Рішення № 83669937, 15.08.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

15.08.2019Справа № 905/621/19Суддя Господарського суд міста Києва Курдельчук І.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

справу № 905/621/19

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» (85043, Донецька обл., місто Добропілля, місто Білицьке, ВУЛИЦЯ КРАСНОАРМІЙСЬКА, будинок 1А, код 37014600)

до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5, код 40075815) в особі

РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ «ДОНЕЦЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (84400, Донецька обл., місто Лиман, ВУЛИЦЯ ПРИВОКЗАЛЬНА , будинок 22, код 40150216)

про стягнення 91 756,55 грн.,

без виклику представників учасників справи,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

04.04.2019 до Господарського суду Донецької області надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» (далі - Товариство) до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ «ДОНЕЦЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (далі - Залізниця) про стягнення 91 756,55 грн. вартості нестачі вугілля.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.04.2019 було постановлено позовні матеріали передати за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва в порядку статей 29, 30, 31 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- Товариство відповідно до Технічних умов завантажило вугілля кам`яне: у вагони №56738446 в кількості 71 000 кг, №56754765 в кількості 71 000 кг за накладною від 03.10.2018 №52133865; у вагон №52549045 в кількості 57 500 кг за накладною від 03.10.2018 №52128808; у вагони №59821975 в кількості 53 600 кг, №52555620 в кількості 56 500 кг за накладною від 03.10.2018 №52128766; у вагон №68603604 в кількості 68 700 кг за накладною від 06.10.2018 №52177425, та передало вказаний вантаж для перевезення Залізниці;

- згідно з накладними №52133865, №52128808, №52128766, №52177425 Залізниця прийняла у Товариства на станції Добропілля Донецької залізниці зазначене вугілля для перевезення і зобов`язалась доставити його на станцію Роя Донецької залізниці ДТЕК Курахівська ТЕС; ВП «Курахівська ТЕС» є структурною одиницею ТОВ «ДТЕК Східенерго»;

- на станції Роя Донецької залізниці були складені комерційні акти від 03.10.2018 №481001/191, №481001/192, №481001/193, №481001/194 і №481001/195 та від 11.10.2018 №481001/196;

- відповідно до переуступного напису, зробленого на накладних №52133865, №52128808, №52128766, №52177425 за підписами генерального директора та головного бухгалтера ТОВ «ДТЕК Східенерго», право на пред`явлення позову передано Товариству;

- з урахуванням норми природної втрати під час перевезення, нестача вантажу складає: у вагоні №56738446 (7 550 - 1 420) - 6 130 кг або 6,13 т; у вагоні №56754765 (10 050 - 1 420) - 8 630 кг або 8,63 т; у вагоні №52549045 (9 150 - 1 150) - 8 000 кг або 8 т; у вагоні №59821975 (8 900 - 1 072) - 7 828 кг або 7,828 т; у вагоні №52555620 (10 450 - 1 130) - 9 320 кг або 9,32 т; у вагоні №68603604 (6 700 - 1 374) - 5 326 кг або 5,326 т;

- згідно з актом приймання-передачі від 16.10.2018 №90667439 та рахунку-фактури від 16.10.2018 №90667439: вартість 1 тони відвантаженого вугілля в кількості 1113,568 т (накладна №52133865) з урахуванням знижок за показники якості становить 1 753,17 грн. без ПДВ; ПДВ - 3 50,63 грн.; вартість 1 тони відвантаженого вугілля в кількості 882,170 т (накладні №52128808, №52128766) з урахуванням знижок за показники якості становить 1 714,57 грн. без ПДВ; ПДВ - 342,91 грн.;

- відповідно до акта приймання-передачі від 24.10.2018 №90661572 та рахунку-фактури від 24.10.2018 №90661572 вартість 1 тони відвантаженого вугілля в кількості 967,975 т (накладна №52177425) з урахуванням знижок за показники якості становить 1 402,39 грн. без ПДВ; ПДВ - 280,48 грн.;

