Рішення № 8367144, 25.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/39825.01.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТФ Кабель»

доЗакритого акціонерного товариства «ТММ-Енергобуд»

простягнення 15 579,26 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Міняйло Є.В.

від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТФ Кабель»(далі –ТОВ «ТФ Кабель») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «ТММ-Енергобуд»(далі –ЗАТ «ТММ-Енергобуд») про стягнення заборгованості у сумі 285617,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №31.2/1508 від 15.09.2009 р. в порушення умов якого, відповідач не в повному обсязі розрахувався за поставлений позивачем товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 207038,12 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.12.2009 р. порушено провадження у справі №48/398 та призначено її до розгляду на 23.12.2009 р.

Судом в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, яке міститься в тексті позовної заяви відмовлено, оскільки позивачем не надано доказів з якими приписи ст. 66 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість вжиття заходів забезпечення позову.

В судове засідання 23.12.2009 р. представник позивача з’явився, вимоги ухвали суду від 07.12.2009 р. виконав, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 23.12.2009 р. не з’явився, вимоги ухвали суду від 07.12.2009 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №08889612, отримане відповідачем 10.12.2009 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.12.2009 р. у зв’язку з неявкою відповідача розгляд справи було відкладено до 25.01.2010 р.

В судове засідання 25.01.2010 р. представник позивача з'явився та надав клопотання про зменшення позовних вимог, в зв’язку з оплатою відповідачем суми основного боргу. В клопотанні позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 13 481,80 грн. та 3% річних у розмірі 2 097,46 грн.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 25.01.2010 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 07.12.2009 р. та 23.12.2009 р. не виконав.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

встановив:

15.09.2009 р. між ТОВ «ТФ Кабель»(постачальник) та ЗАТ «ТММ-Енергобуд»(покупець) було укладено договір поставки №31.2/1508 (надалі –«Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов’язується поставити покупцю кабельно-провідникову продукцію, передбачену в специфікації, а покупець зобов’язався прийняти та здійснити оплату цієї продукції, за номенклатурою, кількістю та цінами, що обумовлені в специфікації.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 670038,12 грн., що підтверджується видатковими накладними №РТ-0002011 від 18.09.2009 р. та №РТ-0002024 від 21.09.2009 р., товарно-транспортними накладними від 18.09.2009 р. та від 21.09.2009 р., а також довіреністю №172 від 18.09.2009р., що підтверджує факт отримання відповідачем продукції.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.7.3, 7.4 Договору покупець здійснює оплату продукції в розмірі 100% від суми, вказаної в специфікації, протягом 7-ми днів після отримання продукції на складі постачальника. Оплата продукції здійснюється покупцем шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок постачальника.

На виконання умов Договору відповідач частково розрахувався за поставлений товар двома платежами: 30.09.2009 р. на суму 200000,00 грн. та 09.11.2009 р. на суму 200000,00грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача №670934 від 30.09.2009 р. та №671151 від 09.11.2009 р.

В ході розгляду справи позивач повідомив про повне погашення боргу та зазначає про необхідність стягнення пені та 3% річних за несвоєчасну оплату товару.

Спір у справі виник у зв’язку із несвоєчасним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за Договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В статті 525 вказаного Кодексу зазначено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач вказує, що грошове зобов’язання з оплати товару виконане несвоєчасно, а тому за прострочення у період з 25.09.2009 р. по 23.11.2009 р. з відповідача підлягає стягненню пеня та 3% річних.

Із матеріалів справи вбачається, що грошове зобов’язання по оплаті товару у сумі 532318,73 грн. мало бути виконане до 25.09.2009 р, а по оплаті товару у сумі 137719,39 грн. –до 28.09.2009 р.

Грошове зобов’язання щодо оплати вартості поставленого товару відповідач виконав несвоєчасно, а тому з урахуванням часткової оплати має місце прострочення виконання грошового зобов’язання у період з 26.09.2009 р. по 23.11.2009 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 8.2 Договору за порушення грошових зобов’язань покупець (ЗАТ «ТММ-Енергобуд») сплачує постачальнику (ТОВ «ТФ Кабель») пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

За перерахунком суду розмір пені за визначений позивачем період становить 14 332,64 грн. Оскільки у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог, то вимоги про стягнення пені задовольняються у розмірі, який вказаний в позовній заяві, а саме 13 481,80 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимога позивача про стягнення 3% річних в розмірі 2097,46 грн. є правомірною та підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з ЗАТ «ТММ-Енергобуд»на користь ТОВ «ТФ Кабель»пені у розмірі 13481,80 грн. та 3% річних в розмірі 2097,46 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Згідно із п.1 ч.1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»зайво сплачене за платіжним дорученням № 1601 від 06.11.2009 р. державне мито в сумі 1983,29 грн. повертається позивачу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФ Кабель»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «ТММ-Енергобуд» (03055, м. Київ, вул. Галі Тимофеєвої, 3; ідентифікаційний код 33889106) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФ Кабель»(04210, м. Київ, Оболонська набережна, 7, корпус 2 (літера А); ідентифікаційний код 31188527) пеню у розмірі 13481,80 грн., 3% річних у розмірі 2097,46грн., державне мито у розмірі 155,79 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. Видати наказ.

3. Повернути Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФ Кабель»(04210, м. Київ, Оболонська набережна, 7, корпус 2 (літера А); ідентифікаційний код 31188527) з Державного бюджету України 1983 (одна тисяча дев’ятсот вісімдесят три) грн. 29 коп. зайво сплаченого державного мита за подачу позовної заяви згідно платіжного доручення № 1601 від 06.11.2009р., яке знаходиться в матеріалах справи. Видати довідку.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Р.В. Бойко