Рішення № 83670191, 05.08.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.08.2019 Справа № 905/563/19 Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., при секретарі судового засідання Папакіній Б.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-К»

про стягнення неустойки та збитків.

За участю представників сторін:

від позивача: адвокат Литвин В.В. (Свідоцтво про права на заняття адвокатською діяльністю серія КС № 6937/10 від 05.09.2018);

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Предмет та підстави спору.

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-К» про стягнення неустойки у розмірі 7348597 (сім мільйонів триста сорок вісім тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 38 коп. та збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 47816400 (сорок сім мільйонів вісімсот шістнадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп.

Позов обґрунтований тим, що відповідач не виконав у повному обсязі зобов`язань за договором поставки від 03.10.2017 № 031017ПС з поставки Товариству з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» (покупцю) товару (соняшник) у кількості 4 000 тонн, тому позивач просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення за період з 01.11.2018 по 30.04.2018 та збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 47816400,00 грн.

Позов у частині стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди обґрунтований тим, що невиконання Товариством обмеженою відповідальністю «Мрія-К» взятих на себе зобов`язань по договору від 03.10.2017 № 031017ПС призвело до неможливості Товариством з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» виконати зобов`язання за договором переробки укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросиненергія» та здійснити переробку недопоставлених 4 000 тонн насіння соняшнику, з яких отримати готову продукцію: олію соняшникову у кількості 1800 тонн (41634000,00 грн); шрот соняшниковий у кількості 1600 тонн (6182400,00 грн). Загальний розмір збитків у вигляді упущеної вигоди, що заявляє позивач становить 47816400,00 грн.

Заперечення учасників процесу.

Згідно з позовною заявою та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-К» значиться: 87555, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Миру, будинок 80-А.

Господарським судом Донецької області ухвала про відкриття провадження у справі №905/563/19 надіслана на адресу відповідача зазначену у позовній заяві. Поштове відправлення №6102228232318, в якому надсилалась ухвала суду від 19.04.2019 №905/563/19 не було отримане відповідачем за вказаною адресою та повернуто на адресу суду у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання, про що відділенням поштового зв`язку проставлено відповідну відмітку.

З матеріалів справи, судом встановлено, що в договорі №031017ПС від 03.10.2017 адреса відповідача зазначена: 01014 АДРЕСА_1 м. Київ, АДРЕСА_2 . Катерини Білокур, буд. 2/8.

За таких обставин, судом відправлено ухвали від 11.06.2019, 25.06.201, 04.07.2019 на адресу: АДРЕСА_3 , м. АДРЕСА_4 Білокур, буд. 2/ АДРЕСА_5 , задля повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Поштові відправлення, в яких надсилались ухвали суду від 11.06.2019, 25.06.201, 04.07.2019 №905/563/19 не були отримані відповідачем за вказаною адресою та повернуто на адресу суду у зв`язку з «незнаходженням за вказаною адресою», про що відділенням поштового зв`язку проставлено відповідну відмітку.

Відповідач іншого свого місця знаходження суду не повідомив.

Відповідно до ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини ст.120 цього Кодексу.

Згідно з п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин, з огляду на приписи п.п. 4,5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження є врученою та днем отримання відповідачем ухвали суду від 19.04.2019 є дата поставлення відділом зв`язку відповідної відмітки (штемпель) про закінчення строку його зберігання у відділенні, тобто 25.05.2019.

Відтак, за висновками суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки "за закінченням строку зберігання" свідчить про відмову відповідача отримати копію судового рішення за адресою свого місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, і вважається днем вручення відповідачу ухвали суду в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.03.2018 у справі №911/1163/17.

За таких обставин, відповідач про відкриття провадження по справі №905/563/19 повідомлений належним чином.

Відповідач відзив на позов не надав, будь - яких інших заяв чи клопотань не подавав.

Позивачем подані додаткові пояснення щодо правового регулювання нарахування збитків з посиланням на Інформаційний лист Вищого Господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм» № 01-8/211 від 07.04.2008 та ст. 232 Господарського кодексу України.

Хід розгляду справи та процесуальні дії.

Ухвалою суду від 19.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі №905/563/19 за правилами загального позовного провадження

Ухвалою суду від 11.06.2019 строк підготовчого провадження у справі №905/563/19 продовжено на 30 днів.

Ухвалою суду від 25.06.2019 постановлено закрити підготовче провадження у справі №905/563/19; призначити справу до судового розгляду по суті на 05.08.2019

У судове засідання 05.08.2019 з`явився представник позивача, який підтримав позицію викладену у заявах здійснених по суті спору.

Відповідач у судове засідання 05.08.2019 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки до суду не повідомив

Відповідно до ч. 8 та 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин та перевірка їх доказами в частині позовних вимог про стягнення неустойки.

03.10. 2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-К» (постачальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» (покупець, позивач) підписаний договір поставки № 031017 ПС (далі – договір поставки), відповідно до п.п.1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити соняшник.

06.10.2017 сторонами договору поставки внесено зміни умов до даного договору (в п.2.1., 2.3., 2.4., 3.3., 3.5, 4.1, 3.8., 5.3., та 7.3.) шляхом підписання додаткової угоди № 1 до договору поставки № 031017 ПС від 03.10.2017 (далі – додаткова угода).

Відповідно до п. 2.1. договору найменування товару – соняшник. Одиниця виміру – тонна. Кількість кожної партії товару визначається в специфікаціях до даного договору, що є невід`ємними його частинами.

За п.2.3. договору приймання соняшника відбувається по фактично завантаженій вазі на зерновому складі постачальника.

Поставка товару здійснюється на умовах визначених у специфікаціях до даного договору на кожну партію товару згідно правил «Інкотермс» (редакція 2010 року), які застосовуються з урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером даного договору, а також тих особливостей, що випливають із умов даного договору. (п. 3.1.)

Згідно з п. 3.3. договору приймання товару за кількістю та якістю проводиться на зерновому складі постачальника.

Відповідно до п. 3.8. договору у випадку, якщо покупець з будь-яких причин не вивезе придбаний товар зі складу постачальника (що знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., Новоукраїнський р-н, м. Новоукраїнка, вул. Курчатова, буд. 40 г) до 31 грудня 2017 року, товар вважається таким, що переданий на відповідальне зберігання постачальнику, при цьому вартість зберігання товару становитиме 100 (сто) грн. 00 коп. за одну тонну на місяць незалежно від обсягу товару, що залишився на відповідальному зберіганні.

За приписами п. 4.1. договору ціна за одиницю товару (з урахуванням НДС у заліковій масі) вказується в специфікації та включає в себе ціну за товар та вартість зберігання товару на складі постачальника після переходу права власності покупцю до моменту його фактичного отримання покупцем. Загальна вартість кожної конкретної партії товару, що продається на умовах даного договору, передбачена в специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору.

Пунктом 7.1 договору поставки погоджено, що у випадку порушення зобов`язання, яке виникає із цього договору (надалі іменується «порушення договору»), винна сторона несе відповідальність, визначену чинним законодавством України. Порушенням договору є його невиконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

Відповідно до п. 7.2. договору, в разі, якщо передача товару покупцеві була здійснена пізніше строків, вказаних в п. 3.1. даного договору, то постачальник сплачує покупцеві неустойку у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.

Постачальник несе відповідальність за збереження і цілісність товару з дати передачі на зберігання і до дати вивезення товару покупцем. У випадку знищення або пошкодження товару який зберігається, або його частини, постачальник повинен за свій рахунок повернути покупцю рівну кількість аналогічного товару належної якості (7.9. договору).

Пунктом 10.3. договору визначено, що даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, та діє до 31.12.2018 але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором.