- отже, вартість недостачі виявленої у: вагоні №56738446, з урахуванням норми природної втрати, складає 12 896,29 грн. із розрахунку: 6,13 т * 2 103,80 грн.; вагоні №56754765, з урахуванням норми природної втрати, складає 18 155,79 грн. із розрахунку: 8,63 т * 2 103,80 грн.; вагоні №52549045, з урахуванням норми природної втрати, складає 16 459,84 грн. із розрахунку: 8 т * 2 057,48 грн.; вагоні №59821975, з урахуванням норми природної втрати, складає 16 105,95 грн. із розрахунку: 7,828 т * 2 057,48 грн.; вагоні №52555620, з урахуванням норми природної втрати, складає 19 175,71 грн. із розрахунку: 9,32 т * 2 057,48 грн.; вагоні №68603604, з урахуванням норми природної втрати, складає 8 962,97грн. із розрахунку: 5,326 т * 1 682,87 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.05.2019 позовну заяву Товариства залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

03.06.2019 позивачем подано суду документи на виконання ухвали суду від 23.05.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 910/621/19; постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

27.06.2019 відповідач подав суду документи на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі та відзив на позовну заяву, в якому він позовні вимоги не визнає.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив до нього, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.10.2018 і 11.10.2018 по залізничним накладним №52133865, 52128808, 52128766 і 52177425 Товариство здійснило відправлення групи вагонів, зокрема, вагони з вугіллям кам`яним з номерами 567388446, 56754765, 52549045, 59821975, 52555620 та 68603604 зі станції Добропілля Донецької залізниці на станцію Роя Донецької залізниці одержувачу товариству з обмеженою відповідальністю «Лемтранс».

При надходженні вагонів на станцію Роя Донецької залізниці залізницею проведено перевірку маси вантажу шляхом переважування на вагонних вагах, під час якого виявлено, що маса вантажу у вагонах №№567388446, 56754765, 52549045, 59821975, 52555620 та 68603604 не відповідає масі, вказаній у накладних, про що складено Комерційні акти №481001/191 від 06.10.2018, №481001/191 від 06.10.2018, №481001/193 від 06.10.2018, №481001/194 від 06.10.2018, №481001/195 від 06.10.2018 і №481001/196 від 11.10.2018.

У розділі Д Комерційного акту №481001/191 від 06.10.2018 зазначено, на основі акту з/ф № 517 від 06.10.2018 ст. Роя було здійснено комісійне переважування вантажу на справних 200-тонних електронних вагах вантажоотримувача, повірених 21.12.2017. При переважуванні виявилось: нетто 63 450 кг, тара 21 600 кг, брутто 85 050 кг, що менше ваги по накладній на 7 550 кг. Вагон має поглиблення над 3-6 люками на всю ширину вагону, глибиною 70 см. Маркування порушене, люки зачинені, течі вантажу не було.

У розділі Д Комерційного акту №481001/192 від 06.10.2018 року зазначено, на основі акту з/ф № 517 від 06.10.2018 ст. Роя було здійснено комісійне переважування вантажу на справних 200-тонних електронних вагах вантажоотримувача, повірених 21.12.2017 р. При переважуванні виявилось: нетто 60 950 кг, тара 20 900 кг, брутто 81 850 кг, що менше ваги по накладній на 10 050 кг. Вагон має поглиблення над 3-6 люками на всю ширину вагону, глибиною 60 см. Маркування порушене, люки зачинені, течі вантажу не було.

У розділі Д Комерційного акту №481001/193 від 06.10.2018 року зазначено, на основі акту з/ф № 517 від 06.10.2018 ст. Роя було здійснено комісійне переважування вантажу на справних 200-тонних електронних вагах вантажоотримувача, повірених 21.12.2017 р. При переважуванні виявилось: нетто 48 350 кг, тара 21 300 кг, брутто 69 650 кг, що менше ваги по накладній на 9 150 кг. Вагон має поглиблення над 5-7 люками на всю ширину вагону, глибиною 70 см. Маркування порушене, люки зачинені, течі вантажу не було.

