Рішення № 83668973, 08.08.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" серпня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1594/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Фатєєвій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси (65111, м. Одеса, пр. Добровольського, буд. 145-А, код ЄДРПОУ 22500430)

до відповідача Одеської митниці ДФС (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, буд. 21-А, код ЄДРПОУ 39441717)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 )

про стягнення 53219,55 грн., -

за участю учасників справи:

від позивача: Мухамедзянова І.А., довіреність №132/01-19/06 від 06.02.2019

від відповідача: Лисенко В.В., довіреність від 17.05.2019

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Центр зайнятості Суворовського району м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської митниці ДФС про стягнення 53219,55 грн.

Позов Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси ґрунтується на вимозі повернути безпідставно виплачені як допомога по безробіттю кошти після поновлення зареєстрованого у позивача безробітного на його попередньому місці роботи на підставі рішення окружного адміністративного суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження; призначено розгляд справи на 03.07.2019 о 15:30.

03.07.2019 за вх.№13180/19 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси у задоволенні позову з посиланням на те, що Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 у справі №815/1519/18 стягнуто з Одеської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 27907,44 грн. без відрахування розміру грошового забезпечення, виплаченого ОСОБА_1 як безробітному допомоги по безробіттю, та вартості наданих ОСОБА_1 соціальних послуг. На думку відповідача позивачем не наведено належного розрахунку виплачених ОСОБА_1 сум допомоги, а стягнення з відповідача заявлених у позові сум після стягнення рішенням окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу фактично призведе до подвійного стягнення з відповідача одних тих самих коштів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.07.2019 залучено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; розгляд справи відкладено на 17.07.2019 о 13:45.

16.07.2019 за вх.№14127/19 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач наполягав на задоволенні позову в повному обсязі та вказав про надання позивачем всіх документів в обґрунтування розміру виплачених ОСОБА_1 сум допомоги.

У судовому засіданні 17.07.2019 судом у протокольній формі в порядку ст.ст. 174, 176 ГПК України було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача за вх.№13198/19 від 03.07.2019 про залишення позовної заяви без руху у зв`язку з відсутністю підстав для його задоволення.

У судовому засіданні 17.07.2019 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст.ст. 202, 216 ГПК України про відкладення судового засідання на 08.08.2019 о 12:30.

22.07.2019 за вх.№14602/19 до суду від відповідача надійшли заперечення, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні позову з підстав недоведеності заявлених позовних вимог.

У судовому засіданні 08.08.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 08.08.2019 просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві та запереченнях на позовну заяву.

У судове засідання 08.08.2019 представник третьої особи не з`явився. Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення третьої особи про час та місце розгляду справи, про що свідчать відповідні поштові повідомлення. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов`язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами та здійснюючи повідомлення учасників справи за всіма відомими суду засобами зв`язку зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії участі у розгляді справи.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

03.04.2018 в Центрі зайнятості Суворовського району м. Одеси зареєструвався ОСОБА_1 , звільнений 05.03.2018 з останнього місця роботи - Одеської митниці ДФС згідно з п.1 ст. 40 КЗпП України (у зв`язку зі скороченням штатної чисельності) відповідно до наказу Одеської митниці ДФС «Про звільнення ОСОБА_1 » від 05.03.2018 №162-о про звільнення його з 06.03.2018 із займаної посади державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС.

Наказом Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси НТ№180405 від 05.04.2018 безробітному ОСОБА_1 було надано статус безробітного та 11.04.2018 призначено виплату допомоги по безробіттю з 11.04.2018 відповідно до п.п. 1,3,4 ст. 22, ч.1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 у справі №815/1519/18 визнано протиправним та скасовано наказ Одеської митниці ДФС №162-о від 05.03.2018 ДФС «Про звільнення ОСОБА_1 », яким з 06.03.2018 звільнено із займаної посади державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС; поновлено ОСОБА_1 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС; стягнуто з відповідача на користь третьої особи грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 07.03.2018 по 23.07.2018 у розмірі 27907,44 грн. без обов`язкових відрахувань.

