Рішення № 83669670, 07.08.2019, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" серпня 2019 р. Cправа № 902/425/19

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Німенко О.І.,

представників:

позивача: Довгополової В.М.,

у відсутності відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (вул. Машинобудівників, буд. 4-В, смт Чабани, Києво-Святошинський район, Київська область, 08162)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Південь" (вул. Київська, 14, офіс 411, м. Вінниця, 21009)

про стягнення 763 239 грн 69 коп.,

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Південь" про стягнення 763 239 грн 69 коп. заборгованості, з яких: 400 000, 00 грн основного боргу, 131 774, 92 грн - 48 % річних, 98 590, 09 грн пені, 106 078, 29 грн штрафу та 26 796, 39 грн інфляційних втрат за договором поставки № 2018Іл/71 від 22.05.2018.

Ухвалою від 28.05.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/425/19 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.06.2019.

За результатом судового засідання (18.06.2019) суд дійшов висновку про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів з власної ініціативи на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України з метою належної підготовки справи для розгляду по суті з урахуванням графіку відпусток головуючого судді, а також про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.08.2019, про що постановлено відповідні ухвали, зафіксовані у протоколі судового засідання.

У судове засідання 07.08.2019 з`явилася представник позивача, відповідач явки уповноваженого представника не забезпечив. Останній належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи ухвалою суду від 18.06.2019, яка направлялася рекомендованою поштовою кореспонденцією.

Разом з тим направлені на адресу відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі від 28.05.2019 та ухвала від 18.06.2019 повернуті на адресу суду із відміткою підприємства зв`язку "за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Окрім того, ухвали Господарського суду Вінницької області у справі № 902/425/19 були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому учасники судового процесу не були позбавлені права та можливості ознайомитись із відповідними ухвалами у зазначеному Реєстрі.

Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 42 ГПК України, зокрема, стосовно виявлення поваги до суду та до інших учасників судового процесу; сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Крім того, неявка представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи.

У зв`язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч.2 ст. 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи здійснювався з фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник позивача заявлений позов підтримала у повному обсязі та просила позов задовольнити.

В якості підстав заявлених позовних вимог позивач посилається на укладення з відповідачем договору поставки № 2018Іл/71 від 22.05.2018, відповідно до умов якого Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Солар Південь" товар, який останнім оплачено частково.

З огляду на вказане, позивачем заявлено до стягнення відповідача 763 239, 69 грн заборгованості з оплати поставленого товару, з яких 400 000 грн – основний борг; 131 774, 92 грн – 48% річних; 98590, 09 грн – пеня; 106 078, 29 – штраф та 26796, 39 грн – інфляційні втрати.

Матеріали справи не містять ні відзиву, ні письмового пояснення з долученням відповідних доказів, в яких би відповідач вказав власну процесуальну позицію щодо поданого позову.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

22.05.2018 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (в Договорі – "Постачальник") та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Солар Південь" (в Договорі – "Покупець") було укладено договір поставки № 2018Іл/71 (далі – "Договір").

Відповідно до п.1.1. Договору в терміни, визначені договором, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (далі – "Товар"), а Покупець зобов`язується прийняти "Товар" і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором.

За даним Договором постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються Додатками та/або накладними, що є невід`ємною частиною цього договору (п.2.1. Договору).

Згідно з п. 2.3. Договору загальна сума договору визначається сукупністю Додатків та/або накладних, що зазначені в п 2.1. та які є невід`ємною частиною цього договору. У випадку розбіжностей даних у Додатках щодо кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна. Видаткова накладна є невід`ємною частиною договору та підписується з боку Покупця особою, уповноваженою довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей (товару).

Поставка продукції здійснюється на умовах визначених у Додатках до цього Договору (п. 6.1. Договору).

В разі невиконання Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару та невиконання зобов`язань передбачених розділом 3 Договору Покупець відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України сплачує на користь Постачальника крім суми заборгованості сорок вісім відсотків річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним Додатком до Договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати ( п. 7.7. Договору).

Відповідно до п. 7.8. Договору в разі прострочення Покупцем конкретного платежу, визначеного окремим додатком більше ніж на 10 днів, Покупець сплачує додатково штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого Товару.

В п. 7.9. Договору сторони домовилися про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним Договором відповідно до п.6 ст. 232 Господарського кодексу України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України продовжується до 3 (трьох) років.

Договір набуває чинності з дня його підписання представниками обох сторін і діє до повних розрахунків (п.11.2. Договору).

Згідно Додатку №1 від 22.05.2018 до Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" зобов`язалося поставити Товариству з обмеженою відповідальністю "Солар Південь" Товар на загальну суму 512 069, 88 грн. За умовами п. 3 Додатку №1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Солар Південь" зобов`язалося здійснити оплату 100% вартості Товару в строк до 15.10.2018.

