Рішення № 83670237, 05.08.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/59/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2019 справа № 908/845/19

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом приватного акціонерного товариства “Розівський елеватор” (49033, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 122)

до відповідача Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області (70540, Запорізька область, Оріхівський район, с. Таврійське, вул. Центральна, буд. 13)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство “Запорізький науково-дослідний інститут землеустрою” (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Виконавчий комітет Оріхівської міської ради в особі Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Оріхівської міської ради (70500, Запорізька область, м. Оріхів, вул. Запорізька, 72)

про визнання недійсним та скасування рішення Таврійської сільської ради № 20 від 07.02.2019, визнання права постійного користування земельною ділянкою, проведення державної реєстрації

та зустрічним позовом Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області (70540, Запорізька область, Оріхівський район, с. Таврійське, вул. Центральна, буд. 13)

до відповідача приватного акціонерного товариства “Розівський елеватор” (49033, м.Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 122)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство “Запорізький науково-дослідний інститут землеустрою” (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Виконавчий комітет Оріхівської міської ради в особі Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Оріхівської міської ради (70500, Запорізька область, Оріхів, вул. Запорізька, 72)

про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

господарський суд Запорізької області у складі судді Носівець В.В.

при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.

учасники справи:

від ПрАТ “Розівський елеватор”: Савенко О.О., довіреність № б/н від 21.01.2019

від Таврійської сільської ради: Ілієнко І.С., ордер ЗП № 59436 від 03.06.2019

третя особа-1: не з`явився

третя особа-2: не з`явився

Приватне акціонерне товариство “Розівський елеватор” 08.04.2019 звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Державне підприємство “Запорізький науково-дослідний інститут землеустрою” та третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Виконавчий комітет Оріхівської міської ради в особі Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Оріхівської міської ради, про:

1) визнання недійсним та скасування рішення Таврійської сільської ради № 20 від 07.02.2019 “Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)”;

2) визнання за позивачем права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1 на підставі державного акту на право постійного користування Серії НОМЕР_2 , виданого 26.09.1995 Орендному підприємству “Оріхівський комбінат хлібопродуктів”;

3) проведення державної реєстрації іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3 02:001:0002 ПрАТ “Розівський елеватор” на підставі рішення суду (з урахуванням прийнятої судом заяви про зміну предмета позову).

Ухвалою суду від 13.05.2019, після усунення позивачем обставин, які зумовили залишення позову без руху, відкрито загальне позовне провадження у справі № 908/845/19, присвоєно справі номер провадження 18/59/19, залучено третю особу-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Державне підприємство “Запорізький науково-дослідний інститут землеустрою” та третю особу-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Виконавчий комітет Оріхівської міської ради в особі Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Оріхівської міської ради; підготовче засідання призначено на 11.06.2019; підготовче засідання відкладалось на 27.06.2019.

Господарським судом Запорізької області 06.06.2019 отримано зустрічний позов Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області про витребування із незаконного володіння приватного акціонерного товариство “Розівський елеватор” земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності (кадастровий номер 2323988000:02 НОМЕР_4 :0002) площею 103,773 га на території Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, надану у постійне користування орендному підприємству “Оріхівський комбінат хлібопродуктів” на підставі державного акту на право постійного користування серії НОМЕР_2 від 26.09.1995 для ведення підсобного господарства.

Ухвалою суду від 11.06.2019 прийнято зустрічний позов Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області до приватного акціонерного товариства “Розівський елеватор” про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння; об`єднано первісний позов приватного акціонерного товариства “Розівський елеватор” про визнання недійсним та скасування рішення Таврійської сільської ради № 20 від 07.02.2019, визнання права постійного користування земельною ділянкою, зобов`язання провести державну реєстрацію разом із зустрічним позовом Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області про витребування із незаконного володіння приватного акціонерного товариство “Розівський елеватор” земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності (кадастровий номер НОМЕР_1 ) площею 103,773 га на території Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, надану у постійне користування орендному підприємству “Оріхівський комбінат хлібопродуктів” на підставі державного акту на право постійного користування серії НОМЕР_2 від 26.09.1995 для ведення підсобного господарства, - в одне провадження в рамках справи № 908/845/19; зустрічну позовну заяву призначено до розгляду разом із первісним позовом у підготовчому засіданні на 27.06.2019.

