Рішення № 8367655, 11.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/54311.12.09

За позовом          Державного регіонального геологічного підприємства «Донецькгеологія»

до                    Акціонерного комерційного банку «Національний кредит»

про                    стягнення 299957,47грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача –Атаманенко С.В. –довіреність № 1/1665 від 16.09.2009

від відповідача –Нечипорук А.В.–довіреність 205 від 12.10.2009 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2009 року Державне регіональне геологічне підприємство «Донецькгеологія»(далі –позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Акціонерного комерційного банку «Національний кредит»(далі –відповідач) про стягнення 299957,47 грн. за договором банківського рахунку № 249 від 15.12.2006 (далі –Договір).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач в порушення умов укладеного Договору своєчасно не виконує взяті на себе зобов’язання, зокрема в частині своєчасного списання коштів з рахунку позивача.

Під час проведення судового засідання 11.12.2009 позивач подав заяву про зменшення позовних вимог з урахуванням яких, позов заявлено про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 100352,35 грн., оскільки відповідачем частково погашено суму заборгованості в добровільному порядку.

Відповідач позов визнав та не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Частиною 5 статті 78 ГПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.06.2009 порушено провадження у справі № 34/543, розгляд справи призначено на 28.09.2009.

Судове засідання призначене до слухання на 28.09.2009 не відбулось та ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.10.2009 судове засідання призначено на 11.12.2009.

За таких обставин, відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.12.2006 між позивачем (Клієнт) та відповідачем (Банк) укладено Договір, відповідно до умов якого Банк відкрив Клієнту поточний рахунок № 26007301626 542 та зобов’язався надавати йому банківські послуги, передбачені Додатками до цього Договору, а Клієнт здійснювати оплату наданих Банком послуг у розмірі, строки та в порядку, передбаченому цим Договором та Додатками до нього.

Відповідно до пунктів 3.4.1, 3.4.2, 3.4.3 Договору позивач має право самостійно розпоряджатися коштами на Рахунку з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України; отримувати готівкові кошти відповідно до поданих заявок при умові наявності коштів на Рахунку та з підстав, передбачених чинним законодавством України; вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених цим Договором послуг, але не виходячи з терміну встановленого чинним законодавством України.

У зв’язку із несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за Договором, 22.12.2008 позивач звернувся до Відповідача з претензією №1/2929 про повернення грошових коштів в сумі 433526,26 грн., які знаходились на його поточному рахунку.

Листом № 09-6/29 від 12.01.2009 відповідач повідомив позивача, що Постановою правління Національного банку України № 439 у Банку призначено тимчасову адміністрацію строк на 1 рік з 19.12.2008 по 18.12.2009, у зв’язку з чим з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку зазначеною постановою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строк на шість місяців з 19.12.2008 до 18.06.2009.

Як слідує з матеріалів справи, після порушення провадження у справі відповідач частково виконав свої зобов’язання щодо повернення коштів на рахунок позивача та повернув йому грошові кошти в сумі 199605,12 грн.

01.12.2009 сторони підписали Акт звіряння розрахунків, яким встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість в сумі 100352,35 грн.

Станом на день звернення позивача до суду відповідач, в порушення умов Договору, свої зобов’язання не виконав в повному обсязі, кошти в сумі 100352,35 грн. не повернув.

Відповідно, до ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України»банки зобов'язані виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що мітиться в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Згідно п.1.22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України»визначено, що операційний час –частина операційного дня банку або іншої установи –члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою –членом платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Пунктом 30.2 ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України»передбачено, що банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (п.3 ст. 1066 ЦК України).

Відповідно до частини 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно зі статтею 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факт наявності боргу у Відповідача в сумі 100352,35 грн. позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не заперечується, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

З огляду на той факт, що відповідач частково погасив заборгованість перед позивачем, після порушення провадження у даній справі, судові витрати в цій частині покладаються на нього, оскільки спір виник саме з його вини.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Національний стандарт»(м. Київ, вул. Тургенівська, 52/58 ідентифікаційний код 20057663, МФО 320702, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Державного регіонального геологічного підприємства «Донецькгеологія»(84500, Донецька область, м. Артемісвськ, вул. Сибірцева, 17, ідентифікаційний код 25119860, р/р 26009051804836, в АО ДРУ «Приватбанк»МФО 335496) 100352 (сто тисяч триста п’ятдесят дві) грн. 35 коп. основного боргу, 2999 (дві тисячі дев’ятсот дев’яносто дев’ять) грн..57 коп. витрат на оплату державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя Сташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 25.01.2010