Відповідно до умов договору поставки та додаткової угоди до нього 03.10.2017 між постачальником та покупцем підписаний додаток № 1 до договору поставки – специфікація №1 до договору поставки сільськогосподарської продукції №031017 ПС від 03.10.2017 (далі – специфікація від 03.10.2017).

Пунктом 5 специфікації від 03.10.2017 встановлено, що строк поставки товару (соняшник, урожай 2017 року) у кількості 5 000 тонн (вартість 1 тонни становить 10150 грн), на загальну суму 50749980,00 грн. - до 31 грудня 2017 року.

Також, між постачальником та покупцем підписаний додаток № 1 до договору поставки – специфікація №1 до договору поставки сільськогосподарської продукції № 031017 ПС від 10.10.2017 (далі – специфікація від 10.10.2017).

Пунктом 5 специфікації від 10.10.2017 встановлено, що строк поставки товару (соняшник, урожай 2017 року) у кількості 4000 тонн (вартість 1 тонни становить 10150 грн), на загальну вартість 40599984,00 грн - до 31 жовтня 2017 року.

Так, відповідно до умов договору поставки відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія-К» зобов`язався поставити позивачу – Товариству з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» товар (соняшник) у кількості 9 тисяч тонн, на загальну суму 91349964,00 грн. 00 коп. з яких: 4000 тонн до 31 жовтня 2017 року; 5000 тонн до 31 грудня 2017 року.

10 жовтня 2017 на виконання умов договору поставки відповідач передав у власність позивача товар (соняшник врожаю 2017) за видатковими накладними: № 243 у кількості 44,00 тонн, на суму 446599,82 грн; № 244 у кількості 40,00 тонн, на суму 405999,84 грн; № 245 у кількості 42,00 тонн, на суму 426299,83 грн; № 246 у кількості 39,80 тонн, на суму 403969,84 грн; № 247 у кількості 45,00 тонн, на суму 456749,82 грн; № 248 у кількості 41,60 тонн, на суму 422239,83 грн; № 249 у кількості 42,70 тонн, на суму 433404,83 грн; № 250 у кількості 43,80 тонн, на суму 444569,82 грн; № 251 у кількості 44,00 тонн, на суму 446599,82 грн; № 252 у кількості 40,00 тонн, на суму 405999,84 грн; № 253 у кількості 42,00 тонн, на суму 426299,83 грн; № 254 у кількості 39,80 тонн, на суму 403969,84 грн; № 255 у кількості 45,00 тонн, на суму 456749,82 грн; № 256 у кількості 41,60 тонн, на суму 422239,83 грн; № 257 у кількості 42,70 тонн, на суму 433404,83 грн; № 258 у кількості 43,80 тонн, на суму 444569,82 грн; № 259 у кількості 44,00 тонн, на суму 446599,82 грн; № 260 у кількості 40,00 тонн, на суму 405999,84 грн; № 261 у кількості 42,00 тонн, на суму 426299,83 грн; № 262 у кількості 39,80 тонн, на суму 403969,84 грн; № 263 у кількості 45,00 тонн, на суму 456749,82 грн; № 264 у кількості 41,60 тонн, на суму 422239,83 грн; № 265 у кількості 42,70 тонн, на суму 433404,83 грн; № 266 у кількості 27,10 тонн, на суму 275064,89 грн.

17 жовтня 2017 на виконання умов договору поставки відповідач передав у власність позивача товар (соняшник врожаю 2017) за видатковими накладними: № 640 у кількості 44,00 тонн 446599,82 грн; № 641 у кількості 40,00 тонн 405999,84 грн; № 642 у кількості 42,00 тонн 426299,83 грн; № 643 у кількості 45,00 тонн 456 749,82 грн; № 644 у кількості 39,80 тонн 403969,84 грн; № 645 у кількості 42,70 тонн 433404,83 грн; № 646 у кількості 43,80 тонн 444569,82 грн; № 647 у кількості 41,60 тонн 422239,83 грн; № 648 у кількості 44,00 тонн 446599,82 грн; № 649 у кількості 42,00 тонн 426299,83 грн; № 650 у кількості 39,80 тонн 403969,84 грн; № 651 у кількості 41,60 тонн 422 239,83 грн; № 652 у кількості 45,00 тонн 456749,82 грн; № 653 у кількості 43,80 тонн 444569,82 грн; № 654 у кількості 44,00 тонн 446599,82 грн; № 655 у кількості 42,70 тонн 433404,83 грн; № 656 у кількості 40,00 тонн 405999,84 грн; № 657 у кількості 39,80 тонн 403969,84 грн; № 658 у кількості 45,00 тонн 456749,82 грн; № 659 у кількості 42,70 тонн 433404,83 грн; № 660 у кількості 41,60 тонн 422239,83 грн; № 661 у кількості 27,10 тонн 275064,89 грн; № 662 у кількості 42,00 тонн 426299,83 грн; № 663 у кількості 40,00 тонн 405999,84 грн; № 664 у кількості 44,00 тонн 446599,82 грн; № 665 у кількості 42,00 тонн 426299,83 грн; № 666 у кількості 45,00 тонн 456749,82 грн; № 667 у кількості 39,80 тонн 403969,84 грн; № 668 у кількості 42,70 тонн 433404,83 грн; № 669 у кількості 43,80 тонн 444569,82 грн; № 670 у кількості 41,60 тонн 422239,83 грн; № 671 у кількості 44,00 тонн 446599,82 грн; № 672 у кількості 42,00 тонн 426299,83 грн; № 673 у кількості 39,80 тонн 403969,84 грн; № 674 у кількості 41,60 тонн 422239,83 грн; № 675 у кількості 45,00 тонн 456749,82 грн; № 676 у кількості 43,80 тонн 444569,82 грн; № 677 у кількості 42,70 тонн 433404,83 грн;№ 678 у кількості 40,00 тонн 405999,84 грн; № 679 у кількості 39,80 тонн 403969,84 грн; № 680 у кількості 45,00 тонн 456749,82 грн; № 681 у кількості 42,70 тонн 433404,83 грн; № 682 у кількості 41,60 тонн 422239,83 грн; № 683 у кількості 27,10 тонн 275064,89 грн; № 684 у кількості 42,00 тонн 426299,83 грн; № 685 у кількості 40,00 тонн 405999,84 грн; № 686 у кількості 40,00 тонн 405999,84 грн; № 687 у кількості 44,00 тонн 446599,82 грн; № 688 у кількості 42,00 тонн 426299,83 грн; № 689 у кількості 45,00 тонн 456749,82 грн; № 690 у кількості 39,80 тонн 403969,84 грн; № 691 у кількості 42,70 тонн 433404,83 грн; № 692 у кількості 41,60 тонн 422239,83 грн; № 693 у кількості 44,00 тонн 446599,82 грн; № 694 у кількості 42,00 тонн 426299,83 грн; № 695 у кількості 39,80 тонн 403969,84 грн; № 696 у кількості 41,60 тонн 422239,83 грн; № 697 у кількості 45,00 тонн 456749,82 грн; № 698 у кількості 43,80 тонн 444569,82 грн; № 699 у кількості 42,70 тонн 433404,83 грн; № 700 у кількості 40,00 тонн 405999,84 грн; № 701 у кількості 39,80 тонн 403969,84 грн; № 702 у кількості 45,00 тонн 456749,82 грн; № 703 у кількості 42,70 тонн 433404,83 грн; № 704 у кількості 41,60 тонн 422239,83 грн; № 705 у кількості 27,10 тонн 275064,89 грн; № 706 у кількості 43,80 тонн 444569,82 грн; № 707 у кількості 40,00 тонн 405999,84 грн; № 708 у кількості 40,00 тонн 405999,84 грн; № 709 у кількості 44,00 тонн 446599,82 грн; № 710 у кількості 42,00 тонн 426299,83 грн; № 711 у кількості 44,00 тонн 446599,82 грн; № 712 у кількості 40,00 тонн 405999,84 грн; № 713 у кількості 40,00 тонн 405999,84 грн; № 714 у кількості 44,00 тонн 446599,82 грн; № 715 у кількості 42,00 тонн 426299,83 грн; № 716 у кількості 44,00 тонн 446599,82 грн; № 717 у кількості 43,10 тонн 437464,82 грн; № 718 у кількості 44,00 тонн 446599,82 грн; № 719 у кількості 40,00 тонн 405999,84 грн; № 720 у кількості 42,00 тонн 426299,83 грн; № 721 у кількості 40,00 тонн 405999,84 грн; № 722 у кількості 42,00 тонн 426299,83 грн; № 723 у кількості 44,00 тонн 446599,82 грн; № 724 у кількості 43,10 тонн 437464,82 грн; № 725 у кількості 45,00 тонн 456749,82 грн; № 726 у кількості 42,00 тонн 426299,83 грн; № 727 у кількості 27,10 тонн 275064,89 грн; № 728 у кількості 41,60 тонн 422239,83 грн; № 729 у кількості 42,70 тонн 433404,83 грн; № 730 у кількості 45,00 тонн 456749,82 грн; № 731 у кількості 39,80 тонн 403969,84 грн; № 732 у кількості 40,00 тонн 405999,84 грн; № 733 у кількості 42,70 тонн 433404,83 грн; № 734 у кількості 43,80 тонн 444569,82 грн; № 735 у кількості 42,10 тонн 427314,83 грн.

