Ухвала суду № 83671102, 15.08.2019, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №520/11815/17

Провадження №1-кп/523/428/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2019 року колегія суддів Суворовського районного суд міста Одеси у складі: головуючого судді Позняка В.С., суддів Шкорупеєва Д.А., Деркачова О.В., при секретарі Ситник І.П., за участю прокурорів Одеської місцевої прокуратури №3 Реута Ю.В., Задоріна Є.Ю., представника потерпілих Кіхтенка Л.Ф., захисників Прилепського І.А., Семенкова О.О., Балашової О.В., у присутності обвинувачених, розглянувши у судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт та додані до нього документи у кримінальному провадженні за №12016160500008887 від 22.11.2016р. за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190 ч.4, 257, 187 ч.4; 14 ч.1, 187 ч.4 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.4 КК України, -

Встановила:

В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт з наданими до нього документами за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190 ч.4, 257, 187 ч.4; 14 ч.1, 187 ч.4 КК України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.4 КК України.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що під час судового провадження на підставі ст.331 КПК України відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 21.06.2019 року був продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ОУВП УДПтСУ в Одеській області. Строк дії ухвали суду припиняє свою дію 19.08.2019 року.

Стосовно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 цією ж ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладеними на них обов`язками строком на два місяці. Строк дії ухвали суду спливає 21.09.2019р.

У ході судового засідання прокурор надав письмове клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , мотивуючи тим, що обвинувачені скоїли ряд особливо тяжких кримінальних правопорушень, наявні докази, які вказують на причетність обвинувачених до інкримінованих їм кримінальних правопорушень, посилаючись при цьому на сформульовану у правових позиціях ЄСПЛ поняття «обґрунтованої підозри», а також на покази свідків, речові докази, протоколи слідчих дій, а також на покази допитаного у судовому засідання свідка ОСОБА_5 , який вказав на ОСОБА_1 , як на організатора скоєння злочинів, водночас вказавши, що вчинення кримінальних правопорушень заздалегідь планувалося, що також підтверджується показами свідка ОСОБА_6 , допитаного у судовому засіданні; щодо ОСОБА_2 зазначив, що він є активним співучасником скоєння злочинів, тривалий час здійснював охорону підприємства, знає особисто потерпілу, крім цього в умовах слідчого ізолятору у нього був вилучений заборонений термінал мобільного зв`язку, що у сукупності дає підстави вважати, що ризики передбачені ст.177, 178 КПК України на сьогоднішній день продовжують мати місце, у зв`язку з чим на думку прокурора тримання під вартою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є цілком виправданим, оскільки обвинувачені, перебуваючи на волі можуть переховуватися від суду, протиправно впливати на інших свідків з метою зміни ними показань у ході судового провадження; знищити, сховати будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати встановленню істини по справі іншим чином, тому на думку прокурора лише тримання під вартою може запобігти зазначеним ризикам.

Водночас було надане та заявлене клопотання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту за місцем його мешкання, мотивуючи тим, що обвинувачений, незважаючи на те, що обґрунтовано обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину передбаченого ст.190 ч.4 КК України, після застосування вищевказаного запобіжного заходу жодного разу не порушив покладені на нього обов`язки, однак приймаючи до уваги, що він раніше займав певні посади в МВС, при скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення застосував засоби конспірації, ризики передбачені п.1 ч.1 ст.177 КПК України залишаються існувати, у зв`язку з чим на думку прокурора необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, разом з цим не заперечуючи щодо обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу, яке буде надане стороною захисту.

