Ухвала суду № 83677337, 16.08.2019, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 341/1551/18

Провадження № 1-кп/349/20/19

У Х В А Л А

іменем України

16 серпня 2019 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Могили Р.Г.

за участі секретаря судового засідання Матасової Н.М.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018090140000101 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з базовою середньою загальною освітою, неодруженого, раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

учасники судового провадження:

прокурор Тюшка І.І.,

законний представник

неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_2

захисник Крохмалюк С.С.,

обвинувачений ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та які були підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшилися.

Обвинувачений, його законний представник та захисник заперечили щодо продовження строку тримання під вартою, просили обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Клопотання прокурора підлягає задоволенню з огляду на таке.

Ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 21 червня 2019 року обвинуваченому ОСОБА_1 було продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, до 19 серпня 2019 року.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до обвинувального акту, 08 квітня 2018 року близько 21 год 00 хв. ОСОБА_1 ,будучи у стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки щодо здоров`я потерпілого та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, умисно наніс ОСОБА_3 один удар в ділянку голови, від чого останній втратив рівновагу та вдарився головою до стіни.

Близько 22 год 00 хв. 08 квітня 2018 року ОСОБА_1 наніс ОСОБА_3 ще кілька ударів кулаком у ділянку правого плеча, тулуба та обличчя.

Приблизно о 01 год 00 хв 09 квітня 2018 року ОСОБА_1 з метою продовжити свої протиправні дії, спрямовані на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , прийшов разом із ОСОБА_4 до кімнати де перебував ОСОБА_3 та підійшовши до дивану на якому останній лежав, тримаючи у руках дерев`яну ніжку від стільця,яку відібрав від ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки щодо здоров`я потерпілого та бажаючи їх настання, наніс ОСОБА_3 даним дерев`яним предметом декілька ударів по ногах і тулубу. Відкинувши дерев`яну палку, сів зверху на лежачого на дивані ОСОБА_3 та наніс кулаками ОСОБА_3 ще декілька ударів в ділянку голови. ОСОБА_1 припинив протиправні дії щодо ОСОБА_3 лише після втручання знайомого ОСОБА_5 , який відтягнув ОСОБА_1 від ОСОБА_3

Близько 03 год 00 хв. 09 квітня 2018 року ОСОБА_3 після розпивання спиртних напоїв, ліг у кімнаті на диван на якому напередодні лежав ОСОБА_1 . Повернувшись до кімнати, ОСОБА_1 побачив лежачого на дивані ОСОБА_3 , що його обурило та підійшовши до дивана, схопив ОСОБА_3 за одяг та почав шарпати з вимогою звільнити його диван. Однак, ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, не реагував на вимогу ОСОБА_1 , що його ще більше обурило. ОСОБА_1 усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки щодо здоров`я потерпілого та бажаючи їх настання, наніс лежачому на дивані ОСОБА_3 численні удари руками по тулубу та голові, від яких ОСОБА_3 захищаючись,прикрився руками і більшість цих ударів ОСОБА_1 наніс ОСОБА_3 в ділянку верхніх кінцівок. У цей час до ОСОБА_1 підійшов ОСОБА_4 та тримаючи в руках відламану від стільця дерев`яну ніжку, наніс ОСОБА_3 декілька ударів по нижніх кінцівках. ОСОБА_1 відібрав у ОСОБА_4 даний дерев`яний предмет та наніс ним ОСОБА_3 ще кілька ударів по верхній частині тулуба. Протиправні дії ОСОБА_1 , спрямовані на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 були зупинені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на вимогу яких він відійшов від ОСОБА_3

Всього ОСОБА_1 наніс ОСОБА_3 не менше 13-24 ударів у ділянку голови та близько 30 ударів у ділянки верхніх та нижніх кінцівок, в результаті чого заподіяв йому ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з синцями та саднами у ділянках обличчя, крововиливами у м`які тканини голови в лобно-тім`яно-скроневій ділянці справа, у тім`яно-скроневій ділянці зліва, над твердою мозковою оболонкою у тім`яно-потиличній ділянці справа та зліва, під м`яку мозкову оболонку у тім`яних ділянках зліва та справа, у потиличній ділянці зліва, в речовину головного мозку ділянці довгастого мозку, яка ускладнилась набряком та набуханням речовини головного мозку, і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що є небезпечними для життя у момент спричинення,від яких ОСОБА_3 помер у період від декількох хвилин до трьох годин, а також легкі тілесні ушкодження у вигляді синців та саден у ділянках лівої ноги та обох рук, садна у ділянці правої ноги та синця у ділянці мошонки зліва.

Отже,ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а за змістом ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я визнається найвищою соціальною цінністю.

За змістом частини першої статті 197 КПК України строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

На підставі вищевикладеного, з метою запобігти переховуванню обвинуваченого від суду, недостатності застосування на даний період часу більш м`яких запобіжних заходів для запобігання цьому ризику та враховуючи те, що судове провадження не може бути завершене до спливу строку дії ухвали Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 21 червня 2019 року суд приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів.

Доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, оскільки обставина тривалого перебування обвинуваченого під вартою не виключає його переховування від суду у випадку зміни запобіжного заходу на більш м`який, адже строк ймовірного покарання у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.121 КК України є набагато більшим за час попереднього ув`язнення, і в суду відсутні відомості про наявність обставин, які б забезпечили належну процесуальну поведінку обвинуваченого у випадку зміни запобіжного заходу на більш м`який.

Керуючись ст. ст. 177, 183, 194, 196, 331 КПК України,

УХВАЛИВ:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на шістдесят днів, до 14 жовтня 2019 року, включно.

Строк дії ухвали - до 14 жовтня 2019 року.

Ухвала суду підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Р.Г. Могила