Отже, як встановлено з поданих до суду первинних бухгалтерських документів за договором поставки, відповідачем передано у власність позивача товар (соняшник) у загальній кількості 5000 тонн. Товар у кількості 5 тис. тонн переданий у жовтні 2017, а саме 10.10.2017 та 17.10.2017.

Проте, зобов`язання з поставки товару - соняшнику в загальній кількості 4 тисячі тонн, відповідач не виконав.

Позивачем не додано до матеріалів справи належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ним зобов`язань з оплати вартості отриманого товару. Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що була здійснена часткова оплата вартості товару, остаточний розрахунок не було проведено за проханням відповідача.

Відповідачем не подано до суду будь-яких доказів на спростування наведених обставин. У матеріалах справи також відсутні належні та допустимі докази з яких вбачалось, що відповідачем поставлено насіння соняшнику на всю суму зазначену у специфікаціях.

А отже відповідачем не виконано зобов`язань по договору поставки на суму 40599984,00 грн. Доказів протилежного до суду не подано.

Підставою виникнення спору є невиконання постачальником зобов`язань з поставки товару, тому на вартість недопоставленого товару на суму 40599984,00 грн позивач нараховує пеню за кожен день прострочення відповідно до п. 7.2. договору 0,1 %, за період з 01.11.2017 по 30.04.2018 у сумі 7348597,38 грн.

Оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду в частині заявлених позовних вимог про стягнення неустойки.

Оцінивши зміст зазначеної угоди, з якої виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою містить елементи договору поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст. 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України. У частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст. 655-697 Цивільного кодексу України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалося судом вище, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія-К» зобов`язалося поставити позивачу – Товариству з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» товар (соняшник) у кількості 9000 тонн, на загальну суму 91349964,00 грн. 00 коп. з яких: 4000 тонн до 31 жовтня 2017 року; 5 000 тонн до 31 грудня 2017 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем поставлено на адресу позивача товар (соняшник) у загальній кількості 5000 тонн, наведене підтверджується належними та допустимими доказами які наявні в матеріалах справи.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні, а відповідачем не подані суду належні та допустимих докази поставки позивачу товару у кількості 4 000 тонн соняшнику на суму – 40599984,00 грн у визначений договором строк.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Отже, відповідачем порушені взяті на себе зобов`язання за договором поставки в частині передачі у власність позивача товару – насіння соняшнику у кількості 4 000тонн.

При цьому суд не приймає твердження позивача про те, що відповідач не виконав зобов`язання саме за жовтень 2017 року, а за грудень 2017 року виконав. Суд виходить з того, що в матеріалах справи наявні видаткові накладні на поставку товару за жовтень 2017 року, тобто поставка товару відбулась у жовтні 2017, тому ніяк не можливо вважати, що товар, який був поставлений у жовтні 2017 року поставлявся по специфікації, якою передбачений строк поставки до 31.12.2017, а специфікація якою передбачений строк поставки до 31.10.2017 не виконана. Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем виконані зобов`язання з поставки товару саме по специфікації від 10.10.2017. Окрім того, у видаткових накладних відсутні посилання на дату специфікації, з якої можна було б дійти іншого висновку.

Приписами ст.230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України вказано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 2 ст.549 Цивільного кодексу України унормовано, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Як вже зазначалось судом вище, п. 7.1 договору поставки погоджено, що у випадку порушення зобов`язання, яке виникає із цього договору (надалі іменується «порушення договору»), винна сторона несе відповідальність визначену чинним законодавством України. Порушенням договору є його невиконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.

За приписами п. 7.2. договору у разі, якщо передача товару покупцеві була здійснена пізніше строків, вказаних у п. 3.1. даного договору, то постачальник сплачує покупцеві неустойку у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як встановлено судом строк виконання зобов`язань за спеціфікацією №1 від 10.10.2017 до договору поставки -31.10.2017 (включно).

За специфікацією №1 від 03.10.2017 до договору поставки строк виконання зобов`язань становить до 31.12.2017 (включно).

Враховуючи те, що як судом встановлено вище, відповідач не виконав зобов`язання з поставки товару саме за специфікацією від 03.10.2017, якою передбачений строк поставки товару до 31.12.2017, то суд не приймає розрахунок позивача пені саме з 01.11.2017, а здійснює нарахування пені з 01.01.2018 (дата встановлена судом) по 30.04.2018 (дата встановлена позивачем).

За розрахунком суду, розмір пені становить 4871997,60 грн. за період з 01.01.2018 по 30.04.2018 виходячи з суми погодженої у специфікації від 10.10.2017 - 40599984,00 грн, (40599,98 грн. х 0,1% (розмір пені) х 120 (кількість днів прострочення з 01.01.2018 по 30.04.2018).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення неустойки підлягають задоволенню частково у сумі 4871997,60 грн.

Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин та перевірка їх доказами в частині позовних вимог про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди.

Відповідно до відомостей, що наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» є підприємством, основним напрямком господарської діяльності якого є виробництво та торгівля олією та тваринними жирами.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди позивач вказує, що договір поставки від 03.10.2017 № 031017 ПС був укладений Товариством з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» з метою придбання у власність сировини – насіння соняшника для подальшої переробки на продукцію – соняшникову олію та шрот соняшниковий та відповідно подальшої реалізації даної продукції переробки та отримання прибутку.

Задля реалізації вказаної мети між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросиненергія» (виконавцем) 12.10.2017 підписали договір №121017ПН, предметом якого є проведення виконавцем робіт з переробки сировини, що поставляється замовником в продукцію ( п.1.1. договору) (далі - договір переробки).

Пунктом 1.2. договору переробки визначено наступні терміни, які використовуються в ньому, зокрема, «Сировина» – насіння соняшнику (ДСТУ 469462006 «Соняшник. Олійна сировина. Технічні умови.»), що постачається замовником виконавцеві для подальшої переробки в готову продукцію; «Переробка сировини» – виконання виконавцем комплексу робіт з переробки сировини в готову продукцію згідно технологічного процесу виконавця, а також постачання продукції на умовах цього договору; «Продукція» – Олія соняшникова нерафінована невиморожена першого ґатунку (ДСТУ 4492:2005 Олія соняшникова. Технічні умови); Шрот соняшниковий універсальний тостований негранульований (ДСТУ 4638:2006 Шрот соняшниковий. Технічні умови.).

У п. 2.2. договору переробки передбачено, що постачання сировини замовником i переробка сировини виконавцем відбувається відповідно до помісячного графіка, яким визначений строк переробки та кількість сировини, а саме: Жовтень 2017 року 5000 тонн; листопад 2017 року 5000 тонн; грудень 2017 року 5000 тонн; січень 2018 року 5000 тонн; лютий 2018 року 5000 тонн; березень 2018 року 5000 тонн; квітень 2018 року 5000 тонн; травень 2018 року 5000 тонн; червень 2018 року 5000 тонн; липень 2018 року 5000 тонн.

Як зазначає позивач при укладені договору переробки та погодженні наведеного у п. 2.2. договору переробки графіку Товариство з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» залежало від належного виконання саме відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки цієї сировини, що належить переробці.

Таким чином, позивач погоджуючи графік переробки сировини з Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросиненергія» розраховував на поставку 9000 тонн насіння соняшнику: 4 000 (чотири тисячі) тонн до 31 жовтня 2017 та 5 000 (п`ять тисяч) тонн до 31 грудня 2017.

Відповідно до п. 6.1. договору переробки сировина поставляється партіями залізницею та/або автомобільним транспортом на умовах DAP – Україна, Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Вокзальна, 26-В (далі – Пункт призначення) згідно Міжнародних правил з інтерпретації міжнародних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року, за винятком положень, передбачених у цьому договорі.

Згідно з п. 6.5. договору переробки датою постачання сировини є дата прийняття сировини за кількістю та якістю виконавцем, що вказується у товарно-транспортній накладній або залізничній накладній у пункті призначення.

За пунктом 5.1. договору переробки договірна вартість переробки однієї тонни сировини складає 650,00 грн. У разі необхідності зміни вартості переробки сторони погоджують нову вартість у відповідному додатку до цього договору.

З метою транспортування вказаних 9 000 тонн насіння соняшнику зі складу відповідача (Кіровоградська обл., Новоукраїнський р-н, м. Новоукраїнка, вул. Курчатова, буд. 40г) до передбаченого у договорі переробки пункту призначення (Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Вокзальна, 26-В) Товариством з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» підписані договори транспортного перевезення.

23.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Салютем Транс» (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» (замовник) підписаний договір транспортного перевезення № 23/10, відповідно до умов якого перевізник зобов`язався надати замовнику послуги по перевезенню вантажу на території України та її межами згідно із заявкою на умовах, визначених цим договором, автомобільним транспортом, а замовник прийняти та оплатити належним чином виконані перевізником послуги по перевезенню.

У межах даного договору транспортного перевезення № 23/10 від 23.10.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Салютем Транс» оформлені договори-заявки на транспортно-експедиційні послуги: № 24-10/М1 від 24.10.2017; № 25-10/М1 від 25.10.2017; № 26-10/М1 від 26.10.2017; № 27-10/М1 від 27.10.2017; № 28-10/М1 від 28.10.2017. Вартість перевезення за вказаними заявками складає 600 грн. за 1 тонну з ПДВ.

Фактичне переміщення товару Товариством з обмеженою відповідальністю «Салютем Транс» підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними перевезень: № 25/1 від 25.10.2017; № 25/2 від 25.10.2017; № 25/3 від 25.10.2017; № 25/4 від 25.10.2017; № 25/5 від 25.10.2017; № 25/6 від 25.10.2017;№ 25/7 від 25.10.2017; № 25/8 від 25.10.2017; № 25/9 від 25.10.2017; № 25/10 від 25.10.2017; № 25/11 від 25.10.2017; № 25/12 від 25.10.2017; № 25/13 від 25.10.2017; № 25/14 від 25.10.2017; № 25/15 від 25.10.2017; № 26/1 від 26.10.2017; № 26/2 від 26.10.2017; № 26/3 від 26.10.2017; № 26/4 від 26.10.2017; № 26/5 від 26.10.2017; № 26/6 від 26.10.2017; № 26/7 від 26.10.2017; № 26/8 від 26.10.2017; № 26/9 від 26.10.2017; № 26/10 від 26.10.2017; № 26/11 від 26.10.2017; № 26/12 від 26.10.2017; № 26/13 від 26.10.2017; № 26/14 від 26.10.2017; № 26/15 від 26.10.2017; № 27/1 від 27.10.2017; № 27/2 від 27.10.2017; № 27/3 від 27.10.2017; № 27/4 від 27.10.2017; № 27/5 від 27.10.2017; № 27/6 від 27.10.2017; № 27/7 від 27.10.2017; № 27/8 від 27.10.2017; № 27/9 від 27.10.2017; № 27/10 від 27.10.2017; № 27/11 від 27.10.2017; № 27/12 від 27.10.2017; № 27/13 від 27.10.2017; № 27/14 від 27.10.2017; № 28/1 від 28.10.2017; № 28/2 від 28.10.2017; № 28/3 від 28.10.2017; № 28/4 від 28.10.2017; № 28/5 від 28.10.2017; № 28/6 від 28.10.2017; № 28/7 від 28.10.2017; № 28/8 від 28.10.2017; № 28/9 від 28.10.2017; № 28/10 від 28.10.2017; № 28/11 від 28.10.2017; № 28/12 від 28.10.2017; № 28/13 від 28.10.2017; № 28/14 від 28.10.2017; № 28/15 від 28.10.2017; № 29/1 від 29.10.2017; № 29/2 від 29.10.2017; № 29/3 від 29.10.2017; № 29/4 від 29.10.2017; № 29/5 від 29.10.2017; № 29/6 від 29.10.2017; № 29/7 від 29.10.2017; № 29/8 від 29.10.2017; № 29/9 від 29.10.2017; № 29/10 від 29.10.2017; № 29/11 від 29.10.2017; № 29/12 від 29.10.2017; № 29/13 від 29.10.2017; № 29/14 від 29.10.2017.

У рамках виконання договору транспортного перевезення №23/10 від 23.10.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Салютем Транс» здійснено перевезення з пункту навантаження – Кіровоградська обл., м. Новоукраїнка, вул. Курчатова 40-Г, до пункту розвантаження – Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Вокзальна, 26-В, насіння соняшнику загальною вагою 2500,00 тонн, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» здійснено оплату наданих послуг.

29.11.2017 між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 В`ячеславом Володимировичем (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» (замовник) підписаний договір транспортного перевезення №1, відповідно до умов якого перевізник зобов`язав надати замовнику послуги по перевезенню вантажу на території України та її межами згідно із заявкою на умовах, визначених цим договором, автомобільним транспортом, а замовник прийняти та оплатити належним чином виконані Перевізником послуги по перевезенню.

У межах договору транспортного перевезення № 1 від 29.11.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 В`ячеславом Володимировичем 30.11.2017 оформленні 16 заявок на транспортно-експедиційні послуги, на 5 автомобілів кожна. Вартість перевезення складає 500 грн. за 1 тонну без ПДВ.