Стосовно ОСОБА_4 стороною обвинувачення було надане письмове клопотання про продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, так як вважає, що деякі ризики, передбачені ст.177 КПК України не припинили своєї дії, а саме наявний ризик переховування, оскільки обвинувачений намагався отримати документи про виїзд за кордон в той час, коли вирішувалося питання щодо його затримання, не виключається можливість вчинення інших кримінальних правопорушень, тому на думку прокурора для забезпечення належної поведінки обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених чинним КПК України необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Дослідивши надані до суду матеріали, приймаючи до уваги особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , вислухавши думку учасників процесу:

- прокурора Задоріна Є.Ю., який підтримав клопотання колеги в повному обсязі,

- представника потерпілих Кіхтенка Л.Ф., який підтримав клопотання прокурора, зазначивши, що ризики, які раніше враховувалися при застосуванні запобіжного заходу не зникли, потерпіла вважає, що їй є загроза, у зв`язку з чим просив враховувати дані обставини при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу;

- захисника Семенкова О.О., який в захист інтересів ОСОБА_2 зазначив, що кожного разу розглядаються аналогічні клопотання прокурора, які не змінюються, прокурор посилається на обґрунтованість підозри, однак з показів допитаних у судовому засіданні потерпілих, свідків, жодний з яких безпосередньо не вказав на його підзахисного, як на особу, яка приймала участь у розбійному нападі, тому з показів допитаних потерпілих взагалі не має ніяких підстав тримання ОСОБА_2 під вартою; щодо посилання сторони обвинувачення на покази свідка ОСОБА_5 , їх не можливо приймати до уваги, оскільки свідок є тяжко хворою людиною, чим скористався слідчий, примусив надати слідству потрібні їм свідчення, на даній стадії судового провадження безпідставно говорити про обґрунтованість підозри; крім того прокурором доказів ризиків не надано, яким чином ОСОБА_2 буде перешкоджати кримінальному провадженню, якщо справа перебуває на розгляді суду, де встановлено, що вилучений термінал мобільного зв`язку належить саме його підзахисному, чим підтверджуються докази впливу, переховування - залишається не доведеним, більш того всі речі, документи в якості доказів зібрані та знаходяться у сторони обвинувачення, у зв`язку з чим просив змінити щодо ОСОБА_2 запобіжний захід на інший більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою;

- захисника Балашової О.В., яка в захист інтересів ОСОБА_3 зазначила, що прокурор посилається на ряд доказів, які не досліджувалися судом, тому суд не може на даній стадії судового провадження надати їм оцінку, зі спливом часу обґрунтованість підозри не є підставою для застосування запобіжного заходу, всі потерпілі, основні свідки допитані, тому говорити про ризик впливу безпідставно, як про ризик переховування, оскільки ОСОБА_3 сумлінно виконує покладені на нього обов`язки, по першому виклику з`являється до суду, утримується від спілкування з особами, повідомляє суд про необхідність відлучення, на сьогоднішній день не має тих ризиків, які б унеможливлювали застосування більш м`якого запобіжного заходу, крім цього на утриманні підзахисного перебуває хворий батько, який проживає в м. Кодима та потребує догляду, ОСОБА_3 є добропорядною людиною, офіційно працевлаштований та його робота частково пов`язана з відрядженнями за межі Одеської області, підтверджуючи свої доводи копіями документів, у зв`язку з чим просила змінити її підзахисному запобіжний захід з нічного домашнього арешту на особисте зобов`язання;

- захисника Прилепського І.А., який в захист інтересів ОСОБА_1 зауважив, що прокурор посилається на обґрунтованість підозри та практику Європейського суду, але там мова йде зовсім про інші справи, які не стосуються ОСОБА_1 , також звертаючи увагу суду, що має місце незаконний спосіб вручення його підзахисному підозри, при цьому ОСОБА_1 за Законом ОСОБА_7 майже 4 роки 10 місяців перебуває під вартою, вбачається нездорове прагнення тримання його в ізоляції, покази свідка ОСОБА_5 взагалі не можна брати до уваги, так як вказана особа має підстави для обмови ОСОБА_1 , суспільний інтерес до справи як такий відсутній, має місце тільки зацікавленість окремої особи, клопотання прокурора жодним чином не доведено, все, що було досліджено судом говорить про відсутність ризиків, тому не має жодної причини говорити, що більш м`який запобіжний захід не спроможній запобігти існуючим ризикам, прокурор не може посилатися на речі, які є припущеннями, що є недопустимим, крім того ОСОБА_1 тривалий час не надається лікування, відповіді на запити до «Центру охорони здоров`я» стороною захисту не отримані, у зв`язку з чим просив задовольнити його письмове клопотання про зміну щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту з забороною залишати місце свого мешкання у певний період доби, тим самим надав підзахисному можливість отримати медичну допомогу, яку він потребує, водночас підтримав клопотання своїх колег про зміну запобіжний заходів щодо обвинувачених;

