Ухвала суду № 83676789, 16.08.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/14802/19

Провадження № 1-кс/344/7879/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2019 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бабій О.М., з участю секретаря Орнат Л.І., прокурора Бурмей О.О., старшого слідчого Осадціва М.Ю., підозрюваної ОСОБА_1 , захисника Савчук М.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 358 КК України, в рамках кримінального провадження № 32017090000000040 від 10.07.2017 року,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором відділу прокуратури Івано-Франківської області Бурмей О.О., в обґрунтування якого посилався на те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 протягом 2016-2017 років здійснювала діяльність, пов`язану з оптовою та роздрібною торгівлею канцелярськими товарами та дитячими іграшками. При цьому вона перебувала на спрощеній системі оподаткування та була платником єдиного податку 3 групи згідно глави 1 розділу ХІV Податкового кодексу України від 02.12.2010 (далі – ПКУ).

Здійснюючи підприємницьку діяльність, будучи згідно ст.15 ПКУ платником податків, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відповідно до ст.67 Конституції України зобов`язувалася сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За наслідками такої діяльності ОСОБА_1 , як фізична особа-підприємець, отримувала готівкові кошти, розмір яких відповідно до п.3 п.291.4 ст.291 ПКУ не міг перевищувати 5 млн. грн. протягом календарного року.

Однак, ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що отримувані нею доходи від реалізації канцтоварів та дитячих іграшок в певний період календарного року перевищать граничний розмір доходу платника єдиного податку 3 групи, вирішила приховати об`єкт оподаткування (дохід) шляхом не відображення в податкових деклараціях платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця реальних об`ємів отриманих доходів.

Так, отримавши за наслідками здійснення підприємницької діяльності впродовж 3-х кварталів 2016 року дохід у розмірі 7 102 177,79 грн, про що свідчать прибуткові касові ордери з програмного забезпечення «1 с підприємство», і який перевищував граничний обсяг доходу платника єдиного податку 3 групи на 2 102 177,79 грн., ОСОБА_1 , діючи в порушення вимог п.292.1 ст.292, п.293.8 ст.293, п.296.7 ст.296, пп.296.5.3 п.296.5 ст.296 ПКУ, не відобразила в податковій декларації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця за ІІІ квартали 2016 року фактичні обсяги отриманих доходів (5 млн. грн., що оподатковуються за ставкою 5% та 2 102 177, 79 грн, що оподатковуються за ставкою 15%) та не перейшла з 01.10.2016 на сплату інших податків і зборів, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ.

Внаслідок цього фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ухилилася від сплати до бюджету єдиного податку за 2016 рік в розмірі 565 326,67 грн.

Будучи зобов`язаною з 01.10.2016 проводити господарську діяльність на загальній системі оподаткування та нараховувати і сплачувати податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, ОСОБА_1 продовжувала отримувати доходи як платник єдиного податку 3 групи, розмір яких згідно прибуткових касових ордерів програмного забезпечення «1 с підприємство» та відомостей з 3 нефіскалізованих реєстраторів розрахункових операцій протягом жовтня-січня 2016 року та січня-грудня 2017 року становив 9 083 639,9 грн (2016 рік – 2 142 469,92 грн, 2017 рік – 6 941 169,98 грн, у тому числі 2 032 403,45 грн. внаслідок використання при продажу товарів реєстраторів розрахункових операцій).

При цьому фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 усупереч вимог п.49.1, п.49.2, п.49.18 ст.49, п.179.1 ст.179 ПКУ не подано до ДПІ у м. Івано-Франківську та Тисменицької оДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2016-2017 роки, а внаслідок приховання чистого оподатковуваного доходу у розмірі 9 083 639,9 грн, декларування та оподаткування якого передбачено п.167.1 ст.167, п.177.1, п.177.2, п.177.5 ст.177 ПКУ, ОСОБА_1 умисно ухилилася від сплати 1 635 055,19 грн податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, у тому числі за період з 01.10.2016 до 31.12.2016 в розмірі 385 644,59 грн. та за 2017 рік в розмірі 1 249 410,60 грн.

Перевищивши граничний обсяг доходу у розмірі 5 млн. грн. за наслідками господарської діяльності 3-х кварталів 2016 року, ОСОБА_2 мала обов`язок зареєструватися платником податку на додану вартість згідно п.183.2 ст.183 ПКУ та сплачувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 20% від обсягу операцій відповідно до п.194.1 ст.194 ПКУ.

Однак, реалізовуючи свою мету, спрямовану на ухилення від сплати податків, ОСОБА_1 заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість до ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області не подала, та отримавши у період з 01.10.2016 до 31.12.2017 дохід від здійснення господарської діяльності (обсяг операцій) в розмірі 9 149 759,13 грн, діючи усупереч п.180.1 ст.180, п.181.1 ст.181, п.183.1, п.183.2, п.183.4, п.183.10 ст.183, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПКУ, умисно ухилилася від сплати 1 829 951,82 грн податку на додану вартість, у тому числі за 2016 рік – 429 253,51 грн та за 2017 рік – 1 400 698.31 грн.

Крім того, перевищивши встановлений законом граничний обсяг доходу, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , діючи в порушення п.4 ч.1 ст.4, п.2 ч.1 ст.7, ч.5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та усупереч п.161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, не нарахувала та не сплатила до бюджету 99 011 грн єдиного внеску, в тому числі за 2016 рік – 23 485 грн, за 2017 рік – 75 526 грн, та 136 254,6 грн військового збору, в тому числі за 2016 рік – 32 137,05 грн, за 2017 рік – 104 117,55 грн, із суми чистого оподатковуваного доходу за період з 01.10.2016 до 31.12.2017.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи фізичною особою-підприємцем, тобто особою, яка зобов`язана сплачувати податки, збори (обов`язкові платежі), діючи умисно, усупереч зазначених вимог податкового та іншого законодавства, упродовж 2016-2017 років ухилилася від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) на загальну суму 4 265 599,28 грн., що становить 5 580 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та є особливо великим розміром.

Застосування запобіжного заходу виправдовується можливістю переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджанню у кримінальному провадженню іншим чином, незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, в якому вона підозрюється.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів викладених в ньому.

Захисник у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання за необґрунтованістю підозри.

Підозрювана у судовому засіданні підтримала думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваної, захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності (ч. 2 ст. 182 КПК України).

З матеріалів клопотання вбачається, що 14 серпня 2019 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 358 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 358 КК України.

Прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальних правопорушення.

Частина 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 5 ст. 194 КПК України передбачено обов`язки, які слідчим суддею можуть бути покладені на підозрюваного.

З урахуванням обстави скоєння злочину та враховуючи характеризуючи дані особи підозрюваної, її майнового та сімейного стану, наявність постійного місця проживання, відсутність судимостей, клопотання слід задовольнити та застосувати щодо підозрюваної запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням на неї додаткових обов`язків, і саметакий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Твердження захисника про необґрунтованість підозри спростовуються актом документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , протоколами оглядів предметів та документів, висновками почеркознавчих експертиз, допитами свідків, а також іншими доказами, які у своїй сукупності підтверджують вчинення кримінального правопорушення

Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193-194, 196, 205, 309, 376, 395 КПК України,-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, раніше не судимої, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі — 115 260 (сто п`ятнадцять тисяч двісті шістдесят) гривень, яка може бути внесена, як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: НОМЕР_1 ).

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 на строк до 15 жовтня 2019 року включно обов`язки:

- не відлучатися із с. Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області та м. Івано-Франківська, в яких вона проживає та перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

та роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала слідчого судді діє до 15 жовтня 2019 року включно та підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Бабій О.М.