Рішення № 8367337, 20.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/16020.01.10 За позовом          Державного підприємства “Херсонський морський торговельний порт”,

                    м. Херсон

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-будівельна

                    компанія “Теко”, м. Київ

Про                    стягнення 147610,49 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивача          Гончар Н.М. –пред. по довір.

Від відповідача          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 147610,49 грн. за договором №62/116Д від 14.07.2008 р. на перевантаження .організацію та здійснення перевалки вантажів за період лютий –травень 2009 р. посилаючись на невиконання договірних умов щодо розрахунків за послуги порту.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2009р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 10.06.2009р.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2009р. позов залишено без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.

          Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2009р. апеляційну скаргу задоволено, ухвалу суду від 17.08.2009р. скасовано, а справу передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

          Резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 10.11.2009р. справу передано на розгляд судді Н.І.Качан.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2009р., розгляд справи було призначено на 12.01.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2010р. було оголошено перерву до 20.01.2010р., у зв’язку з неявкою представників відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, враховуючи збільшення позовних вимог від 07.07.2009р.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників вдруге у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.07.2008 року між Державним підприємством «Херсонський морський торговельний порт», як портом, та ТОВ «Торгово-будівельна компанія «ТЕКО», як клієнтом, було укладено Договір на перевантаження зовнішньоторговельних і транзитних вантажів № 116 Д.

Згідно п. 1.1. Предметом Договору є організація та здійснення перевалки зовнішньоторговельних та транзитних вантажів Клієнта, що слідують через порт.

З 18.09.2008р. по 16.10.2008р. позивачем на зберігання було прийнято від відповідача 1 391,785 тон деревини, що підтверджується приймальними актами №№ 45-67 від 18.09.2008р. по 16.10.2008р., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками без зауважень та приймаються судом, як належні докази виконання позивачем договірних зобов’язань.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи.

Згідно п. 5.1.1.4., п. 5.2.2.5. Договору розрахунки з портом за послуги по зберіганню вантажу відповідач проводить при остаточному розрахунку.

Відповідно до п. 5.3.2 оплата здійснюється згідно з рахунками порту.

Таким чином, за зберігання 1391 тон деревини у лютому 2009 року портом відповідачу було нараховано плату за зберігання у сумі 70 052 грн. 44 коп. та виставлено рахунок - фактуру № СФ-№381 від 28.02.2009р., а також за зберігання цього ж вантажу у березні 2009 року нараховано 77 558 грн. 05 коп. та виставлено рахунок-фактуру № 745 від 31.03.2009р.

П. 5.3.3. передбачено, якщо рахунок відправляється поштою, то оплата здійснюється протягом десяти банківських днів з дати відправлення рахунку.

Портом 04.03.2009р. поштою було направлено рахунок № 381 від 28.02.2009р. на суму 77 052 грн. 44 коп., що підтверджується квитанцією про направлення та 08.04.2009р. поштою було направлено рахунок-фактуру № 745 від 31.03.2009р. на суму 77 558,05 грн., що підтверджується квитанцією про направлення.

Таким чином, враховуючи умови Договору відповідач повинен був сплатити зазначені рахунки порту 14.03.2009 року та 18.04.2009 року.

Портом 06.05.2009р. поштою було направлено рахунок № 951 від 20.04.2009р. на суму 75 056 грн. 18 коп., що підтверджується квитанцією про направлення та 02.06.2009р. поштою було направлено рахунок-фактуру № 1111 від 31.05.2009р. на суму 72554,30 грн., що підтверджується квитанцією про направлення.

          Проте, відповідач, порушуючи умови Договору, зобов’язання щодо оплати не виконав, оплату за надані послуги не провів.

          Загальна заборгованість відповідача перед портом за зберігання деревини у складає 295220,98 грн.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається судом документально підтвердженим , доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-будівельна компанія «ТЕКО»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 13, код ЄДРОПОУ 31925021) на користь Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт»(73000, м. Херсон, пр-т Ушакова, 4, код ЄДРПОУ 01125695), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі –295220 (двісті дев’яносто п’ять тисяч двісті двадцять) грн. 98 коп., 2952 (дві тисячі дев’ятсот п’ятдесят дві) грн. 21 коп. - державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                    Н. І. Качан

Дата підписання рішення 27 січня 2010 року.