Ухвала суду № 83674717, 01.07.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/5424/17

провадження № 1-кп/208/130/19

УХВАЛА

01 липня 2019 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Бондаренко Н.О.

при секретарі Трусовій А.І.

за участю прокурора Крамаренко С.П.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисника Піцик Р.В.

при вирішенні питання доцільності продовження тримання під вартою обвинувачених по кримінальному провадженню за обвинувальним актом, що надійшов до суду з Дніпродзержинської місцевої прокуратури по обвинуваченню ОСОБА_1 обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та ОСОБА_2 обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України. Під час досудового розгляду до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

ВСТАНОВИВ:

Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, від Дніпродзержинської місцевої прокуратури отримано обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачених у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України

Ухвалою Заводського районного суду від 06 травня 2019 року строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 було продовжено до 03.07.2019 року.

У судовому засіданні прокурор висловив думку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , оскільки ризики, визначені ст.177 КПК України не зменшилися, підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу немає.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Піцик Р.В. у судовому засіданні проти задоволення вказаного клопотання заперечували. Адвокат Піцик Р.В. заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м`який, посилаючись на те що, ОСОБА_1 має бітьків похилого віку, в нього народилась дитина, він не переховувався від слідства, має постійне місце мешкання у передмісті міста, тобто усталені соціальні зв`язки. Домашній арешт у повному обсязі забезпечить виконання обвинуваченим своїх процесуальних ризиків, тому просив задовольнити його клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку адвоката, також просив змінити йому запобіжний захід на більш м`який.

При вирішенні вказаного питання судом приймалось до уваги те, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, тяжкість можливих наслідків уникнення від слідства і серйозність пред`явленого обвинувачення, необхідність попередити тиск на свідків. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи.

Також, Європейський суд з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року вказано, що особлива якість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Так, ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання на строк до 6 років позбавлення волі, а тому, не зважаючи на всі позитивні характеристики, наведені захистом, не зважаючи на наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, рідних, суд вважає наявними ризик, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі, зможе вчинити спроби переховуватись від суду, з огляду на покарання, яке йому загрожує у випадку встановлення судом його винності, крім того, на теперішній час не допитані свідки з боку захисту а також не допитані самі обвинувачені.

Суд заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та захисника, приймаючи до уваги, що обвинуваченому ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, яке відповідно до ч.4 ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, що були підставою для застосування щодо ОСОБА_1 такого запобіжного заходу як взяття під варту, не зменшилися та не перестали існувати, підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не має, не всі свідки з боку обвинувачення допитані, обвинувачені також не допитані.

Керуючись ст.ст.177,178,183,197,315,316,331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У клопотанні адвоката Піцика Р.В., обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 на домашній арешт - відмовити.

Клопотання прокурора задовольнити.

Строк запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, продовжити строком до 28.08.2019 року.

Продовжити розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю учасників кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Суддя Н.О. Бондаренко