Ухвалою від 27.06.2019 строк підготовчого провадження продовжувався на тридцять днів, оголошувалась перерва на 31.07.2019; ухвалою від 31.07.2019 підготовче провадження закрито, розгляд справи по суті призначено на 05.08.2019. У судовому засіданні 05.08.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник приватного акціонерного товариства “Розівський елеватор” позовні вимоги первісного позову підтримав в повному обсязі.

В обґрунтування первісного позову ПрАТ “Розівський елеватор” зазначило, що рішенням Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області № 20 від 07.02.2019 «Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)» визначено земельну ділянку комунальної власності сільськогосподарського призначення, 01.04 - Для ведення підсобного сільського господарства, площею 103,773 га, кадастровий номер: ( НОМЕР_1 ), розташовану на території Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області за межами населених пунктів для продажу права оренди на неї на земельних торгах (аукціоні), згідно додатку 1 до вказаного рішення «Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення (рілля), розташованих за межами населених пунктів Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області для підготовки документації до земельних торгів (аукціону)». Товариство вважає, що вказаним рішенням порушено право ПрАТ “Розівський елеватор”, як законного користувача земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1 на підставі Державного акту на право постійного користування землею, виданого 26.09.1995. На підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області № 38 від 20.01.1998 «Про перетворення орендного підприємства «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» у відкрите акціонерне товариство» орендне підприємство «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» перетворене на ВАТ «Оріхівський комбінат хлібопродуктів». На підставі Закону України «Про акціонерні товариства» ВАТ «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» перейменоване на ПАТ «Оріхівський комбінат хлібопродуктів». Діяльність ПАТ «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» припинена 18.05.2017 шляхом приєднання до ПАТ “Розівський елеватор”, яке є правонаступником усього майна, прав та обов`язків ПАТ «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» відповідно до передавального акту (стаття 109 Цивільного кодексу України). В подальшому ПАТ “Розівський елеватор” перейменоване на ПрАТ “Розівський елеватор”. Позивач за первісним позовом вважає, що відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр», статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України ПрАТ “Розівський елеватор” набуло право користування земельною ділянкою на підставі Акту на право постійного користування земельною ділянкою, як правонаступник усіх прав та обов`язків ПАТ «Оріхівський комбінат хлібопродуктів». Посилається на висновки постанови Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 907/916/17 щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Відзначає, що обов`язок переоформлення права користування земельною ділянкою, який міститься у п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу України, визнаний неконституційним на підставі рішення Конституційного суду України від 22.09.2005. З метою досудового врегулювання спору ПрАТ “Розівський елеватор” зверталось до Таврійської сільської Ради з листом № 209 від 30.10.2018 щодо утримання від незаконних дій, але у відповіді листом від 01.11.2018 № 01-20/1530 посилаючись на те, що земельне законодавство не передбачає автоматичного переходу права постійного користування до юридичної особи, яка утворилась в процесі реорганізації, відповідач за первісним позовом запропонував ПрАТ “Розівський елеватор прийняти участь у проведенні торгів щодо продажу оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області. За доводам позивача за первісним позовом, при прийнятті оспорюваного рішення Таврійською сільською радою не враховано висновки, викладені у постановах Верховного Суду та позицію Конституційного Суду України з приводу вже набутого права користування земельними ділянками. До теперішнього часу Товариство користується земельною ділянкою на підставі Державного акту на право постійного користування землею та сплачує податок на землю. В обґрунтування похідних вимог щодо визнання права постійного користування спірною земельною ділянкою та проведення державної реєстрації іншого речового права позивач за первісним позовом відзначив, що в даному випадку за аналогією підлягає застосуванню ч. 1 ст. 392 ЦК України про захист права власності (іншого речового права) особи, яка втратила документ, який засвідчує таке право, а підставою для державної реєстрації, відповідно до п 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ,є рішення суду, що набрало законної сили. Посилаючись на приписи на ст.ст. 8, 104, 392, 396 ЦК України, п. 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державний земельний кадастр», ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 3, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу України, позивач первісний позов просив задовольнити.

