Рішення № 8367665, 11.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/61711.12.09 За позовом           Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

до                    Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»

про                    стягнення заборгованості в сумі 4657964,02 дол. США, що за курсом НБУ станом на 20.07.2009 складає 35640411,70 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача –Ревурко С.В., представник за дов. №010-01/5342 від 20.07.2009;

від відповідача –Олійник Д.О., представник за дов. № б/н від 30.04.2009. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2009 року Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»(далі –відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 4657964,02 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.07.2009 складає 35640411,70 грн. згідно Субсидіарної кредитної угоди № EDP2/07NDR02 (далі –Кредитна угода).

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем договірних зобов’язань щодо своєчасного повернення основної суми кредиту та нарахованих згідно з умовами Кредитної угоди відсотків.

У судовому засіданні представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в порядку ст. 59 ГПК України, та зазначив, що заборгованість Банку станом на 16.07.2009 становить 4657964,84 доларів США.

Разом з тим, відповідач просив врахувати, що 10.02.2009 набула чинності постанова Правління Національного банку України від 10.02.2009 №59 «Про призначення тимчасової адміністрації у Відкритому акціонерному товаристві Комерційному банку «Надра», якою, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців – з 10.02.2009 до 10.08.2009.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 05.08.2009 №452 мораторій на задоволення вимог кредиторів ВАТ КБ «Надра»було продовжено з 11.08.2009 до 10.02.2010.

У частині стягнення пені, відповідач не погодився, оскільки позивачем нарахована пеня за 10 днів –з 01.02.2009 до 10.02.2009, в той час як повинна бути нарахована за 9 днів оскільки в останній день 10.02.2009 вже діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів встановлений постановою Правління Національного банку від 10.02.2009.

За розрахунком відповідача розмір пені за прострочені платежу по сплаті відсотків та комісії за зобов’язаннями за 9 днів прострочення становить:

273,22 доларів США –за несвоєчасну сплату відсотків;

148,37 доларів США –за несвоєчасну сплату комісії за зобов’язаннями.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.07.2007 між позивачем (Позичальник) та відповідачем (Банк учасник) було укладено Кредитну угоду, відповідно до Розділу 2.01 Позичальник погодився надати Субсидіарний кредит Банку учаснику на умовах, викладених в Кредитній угоді, або на які є посилання у цій Кредитній угоді, на суму, що дорівнює 30000000 доларів США.

За домовленістю сторін сума Субсидіарного кредиту може бути збільшена на суму не більше ніж 30000000 доларів США у разі наявності на цей час нерозподілених коштів Позики.

На виконання умов Кредитної угоди позивач надав відповідачу кредит на загальну суму 4473914,87 доларів США, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями SWIFT-повідомленнями № 330JK.96278JIGO від 15.05.2008 на суму 1047361,24 доларів США, 3084PO.93972IGO від 06.05.2008 на суму 647528,60 доларів США, 1985JK.82978JIGO від 20.03.2008 на суму 92977,16 доларів США, 1883JK.82154JIGO від 18.03.2008 на суму 199207,92 доларів США, 1541EL.79128JIGO від 04.03.2008 на суму 200000,00 доларів США, 966JK.74170JIGO від 12.02.2008 на суму 1073523,12 доларів США, 200JK.67632JIGO від 14.01.2008 на суму 199405,94 доларів США, 9706EL.63153JIGO від 20.12.2007 на суму 1013910,89 доларів США.

Розділом 2.16 Кредитної угоди сторони встановили, що відповідач сплачує проценти, що нараховуються на основну суму Субсидіарного кредиту, вибраного та непогашеного в установлений час, стосовно кожного періоду нарахування процентів за плаваючою ставкою, яка дорівнює базовій ставці LIBOR плюс Спред Субсидіарного кредиту, і становить LIBOR (6 m) + 3,5 відсотків позичальник протягом трьох банківських днів після отримання від Банку повідомлення про визначення Базової ставки LIBOR для доларів США та Спред Субсидіарного кредиту для кожного Періоду фіксації процентної ставки.

Відповідно до Розділу 5.02 Кредитної угоди, якщо виникає неспроможність виконати будь-яку умову чи домовленість з боку Банка учасника згідно цією Угодою, включаючи перелічені у Розділі 5.01 випадки, і продовжується протягом 30 днів після надання повідомлення про неї Позичальником на адресу Банка учасника, тоді у будь-який подальший час протягом її продовження, Позичальник може, на свій вибір анулювати право Банка учасника здійснювати вибірки з Субсидіарного кредитного рахунку та заявити, про розірвання цієї угоди та про те, що основна сума Субсидіарного кредиту, непогашена на той час, а також усі інші платіжні зобов’язання за цією Кредитною угодою мають бути безумовно та невідкладно сплачені, не дивлячись на те, що які-небудь положення цієї Кредитної угоди можуть суперечити цьому.