- в захист інтересів ОСОБА_4 захисник Прилепський І.А. зазначив, що прокурор в якості доводів посилається на покази свідка ОСОБА_6 , який у судовому засіданні таких показів не давав, заявлені ризики є не обґрунтованими, ризики впливу, переховування та вчинення іншого кримінального правопорушення нічим не підтверджені, у зв`язку з чим просив змінити щодо ОСОБА_4 запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт;

- обвинувачених, які одностайно приєдналися до думки своїх захисників, при цьому обвинувачений ОСОБА_1 заявив, що наведені прокурором ризики не обґрунтовані, доказів його вини не має, у зв`язку з чим просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора;

- обвинувачений ОСОБА_4 просив змінити відносно нього запобіжний захід з цілодобового домашнього арешт на нічний домашній арешт, також підтримав клопотання інших захисників;

- обвинувачений ОСОБА_2 просив змінити відносно нього запобіжний захід на більш м`який, не пов`язаний з позбавленням волі;

- обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника, просив колегію суддів змінити відносно нього запобіжний захід на особисте зобов`язання, так як у нього на утриманні хворий батько, він працює.

Таким чином, враховуючи положення ст.331 ч.3 КПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо обвинувачених ОСОБА_4 , продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_3 нічного домашнього арешту підлягає задоволенню за наступними підставами.

За змістом ст.331 ч.3 КПК України при судовому розгляді незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до положень ст.178 ч.1 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

За змістом вимог ст.ст.177 та 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений не виконає покладені на нього процесуальні обов`язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З урахуванням вищевикладеного, вирішуючи питання щодо продовження строків тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , незважаючи на твердження сторони захисту, що колегія суддів чинить нібито свавілля, не роблячи зауваження щодо поведінки потерпілої ОСОБА_8 , яка на думку сторони захисту у судовому засіданні висловлює погрози на адресу обвинувачених та захисників; категорію злочинів, які за змістом пред`явленого ОСОБА_1 , ОСОБА_2 обвинувачення відносяться відповідно до положень ст.12 КК України до особливо тяжких злочинів, за які у разі визнання осіб винними передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 12-15 років з конфіскацією майна, враховуючи необхідність дослідження інших доказів для з`ясування певних обставин справи, а саме допиту ряду інших свідків, покази яких покладені в основу обвинувачення; особи обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які як вбачається зі змісту клопотання та обвинувального акту вчинили протиправні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, при цьому злочин був ретельно спланований, приймаючи до уваги розмір спричиненого збитку, що у сукупності дає підстави вважати, що обвинувачені можуть переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно вливати на не допитаних свідків з метою зміни ними показів у судовому засіданні, або іншим чином перешкоджати розгляду кримінального провадження, враховуючи думку потерпілої сторони, посилання захисників на не доведеність ризиків, колегія суддів дійшла до висновку що застосований під час судового провадження запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованих обвинуваченим діянь, на теперішній час деякі ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати, що в свою чергу на даній стадії судового провадження унеможливлює застосування щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу, так як у даному випадку, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини забезпечуються стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, який переважає особистий інтерес сторони захисту, будь-яких виключних обставин, в тому числі звернень з ОУВП УДПтСУ в Одеській області або «Центру охорони здоров`я», які б перешкоджали застосуванню запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України колегією суддів на даний момент не встановлено.