У відзиві на первісний позов Таврійська сільська рада Оріхівського району Запорізької області зазначила, що рішенням Конституційного Суду України від 22.09.05 № 5-рп, на яке посилається первісний позивач, визнано неконституційним пункт 6 постанови Верховної Ради України «Про земельну реформу» від 18.12.1990 з наступними змінами лише в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою, тоді як обов`язок осіб здійснити переоформлення таких прав у відповідності до вимог земельного законодавства України залишився незмінним. Власником спірної земельної ділянки є територіальна громада в особі Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, тому рішення Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області № 20 від 07.02.2019, яким земельну ділянку комунальної власності для ведення підсобного сільського господарства площею 103,773 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ), розташовану на території Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області за межами населених пунктів, визначено для продажу права оренди на неї на земельних торгах (аукціоні) прийнято правомірно. Вважає позов необґрунтованим, просить у задоволенні первісного позову відмовити.

У відповіді на відзив на первісний позов ПрАТ “Розівський елеватор” зазначило, що відповідачем за первісним позовом не наведено контраргументів, які б спростовували доводи первісного позову. На підтвердження правонаступництва до матеріалів справи надано Статут ПрАТ «Розівський елеватор», Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також відповідні протоколи загальних зборів акціонерів Товариства від 20.05.2016, від 12.11.2016, від 08.12.2010.

В обґрунтування зустрічного позову Таврійська сільська рада Оріхівського району Запорізької області зазначила наступне. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності територіальна громада в особі Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області є власником земельної ділянки площею 103,773 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ). Ця земельна ділянка (поряд з іншими) передана територіальній громаді на підставі наказу Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Запорізькій області від 26.09.2018 №8-1749/15-18-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність». Рішенням Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області від 11.10.2018 № 8 земельну ділянку прийнято у комунальну власність Таврійської об`єднаної територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування згідно акту прийому-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.10.2018. Рішенням Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області від 07.02.2019 № 20 земельну ділянку комунальної власності для ведення підсобного сільського господарства площею 103,773 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ), розташовану на території Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області за межами населених пунктів, визначено для продажу права оренди на неї на земельних торгах (аукціоні). При цьому Таврійська сільська рада підтвердила, що відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_2 , виданого 26.09.1995 року Юрківською сільською радою народних депутатів Оріхівського району Запорізької області, орендному підприємству «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» для постійного користування передано земельну ділянку площею 107,5 га для ведення підсобного господарства. Наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 20.01.1998 № 38 орендне підприємство «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» перетворене у відкрите акціонерне товариство, разом з тим, доказів реорганізації відкритого акціонерного товариства «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» в публічне акціонерне товариство первісним позивачем не надано. Також відзначила, що навіть за умови належного підтвердження правонаступництва ПрАТ «Розівський елеватор» воно не набуло права постійного користування земельною ділянкою, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України передача земельної ділянки у постійне користування громадянам чи юридичним особам приватного права не передбачена. Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.05 № 5-рп, на яке посилається первісний позивач, визнано неконституційним пункт 6 Постанови Верховної Ради України «Про земельну реформу» від 18.12.1990 року з наступними змінами лише в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою, тоді як обов`язок осіб здійснити переоформлення таких прав у відповідності до вимог земельного законодавства України залишився незмінним. З наведеного, за доводами Таврійської сільської ради, слідує, що земельні ділянки, надані громадянам або юридичним особам у постійне користування, перебувають у власності держави або у власності територіальної громади до переоформлення у встановленому порядку та отримання у власність або користування на праві оренди. З моменту державної реєстрації права власності Таврійська об`єднана територіальна громада в особі Таврійської сільської ради є законним власником спірної земельної ділянки, тому має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Факт використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів вважає підтвердженим актом від 02.05.2019 з додатками до нього. Відомості щодо кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 197-1 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019081350000107 від 03.05.2019. Посилаючись на приписи ст. 41 Конституції України, ст.ст. 182, 334, 386, 387 ЦК України та ст.ст. 162, 180 ГК України, ст.ст. 92, 116, 152 Земельного кодексу України та Перехідні положення Земельного кодексу України, Таврійська сільська рада Оріхівського району Запорізької області просить зустрічний позов задовольнити.

