Ухвала суду № 83677833, 15.08.2019, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 358/1581/16-ц Провадження № 4-с/358/11/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2019 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тітова М.Б.,

за участю секретаря Зеленько О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця - старшого державного виконавця Богуславського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Шпака В.Г.,

В С Т А Н О В И В:

16 липня 2019 року скаржник ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії державного виконавця - старшого державного виконавця Богуславського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Шпака В.Г. щодо арешту її банківських рахунків.

На обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначила, що в провадженні Богуславського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області знаходиться виконавче провадження № 58020174 про стягнення з неї на користь Державної організації Київський обласний Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі 56822 грн. 53 коп. заборгованості за кредитним договором та судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 1289 грн. 44 коп., всього 58111 (п`ятсот вісім тисяч сто одинадцять) гривень 97 копійок. В рамках вказаного виконавчого провадження старший державний виконавець Шпак В.Г. виніс постанову від 07.06.2019 року про арешт її грошових коштів на всіх рахунках банківських установ, в тому числі, на зарплатний рахунок, відкритий в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та соціальний рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк», незважаючи на те, що із її заробітної плати відраховується 20% заборгованості на користь стягувача.

Заявник вказує на те, що їй стало відомо про арешт коштів 19 червня 2019 року в банківській установі при здійсненні перевірки надходження субсидії та коштів як малозабезпеченій родині з Управління соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації. Внаслідок накладення арешту на зарплатний та соціальний банківський рахунок, вона позбавлена можливості отримати заробітну плату та соціальні виплати. Інших доходів у неї немає. На її утримані перебувають двоє неповнолітніх дітей 2001 та 2015 року народження, чоловік. Арешт зазначених банківських рахунків позбавляє її сім`ю коштів для життя, проведення розрахунків на оплату житлово - комунальних послуг, навчання сина, а тому вона просить скасувати арешт з банківських рахунків, на які надходять кошти по виплаті заробітної плати та соціальної допомоги.

Заявник ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просить розглянути скаргу без її участі та зазначила, що свої вимоги підтримує в повному обсязі.

Суб`єкт оскарження - старший державний виконавець Богуславського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Шпак В.Г. в судове засідання не з`явився.

Натомість до суду надійшло заперечення від начальника Богуславського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Шкарупи О.С., в якому вказано на те, що вимоги викладені в скарзі ОСОБА_1 не визнаються в зв`язку з тим, що 07.06.2019 року ОСОБА_1 не вирішувалось питання самостійної сплати боргу по виконавчому документу, тому старшим державним виконавцем відповідно до вимог ст.18, ст.56 ЗУ «Про виконавче провадження» було винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено її для виконання до 12 банків, та сторонам виконавчого провадження для відому.

Даною постановою арешт накладено на всі відкриті рахунки ОСОБА_1 , крім, коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику.

Станом на 23.07.2019 року від банку до Богуславського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області не надходили документи, які підтверджують, що арештований рахунок ОСОБА_1 відноситься до рахунків, на які законом заборонено накладати арешт. ОСОБА_1 , як учасник сторони у виконавчому провадженні, також не надала до Богуславського РВ ДВС у Київській області документального підтвердження, що з вказаного ОСОБА_1 поточного рахунку стягнення заборонено законом, так як він має спеціальний режим окремого поточного рахунку.

Стягувач - представник Київського обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі надіслав до суду заперечення на скаргу, в якому просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні її скарги щодо зняття арешту з банківських рахунків, які їй належать, оскільки останньою не доведено, що усі банківські рахунки, які їй належать, виключно використовуються для зарахування коштів, що мають спеціальний режим використання.

Відповідно до частини 2 статті 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, вивчивши подану скаргу, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Богуславського районного суду Київської області від 20 березня 2017 року позов Державної організації Київський обласний Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної організації Київський обласний Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі 56822 грн. 53 коп. заборгованості за кредитним договором та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1289 грн. 44 коп., всього 58111 (п`ятсот вісім тисяч сто одинадцять) гривень 97 копійок.

21.04.2017 року на виконання вказаного рішення Богуславським районним судом Київської області стягувачу було видано виконавчий лист №358/1581/16-ц.

08.01.2019 року постановою старшого державного виконавця Богуславського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області Шпаком В.Г. відкрито виконавче провадження ВП №58020174 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Державної організації Київський обласний Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі.

У відповідності з ч. ч. 1-2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Пунктом 8 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом МЮУ від 02.04.2012 р. №512/5визначено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

В рамках проведення виконавчих дій, постановою старшого державного виконавця Богуславського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області Шпаком В.Г. від 07.06.2019 року про арешт коштів боржника, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 .

Окрім того, старшим державним виконавцем Богуславського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області Шпаком В.Г. постановою від 24.06.2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, постановлено проводити щомісячне утримання із заробітної плати, що належить до виплати боржнику ОСОБА_1 , після відрахування податків, в розмірі 20% - де 15% - борг в сумі 58111,97 гри., 3% - виконавчого збору в сумі 5811,19 грн, та 2% - витрати на проведення виконавчих дій в сумі 300 грн. у розмірі до виплати загальної суми боргу 64223,16 грн.

Із довідки, виданої ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 07.08.2019 року вбачається, що у Публічному акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль» відкрито картковий рахунок фізичної особи ОСОБА_1 № НОМЕР_1 для отримання заробітної плати.

