Рішення № 83669324, 15.08.2019, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2019 року Справа № 925/472/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді – Васяновича А.В.,

секретар судового засідання – Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від позивача – Стехін В.В. – адвокат,

від відповідача – представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Левада Карго”,

м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Мокрокалигірський

буровугільний розріз”, с. Лисича Балка, Катеринопільського

району, Черкаської області,

про стягнення 304 007 грн. 69 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю “Левада Карго” до товариства з обмеженою відповідальністю “Мокрокалигірський буровугільний розріз” про стягнення з відповідача 240 000 грн. 01 коп. боргу, 1 065 грн. 21 коп. 3% річних, 52 000 грн. 00 коп. штрафу, 2 160 грн. 00 коп. інфляційних втрат, 12 782 грн. 47 коп. пені, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору транспортно-експедиторського обслуговування №КL-071/16 від 14 листопада 2016 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 25 квітня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28 травня 2019 року.

28 травня 2019 року від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просив суд стягнути з відповідача 240 000 грн. 01 коп. боргу, 1 065 грн. 21 коп. 3% річних, 48 000 грн. 00 коп. штрафу, 2 160 грн. 00 коп. інфляційних втрат та 12 782 грн. 47 коп. пені.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 28 травня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Левада Карго” про зменшення розміру позовних вимог від 24 травня 2019 року за №КSР 242/19 прийнято до розгляду та відкладено підготовче засідання на 27 червня 2019 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 27 червня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 12 год. 00 хв. 15 серпня 2019 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

У відзиві на позовну заяву відповідач не погоджується з розрахунком інфляційних втрат та пені, оскільки позивачем не було враховано часткової оплати суми боргу 27 березня 2019 року та 08 квітня 2019 року.

В зв`язку з чим відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідачем у своєму відзиві не наведено жодних обставин та не надано доказів, які б спростовували доводи позивача, щодо невиконання відповідачем умов договору від 14 листопада 2016 року.

Розрахунки штрафних санкцій було відкореговано та викладено у заяві про зменшення розміру позовних вимог.

В судовому засіданні, яке відбулося 15 серпня 2019 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/472/19.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, а також заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що на підставі договору транспортно-експедиторського обслуговування надав відповідачу відповідні послуги на умовах визначених договором №КL-071/16 від 14 листопада 2016 року, проте свій обов`язок щодо оплати наданих транспортно-експедиторських послуг відповідач виконав частково, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 240 000 грн. 01 коп. боргу.

Крім того на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 1 065 грн. 21 коп. 3% річних та 2 160 грн. 00 коп. інфляційних втрат, а також 12 782 грн. 47 коп. пені з урахуванням вимог п. 6.17 договору та 48 000 грн. 00 коп. штрафу, з урахуванням вимог п. 6.18. договору.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 14 листопада 2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Левада Карго” (виконавець) товариством з обмеженою відповідальністю “Мокрокалигірський буровугільний розріз” (замовник) було укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування №КL-071/16.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору виконавець від свого імені та за дорученням замовника і за рахунок його коштів зобов`язався надати послуги з транспортно-експедиторського обслуговування та надання рухомого складу і контейнерів для здійснення перевезень вантажів на території України, країн СНД та інших держав.

Детальний перелік послуг, способи перевезення (пункти відправлення та призначення), види транспорту для перевезення, термін доставки, перелік (асортимент) та кількість вантажу, відпуск та приймання вантажу, список необхідних документів та інші умови погоджуються сторонами, в кожному окремому випадку, в Протоколах погодження договірної вартості (далі –Протокол), який підписується сторонами і вважається невід`ємною частиною цього договору (п. 2.1. договору).

На виконання умов договору відповідачу було надано наступні послуги:

- організація міжнародного перевезення залізничним транспортом;

- організація перевезення залізничним транспортом.

Позивач згідно із Протоколом погодження договірної ціни №5 від 04 жовтня 2018 року до договору про транспортно-експедиторське обслуговування № КL-071/16 від 14 листопада 2016 року здійснив організацію перевезення вантажу для відповідача у критому вагоні №28345981 КЗХ за маршрутом: ст. Багачево - Україна (код 421602) до ст. Чукурсай - Узбекистан (код 720000) відповідно до накладної СМГС 40722324.

За надані послуги, згідно п. 14 Протоколу погодження договірної ціни №5 від 04 жовтня 2018 року, було виставлено рахунок на оплату №LС00586701 від 26 жовтня 2018 року на суму 12 800,00 доларів США з ПДВ, що за курсом Національного Банку України на день виставлення рахунку складає 362 695 грн. 45 грн. з ПДВ, який відповідач частково оплатив, що підтверджується довідкою ПАТ “ПУМБ” №КНО-52.5.2/378 від 08 квітня 2019 року, копіями банківської виписки та платіжного доручення в наступному порядку:

- 20 листопада 2018 року на суму 62 695 грн. 45 коп.;

- 18 грудня 2018 року на суму 10 000 грн. 00 коп.;

- 03 січня 2019 року на суму 10 000 грн. 00 коп.;

- 16 січня 2019 року на суму 10 000 грн. 00 коп.;

- 12 лютого 2019 року на суму 10 000 грн. 00 коп.;

- 27 березня 2019 року на суму 10 000 грн. 00 коп.;

- 08 квітня 2019 року на суму 10 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідач погодив об`єм, строки та якість надання послуг без претензій, застережень та зауважень, про що свідчить підпис замовника в акті надання послуг № LС00586701 від 29 листопада 2018 року.

Згідно п. 16. Протоколу строк оплати наданих послуг – 3 банківських дні з дати виставлення рахунку.

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Водночас відповідач обов`язок щодо сплати наданих позивачем послуг виконав частково сплативши 122 695 грн. 45 коп., умови договору порушив, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалося вище оплата послуг здійснюється протягом 3 банківських днів з дати виставлення рахунку.

Оскільки 19 лютого 2019 року відповідач отримав претензію вих. №КJР0068/19 від 01 лютого 2019 року в якій містився рахунок на оплату №LС00586701 від 26 жовтня 2018 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, то строк оплати наданих послуг настав 22 лютого 2019 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного та повного здійснення, на підставі умов договору транспортно-експедиторського обслуговування, розрахунку з позивачем за надані послуги.

Водночас, надані позивачем суду докази є достатніми в розумінні ст. 79 ГПК України, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, зокрема, про наявність невиконаного грошового зобов`язання відповідача перед позивачем по договору №КL-071/16 від 14 листопада 2016 року.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином борг в розмірі 240 000 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Як вже зазначалося вище позивач просив суд стягнути з відповідача 240 000 грн. 01 коп. боргу.

В судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що останнім в заяві про зменшення позовних вимог було допущено помилку (описку) в сумі боргу.

Отже, в стягненні 0,01 коп. основного боргу слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов`язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до п. 6.17. договору у випадку прострочення замовником сплати грошових зобов`язань, у тому числі визначених в п. 5.1. цього договору, виконавець має право нарахувати замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення, а замовник в свою чергу зобов`язується сплатити суму нарахованої пені разом з основним зобов`язанням протягом трьох днів з дня виставлення додаткового рахунку.

Також п. 6.18. договору визначено, що у випадку прострочення замовником сплати грошових зобов`язань, у тому числі визначених в п. 5.1. цього договору, виконавець має право нарахувати замовнику штраф у розмірі 20% від суми простроченого платежу, а замовник в свою чергу зобов`язується сплатити нарахований штраф разом з основним зобов`язанням протягом трьох днів з дня виставлення додаткового рахунку.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача на користь позивача 12 782 грн. 47 коп. пені нарахованої за період з 23 лютого 2019 року по 17 квітня 2019 року та 48 000 грн. 00 коп. штрафу, що складає 20% від суми боргу.

На виконання пунктів 6.17. та 6.18. договору позивачем 11 березня 2019 року було відправлено на адресу відповідача претензію від 11 березня 2018 року №KJP00173/19 з вимогою про сплату боргу та штрафних санкцій.

Разом з претензією від 11 березня 2019 року відповідачу було відправлено рахунок від 11 березня 2019 року №Пр110319МБР на оплату пені у розмірі 6 923 грн. 84 коп. та штрафу у розмірі 52 000 грн. 00 коп.

Вищевказану претензію та рахунок було отримано відповідачем 14 березня 2019 року про що свідчить інформація з сайту Укрпошти.

Проте, відповідач неустойку позивачу не сплатив.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 2 160 грн. 00 коп. боргу, що виник внаслідок інфляції та 1 065 грн. 21 коп. 3% річних нарахованих за період з 23 лютого 2019 року по 17 квітня 2019 року на суму боргу 240 000 грн. 00 коп.

Здійснивши перевірку правильності нарахування 3% річних, інфляційних та пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій “ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.5.3.” судом встановлено, що 3% річні, пеня та штраф нараховані вірно, а інфляційні втрати - в меншому розмірі.

В зв`язку з чим з відповідача підлягають стягненню 1 065 грн. 21 коп. 3% річних, 48 000 грн. 00 коп. штрафу, 2 160 грн. 00 коп. інфляційних втрат та 12 782 грн. 47 коп. пені.

Посилання відповідача на те, що позивачем при нарахуванні інфляційних та пені не було враховано часткову оплату відповідачем боргу 27 березня 2019 року та 08 квітня 2019 року є безпідставним та спростовується наданим суду розрахунком, оскільки неустойка та інфляційні нараховувалися позивачем лише на залишок боргу в розмірі 240 000,00 грн.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 126, 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Мокрокалигірський буровугільний розріз”, с. Лисича Балка, Катеринопільського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 38991792 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Левада Карго”, вул. Саксаганського, 119, м. Київ, ідентифікаційний код 38464969 – 240 000 грн. 00 коп. боргу, 1 065 грн. 21 коп. 3% річних, 2 160 грн. 00 коп. інфляційних втрат, 48 000 грн. 00 коп. штрафу, 12 782 грн. 47 коп. пені та 4 560 грн. 11 коп. судового збору.

3. В решті вимог – в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 15 серпня 2019 року.

Суддя А.В.Васянович