами надання банківських послуг» , « Правилами користування платіжною карткою» та « Тарифами Банку», викладеному на банківському сайті. Але відповідач не надавав позивачу своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості і станом на 28.02.2018 року виникла заборгованість в розмірі 35303,56 грн. яка складається з: 5476,46 грн.- заборгованість за кредитом; 27669,79 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, а також штрафи: 500 грн. (фіксована частина), 1657,31 грн. (процентна складова) та судовий збір в розмірі 1762 грн.

При укладенні договору сторони керувались ст.634ч.1 ЦК України про договір приєднання.

Вказану заборгованість та судовий збір в розмірі 1762 грн. позивач просить стягнути з відповідача.

На підтвердження обставин надано докази розрахунок заборгованості, копії: заяви позичальника, витягу з « Умов та Правил надання банківських послуг» , Банківської ліцензії, статуту.

В судове засідання представник позивача не з`явився , надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність. Позов підтримав.

Представник відповідача адвокат Старовойт В.П. позов не визнав і пояснив, що строк виконання зобов`язання закінчився 31.08.2009 року і позивачем пропущено строк позовної давності по заявлених вимогах. Також позивач не надав суду Тарифів обслуговування кредитної картки на які посилався в позовній заяві і Довідки про умови кредитування на яку посилався у відповіді на відзив і його довіритель не підписувала Умови та Правила надання банком кредиту та не розуміла їх.

Судом встановлені слідуючі обставини. 04.08.2006 року Закрите публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» і відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір по якому відповідач отримав кредит у розмірі 2500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку Універсальна зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3 % на місяць з розрахунку 360 днів у році на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Вказані обставини підтверджуться підписаною заявою позивача від 4.08.2006 року і представника банку.

Строк дії картки яку отримав відповідач становить до серпня місяця 2009 року яка містила відповідний напис про це, і якою позивач користувався для оплати товарів, що підтверджується довідкою позивача , випискою по рахунку. Вказані обставини свідчать , що кінцевий термін повернення кредиту 31 серпня 2009 року.

Вказаною заявою позивача від 4.08.2006 року сторони не обумовили в договорі про стягнення сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, а саме штрафів (фіксованої частини) і (процентна складова).

Витяг з Умов та правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою на які посилається позивач не визнаться відповідачкою та не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви, що вказана вище.

Відповідно до ст.81 ч.1 ЦПК України на підтвердження умов договору позивач не надав суду Тарифів обслуговування кредитної картки на які посилався в позовній заяві і Довідки про умови кредитування на яку посилався у відповіді на відзив.

Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді про стягнення сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, а саме штрафів (фіксованої частини) і (процентна складова).

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Тобто, зобов`язання з надання кредиту, його повернення та сплати процентів є основним, а зобов`язання зі сплати штрафу та пені є додатковим до основного.

Позивач обов`язки за умовами договору виконав, надавши кредитні кошти відповідачеві. Останній зобов`язався за договором повертати кредит з процентами . Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У випадку спливу позовної давності заява про захист цивільного права або інтересу приймається судом до розгляду, проте сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини друга та четверта статті 267 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Тому суд відхиляє аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом.

Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)- тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

. Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

Відтак, у межах строку кредитування до 31 серпня 2009 року включно відповідач мав, зокрема, повернути позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами до останнього числа кожного місяця. Починаючи з 1 вересня 2009 року, відповідач мав обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором. Станом на 31 серпня 2009 року відповідач заборгував позивачу 5476,46 грн.- кредиту і 1672,21 грн. , що є загальною заборгованістю за процентами, що підтверджується розрахунком заборгованості. Після 31 серпня 2009 року позивач нараховував проценти за користування кредитом незаконно. Відповідач 16.09.2011 року сплатила позивачу 5500 грн. на погашення заборгованості

Відтак, за наведених умов початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів по процентах за користування кредитом за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення.

Позивач звернувся до суду з позовом 29.03.2018 року, тобто після спливу позовної давності по вимогах про стягнення заборгованості за кредитом і щодо кожного щомісячного платежу по заборгованості по процентах за користування кредитом.

Вказаний строк позовної давності переривався відповідно до положень ст.264ч.1 ЦПК України , так як відповідач 16.09.2011 року сплатила позивачу 5500 грн. на погашення заборгованості . На підставі ст.264ч.3 ЦПК України після переривання перебіг позовної давності почався заново і закінчився 16.09.2014 року.

Велика Палата Верховного суду постановою від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 виклалала слідуючі правові позиції :

- проценти за кредитом нараховуються протягом строку кредитування;

якщо строк кредитування закінчився або кредитор реалізував своє право на дострокове повернення кредиту, то з цього моменту припиняється нарахування процентів за кредитом і позичальник зобов`язаний сплатити неустойку та суми передбачені статтею 625 ЦК України;

перебіг позовної давності починається по кожному окремому платежу з моменту прострочення його оплати;

- неустойка нараховується з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу, якщо такий платіж не було здійснено. Аналогічно розраховується й позовна давність зі сплати неустойки по кожному платежу, але у межах спеціального строку давності - 1 рік:

сплив позовної давності зі сплати основної суми заборгованості (тіла, процентів) є підставою для застосування строку давності і до додаткових вимог (штраф, пеня).

У задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитом відмовити у зв`язку з спливом строку позовної давності.

У задоволенні позову про стягнення заборгованості по процентах за користування кредитом відмовити у зв`язку з спливом строку позовної давності по нарахованих процентах за користування кредитом до 31.08.2009 року , а по нарахованих процентах за користування кредитом з 1.09.2009 року за відсутністю законних підстав для нарахування.

У задоволенні позову про стягнення заборгованості по штрафах (фіксована частина і процентна складова) відмовити за відсутністю законних підстав для нарахування у зв`язку з недоведеністю позивачем позовних вимог в цій частині.

Тому в задоволенні позову відмовити повністю.

Керуючись ст..ст. 1048, 1054, 253, 261,526,599,610,612 ЦК України, умовами кредитного договору, ст.ст. 12, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд,-

вирішив:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» (адреса: м. Київ, вул.. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) 384 грн. 20 коп. у відшкодування сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273, 354 ЦПК України.

Повний текст виготовлено 29.07.2019 року.

Суддя: В.І. Кириченко