Рішення № 83669124, 12.08.2019, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 серпня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/394/19

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Ранецької Л.А.

розглянув справу

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області м. Тернопіль, вул. Руська, 17, 46008

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об`єднання "Текстерно" м. Тернопіль, вул. Текстильна ,18, 46010

про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 260 430, 17 грн.

за участі представників від:

позивача: Баланова М.М., головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № 14/07 від 01.07.2019;

відповідача: Шпак Т.І., юрисконсульт, довіреність № 08/187 від 05.08.2019.

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Суть справи: Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області звернулось до Господарського суду Тернопільської області із позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об`єднання "Текстерно" про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 260 430, 17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 відповідачем фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.04.2019 по 30.06.2019 не сплачувались, у зв`язку з чим виникла заборгованість перед Тернопільським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області в сумі 260 430, 17 грн, стягнення якої і є предметом розгляду у даній справі.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 15.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 05.08.2019.

29.07.2019 на адресу Господарського суду Тернопільської області надійшов письмовий відзив на позов № 01/196 від 23.07.2019 (вх. № 131567), відповідно до якого ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення. Зокрема, відповідач вказує про те, що оскільки Господарським судом Тернопільської області 11.06.2003 порушена справа про банкрутство ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" № 1/Б-294 і на даний час триває процедура санації боржника, вимоги позивача до ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" повинні розглядатись та вирішуватись Господарським судом Тернопільської області, як спори з майновими вимогами до боржника, у провадженні справи № 1/Б-294 про банкрутство ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно".

Також у відзиві на позов ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" посилається на ст. 97 Кодексу законів про працю України, якою передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в позачерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці. Однак ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" на даний час позбавлене можливості відшкодувати заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій в зв`язку з важким фінансовим становищем.

02.08.2019 Тернопільським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області подано до суду відповідь на відзив від 02.08.2019 (вх. № 13555 від 02.08.2019), відповідно до якої позивач не погоджується із наведеними у відзиві на позов твердженнями. Зокрема, вказує на те, що оскільки Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, яке є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі, не визнано кредитором у справі про банкрутство ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно", тому звернення до господарського суду в провадженні якого перебуває справа про банкрутство ВАТ "Тернопільське об`єднання "Тексктерно", згідно з інформаційним листом від 23.01.2017 року №01-06/131/17 "Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 №01-06/249 "Про постанови Верховного суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів", є обґрунтованим та доцільним. Зазначає також про те, що перебування відповідача в процедурі санації відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не впливає на розмір сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам та не звільняє від обов`язку їх відшкодування.

07.08.2019 через канцелярію Господарського суду Тернопільської області від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшла заява № 8789/0701 від 07.08.2019 (вх. № 13826), відповідно до якої останнє повідомляє суд про те, що Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області з 06.08.2019 припинило свою діяльність відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 628 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" шляхом реорганізації – приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яке відповідно є правонаступником Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, а тому просить замінити позивача Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

На підтвердження викладеного до заяви долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 06.08.2019, копію постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 628.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 12.08.2019 заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 8789/0701 від 07.08.2019 (вх. № 13826) про заміну сторони задоволено та замінено позивача Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, м. Тернопіль, вул. Руська, 17 код ЄДРПОУ 40377598, на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, м. Тернопіль, майдан Волі, 3, код ЄДРПОУ 14035769.

В судовому засіданні 12.08.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Представник відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 12.08.2019 справу розглянуто по суті та проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши подані докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Згідно із ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зокрема: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов`язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.

Відповідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Крім цього, згідно із пунктом 1 статті 1 та пунктом 1 статті 2 Закону України від 26.06.1997 №400/97-ВР "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" для суб`єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об`єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В силу положень абзацу 36 статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №2 вважаються у розумінні Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" внесками на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, які відповідач відповідно до цього Закону зобов`язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за списком №2 визначено, зокрема, підпунктами "б"-"з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Проте, відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону.

При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (надалі - Інструкція).

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.7 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, а саме, з розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених відповідно до частини другої "Прикінцеві положення" Закону України №1058-IV в частині пенсії, призначеної відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" загальний розмір фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсії, що підлягає відшкодуванню ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" за період з 01.04.2019 по 30.06.2019 становить 260 430,17 грн.

На підставі викладеного, судом встановлено, що у ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" наявна заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, у вказаному вище розмірі.

Склад витрат та факт їх понесення Тернопільським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема, розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, реєстрами поштових відправлень про направлення вказаних розрахунків.

При цьому, дії та рішення Тернопільського об`єднаного управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області з цього приводу ВАТ "Тернопільським об`єднанням "Текстерно" ні в судовому, ні в адміністративному порядку не оскаржувалися, відтак, розмір сум фактичних витрат на доставку пенсій є узгодженим і обов`язковим до сплати.

Доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат Тернопільського об`єднаного управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, неправомірності їх нарахування, а також доказів щодо погашення наявної у відповідача заборгованості у розмірі 260 430,17 грн суду не надано.

Разом з тим, дослідивши доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.

Так, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 11.06.2003 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтаір" порушено справу про банкрутство №1/Б-294 стосовно відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об`єднання "Текстерно" в порядку статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 №2343-XII.

Ухвалою суду від 16.01.2014 у даній справі введено процедуру санації боржника - ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно", призначено керуючого санацією, продовжено виконання арбітражним керуючим Окряком А.В., в процедурі санації повноважень розпорядника майна боржника.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 27.04.2015 затверджено План санації ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно", що схвалений 03.04.2015 на засіданні комітету кредиторів та схвалений зборами кредиторів ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно".

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.02.2017 затверджено зміни до Плану санації відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об`єднання "Текстерно" в частині продовження строків погашення вимог кредиторів.

Строк процедури санації боржника неодноразово продовжувався судом, востаннє ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 11.02.2019 до 03.08.2019.

Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області звернулось до Господарського суду Тернопільської області із позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об`єднання "Текстерно" про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 260 430,17 грн, яка виникла після порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" містить спеціальні норми, які мають пріоритет по відношенню до норм загальних щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство, відновлення платоспроможності боржника, визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, укладення мирової угоди між боржником та кредиторами, задоволення вимог кредиторів тощо.

Особливість інституту банкрутства полягає в тому, що в ньому поєднуються матеріальні і процесуальні норми. Матеріальні відносини складаються, як правило, при здійсненні заходів щодо запобігання банкрутству боржника (надання фінансової допомоги, досудова санація). Внаслідок порушення справи про банкрутство виникає комплекс процесуальних правовідносин щодо: порушення провадження у справі, забезпечення грошових вимог кредиторів, попереднього засідання суду, судової санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, мирової угоди, закриття провадження у справі про банкрутство тощо.

В силу приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Оскільки у справі № 1/Б-294 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об`єднання "Текстерно" триває процедура санації боржника, відповідно п.7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 23.01.2017 № 01-06/131/17 "Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" Управління Пенсійного фонду України (орган виконавчої влади) може звернутися у позовному провадженні з вимогами про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про його банкрутство, до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суду, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області який є правонаступником Тернопільського об`єднаного управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами (ч. 2 ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Пунктами 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В силу приписів статті 129 ГПК України, судовий збір, при задоволенні позовних вимог, покладається на відповідача.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 906,45 грн, враховуючи задоволення позову в повному обсязі, відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, 231, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об`єднання "Текстерно", 46010, м. Тернопіль, вул. Текстильна ,18, код ЄДРПОУ 00306650 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, м. Тернопіль, майдан Волі, 3, код ЄДРПОУ 14035769 – 260 430,17 (двісті шістдесят тисяч чотириста тридцять) грн 17 коп. заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 01.04.2019 по 30.06.2019 та 3 906 (три тисячі дев`ятсот шість) грн 45 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст. ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено 15.08.2019.

Суддя Н.В. Охотницька