Відповідач за зустрічним позовом - ПрАТ “Розівський елеватор” у відзиві на зустрічну позовну заяву проти заявлених вимог заперечив та наголосив, що товариство правомірно користується спірною земельною ділянкою на підставі державного акту, як правонаступник особи, якій цей акт надавався. Вважає акт від 02.05.2019 не належним доказом неправомірного використання земельної ділянки, оскільки він складений поза межами повноважень Таврійської сільської ради. Відзначив, в наказі Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Запорізькій області від 26.09.2018 №8-1749/15-18-СГ «Про передачу земельних ділянко державної власності у комунальну власність» зазначено, що на використання земельних ділянок встановлено обмеження та обтяження прав згідно з додатком. Додаток до акту містить інформацію, згідно з якою станом на 2018 рік права власника земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 обтяжені правом постійного користування на підставі державного акту на право постійного користування землею виданого орендному підприємству «Оріхівський комбінат хлібопродуктів». Просить у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Треті особи-1, -2 у судове засідання своїх представників не направили; про причини неявки суд не повідомили, про місце, дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Від третьої особи-2 – Виконавчого комітету Оріхівської міської ради надійшли письмові пояснення, в яких останній вимогу первісного позову про зобов`язання суб`єкта державної реєстрації провести державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою вважає такою, що не може бути задоволена. Прийняття рішень про реєстрацію або відмову у реєстрації здійснюється у встановленому законом порядку на підставі наданих документів і втручання у дії державного реєстратора забороняється.

Приватним акціонерним товариством “Розівський елеватор” 27.06.2019 подано заяву про надання доказів судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Також, від Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області 01.08.2019 отримано заяву в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України з повідомленням, що докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу буде подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення Юрківської сільської Ради народних депутатів від 21.03.1995 № 3 орендному підприємству «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» видано Державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_2 . Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 126. Згідно цього Державного акта користувачу надано у постійне користування 107,5 га землі згідно з планом землекористування, для ведення підсобного господарства.

На підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області № 38 від 20.01.1998 «Про перетворення орендного підприємства «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» у відкрите акціонерне товариство», орендне підприємство «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» перетворене на ВАТ «Оріхівський комбінат хлібопродуктів».

У відповідності до Закону України «Про акціонерні товариства» рішенням загальних зборів відкритого акціонерного товариства «Оріхівський комбінат хлібопродуктів», оформленого протоколом № 1/2010 від 08.12.2010, вирішено шляхом викладення Статуту ВАТ «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» в новій редакції, внести та затвердити зміни до Статуту щодо перейменування відкритого акціонерного товариства «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» на публічне акціонерне товариство «Оріхівський комбінат хлібопродуктів».

Загальними зборами публічного акціонерного товариства «Оріхівський комбінат хлібопродуктів», оформленими протоколом № 1/2016 від 20.05.2016 вирішено - припинити публічне акціонерне товариство «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» шляхом приєднання до публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор».

Діяльність ПАТ «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» припинена 18.05.2017 шляхом приєднання до ПАТ “Розівський елеватор”, яке є правонаступником усього майна, прав та обов`язків ПАТ «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» відповідно до передавального акту.

В подальшому ПАТ “Розівський елеватор” перейменоване на ПрАТ “Розівський елеватор”.

Згідно нової редакції Статуту приватного акціонерного товариства «Розівський елеватор», затвердженої загальними зборами акціонерів публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор» (протокол № 2/2017 від 20.12.2017), Товариство є правонаступником всіх прав та обов`язків публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор», яке є правонаступником відкритого акціонерного товариства «Розівський елеватор», засноване на підставі Установчого договору про створення діяльності ВАТ «Розівський елеватор» від 20.01.1998, затвердженого наказом регіонально відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 20.01.1998 № 41 шляхом перетворення орендного підприємства «Розівський елеватор» у відкрите акціонерне товариство «Розівський елеватор» відповідно до Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі від 10.07.1996.

З наведеного випливає, що ПрАТ «Розівський елеватор» є правонаступником всіх прав та обов`язків орендного підприємства «Оріхівський комбінат хлібопродуктів».

На підставі наказу Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Запорізькій області від 26.09.2018 №8-1749/15-18-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 (поряд з іншими) передана територіальній громада в особі Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області.

Згідно з п. 9 Додатку Акту від 27.09.2018 земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 передана із обтяженням речових прав на земельну ділянку (вказана особа правонабувач – ОП «Оріхівський комбінат хлібопродуктів», підстава – Держакт ЗП001632 від 26.09.1995 № 126, зазначені відомості про обмеження у використанні земельної ділянки – код 01.05).

Рішенням Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області від 11.10.2018 № 8 земельну ділянку прийнято у комунальну власність Таврійської об`єднаної територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування згідно акту прийому-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.10.2018.

Рішенням Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області від 07.02.2019 № 20 земельну ділянку комунальної власності для ведення підсобного сільського господарства площею 103,773 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ), розташовану на території Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області за межами населених пунктів, визначено для продажу права оренди на неї на земельних торгах (аукціоні).

Листом № 209 від 30.10.2018 ПрАТ “Розівський елеватор” звернулось до Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області з проханням утриматись від незаконних дій, оскільки приватне акціонерне товариство “Розівський елеватор”, як правонаступник ПАТ «Оріхівський комбінат хлібопродуктів», є законним користувачем земельної ділянки площею 103,773 га для ведення підсобного господарства на підставі Державного акту на право постійного користування ЗП НОМЕР_5 , виданий Юрківською сільською радою народних депутатів 26.09.1995.

Таврійська сільська рада Оріхівського району Запорізької області листом від 01.11.2018 № 01-20/1530, посилаючись на те, що земельне законодавство не передбачає автоматичного переходу права постійного користування до юридичної особи, яка утворилась в процесі реорганізації, запропонувала ПрАТ «Розівський елеватор» прийняти участь у проведенні торгів, щодо продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області.

ПрАТ “Розівський елеватор”, посилаючись на порушення вказаним рішення його прав, як законного користувача земельною ділянкою, вважає наявними підстави для визнання його недійсним та скасування.

В свою чергу, Таврійська сільська рада Оріхівського району Запорізької області посилаючись на те, що ПрАТ “Розівський елеватор” не набуло права постійного користування спірною земельною ділянкою, оскільки доказів реорганізації відкритого акціонерного товариства «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» в публічне акціонерне товариство первісним позивачем не надано, а також на те, що на теперішній час, у зв`язку із зміною у законодавстві, передача земельної ділянки у постійне користування громадянам чи юридичним особам приватного права не передбачена, вважає наявними підстави для витребування спірної земельної ділянки з незаконного володіння ПрАТ «Розівський елеватор».

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши надані докази, суд визнав первісні позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, а зустрічні позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

За твердженням приватного акціонерного товариства “Розівський елеватор”, допущені при прийнятті Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області оспорюваного рішення порушення, а саме: неврахування того факту, що ПрАТ «Розівський елеватор» є законним користувачем спірної земельної ділянки на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 26.09.1995, як правонаступник орендного підприємства «Оріхівський комбінат хлібопродуктів», є достатньою підставою для визнання недійсним та скасування рішення Таврійської сільської ради № 20 від 07.02.2019 “Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)”, а також для визнання за ним права постійного користування спірною земельною ділянкою та проведення відповідної державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою на підставі рішення суду.

Оспорюване ПрАТ «Розівський елеватор» рішення Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області є юридичною формою рішення цього органу, які породжують певні правові наслідки, а отже є актами ненормативного характеру (індивідуальним актом).

При прийнятті актів як нормативного, так і ненормативного (індивідуального характеру) державний чи інший орган повинен бути на це уповноважений, діяти в межах наданої йому компетенції.

Ця норма, в першу чергу, закріплена Конституцією України, у статті 19 якої зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, у справах щодо оскарження рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування суд повинен перевірити чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підставами для визнання акта недійним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації – позивача у справі.

Отже, позивач за первісним позовом (ПрАТ «Розівський елеватор») повинен довести, що застосування до нього оспорюваного рішення має наслідком порушення його прав, свобод та інтересів (в даному випадку порушує інтереси держави).

Частиною першою ст. 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

Згідно з п. 34 ст. 26 вказаного Закону України виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до чинного законодавства.

Приписами ч. 1 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” унормовано, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Статтею 12 Земельного кодексу України (надалі – ЗК України) передбачено, що надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності віднесено до повноважень сільських, селищних, міських рад.