Фактичне переміщення товару фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2 підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними: № 1 від 01.12.2017; №2 від 01.12.2017; №3 від 01.12.2017; №4 від 01.12.2017; №5 від 01.12.2017; №6 від 02.12.2017; № 7 від 02.12.2017; № 8 від 02.12.2017; № 9 від 02.12.2017; № 10 від 02.12.2017; № 11 від 03.12.2017; № 12 від 03.12.2017; № 13 від 03.12.2017; № 14 від 03.12.2017; № 15 від 03.12.2017; № 16 від 04.12.2017; № 17 від 04.12.2017; № 18 від 04.12.2017; № 19 від 04.12.2017; № 20 від 04.12.2017; № 21 від 05.12.2017; № 22 від 05.12.2017; № 23 від 05.12.2017; № 24 від 05.12.2017; № 25 від 05.12.2017; № 26 від 06.12.2017; № 27 від 06.12.2017; № 28 від 06.12.2017; № 29 від 06.12.2017; № 30 від 06.12.2017; № 31 від 07.12.2017; № 32 від 07.12.2017; № 33 від 07.12.2017; № 34 від 07.12.2017; № 35 від 07.12.2017; № 36 від 08.12.2017; № 37 від 08.12.2017; № 38 від 08.12.2017; № 39 від 08.12.2017; № 40 від 08.12.2017; № 41 від 09.12.2017; № 42 від 09.12.2017; № 43 від 09.12.2017; № 44 від 09.12.2017; № 45 від 09.12.2017; № 46 від 10.12.2017; № 47 від 10.12.2017; № 48 від 10.12.2017; № 49 від 10.12.2017; № 50 від 10.12.2017; № 51 від 11.12.2017; № 52 від 11.12.2017; № 53 від 11.12.2017; № 54 від 11.12.2017; № 55 від 11.12.2017; № 56 від 12.12.2017; № 57 від 12.12.2017; № 58 від 12.12.2017; № 59 від 12.12.2017; № 60 від 12.12.2017; № 61 від 13.12.2017; № 62 від 13.12.2017; № 63 від 13.12.2017; № 64 від 13.12.2017; № 65 від 13.12.2017; № 66 від 14.12.2017; № 67 від 14.12.2017; № 68 від 14.12.2017; № 69 від 14.12.2017; № 70 від 14.12.2017; № 71 від 15.12.2017; № 72 від 15.12.2017; № 73 від 15.12.2017; № 74 від 15.12.2017; № 75 від 15.12.2017; № 76 від 16.12.2017; № 77 від 16.12.2017; № 78 від 16.12.2017; № 79 від 16.12.2017; № 80 від 16.12.2017.

Відповідно до вказаних товарно-транспортних накладних Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 , як перевізником, здійснено перевезення з пункту навантаження – Кіровоградська обл., м. Новоукраїнка, вул. Курчатова 40-Г, до пункту розвантаження – Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Вокзальна, 26-В, насіння соняшнику загальною вагою 2500,00 тонн, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» здійснено оплату наданих послуг, докази чого наявні в матеріалах справи.

У рамках договору транспортного перевезення №23/10 від 23.10.2017 та договору транспортного перевезення № 1 від 29.11.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» мало здійснити перевезення з пункту навантаження – Кровоградська обл., м. Новоукраїнка, вул. Курчатова 40-Г, до пункту розвантаження – Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Вокзальна, 26-В, насіння соняшнику загальною вагою 5 000 тонн, які за договором поставки зобов`язалося Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія-К» передати у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод».

Перевезення товару у грудні 2017 року здійснювалося саме Фізичною особою підприємцем Кравцовим В.В.

Відповідно до умов договору переробки Товариство з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Агросиненергія» 5 000 тонн придбаної за договором поставки у Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-К» сировини – насіння соняшника, для здійснення подальшої її переробки.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросиненергія» у свою чергу на виконання умов договору здійснило переробку 5000 тонн придбаної Товариством з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» сировини – насіння соняшника, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними передачі у переробку № Ок0000002 від 26 жовтня 2017; № Ок0000003 від 27 жовтня 2017; № Ок0000004 від 28 жовтня 2017; № Ок0000005 від 29 жовтня 2017; № Дк0000001 від 01 грудня 2017; № Дк0000003 від 03 грудня 2017; № Дк0000004 від 07 грудня 2017; № Дк0000005 від 12 грудня 2017; № Дк0000006 від 17 грудня 2017.

Фактичне виконання послуг з перероблення сировини підтверджується підписаними між сторонами актами надання послуг (робіт) № АСДк0000012 від 31 жовтня 2017 року; №АСДк0000008 від 01 грудня 2017 року; № АСДк0000012 від 01 грудня 2017 року; №АСДк0000015 від 03 грудня 2017 року; № АСДк0000013 від 04 грудня 2017 року; №АСДк0000016 від 07 грудня 2017 року; № АСДк0000017 від 12 грудня 2017 року; №АСДк0000018 від 17 грудня 2017 року, копії яких додані до матеріалів справи.

Вартість послуг з переробки складала 650,00 грн за перероблення однієї тонни сировини, відповідно до п. 5.1. договору перероблення.

Позивачем до суду подані виписки по рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод», якими підтверджено здійснення платежів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросиненергія» за договором переробки № 121017ПН від 12.10.2017 у жовтні 2017 року в розмірі 1495000,00 грн. та у грудні 2017 року – 1911 000,00 грн.

Відповідно до п. 3.4 договору переробки сукупна кількість продукції, що має бути відвантажена: олії соняшникової, шроту соняшникового та уci відходи отримані після переробки за цим договором має дорівнювати сукупний кількості продукції до видачі, розрахованої за всiма актами приймання сировини та розрахунками визначення виходу готової продукції, складеними в рамках цього договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросиненергія» за актами приймання-передачі передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» продукцію:

- 2 200 тонн олії соняшникової за актами передачі готової продукції №Ок0000030 від 31.10.2017, №Дк0000160 від 01.12.2017; №Дк0000161 від 04.12.2017; №Дк0000162 від 13.12.2017; №Дк0000163 від 18.12.2017; №Дк0000164 від 29.12.2017;

-2 000 тонн шроту за актами передачі готової продукції №Ок0000159 від 29.10.2017; №Ок0000029 від 31.10.2017.

25.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросиненергія» (покупцем) підписаний договір №М25/10/17-1, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця товар – Олію соняшникову нерафіновану невиморожену, а покупець зобов`язався прийняти його на умовах цього договору. (далі - договір поставки олії)

Умовами п. 3.1.договору поставки олії №М25/10/17-1 від 25.10.2017 сторони погодили, що загальна кількість товару відповідає сумі всієї кількості, що поставляється по цьому договору і підтверджується специфікаціями, накладними та іншими товаросупроводжувальними документами.

Згідно з специфікацією №1 до договору поставки олії № М25/10/17-1 від 25.10.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» (постачальник) зобов`язався поставити Товариству з обмеженою відповідальністю «Агросиненергія» (покупець) товар: олія соняшникова нерафінована невиморожена у кількості 600 тонн, вартість 1 тонн становить 23130,00 грн., на загальну суму з ПДВ 13878000,00 грн. Строк поставки до 30.03.2018.

Згідно з специфікацією №2 до договору поставки олії № М25/10/17-1 від 26.10.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» (постачальник) зобов`язався поставити Товариству з обмеженою відповідальністю «Агросиненергія» (покупець) товар: олія соняшникова нерафінована невиморожена у кількості 1600 тонн, вартість 1 тонн становить 22525,00 грн. на загальну суму з ПДВ 36040000,00 грн. Строк поставки до 30.03.2018.

Згідно з специфікацією № 3 до договору поставки № М25/10/17-1 від 30.10.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» (постачальник) зобов`язався поставити Товариству з обмеженою відповідальністю «Агросиненергія» (покупець) товар: олія у кількості 1800 тонн, вартість 1 тонн становить 23130,00 грн., на загальну суму з ПДВ 41634000,00 грн. Строк поставки до 30.04.2018.

Так, відповідно до договору поставки товару олії та специфікацій до нього сторонами погоджено придбання Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросиненергія» у Товариства з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» товар – Олію соняшникову нерафіновану невиморожену, в загальному об`ємі 4000,00 тонн на загальну суму 91 552 000, 00 грн.

На виконання умов договору поставки та специфікації №1 позивач (постачальник) здійснив поставку Товариству з обмеженою відповідальністю «Агросиненергія» (покупець) товару – олії соняшникової нерафінованої не вимороженої, у загальному об`ємі 600 тонн (з урахуванням +/-10% від визначеного об`єму), що підтверджується видатковими накладними: № Ок0000004 від 31 жовтня 2017 року; № Ок0000005 від 31 жовтня 2017 року; № Ок0000006 від 31 жовтня 2017 року, наявними в матеріалах справи.

На виконання умов Договору поставки олії та специфікації №2 позивач (постачальник) здійснив поставку Товариству з обмеженою відповідальністю «Агросиненергія» (покупець) товару - олії соняшникової нерафінованої не вимороженої, у загальному об`ємі 1 600 тонн (з врахуванням +/-10% від визначеного об`єму), що підтверджується видатковими накладними: № Дк0000030 від 01 грудня 2017 року; № Дк0000013 від 04 грудня 2017 року; № Дк0000032 від 13 грудня 2017 року; № Дк0000033 від 18 грудня 2017 року; № Ян0000004 від 06 лютого 2018 року, наявними в матеріалах справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросиненергія» у свою чергу оплатило поставлену продукцію, що підтверджується доданими до суду платіжними дорученнями та виписками по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросиненергія».

Проте, як зазначає позивач, у зв`язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-К» своїх зобов`язань щодо поставки 4 000 тонн продукції – насіння соняшника за договором поставки, Товариство з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» не змогло здійснити переробку вказаної сировини та отримати відповідну продукцію –олію соняшникову у загальному об`ємі 1800 тонн.

Отже позивач посилається на те, що у зв`язку з порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-К» своїх зобов`язань з поставки 4 000 тонн продукції – насіння соняшника, за договором поставки Товариством з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» понесені збитки у вигляді втраченого доходу за договором поставки олії відповідно до специфікації № 3 від 30.10.2017 у розмірі 41 634 000,00 грн. – вартість 1 800 тонн олії соняшникової нерафінованої не вимороженої за договором поставки № М25/10/17-1 відповідно до специфікації № 3 від 30.10.2017.

Крім того 01.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросиненергія» (покупець) підписаний договір поставки № 01/12-17Ш, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця товар – Шрот соняшниковий негранульований, а покупець зобов`язався прийняти його на умовах цього договору. (далі-договір поставки шроту)

Умовами п. 3.1. договору поставки шроту сторони погодили, що поставка товару здійснюється партіями. Строк поставки кожної партії товару узгоджується сторонами та вказується у специфікаціях.

Згідно з специфікації №1 до договору поставки №01/12-17Ш від 01.12.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» (постачальник) зобов`язався поставити Товариству з обмеженою відповідальністю «Агросиненергія» (покупець) товар: шрот соняшниковий негранульований у кількості 920 тонн, на загальну суму з ПДВ 3580000,00 грн, ціна за 1 тонну становить 3900,00 грн. Строк поставки до 30.12.2017.

На виконання умов договору поставки шроту та специфікації №1 до нього постачальник здійснив поставку покупець товару - Шроту соняшникового негранульованого, у загальному об`ємі 920 (дев`ятсот двадцять) тонн, що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № Дк0000011 від 11 грудня 2017 року.

Згідно специфікації № 2 до договору поставки №01/12-17Ш від 01.12.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» (постачальник) зобов`язався поставити Товариству з обмеженою відповідальністю «Агросиненергія» (покупець) товар: шрот соняшниковий негранульований у кількості 1200 тонн, на загальну суму з ПДВ 4636800,00 грн., ціна за тонну становить 3864,00 грн. Строк поставки до 30.03.2018.

На виконання умов договору поставки шроту та специфікації №2 до нього постачальник здійснив поставку покупцю товару – Шроту соняшникового негранульованого, у загальному об`ємі 1176 тонн 9 центнерів, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними: № Дк0000034 від 18 грудня 2017 року; № Ян0000001 від 23 січня 2018 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросиненергія» оплатило поставлену продукцію, що підтверджується платіжними дорученнями та виписками по рахунку підприємства, доданими до матеріалів справи.

Проте, як зазначає позивач, у зв`язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-К» своїх зобов`язань щодо поставки 4 000 тонн продукції – насіння соняшника за договором поставки, Товариство з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» не змогло здійснити переробку вказаної сировини та отримати відповідну продукцію – шрот соняшника у загальному об`ємі 1600 тонн.

Згідно з специфікаціями до договору поставки шроту, вартість 1 тонни продукції складає 3864,00 грн., а тому, за умови виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-К» своїх зобов`язань щодо поставки 4 000 тонн насіння соняшника, відповідно – загальна вартість 1600 тонн шроту соняшникового негранульованого на момент його продажу Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросиненергія» складала 6182400,00 грн.

Отже, позивач посилається на те, що у зв`язку з порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-К» своїх зобов`язань за з поставки 4 000 тонн продукції – насіння соняшника, за договором поставки, Товариством з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» понесені збитки у вигляді втраченого доходу за договором поставки шроту у розмірі 6182400,00 грн.

З урахуванням наведеного вище, позивач заявляє до стягнення з відповідача упущену вигоду: 41 634 000,00 грн. (вартість 1800 тонн соняшникової олії, яку позивач продав би з переробленої продукції як би відповідач поставив товар позивачу) та 6182400,00 грн. (вартість 1600 тонн шроту соняшникового який позивач продав би з переробленої продукції як би відповідач поставив товар позивачу).

Отже, спір по справі стосується стягнення з відповідача 47816400,00 грн збитків у вигляді упущеної вигоди, яку позивач міг би одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене відповідачами.

Оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду, в частині заявлених позовних вимог про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов`язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема: неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.

Відповідно до ч. 1 статті 142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками та вини.

Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань.

Тобто, для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних дій відповідача та причинного зв`язку між збитками позивача та діями відповідача.

Відповідно до частин 1-3 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Враховуючи норми ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але і підтвердити їх документально. При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов`язання було виконано боржником належним чином.

Отже, для правильного вирішення спорів, пов`язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов`язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

За загальними правилами судового процесу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстав своїх вимог і заперечень (ст. 74 Господарського процесуального Кодексу України).

Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками потерпілої сторони.

Крім того, законодавець встановлює, що при визначенні неодержаного прибутку (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню.

Так, першим елементом, який підлягає доказуванню при вирішенні спору про стягнення збитків є неправомірність поведінки відповідача.

Позивач на підтвердження такої неправомірної поведінки посилається на невиконані відповідачем зобов`язання за договором №031017ПС з поставки позивачу товару – насіння соняшнику у кількості 4 000 тонн на загальну суму 40599984,00 грн.

Як встановлено судом вище, Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-К», як постачальником порушені умови договору поставки №031017ПС в частині передачі у власність покупця товару – насіння соняшнику у кількості 4000 тонн на загальну суму 40599984,00 грн до 31 грудня 2017 року.

Відповідачем жодних пояснень, доказів на спростування обставин пов`язаних з невиконанням зобов`язань з поставки не надано.

Згідно пояснень представника позивача в судовому засіданні, виконання договору №031017ПС відбувалось наступним чином: позивач придбавав товар - насіння соняшнику на складі у відповідача та залишав цей товар на зберігання у відповідача на умовах визначених в договорі та по необхідності здійснював вивезення товару зі складу відповідача. Проте одного разу відповідач відмовив поставити позивачу товар, доступу до складу (приміщення) відповідача, позивач не мав та не має до теперішнього часу; представники відповідача на зв`язок з позивачем не виходять; товар не поставлений. За таких обставин, представник позивач пояснив, що позивачем вжито усіх необхідних заходів задля виконання договору №031017ПС належним чином, а відповідач ухиляється від виконання зобов`язань по договору та від контактів з позивачем. Окрім того, судом з`ясовано, що згідно пояснень представника позивача, позивач не розрахувався у повному обсязі за отриманий товар у зв`язку з проханням відповідача не перераховувати кошти на розрахунковий рахунок вказаний в договорі, а новий розрахунковий рахунок відповідач позивачу не повідомив.

За таких обставин, наявні матеріали справи свідчать про неправомірність поведінки відповідача.

Другим елементом, який підлягає доказуванню при вирішенні спору про стягнення збитків є наявність збитків (неодержаний прибуток (втрачена вигода) завданих позивачу та відповідно їх розмір.

На підтвердження понесених збитків та втрату вигоди у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань з поставки по договору №031017ПС, позивач посилається на вищедосліджені судом договори поставки №М25/10-17-1 від 01.12.2017 та №01/12-17Ш від 01.12.2017 підписані між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросиненергія» (покупець). Згідно умов договору №М25/10-17-1 від 01.12.2017 постачальник зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується придбати товар - олію соняшникову. Згідно умов договору №М01/12-17 від 01.12.2017 постачальник зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується придбати товар - шрот соняшниковий.

Вищевказаними договорами позивач доводить реальну домовленість з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросиненергія» щодо купівлі - продажу продукції виробленої з насіння соняшникового, яке було поставлено відповідачем та яке повинно було бути поставлено відповідачем.

Судом досліджується умови домовленостей та обставини пов`язані з виконанням договорів поставки №М25/10-17-1 від 01.12.2017 та №01/12-17Ш від 01.12.2017, задля встановлення фактичного об`єму виконаного та об`єму невиконаного.

Так судом встановлено, що за умовами договору №М25/10-1 позивач зобов`язався поставити Товариству з обмеженою відповідальністю «Агросиненергія» олію соняшникову у кількості 4000 тонн (специфікації №№1-3 до договору є в матеріалах справи), на виконання умов договору позивач здійснив поставку на 2200 тонн (видаткові накладні є в матеріалах справи).

Отже позивач зазначає, що у зв`язку з порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-К» своїх зобов`язань з поставки 4 000 тонн продукції – насіння соняшника за договором поставки, Товариством з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» понесені збитки у вигляді втраченого доходу за договором поставки олії відповідно до специфікації № 3 від 30.10.2017 у розмірі 41 634 000,00 грн. – вартість 1 800 тонн олії соняшникової нерафінованої не вимороженої за договором поставки № М25/10/17-1 відповідно до специфікації № 3 від 30.10.2017.

Судом встановлено, що за умовами договору №01/12-17Ш позивач зобов`язався поставити Товариству з обмеженою відповідальністю «Агросиненергія» шрот соняшниковий у кількості 2120 тонн (специфікації №№1-2 до договору є в матеріалах справи), на виконання умов договору позивач здійснив поставку на 2096,9 тонн (видаткові накладні є в матеріалах справи).

Отже, позивач вказує на те, що у зв`язку з порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-К» своїх зобов`язань за договором поставки 4 000 тонн продукції – насіння соняшника, Товариством з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» понесені збитки у вигляді втраченого доходу за договором поставки шроту у розмірі 6182400,00 грн.- вартість 1600 тонн.

Судом досліджені та перевірені пояснення та розрахунок позивача щодо кількості готової продукції олії соняшникової та шроту соняшникового з 4000 тонн насіння соняшникового та встановлено, що розрахунок поданий позивачем на 125 а.с. 1 тому справи є вірним. Отже, з 4000 тонн повинно вийти 1779,78 тонн - олії соняшникової та 1600 тонн - шроту соняшникового.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем підписаний договір на поставку продукції, який би був виконаний у повному обсязі за умови належного виконання відповідачем зобов`язань з поставки товару за договором №031017ПС. Матеріли справи свідчать про недопоставку позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Агросиненергія» олії соняшникової у кількості 1800 тонн по специфікації №3 за договором №М25/10-17-1 та шроту соняшникового у кількості 23,1 тонн по специфікації №2 за договором №01/12-17Ш.

За таких обставин, позивач міг би розраховувати на прибуток у разі належного виконання відповідачем своїх обов`язків. Тому подані позивачем докази на підтвердження реальності понесених збитків у вигляді втраченої вигоди судом приймаються.

Разом з тим, суд не погоджується з розрахунком збитків в частині понесених збитків у кількості 20,22 тонн недопоставленої олії соняшникової, оскільки з поданого позивачем розрахунку вбачається, що з 4000 тонн насіння соняшникового виходить 1779,78 тонн - олії, тому суд при розрахунку розміру очікуваної суми від продажу олії виходить саме з кількості 1779,78 тонн *23130,00 грн. (вартість олії по специфікації №3 з ПДВ)=41166311,40 грн.

Окрім того, суд не приймає позицію позивача щодо розрахунку збитків від недопоставленого шроту. Позивач пояснює, що він недопоставив 1600 тонн шроту у зв`язку з невиконання відповідачем зобов`язань з поставки товару у кількості 4000 тонн насіння соняшникового. Проте, позивач не надає доказів існування домовленостей щодо купівлі такої кількості шроту. Як встановлено судом вище, позивач мав підписаний договір з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросиненергія», за умовами якого позивач взяв на себе зобов`язання поставити 2120 тонн шроту соняшникового. Зобов`язання з поставки шроту позивач майже виконав, а саме здійснив поставку шроту соняшникового у кількості 2096,9 тонн. Отже позивач недопоставив шрот у кількості 23,1 тонн. Інших доказів на підтвердження існування договірних відносин з поставки шроту соняшникового, позивач до матеріалів справи не надає. Суд погоджується з розрахунком виходу продукції 1600 тонн шроту з 4000 тонн насіння соняшникового, проте за відсутністю належних доказів на підтвердження існування договірних відносин з покупки шроту у такій кількості, суд не вбачає підстав вважати втрату суми від продажу такої кількості збитками. За таких обставин, при розрахунку розміру очікуваної суми від продажу шроту, суд виходить саме з кількості 23,1 тонн*3864,00 грн (вартість шроту по специфікації №2)=89258,40 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, матеріали справи свідчать про те, що позивач мав певні договірні відносини з купівлі-продажу олії та шроту соняшникового та очікував отримати кошти від продажу такої продукції. Проте, у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань з поставки насіння соняшникового, позивач не зміг його переробити та відповідно продати готову продукцію та отримати від цієї операції певний дохід. За розрахунком суду та виходячи з наявних матеріалів справи, позивач міг очікувати на отримання коштів на загальну суму 41255569,80 грн. (23,1 тонн*3864,00 грн+1779,78 тонн *23130,00 грн.). Отже, суд відхиляє позицію позивача про те, що він міг отримати 47816400,00 грн у зв`язку з вищевикладеним.