Статтею 183 ч.3 КПК України регламентовано, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Однак, згідно положення ст.183 ч.4 п.1 КПК України розмір застави у кримінальному провадженні не визначається щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, у зв`язку з чим колегія суддів вважає не визначати розмір застави ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту колегія судів дійшла до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, оскільки будь-яких виключних обставин, які б давали підстави для зміни щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу на теперішній час колегією суддів не встановлено, приймаючи до уваги викладені в обвинувальному акті обставини вчинення кримінального правопорушення, а також те, що обвинувачений дотримувався умов попереднього застосованого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, не порушуючи покладені на нього судом обов`язки під час дії попередньої ухали суду, має постійне місце мешкання та реєстрації, проживає з родиною, що свідчить про міцність соціальних зв`язків, поведінку обвинуваченого під час розгляду клопотання, враховуючи положення ст.331 КПК України та оцінюючи у сукупності викладені доводи, колегія суддів вважає за можливе продовжити відносно ОСОБА_4 застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.194 ч.5 КПК України, що на думку колегії суддів буде достатнім для тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та достатнім для запобігання ризиків і забезпечення належної поведінки обвинуваченого.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту колегія судів вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, оскільки містить обґрунтовані й сформульовані підстави щодо доцільності дії запобіжного заходу, доводи сторони захисту найшли своє підтвердження у ході судового засідання щодо належної поведінки обвинуваченого під час виконання покладених на нього обов`язків, також документально підтверджено, що обвинувачений працевлаштований та на його утриманні перебуває хворий батько, однак приймаючи до уваги тяжкість інкримінованого ОСОБА_3 злочину, наявність ризиків переховування або перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, колегія суддів дійшла до висновку, що на даний час підстав для зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання не вбачається, у зв`язку з чим клопотання захисника Балашової О.В. задоволенню не підлягає, та вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.194 ч.5 КПК України, заборонивши ОСОБА_3 залишати місце свого мешкання у певний період доби, що на думку колегії суддів буде достатнім для тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та достатнім для запобігання ризиків.

Враховуючи все вищевикладене, вислухавши сторону обвинувачення, захисту, думку обвинувачених, колегія суддів приходить до висновку, що на даний час підстав щодо зміни запобіжного заходу відносно обвинувачених не вбачається, в тому числі не підлягає задоволенню письмове клопотання захисника Прилепського І.А. про зміну щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 132, 177-178, 182, 183, 194, 196, 201, 205, 331, 369-372, 392 КПК України, колегія суддів,-

Постановила:

Клопотання прокурора про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, відносно ОСОБА_4 цілодобового домашнього арешту - задовольнити.

В задоволенні клопотання захисника Балашової О.В. про зміну відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу з нічного домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання – відмовити.

В задоволенні клопотання захисника Прилепського І.А. про зміну відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту – відмовити.

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеській установі виконання покарань №21 УДПтСУ в Одеській області строком на 60 діб, тобто 13.10.2019р. включно.

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеській установі виконання покарань №21 УДПтСУ в Одеській області строком на 60 діб, тобто до 13.10.2019р. включно.

Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою складає 60 днів з дня її проголошення та припиняє свою дію 13.10.2019 року.

Копію ухвали направити до ОУВП №21 УДПтСУ в Одеській області для виконання.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, тобто 15.10.2019р.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) Зобов`язати ОСОБА_3 не залишати місце свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 22:00 години до 6:00 години ранку наступної доби;

2) не відлучатися за межі м. Одеси та Одеської області без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від можливого спілкування з потерпілими та свідками в рамках даного кримінального провадження;

5) прибувати по першому виклику до Суворовського районного суду м. Одеси в призначений час.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці, тобто 15.10.2019р.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) Зобов`язати ОСОБА_4 не залишати місце свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 цілодобово;

АДРЕСА_3 ) не відлучатися за межі м. Одеси та Одеської області без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від можливого спілкування з потерпілими та свідками в рамках даного кримінального провадження;

5) прибувати по першому виклику до Суворовського районного суду м. Одеси в призначений час;

6) носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що в разі невиконання вищевказаних зобов`язань може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід.

Направити копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинувачених.

Відповідно до положень ч.4 ст.181 КПК України орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Разом з цим організацію та контроль виконання ухвали суду покласти на прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Реута Ю.В. – процесуального керівника у кримінальному провадженні за №12016160500008887 від 22.11.2016р.

Строк дії ухвали суду складає 2 місяці з дня її проголошення та припиняє свою дію 15.10.2019 року.

Головуючий суддя : В.С. Позняк

Судді : Д.А. Шкорупеєв

О.В. Деркачов