Актом прийому-передачі від 17 травня 2019 року підтверджується факт передачі ОСОБА_1 зарплатної платіжної картки.

Також, у відповідності до довідки від 26.06.2019 року, на ім`я ОСОБА_1 в ТВБВ № 10026/0638 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» відкрито розрахунковий рахунок НОМЕР_2 для соціальних виплат.

Із повідомлення Управління праці та соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації від 08.04.2019 вбачається, що ОСОБА_1 призначено держану соціальну допомогу малозабезпеченій сім`ї.

Статтею 43 Конституції України гарантовано, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до положень ст. 25 Закону України «Про оплату праці» забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством. Забороняються відрахування із заробітної плати, метою яких є пряма чи непряма сплата працівником роботодавцю чи будь-якому посередникові за одержання або збереження роботи.

Статтею 26 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що відрахування із заробітної плати можуть провадитися тільки у випадках, передбачених законодавством. При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти відсотків, а у випадках, передбачених законодавством, - п`ятдесяти відсотків заробітної плати, що належить до виплати працівникам.

Обмеження, встановлені частиною другою цієї статті, не поширюються на відрахування із заробітної плати при відбуванні покарання у вигляді виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною 2, 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Статтею 10 Конвенції про захист заробітної плати № 95 від 01 липня 1949 р., ратифікована 23 червня 1992 р. визначено, що заробітна плата може стати об`єктом арешту або передачі лише у такій формі й у таких межах, які визначено національним законодавством.

Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Статтею 73 Закону України «Про виконавче провадження» визначено перелік коштів, на які не може бути звернено стягнення, а саме: :

1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника;

2) компенсацію працівнику витрат у зв`язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;

3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;

4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;

5) допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами;

6) одноразову допомогу у зв`язку з народженням дитини;

7) допомогу при усиновленні дитини;

8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;

9) допомогу на дітей одиноким матерям;

10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною-інвалідом, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;

11) допомогу на лікування;

12) допомогу на поховання;

13) щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;

14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

2. Стягнення не здійснюється також із сум:

1) неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;

2) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;

3) вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом;

4) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;

5) грошової допомоги, пов`язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, який втратив функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої учасниками антитерористичної операції, незалежно від її розміру та джерела походження.

Тобто, статтею 73 Закону України «Про виконавче провадження» не заборонено здійснювати стягнення із заробітної плати та державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї.

Як встановлено в судовому засіданні старшим державним виконавцем Богуславського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області Шпаком В.Г. постановою від 24.06.2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, постановлено проводити щомісячне утримання із заробітної плати, що належить до виплати боржнику ОСОБА_1 , після відрахування податків, в розмірі 20% - де 15% - борг в сумі 58111,97 гри., 3% - виконавчого збору в сумі 5811,19 грн, та 2% - витрати на проведення виконавчих дій в сумі 300 грн. у розмірі до виплати загальної суми боргу 64223,16 грн.

Також державний виконавець не позбавлений можливості в порядку ст.ст. 68, 70 Закону України «Про виконавче провадження» звернути стягнення на інші доходи боржника, яким є державна соціальна допомога малозабезпеченій сім`ї в розмірі визначеному Законом.

З урахуванням наведеного суд вважає, що накладення арешту на зарплатний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в Публічному акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль» на ім`я ОСОБА_1 та картковий рахунок НОМЕР_2 - для соціальних виплат, який відкритий на ім`я ОСОБА_1 в ТВБВ № 10026/0638 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», позбавляють можливості боржника ОСОБА_1 отримувати заробітну плату, яка надходить їй на картковий рахунок після проведених відрахувань роботодавцем згідно постанови державного виконавця, а також отримувати державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім`ї, що порушує конституційні гарантії заявника на отримання заробітної плати та соціальної допомоги, що є недопустимим.

Згідно з ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт з майна (коштів) може бути знятий за рішенням суду.

Оскільки заявник ОСОБА_1 в своїй скарзі просить зняти арешт з банківських рахунків, що накладений постановою державного виконавця від 07.06.2019 року, та не вказує з яких саме рахунків, суд задовольняє її скаргу частково та вважає за необхідне зняти арешт із зарплатного карткового рахунку № НОМЕР_1 , що відкритий в Публічному акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль» на ім`я ОСОБА_1 та зняти арешт із карткового рахунку НОМЕР_2 - для соціальних виплат, який відкритий на ім`я ОСОБА_1 в ТВБВ № 10026/0638 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк».

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, ст.ст. 43, 46 Конституції України, ст.ст. 1, 18, 48, 59, 68, 70, 73 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.1,15, 25, 26 Закону України «Про оплату праці», суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зняти арешт із зарплатного карткового рахунку № НОМЕР_1 , що відкритий в Публічному акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль» на ім`я ОСОБА_1 , який накладено згідно постанови старшого державного виконавця Богуславського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області Шпака В.Г. від 07.06.2019 року про арешт коштів боржника.

Зняти арешт із карткового рахунку НОМЕР_2 - для соціальних виплат, що відкритий на ім`я ОСОБА_1 в ТВБВ № 10026/0638 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», який накладено згідно постанови старшого державного виконавця Богуславського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області Шпака В.Г. від 07.06.2019 року про арешт коштів боржника.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов