Рішення № 8367167, 04.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/37604.11.09 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні електронні

технології"

до           Приватного підприємства "Люкс-Інформ"

про           стягнення 51 640,92 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:

від позивача                    Туманов О.В., директор

Бабінець Б.І., довіреність б/н від 16.03.2009 р.

від відповідача           Хлист М.В., директор

У судовому засіданні 04.11.2009 р. за згодою представників сторін відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні електронні технології" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства "Люкс-Інформ" про стягнення 51 640,92 грн. матеріальних збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання по оплаті товару, поставленого позивачем за договором № 010801/08 від 03.10.2008 р., у зв’язку з чим повинен сплатити позивачеві 683,06 грн. інфляційних втрат, 50746,50 грн. пені та 209,92 грн. процентів річних.

Ухвалою суду від 15.09.2009 р. порушено провадження у справі № 54/376, розгляд справи призначено на 04.11.2009 р.

У поданому відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач у повному обсязі виконав зобов’язання по оплаті товару.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

03.10.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні електронні технології" та Приватним підприємством "Люкс-Інформ" був укладений договір купівлі-продажу товару № 010801/08, відповідно до умов якого позивач, як продавець, зобов’язався поставити та передати у власність відповідачу товар (комп’ютерну техніку) у відповідності до рахунку, що є невід’ємною частиною договору, а відповідач, як покупець, зобов’язався прийняти товар та здійснити оплату за умовами договору (п. 1.1. договору).

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

03.10.2008 р. позивач виставив відповідачеві рахунок № СТ-015033 на суму 11 952,00 грн.

Зазначений у рахунку товар був поставлений відповідачеві за видатковою накладною № СТ-05228 від 03.10.2008 р. і відповідно до п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16 травня 1996 р., був прийнятий уповноваженою особою відповідача за довіреністю серії ЯНИ № 999218.

Згідно з п. 1.2. договору датою отримання товару вважається дата, що вказана у видаткових накладних на товар, що видається.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що покупець зобов’язаний розрахуватись за товар протягом 30 банківських днів, але не пізніше останнього банківського дня місяця.

Згідно з визначенням термінів, даним у ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" під операційним (банківським) днем розуміється частина робочого дня банку або іншої установи – члена платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити товар, отриманий за видатковою накладною № СТ-05228 від 03.10.2008 р., у строк до 14.11.2008 р.

Як свідчать матеріали справи, відповідач повністю оплатив поставлений товар, перерахувавши позивачеві 11 952,00 грн., у такі строки: 24.11.2008 р. –3 000,00 грн., 24.12.2008 р. –4 000,00 грн., 11.02.2009 р. – 1 000,00 грн., 31.03.2009 р. –3 952,00 грн.

Зазначені обставини підтверджуються платіжними дорученнями відповідача з відмітками банку про їх виконання, копії яких містяться у матеріалах справи.

Таким чином, на дату подання позову у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем.

Позивач просить стягнути з відповідача 51 640,92 грн. матеріальних збитків, однак, як вбачається зі змісту позовної заяви та доданого розрахунку, позивач фактично просить стягнути з відповідача пеню, інфляційні втрати та проценти річних за порушення грошового зобов’язання.

Згідно з приписами ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 50 746,50 грн. за період з 03.11.2008 р. по 01.04.2009 р. (за 151 день), обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на п. 5.2. договору, яким передбачено, що у разі недотримання покупцем терміну оплату товару, вказаного у п. 3.2. договору, продавець нараховує пеню в розмірі 2% від вартості отриманого і неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Однак, як визначено ст. 3 вказаного Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім цього, позивачем невірно визначено початок перебігу та закінчення строків нарахування пені.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у сумі 538,31 грн. за нижченаведеним розрахунком суду:

Сума боргу (грн.)Період простроченняК-ть днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення

11952,0015.11.2008 - 24.11.20081012%78,37

8952,0025.11.2008 - 24.12.20083012%176,10

4952,0025.12.2008 - 11.02.20094912%159,11

3952,0012.02.2009 - 31.03.20094812%124,73

538,31

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 683,06 грн. інфляційних втрат та 209,92 грн. процентів річних за період з 03.11.2008 р. по 01.04.2009 р.

Згідно з нижченаведеним розрахунком суду сума інфляційних втрат становить 446,21 грн., сума процентів річних –67,42 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)К-ть днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентівІндекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

15.11.08 -24.11.0811952103 %9,8200

25.11.08 - 24.12.088952303 %22,071,021187,99

25.12.08 - 11.02.094952493 %19,941,029143,61

12.02.09 - 31.03.093952483 %15,591,029114,61

67,42446,21

Позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та процентів річних підлягають частковому задоволенню у сумі 446,21 грн. та 67,42 грн. відповідно за розрахунком суду.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не навів підстав для звільнення його від відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за договором.

З урахуванням викладених вище обставин справи, наявних у матеріалах справи письмових доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 1 051,94 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача 2500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката. На підтвердження зазначених вимог позивачем надано договір про надання юридичних послуг, укладений між адвокатом Бабінцем Б.І. та ТОВ "Сучасні електронні технології" та додаткову угоду № 1 до договору.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Як передбачено п. 10 Роз’яснення вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, пов’язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об’єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п’ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Оскільки позивачем не надано суду документальних підтверджень того, що ним були понесені витрати на оплату послуг адвоката у сумі 2 500,00 грн., зазначені вимоги не підлягають задоволенню.

Позивачем при поданні позову сплачено 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005 р. "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" (зі змінами і доповненнями) на день подання позову (10.09.2009 р.) розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу становив 236,00 грн.

Таким чином, надмірно сплачена сума витрат на ІТЗ судового процесу у розмірі 76,50 грн. підлягає поверненню позивачу.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Люкс-Інформ" (02232, м. Київ, вул. Закревського, буд. 59/1, кв. 34, ідентифікаційний код 32733244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні електронні технології" (03039, м. Київ, просп. Науки, буд. 4, ідентифікаційний код 31031725) 538 (п’ятсот тридцять вісім) гривень 31 коп. пені, 446 (чотириста сорок шість) гривень 21 коп. інфляційних втрат, 67 (шістдесят сім) гривень 21 коп. процентів річних, 10 (десять) гривень 52 коп. державного мита та 4 (чотири) гривні 80 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині у позові відмовити.

4.          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Сучасні електронні технології" (03039, м. Київ, просп. Науки, буд. 4, ідентифікаційний код 31031725) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 76,50 грн., надмірно сплачені платіжним дорученням № 284 від 09.04.2009 р.

5.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                       Т.С. Демченко

Датою підписання повного тексту рішення є 14.01.2010 р.