Ухвала суду № 83675318, 15.08.2019, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН193/1098/19

Провадження №2/193/441/19

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

15 серпня 2019 року смт.Софіївка

суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Кащук Д.А., розглянувши матеріали страви за позовом Софіївської селищної ради до Дніпропетровської обласної ради, третя особа (без самостійних вимог) про визнання права власності на транспортні засоби, -

ВСТАНОВИВ:

У серпня 2019 р. Софіївська селищна рада звернулася з позовом до Дніпропетровської обласної ради, третя особа (без самостійних вимог) про визнання права власності на транспортні засоби.

При вирішенні питання щодо відкриття провадження, суд дійшов висновки, що дана позовна заява не може бути прийнята до провадження Софіївського районного суду Дніпропетровської області з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

При цьому, відповідно до спільного листа Верховного Суду України та Вищого арбітражного суду України від 14 - 20 липня 1995 року «Про деякі питання підвідомчості цивільних справ та господарських спорів», підвідомчість цивільних справ та господарських спорів визначається законодавством України. Однак у випадках, коли у законодавчих актах підвідомчість спорів визначена нечітко, слід виходити із суб`єктного складу учасників спору.

Згідно пункту 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року, зазначено, що суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Приписами частини 1 ст. 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Згідно ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Як зазначається в пункті 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011 року «Про деякі питання підвідомчості та підсудності справ господарським судам», господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: 1) участь у спорі суб`єкта господарювання; 2) наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; 3) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Згідно п. 3.2 Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори, пов`язані з: вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктом публічно-правових відносин, - за умови, що такі вимоги не об`єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб`єктним складом підпадають під дію статті 1 ГПК.

З позовної заяви та доданих до неї матеріалів, вбачається, що спір виник з приводу стягнення страхового відшкодування між юридичними особами, що визначено п.1 ч.1 ст. 20 ГПК України.

Тобто, даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Згідно ч.1 ст. 24 ГПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, враховуючи, що заявлені позовні вимоги відносяться до компетенції господарських судів України та відповідно до статті 19 ЦПК України не можуть бути розглянуті в порядку цивільного судочинства, суд приходить висновку, що у відкритті провадження необхідно відмовити.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі повернення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 19, 186, 260, 261, 353, 354, 355, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження по справі за позовною заявою Софіївської селищної ради до Дніпропетровської обласної ради, третя особа (без самостійних вимог) про визнання права власності на транспортні засоби, в порядку цивільного судочинства, відмовити.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Софіївському районі Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 37789129, розташоване за адресою: с.Софіївка, вул.Жовтнева, 66) повернути платнику: Софіївської селищної ради, код ЄДРПОУ 04339669, судовий збір, сплачений в сумі 1921,00 грн., який було сплачено на р/р 31214206004326, МФО 899998, за платіжним дорученням N 2 від 07 серпня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду (з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року)

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Д.А.Кащук