Таврійська сільська рада Оріхівського району Запорізької області вважає оспорюване рішення законним та обґрунтованим, оскільки ПрАТ «Розівський елеватор» не набуто на законних підставах та не оформлено право користування спірною земельною ділянкою, а тому власник спірної земельної ділянки – територіальна громад в особі Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області має право вільно розпоряджатися цією земельною ділянкою, що є підставою витребування спірної земельної ділянки у неналежного користувача.

Статтею 7 Земельного кодексу України від 18.12.1990 (в редакції чинній на час видачі та реєстрації Державного акта до набуття чинності новим ЗК України) зокрема визначалося, що користування землею може бути постійним або тимчасовим; постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності: громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства; сільськогосподарським підприємствам і організаціям; громадським об`єднанням.

Частиною 1 статті 92 Земельного кодексу України від 25.10.2001 (в редакції, що діє під час користування позивачем за первісним позовом спірною земельною ділянкою та діяла під час користування нею попередниками до вчинення правонаступництва) визначено, що право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Отже право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Так статтею 141 Земельного кодексу України передбачені підстави припинення права користування земельною ділянкою, а саме а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій (Пункт "в" частини першої статті 141 в редакції Закону № 875-VI від 15.01.2009); г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці (Частину першу статті 141 доповнено пунктом "е" згідно із Законом № 1702-VI від 05.11.2009); є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини (Частину першу статті 141 доповнено пунктом "є" згідно із Законом № 2518-VI від 09.09.2010.

Відповідно до приписів статті 37 Цивільного кодексу Української РСР, юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання) (ч. 1). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію (ч. 2).

У відповідності до статті 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Статтею 108 ЦК України встановлено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи. Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд України, викладеній у постанові від 21.02.2011 № 21-3а11.

При цьому, Верховний Суд України у даній постанові від 21.02.2011 № 21-3а-11 встановив, що приписи підпункту "в" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

Таким чином наведені положення Земельного кодексу України потрібно застосовувати таким чином, що коли відбувається припинення особи без правонаступництва, то у такому випадку виникають підстави для припинення права користування земельною ділянкою.

У разі ж реорганізації особи, зміни її організаційно-правової форми чи назви, підстави для припинення права користування земельною ділянкою не виникають.

Право постійного користування земельними ділянками державної власності набуто орендним підприємством «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» на підставі рішення Юрківської сільської Ради народних депутатів від 21.03.1995 № 3, про що видано Державний акт, зареєстрований 26.09.1995 в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 126.

Таким чином, суд визнав доведеним факт почергового перетворення орендного підприємства «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» в ВАТ «Оріхівський комбінат хлібопродуктів», в ПАТ «Оріхівський комбінат хлібопродуктів» та приєднання до ПАТ «Розівський елеватор», відтак, ПрАТ «Розівський елеватор» є правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ «Оріхівський комбінат хлібопродуктів, і відповідно, орендного підприємства «Оріхівський комбінат хлібопродуктів», якому видано Державний акт на право постійного користування землею.

Відповідно до статті 25 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також і право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Державний акт на право постійного користування землею від 26.09.1995 Серія НОМЕР_2 зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 126 відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Пунктом 2 Постанови КМУ від 02.04.2002 № 449 "Про затвердження форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" встановлено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинним і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб (Постанова Верховного суду України від 26.09.2011 р. № 6-14цс11).

Обов`язок переоформлення права користування земельною ділянкою, який міститься у п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу України, визнаний неконституційним на підставі рішення Конституційного суду України від 22.09.2005.

Так, Конституційний Суд України рішенням від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 (справа № 1-17/2005) визнав неконституційним положення пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди юридичних осіб, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але відповідно до норм Земельного кодексу України не можуть мати їх на такому праві - без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

При цьому, Конституційний Суд України вказав на наступне:

- пункт 6 Перехідних положень Кодексу зобов`язує громадян та юридичних осіб переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на земельні ділянки. При переоформленні права постійного користування у довгострокову оренду її строк визначається "відповідно до закону", що є неконкретним у зв`язку з невизначеністю цього закону, як і закону, який встановив би порядок переоформлення;