У зв’язку із несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов’язань згідно умов Кредитної угоди позивач звернувся до відповідача з листом № 018-07/824 від 12.02.2009 з вимогою про погашення заборгованості в сумі 4473914,87 доларів США та усіх інших зобов’язань.

Проте, відповідач умови спірного договору не виконав, кошти не повернув, на лист не відповів.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Проте, відповідач всупереч вище вказаним нормам ЦК України та умовам Кредитного договору свого зобов’язання не виконав.

Відтак, факт наявності у Банку заборгованості у сумі 4657964, 84 доларів США, з яких 4473914,87 доларів США –основний борг, 161714,64 доларів США –нараховані та несплачені відсотки, 22335,33 доларів США –комісія за зобов’язаннями за Кредитною угодою позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Щодо вимог позивача в частині стягнення з відповідача пені в сумі 16283,02 грн. слід зазначати наступне.

Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (п.1). Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (п.2).

Відповідно до Розділу 2.23 Кредитної угоди у випадку несвоєчасного погашення відповідачем суми Субсидіарного кредиту, нарахованих процентів та комісій, розмір пені становить 0,1% від суми невиконаного платіжного зобов’язання за кожен день прострочення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем нарахована пеня в сумі 16283,02 грн. за період з 01.02.2009 до 10.02.2009.

Постановою Правління Національного банку України від 10.02.2009 № 59 «Про призначення тимчасової адміністрації у відкритому акціонерному товаристві комерційному банку «Надра»призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік (10.02.2009-10.02.2010), мораторій на задоволення вимог кредиторів введено з 10.02.2009 до 10.08.2009, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 05.08.2009 № 452 продовжений мораторій на задоволення вимог кредиторів з 11.08.2009 до 10.02.2010, крім зобов’язань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов’язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України.

Частиною 3 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що протягом дії мораторію:

1) забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України;

2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Враховуючи, що позивачем неправильно здійснено розрахунок пені за період з 01.10.2009 до 10.02.2009, а також беручи до уваги час введення у Банку мораторію на задоволення вимог кредиторів, суд керуючись статтею 55 ГПК України здійснює перерахунок пені, яка складає:

Сума простроч. платежу за кредитом, дол. СШАСума боргу, щодо якої нараховується пеня, грн.Період прострочкиКількість днів прострочкиСтавка НБУ*2Сума пені, грн.

30358,00231 664,9301.02.200909.02.2009924%1370,95

16485,60125 803,2601.02.200909.02.2009924%744,48

182115,43

Отже, підлягає стягненню пеня у сумі 2115,43 грн.

Що ж стосується посилання відповідача на введений у нього мораторій на задоволення вимог кредиторів суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 85 Закону (у редакції статті, що діяла станом до 06.08.2009) мораторій на задоволення вимог кредиторів станом до 06.08.2009 поширювався на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Дана норма кореспондувалась з поняттям мораторію наведеного у статті 2 вказаного Закону (у редакції визначення терміну наведеного у цьому Законі станом до 06.08.2009). Зазначене поняття мораторію відображало його суть, та під яким розумілося зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав позивача внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань за Кредитним договором щодо несвоєчасного повернення кредиту та сплати нарахованих відсотків, до призначення тимчасової адміністрації у Банку.

Конституцією України закріплений обов’язок держави забезпечувати захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов’язку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов’язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Так, пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов’язку в натурі.

Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб’єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань під час дії мораторію, не звільняють ці банки від обов’язку виконувати зазначені зобов’язання.

Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов’язань на час дії мораторію без застосування до банків відповідних санкцій, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб’єктів (клієнтів чи інших контрагентів банку) шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України), а також вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»(03150, м. Київ, вул. Горького, 127, ідентифікаційний код 00032112) 4473914 (чотири мільйона чотириста сімдесят три тисячі дев’ятсот чотирнадцять) доларів 87 центів США основного боргу, 161714 (сто шістдесят одну тисячу сімсот чотирнадцять) доларів 64 центів США відсотків, 22335 (двадцять дві тисячі триста тридцять п’ять) доларів США 33 цента комісії по зобов’язаннях, 2115 (дві тисячі сто п'ятнадцять) грн. 43 коп. пені, а також 3342 (три тисячі триста сорок два) долара США та 21 (двадцять одну) грн. 15. коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (дві тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                                                    Сташків Р.Б.

           Повний текст рішення підписано 25.01.2010