Ухвала суду № 83671629, 16.08.2019, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/689/19

УХВАЛА

іменем України

16 серпня 2019 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі колегії суддів:

головуючого судді: Васильєвої Т.Ю.

суддів: Бондаренко О.І., Ганкіної І.А.,

секретар судового засідання Манюк Л.В.

за участю:

прокурора Карнауха О.П.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 О.В., адвоката Данича О.С.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 , адвоката Бондарчука В.В.,

обвинувачених: ОСОБА_3 , ОСОБА_2

при розгляді у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінального провадження по обвинувальному акту, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018020000000142 від 17.04.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 263 КК України, ОСОБА_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України,

УСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває вищевказане кримінальне провадження.

На підставі ст. 331 КПК Українив судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб. Своє клопотання прокурор мотивував тим, щострок тримання обвинуваченого під вартою закінчується до завершення судового розгляду, при цьому вважає, що запобіжний захід відносно обвинуваченого обрано правильно, підстав для його зміни, скасування немає та продовжують існувати ризики, які були підставою для обрання та продовження даного запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник, адвокат Данич О.С. в судовому засіданні щодо продовження дії запобіжного заходу ОСОБА_3 заперечували, оскільки, на їхню думку, клопотання прокурора є немотивованим, обвинувачений ОСОБА_3 не має наміру переховуватися та ухилятися від явки до суду, має сталі соціальні зв`язки. За таких обставин просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 та вирішити питання про можливість застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник, адвокат Бондарчук В.В., просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора, з підстав, викладених стороною захисту обвинуваченого ОСОБА_3 .

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з`явилися.

Вислухавши думку учасників судового засідання,оглянувши надані суду матеріали, суд приходить до наступного висновку.

Положеннями ч. 1 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1. ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України, суд зобов`язаний повторно до спливу продовженого строку розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи або навчання, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа тощо.

Положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.10.2018 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з правом внесення застави. В подальшому, ухвалами суду строк дії запобіжного заходу неодноразово продовжувався.

Згідно рішень Європейського суду з прав людини автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку тримання під вартою колегія суддів виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, чинити тиск на потерпілих осіб та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Колегією суддів встановлено, що запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 застосовано за рішенням суду, тобто у спосіб, встановлений кримінальним процесуальним законодавством України.

Вирішуючи дане питання, колегія суддів враховує також позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі «Єчюс проти Литви»).

Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, колегія суддів враховує також вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Колегія суддів враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

Колегія суддів зважає на те, що згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкого та особливо тяжкого злочину.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

На даному етапі судового розгляду колегією суддів не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, доцільності змінювати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не вбачається, встановлені під час обрання запобіжного заходу ризики не зменшились та продовжують існувати, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Стороною захисту не спростовано належними та допустимими доказами, що наведені ризики відпали, враховуючи як тяжкість пред`явленого обвинувачення, його об`єм, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується ОСОБА_3 , а також зважаючи на те, що судовий розгляд кримінального провадження тільки розпочато, потерпілі та свідки ще не допитувались. Будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров`я та неможливості перебування обвинуваченим ОСОБА_3 під вартою до суду не надходило.

Тому, для запобігання вказаним ризикам, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, колегія суддів вважає виправданим тримання ОСОБА_3 під вартою та недостатнім застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, не встановлено.

З урахуванням зазначеного вище, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та уникнення встановлених судом ризиків, колегія суддів вважає за необхідне продовжити ОСОБА_3 дію існуючого запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб з залишенням попереднього розміру застави в сумі 552 300 грн.

Враховуючи викладене, підстав для зміни існуючого запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 суд не вбачає, тому в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 , адвоката Данича О.С. слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 177, 183, 199, 331 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою продовжити на строк 60 діб, тобто до 15.10.2019 включно.

Залишити ОСОБА_3 встановлену заставу в розмірі 552 300 грн., які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

прибувати на виклики суду за першою вимогою;

не відлучатись з населеного пункту за місцем проживання без дозволу суду;

повідомляти суду про зміну місця проживання, роботи або навчання;

утриматись від спілкування з особами, які являються потерпілими, свідками та обвинуваченими у даному кримінальному провадженні;

носити електронний засіб контролю.

У разі внесення застави та покладення обов`язків на ОСОБА_3 , визначити термін їх дії строком два місяці.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого Седнівця О.В., адвоката Данича О.С. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 відмовити.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_3 в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Головуючий суддя: Т.Ю. Васильєва

Судді: О.І. Бондаренко

І.А. Ганкіна