- Конституційний Суд України вважає, що встановлення обов`язку громадян переоформити земельні ділянки, які знаходяться у постійному користуванні, на право власності або право оренди до 1 січня 2008 року потребує врегулювання чітким механізмом порядку реалізації цього права відповідно до вимог частини другої статті 14, частини другої статті 41 Конституції України. У зв`язку з відсутністю визначеного у законодавстві відповідного механізму переоформлення громадяни не в змозі виконати вимоги пункту 6 Перехідних положень Кодексу у встановлений строк, про що свідчить неодноразове продовження Верховною Радою України цього строку;

- громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою;

- Конституційний Суд України дійшов висновку, що пункт 6 Перехідних положень Кодексу через відсутність встановленого порядку переоформлення права власності або оренди та унеможливлення безоплатного проведення робіт із землеустрою і виготовлення технічних матеріалів та документів для переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право власності або оренди в строки, визначені Кодексом, суперечить положенням частини четвертої статті 13, частини другої статті 14, частини третьої статті 22, частини першої статті 24, частин першої, другої, четвертої статті 41 Конституції України.

Отже, Конституційний Суд України вказав на те, що юридичні особи на цій підставі не можуть втрачати раніше наданого їм права постійного користування земельною ділянкою. Таким чином, документ, яким посвідчено право постійного користування земельною ділянкою (державний акт на право постійного користування землею), виданий відповідно до законодавства, яке діяло раніше, є дійсним та залишається чинним.

Згідно пунктом 3 статті 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Чинне законодавство не містить чіткого регулювання щодо порядку переоформлення права користування земельними ділянками, тобто приведення його у відповідність до діючої редакції ЗК України. Відтак, у господарюючих суб`єктів, які користуються земельними ділянками на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, чітко не встановлений законом обов`язок та строк вчинення дій, що пов`язані із переоформленням такого права на право власності або право оренди, до законодавчо визначеної та встановленої нормативно-правовими актами відповідної процедури.

Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється навіть у тому разі, якщо особа, яка за чинним законом не може набути таке право, не здійснить переоформлення цього права в інший правовий титул. Право постійного користування зберігається і є чинним до приведення прав та обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства й переоформлення права постійного користування у право власності чи оренду.

На підставі викладеного, з огляду на встановлені обставини щодо правонаступництва ПрАТ «Розівський елеватор» права постійного користування спірною земельною ділянкою, суд дійшов висновку, що ПрАТ “Розівський елеватор” володіє та користується земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1 на законних підставах та має право на переоформлення його права користування в інший правовий титул згідно чинного законодавства

За приписами статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Беручи до уваги наведене, прийняте радою рішення Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області від 07.02.2019 № 20 визначення земельної ділянки комунальної власності для ведення підсобного сільського господарства площею 103,773 га (кадастровий номер 2323988000 НОМЕР_6 ) для продажу права оренди на неї на земельних торгах (аукціоні) є таким, що прийняте з порушенням прав ПрАТ «Розівський елеватор», як правонаступника.

Відповідно до приписів ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За встановлених судом обставин порушене прийняттям 07.02.2019 рішення № 20 Таврійською сільською радою Оріхівського району Запорізької області право позивача на постійне користування наданою земельною ділянкою підлягає захисту судом відповідно до приписів ст. 16 ЦК України та ст. 152 ЗК України шляхом визнання недійсним цього рішення. Оскільки оспорюване рішення в цілому стосується тільки спірної земельної ділянки, тому визнається судом повністю недійсним.

Щодо похідних вимог первісного позову про визнання права постійного користування спірною земельною ділянкою та проведення державної реєстрації іншого речового права суд не вбачає підстав для їх задоволення.

Способи захисту прав на земельні ділянки встановлені приписами ст. 152 Земельного кодексу України.

Визнання прав на землю як спосіб захисту застосовується тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо наявності у особи певного суб`єктивного земельного права, суб`єктивне право оспорюється, заперечується чи створюється неможливість реалізації позивачем свого права користування земельною ділянкою через наявність таких сумнівів чи відсутність або втрату належних правовстановлюючих документів на таку земельну ділянку.