Втім, суд ніяк не може погодитись з розрахунком збитків зробленим позивачем, до якого позивачем включений тільки розмір коштів, які позивач очікував отримати від продажу готової продукції, оскільки як вбачається з матеріалів справи, готова продукція вироблялась Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросиненергія» на замовлення позивача з сировини, яку позивач придбавав, зокрема у відповідача. Безсумнівно, задля продажу готової продукції - олії соняшникової та шроту соняшникового, позивач повинен був або придбати її у інших продавців або виготовити її, тобто позивач повинен був понести реальні витрати на те щоб продукція як предмет договору купівлі-продажу з`явилася. З матеріалів справи вбачається, що вартість 4000 тонн насіння соняшника згідно специфікації до договору №031017ПС становить 40599984,00 грн (вартість 10150 грн. *1 тонна). Позивач отримавши товар у відповідача здійснював перевезення його до потужностей Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросиненергія» задля переробки. Позивачем укладені два договори на перевезення, які судом описані вище. При вирішенні питання ймовірних витрат на перевезення товару, суд бере до уваги договір підписаний з Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 , оскільки саме він здійснював перевезення товару у грудні 2017 року, вартість перевезення становить 500 грн*1 тонна. Тобто для того, щоб перевести товар у кількості 4000 тонн, позивач повинен був понести витрати у розмірі 200000,00 грн. Окрім того, в матеріалах справи наявні докази підтверджуючі вартість послуг з переробки насіння соняшника, а саме 650 грн.* 1 тонна. Отже, для того, щоб отримати готову продукцію олію та шрот, позивач повинен був понести витрати на переробку сировини у готову продукцію у розмірі 4000 тонн* 650грн =2600000,00 грн. Підсумовуючи необхідні витрати позивача задля продажу готової продукції, за розрахунком суду такі витрати виходячи з матеріалів справи становили б 45199984,00 грн.

Очевидно, що законодавець закріплюючи у ст. 225 Господарського кодексу України положення про збитки у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди) виходив саме з положень про прибуток що є грошовим вираженням між вартістю реалізованої продукції і витратами на її виробництво.

За таких обставин, виходячи саме з наявних матеріалів справи та з розрахунку вартості від продажу готової продукції, на який позивач мав право очікувати, а саме 41255569,80 грн. та реальних витрат, які б позивач поніс би на придбання, перевезення та переробку сировини у кількості 4000 тонн, а саме 45199984,00 грн, то (41255569,80 грн-45199984,00 грн) про прибуток мова не йде. Навпаки за наявними матеріалами справи, позивач отримав би збитки від такої господарської операції.

Разом з тим, судом враховується те, що розрахунок вартості від продажу готової продукції здійснювався позивачем виходячи з того, що з 4000 тонн можливо отримати 1600 тонн шроту, і позивач мав намір продати таку продукцію по ціні 3864,00 грн. за 1 тонну як погоджено в специфікації №2 до договору №01/12-17Ш, проте суд при розрахунку доходу взяв тільки 23,1 тонн, а решту кількість відхилив через відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження реальних домовленостей про купівлі шроту та відповідно ціни за 1 тонну ще на 1576,9 тонн.

Проте задля збалансованого розрахунку між вартістю реалізованої продукції і витратами на її виробництво саме виходячи з 4000 тонн сировини, суд робить додатковий розрахунок вартості реалізованої продукції, а саме шроту у кількості 1576,9 тонн (1600 тонн за розрахунком позивача - 23,1 тонн продаж шроту, що підтверджується матеріалами справи і був включений судом у попередній розрахунок)*3864,00 грн. - вартість 1 тонн згідно специфікації №1 до договору №01/12-17Ш = 6093141,60 грн. Тобто судом враховується розрахунок позивача щодо виходу готової продукції з 4000 тонн сировини - насіння соняшнику, а саме 1779,78 тонн-олії соняшникової та 1600 тонн -шроту соняшникового та враховуються домовленості які існували у позивача щодо продажу готової продукції, а саме олії у розмірі 1779,78 тонн та шроту у розмірі 23,1 тонн та додається 1576,9 тонн шроту, умови про продаж якого позивачем не погоджені фактично, однак представник позивача пояснює, що ці умови були б такими ж як у специфікації №2 до договору №01/12-17Ш, як би відповідач виконав зобов`язання з поставки та виходить, що вартість реалізованої продукції від 4000 тонн сировини становила б 47348711,40 грн. (41255569,80 грн +6093141,60 грн). За такими показниками прибуток позивача становив би 2148817,40 грн (47348711,40 грн. -45199984,00 грн).

Разом з тим, суд в котрий раз наголошує на тому, що позивач не виконав грошові зобов`язання по договору поставки №031017ПС у повному обсязі, позивач не надав жодних доказів на підтвердження виконання грошових зобов`язань, що дає підстави для додаткового висновку про відсутність витрат позивача на придбання сировини необхідної для переробки та відповідно для продажу готової продукції. Слід також зазначити, що позивач не поніс додаткових фінансових витрат у зв`язку з неможливістю виконання у повному обсязі договору на переробку №121017ПН та договору поставки №М25/10/17-1 підписаних з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросиненергія».

Підсумовуючи вищевикладене, розрахунок збитків позивача не відповідає суті неодержаного прибутку, оскільки не містить у формулі розрахунку розміру вартості витрат на виробництво продукції, а містить тільки розмір вартості від реалізації продукції. Позивач фактично не поніс жодних реальних витрат у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору №031017ПС, як то витрати на закупівлю сировини, витрати на перевезення, витрати на відшкодування штрафних санкцій третім особам у зв`язку зі зривом строків поставок. А очікуваний позивачем дохід від реалізації готової продукції не підтверджується наявними договірними відносинами в частині купівлі шроту у розмірі 1576,9 тонн.

Слід зазначити також, що приписами статті 232 Господарського кодексу України передбачено, якщо за невиконання або неналежне виконання зобов`язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями. Законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли: допускається стягнення тільки штрафних санкцій; збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції; за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції.

При вирішенні даного спору, суд вказує на те, що законом та/або договором поставки №031017ПС від 03.10.2017 не передбачена можливість стягнення збитків понад встановлені законом штрафні санкції, і навіть якщо врахувати можливий продаж шроту у кількості 1576,9 тонн як реальну господарську операцію та врахувати можливі витрати позивача на виробництво продукції, то розмір неодержаного прибутку повністю покривався би сумою неустойки, яку позивач заявив у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору №031017ПС і яка судом задоволена частково.

Враховуючи вищевикладене, позивачем не доведені належними та допустимими доказами обставини пов`язані з наявністю збитків у позивача.

Третім елементом який підлягає доказуванню при вирішенні спору про стягнення збитків є наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками.

У зв`язку з тим, що суд встановив недоведеність позивачем його збитків у вигляді неодержаного прибутку позивача, то відповідно дослідження причинно-наслідкового зв`язку є неможливим.

Четвертим елементом який підлягає доказуванню при вирішенні спору про стягнення збитків є наявність вини боржника.

Слід зазначити, що відповідач як особа яка повинна довести відсутність своєї вини у завданні збитків позивачу, жодних заперечень, пояснень доказів не надає.

Здійснений аналіз, дає змогу дійти висновку про те, що незважаючи на відсутність заперечень щодо винних дій відповідача, доведеність того, що порушення зобов`язання відповідача з поставки товару могло слугувати виникненню у позивача збитків, втім позивачем не доведені обставини пов`язані з наявністю збитків, що й слугує підставою для визнання позову в частині стягнення збитків необґрунтованими та недоведеним.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення збитків задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст.73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Судові витрати.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стягуються пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-К» (пр-т Миру, 80- А, м.Маріуполь, Донецька область, 87555, код ЄДРПОУ 19491182) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чугуївський маслозавод» (61174, Харківська область, м. Харків, проспект Перемоги, буд 55 Е, код ЄДРПОУ 40515416) неустойку у розмірі 4871997 (чотири мільйони вісімсот сімдесят одна тисяча дев`ятсот дев`яносто сім) грн 60 коп. та судовий збір у розмірі 73079 (сімдесят три тисячі сімдесят дев`ять) грн 96 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 05.08.2019 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.08.2019.

Суддя Д.М. Огороднік