Наказом Одеської митниці ДФС №9-о від 03.01.2019 року «Про особовий склад» на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 у справі №815/1519/18 скасовано п.1 наказу Одеської митниці ДФС від 05.03.2018 №162-о «Про звільнення ОСОБА_1 » в частині звільнення 06.03.2018 ОСОБА_1 з займаної посади державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса - порт» Одеської митниці ДФС відповідно до п.1 ч.1 ст. 87 Закону України «Про державну службу», п.1 ст. 40 КЗпП України та поновлено з 07.03.2018 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса -центральний» Одеської митниці ДФС.

Наказом Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси від 11.01.2019 №НТ190111 припинено виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , у зв`язку з припиненням реєстрації безробітного відповідно до п.1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість», п.1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та у зв`язку з поновленням на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили з 03.01.2019.

Наказом Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси №НТ190111 від 11.01.2019 безробітного ОСОБА_1 було з 03.01.2019 знято з обліку у Центрі зайнятості у зв`язку з поновленням зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили, відповідно до Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу та прийнято рішення повернути кошти за рахунок роботодавця у встановленому порядку відповідно до ст. 35 Закону України «Про загальне державне страхування на випадок безробіття».

Як вбачається з довідки Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси №111 від 18.03.2019 за період перебування на обліку з 04.04.2018 по 03.01.2019 року в Центрі зайнятості Суворовського району м. Одеси ОСОБА_1 (третя особа) отримав загальну суму допомоги по безробіттю у розмірі 53219,55 грн.

У листі від 18.03.2019 за вих.№296/0119/06 позивач звернувся до відповідача з претензією на суму 53219,55 грн., яка відповідачем задоволена не була, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 6 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи. Право на забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону має також молодь, яка закінчила або припинила навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце у разі реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» передбачено такий вид забезпечення безробітного як допомога по безробіттю.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 31 Закону «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

У відповідності до ч.4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» із роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.

Відповідно до п.37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі.

Статтею 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

За приписами ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з п.4 ч.2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні зобов`язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.

У відповідності до ч.1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі, зокрема, поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

За ч.ч. 1,2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з вимогами ч.ч. 1,7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 (третя особа) працював на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС та отримував заробітну плату в цій установі.

Після незаконного звільнення відповідачем ОСОБА_1 із займаної посади та отримання ним у встановленому законодавством порядку статусу безробітного, позивачем було виплачено третій особі 53219,55 грн. допомоги по безробіттю, що підтверджується наданим позивачем розрахунком та не спростовано жодним доказом.

Враховуючи вищевикладені обставини, встановлена рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 у справі №815/1519/18, що набрало законної сили, незаконність звільнення третьої особи з посади створила підстави для поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення з відповідача на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, а також створює підстави для задоволення заявлених позовних вимог та стягнення з відповідача виплачених третій особі сум допомоги по безробіттю у розмірі 53219,55 грн.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву та запереченнях на недоведеність розміру виплачених третій особі сум та на можливе подвійне стягнення з відповідача одних тих самих коштів є необґрунтованими, оскільки позивачем доведено суду належними та допустимими доказами розмір виплачених третій особі сум виплат по безробіттю, а стягнутий рішенням окружного адміністративного суду середній заробіток за час вимушеного прогулу та виплачена позивачем третій особі допомога по безробіттю за своєю правовою природою є різними видами грошового забезпечення; чинним законодавством визначені підстави та порядок утримання із роботодавця сум виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Таким чином, позовні вимоги Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси про стягнення з відповідача 53219,55 грн. виплаченої допомоги по безробіттю є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Іншого відповідачем не доведено, викладені у відзиві на позов та запереченнях доводи відповідача в якості підстав для відмови у задоволенні позову спростовуються вищевикладеними висновками суду.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси задовольнити повністю.

2.Стягнути з Одеської митниці ДФС (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, буд. 21-А, код ЄДРПОУ 39441717) на користь Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси (65111, м. Одеса, пр. Добровольського, буд. 145-А, код ЄДРПОУ 22500430) 53219 /п`ятдесят три тисячі двісті дев`ятнадцять/ грн. 55 коп. та 1921 /одну тисячу дев`ятсот двадцять одну/ грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 13 серпня 2019 р.

Суддя Ю.С. Бездоля