З огляду на досліджені докази та зроблені висновки суду, що ПрАТ «Розівський елеватор» належним чином підтверджено наявність обставин, з якими пов`язується виникнення у нього права постійного користування спірною земельною ділянкою, тобто доведено правомірність користування спірною земельною ділянкою на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_2 від 26.09.1995, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 126, який виданий на законних підставах та станом на момент розгляду даної справи є чинним, суд визнав, що право постійного користування спірною земельною ділянкою зберігається за ним і є чинним.

Разом з тим, зберігається ї необхідність приведення прав та обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства й переоформлення права постійного користування у право власності чи оренду, тому вимога первісного позову про визнання за позивачем права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1 на підставі Державного акту на право постійного користування Серії НОМЕР_2 , виданого 26.09.1995 орендному підприємству “Оріхівський комбінат хлібопродуктів”, задоволенню не підлягає.

Доводи що до вимоги про визнання іншого речового права за позивачем за первісним позовом слід застосувати аналогію закону, а саме приписи ч. 1 ст. 392 ЦК України, є хибними, оскільки дані правовідносини законодавчо врегульовані і закон вказує на необхідність переоформлення права постійного користування земельною ділянкою у один із діючих нині правових титулів.

Щодо вимоги первісного позову про зобов`язання суб`єкта державної реєстрації провести державну реєстрацію права постійного користування земельним ділянкою суд зазначає, що прийняття рішень про реєстрацію або відмову у реєстрації здійснюється у встановленому законом порядку на підставі наданих документів і втручання у дії державного реєстратора забороняється.

Таким чином дана вимога є передчасно заявленою, оскільки суб`єкт державної реєстрації ще не порушував прав позивача відносно не проведення державної реєстрації відповідного речового права або ухилення від такої реєстрації.

Відносно заявлених вимог за зустрічним позовом суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, застосування інших, передбачених законом, способів.

В силу ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Так, згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.10.2018 територіальна громада в особі Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області є власником земельної ділянки площею 103,773 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ).

Однак Таврійська сільська рада Оріхівського району Запорізької області як на час оформлення права комунальної власності, так і на час прийняття рішення про подальше розпорядження спірною земельною ділянкою була обізнана про наявність її обтяження, що вбачається з п. 9 Додатку Акту від 27.09.2018, згідно з яким земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 передана із обтяженням речових прав на земельну ділянку (вказана особа правонабувач – ОП «Оріхівський комбінат хлібопродуктів», підстава – Держакт ЗП001632 від 26.09.1995 № 126, зазначені відомості про обмеження у використанні земельної ділянки – код 01.05).

Дослідженими вище доказами та зробленими на їх підставі висновками підтверджується, що спірна земельна ділянка знаходиться у користуванні ПрАТ «Розівський елеватор» на законних підставах, тому підстави для витребування із незаконного володіння ПрАТ «Розівській елеватор» земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності (кадастровий номер НОМЕР_1 ) площею 103,773 га на території Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, надану у постійне користування орендному підприємству “Оріхівський комбінат хлібопродуктів” на підставі державного акту на право постійного користування серії НОМЕР_2 від 26.09.1995 для ведення підсобного господарства, відсутні.

Заперечення Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області спростовуються матеріалами справи.

Отже у задоволенні зустрічного позову відмовляється судом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення первісного позову в частині визнання недійсним та скасування рішення Таврійської сільської ради № 20 від 07.02.2019 “Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)”. В іншій частині первісного позову суд відмовляє через необґрунтованість.

Щодо зустрічного позову про витребування із незаконного володіння спірної земельної ділянки суд констатує відсутність правових підстав для її витребування, тому у задоволенні зустрічного позову суд відмовляє.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати в частині задоволеної вимоги за первісним позовом покладаються на Таврійську сільську раду Оріхівського району Запорізької області. Решта судового збору за подання первісного та зустрічного позовів залишаються за сторонами.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 183, 233, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним та скасувати рішення Таврійської сільської ради № 20 від 07.02.2019 “Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)”.

3. Стягнути з Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області (70540, Запорізька область, Оріхівський район, с. Таврійське, вул. Центральна, буд. 13, ідентифікаційний код 04352475) на користь приватного акціонерного товариства “Розівський елеватор” (49033, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 122, ідентифікацій код 00954337) 1921,00 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

4. В іншій частині первісного позову відмовити.

5. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 15.08.2019.

Суддя В.В. Носівець