Згідно Додатку №2 від 25.05.2018 до Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" зобов`язалося поставити Товариству з обмеженою відповідальністю "Солар Південь" Товар на загальну суму 18 321,60 грн. За умовами п. 3 Додатку №2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Солар Південь" зобов`язалося здійснити оплату 100% вартості Товару в строк до 15.10.2018.

Отримання Товару відповідачем згідно вказаних Додатків №1 та №2 до Договору стверджується видатковими накладними № 5882 та № 4943 від 14.06.2018, довіреністю № 29 від 14.06.2018.

В погоджений сторонами строк до 15.10.2018 відповідач не здійснив оплату за отриманий Товар.

Позивач звертався до відповідача з вимогою №2 від 01.02.2019 про оплату заборгованості в загальному розмірі 530 391, 48 грн та сторонами обопільно підписано Акт звірки взаєморозрахунків за період 22.05.2018 - 01.02.2019, яким підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 530 391, 48 грн.

При цьому 04.02.2019 відповідачем сплачено позивачу 130 391, 48 грн за договором № 2018Іл/71 від 22.05.2018, вказане підтверджується випискою з особового рахунку (а.с.25).

Таким чином, борг відповідача перед позивачем складає 400 000, 00 грн.

Проте, станом на момент винесення рішення у справі відповідач доказів оплати на вказану суму суду не надав.

Несплата відповідачем наявної заборгованості за Договором слугувала підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, в порушення прийнятих на себе зобов`язань за договором не було здійснено остаточної оплати вартості поставленого позивачем товару загальною вартістю 400 000, 00 грн.

Оскільки позивачем заявлено до стягнення основний борг в розмірі 400 000, 00 грн, суд дійшов висновку про задоволення позову щодо суми основного боргу у вказаному розмірі.

Окрім суми боргу позивачем заявлено до стягнення 131 774, 92 грн – 48% річних; 98590, 09 грн – пені; 106 078, 29 – штрафу та 26796, 39 грн – інфляційних втрат за договором поставки № 2018Іл/71 від 22.05.2018.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.7. Договору в разі невиконання Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару та невиконання зобов`язань передбачених розділом 3 Договору Покупець відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України сплачує на користь Постачальника крім суми заборгованості сорок вісім відсотків річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним Додатком до Договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов`язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.8. Договору в разі прострочення Покупцем конкретного платежу, визначеного окремим додатком більше ніж на 10 днів, Покупець сплачує додатково штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого Товару.

В п. 7.9. Договору сторони домовилися про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним Договором відповідно до п.6 ст. 232 Господарського кодексу України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України продовжується до 3 (трьох) років.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд дійшов висновку, що останнім невірно визначено періоди нарахування заборгованості, а саме включено дату фактичної сплати суми заборгованості в розмірі 130 391, 48 грн (04.02.2019).

Згідно з п.1.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Суд, встановивши вірні періоди нарахування та здійснивши перерахунок 48% річних, інфляційних втрат та пені за допомогою програми "ЛІГА.ЗАКОН", дійшов наступних висновків.

Нарахування 48% річних підтверджується в розмірі 131603,44 грн. Оскільки позивачем заявлено до стягнення 131774, 92 грн, то у стягненні 171, 48 грн слід відмовити.

Інфляційні втрати підтверджується у більшому розмірі, ніж заявлено позивачем, відтак підлягають задоволенню у повному обсязі в розмірі 26 796, 39 грн.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені підтверджуються у розмірі 98 461,49 грн, враховуючи, що сторони встановили, що нарахування штрафних санкцій за не виконання умов Договору не обмежується строком. При цьому, позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 98590, 09 грн, тому у стягненні 128, 6 грн пені слід відмовити.

Судом встановлено вірне нарахування позивачем 106 078, 29 грн штрафу за Договором, тому дана позовна вимога підлягає задоволенню повністю у заявленому розмірі.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншим учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" підлягають задоволенню судом частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Південь" (вул. Київська, 14, офіс 411, м. Вінниця, 21009, код ЄДРПОУ 41891722) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (вул. Машинобудівників, буд. 4-В, смт Чабани, Києво-Святошинський район, Київська область, 08162, код ЄДРПОУ 30048570) 400 000, 00 грн основного боргу; 131603,44 грн – 48% річних; 98461,49 грн пені; 106 078, 29 грн – штрафу; 26796, 39 грн - інфляційних втрат та 11444,10 - грн витрат на сплату судового збору.

3. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення 300, 08 грн відмовити.

4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 16 серпня 2019 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - вул. Машинобудівників, буд. 4-В, смт Чабани, Києво-Святошинський район, Київська область, 08162;

3 - відповідачу - вул. Київська, 14, офіс. 411, м. Вінниця, 21009.