У розділі Д Комерційного акту №481001/194 від 06.10.2018 року зазначено, на основі акту з/ф № 517 від 06.10.2018 ст. Роя було здійснено комісійне переважування вантажу на справних 200-тонних електронних вагах вантажоотримувача, повірених 21.12.2017 р. При переважуванні виявилось: нетто 44 700 кг, тара 22 000 кг, брутто 66 700 кг, що менше ваги по накладній на 8 900 кг. Вагон має поглиблення над 3-6 люками на всю ширину вагону, глибиною 60 см. Маркування порушене, люки зачинені, течі вантажу не було.

У розділі Д Комерційного акту №481001/195 від 06.10.2018 року зазначено, на основі акту з/ф № 517 від 06.10.2018 ст. Роя було здійснено комісійне переважування вантажу на справних 200-тонних електронних вагах вантажоотримувача, повірених 21.12.2017 р. При переважуванні виявилось: нетто 46 050 кг, тара 21 000 кг, брутто 67 050 кг, що менше ваги по накладній на 10 450 кг. Вагон має поглиблення над 3-7 люками на всю ширину вагону, глибиною 70 см. Маркування порушене, люки зачинені, течі вантажу не було.

У розділі Д Комерційного акту №481001/196 від 11.10.2018 року зазначено, на основі акту з/ф № 523 від 11.10.2018 ст. Роя було здійснено комісійне переважування вантажу на справних 200-тонних електронних вагах вантажоотримувача, повірених 21.12.2017 р. При переважуванні виявилось: нетто 62 000 кг, тара 20 700 кг, брутто 82 700 кг, що менше ваги по накладній на 6 700 кг. Вагон має поглиблення над 1, 2, 6, 7 люками на всю ширину вагону, глибиною 60 см. Маркування порушене, люки зачинені, течі вантажу не було.

За приписами статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Відповідно до пункту 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин. У комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженність, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Відповідно до пункту 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила оформлення перевізних документів), на кожне відправлення вантажу відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну).

Згідно з пунктом 2.1 Правил оформлення перевізних документів, відправником заповнюються, зокрема, такі графи накладної як "Маса вантажу, визначена відправником" - заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Маса вказується у кілограмах (маса брутто вантажу), загальна маса відправки (прописом) , а також "Спосіб визначення маси".

При цьому правильність вказаних у накладній відомостей, як це передбачено пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом засвідчує представник відправника.

Згідно зі статті 37 Статуту залізниць України тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами перевезення вантажів. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Відповідно до пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, вантаж завантажений відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування.

Відповідно до пункту 1 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу (стаття 32 Статуту), затверджених Наказом Міністерства транспорту України « 542 від 20.08.2001, у вагонах відкритого типу (на платформах, у напіввагонах і т.ін.) допускається перевезення вантажів, зазначених у додатку. Кам`яне вугілля, кокс, торф, руда і рудні концентрати, мінеральні будівельні матеріали (глина, щебінь тощо) перевозяться, як правило, у напіввагонах.

Судом встановлено, що відомості про зафіксовані Сторонами недостачі вантажів у вагонах внесені до Комерційних актів №№481001/191 від 06.10.2018, №481001/191 від 06.10.2018, №481001/193 від 06.10.2018, №481001/194 від 06.10.2018, №481001/195 від 06.10.2018 і №481001/196 від 11.10.2018.

Вказані комерційні акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правилам складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, а тому приймаються Судом до уваги в якості належних та допустимих доказів на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладних №52133865, 52128808, 52128766 і 52177425 фактичній масі вантажу.

У вирішенні спорів, пов`язаних із збереженням вантажу під час перевезення насипом у вагонах відкритого типу, зокрема, вугілля, необхідно виходити з того, що стаття 111 Статуту звільняє перевізника від відповідальності за втрату та недостачу вантажу, якщо вантаж прибув на станцію призначення у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника за відсутності ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення. Відправник згідно зі статтею 37 Статуту повинен визначити масу вантажу і зазначити її у залізничній накладній. Якщо залізниця використає своє право перевірити правильність даних, зазначених відправником у накладній, та візьме участь у контрольній перевірці маси вантажу, то сама лише ця обставина не є підставою для покладання відповідальності за недостачу вантажу на залізницю, а повинна оцінюватись поряд з іншими обставинами справи. Прибуття напіввагона на станцію призначення з недовантаженням до рівня бортів не свідчить про втрату або розкрадання навалочного або насипного вантажу при перевезенні, оскільки згідно зі статтею 111 Статуту позивач має довести вину перевізника. Залізниця вправі перевіряти дані, зазначені відправником в залізничні накладній, але не зобов`язана перевіряти масу усіх вантажів, які вона приймає до перевезення. Не має також правового значення оцінка того, чи могла залізниця при прийнятті вантажу до перевезення побачити недовантаження у вагоні, оскільки Статут та Правила перевезення не передбачають визначення маси вантажу "на око". До того ж різні вантажі мають різну питому вагу та вологість, внаслідок чого вантаж масою 70 тонн може займати лише третину або половину вагона. (п.3.19 Роз`яснення Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» №04-5/601 від 29.05.2002)

Відповідно до пп. "а" п. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Згідно зі статей 114, 115 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

В силу частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до пункту 1 частини 2 статті 22 ЦК України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками.

При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд зазначає, що саме на Позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Положеннями Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (частини 1 статті 114 Статуту).

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (стаття 115 Статуту).

В матеріалах справи наявні рахунок - фактура №90661572 від 24.10.2018 року, Акт приймання - передачі вугільної продукції №90661572.

Суд зазначає, що в силу положень частини 3 статті 314 Господарського кодексу України та статей 114, 115 Статуту вказані документи є належними та допустимими доказами визначення вартості вантажу, а тому Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача в цій частині.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред`явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Всі вказані документи, які повинні бути надані одержувачем вантажу (позивачем) долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно зі ст. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах щодо вантажів, зданих для перевезення у вологому стані; 1% маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо;кокс.

Перевіривши розрахунки позивача, суд дійшов висновку про його правильність.

Таким чином, загальна сума втраченого вантажу в вагонах становить 91 756,55 грн.

Частиною 1 статті 127 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, прострочення відбулися не з її вини.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної поведінки відповідача, що виявилась у незбереженні вантажу, що перевозився у вагонах №№567388446, 56754765, 52549045, 59821975, 52555620 та 68603604, завданої шкоди - нестачі товару на суму 91 756,55 грн. та причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою. При цьому Відповідачем в свою чергу не доведено суду належними та допустимими доказами, що нестача вантажу у вагонах сталась не з вини Залізниці відповідно до статті 127 Статуту, і не наданоконтр розрахунку завданої шкоди.

Таким чином, оскільки при перевезенні вантажу у вагонах залізницею не було дотримано вимог щодо збереження вантажу у вказаних вагонах, прийнятих до перевезення, у зв`язку з чим виявилась нестача вантажу на суму 91 756,55 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ «ДОНЕЦЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» про стягнення 91 756,55 грн. задовольнити.

2. Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5, код 40075815) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» (85043, Донецька обл., місто Добропілля, місто Білицьке, ВУЛИЦЯ КРАСНОАРМІЙСЬКА, будинок 1А, код 37014600) 91 756,55 (дев`яносто одна тисяча сімсот п`ятдесят шість) грн. вартості нестачі вугілля та 1 921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15.08.2019.

Суддя І.Д. Курдельчук