Рішення № 83668712, 09.08.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.08.2019Справа № 910/14840/18

за позовом Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" на захист прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Голден Паб"провиплату компенсації у зв`язку із порушенням майнових прав суб`єкта авторського права. Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.Представники сторін: від позивача:Сербуль О.Ю. - представник за довіреністю;від відповідача:не з`явився.ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа за позовом Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (надалі - ПО "ОКУАСП") на захист прав позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" (надалі - позивач, ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Паб" (надалі - відповідач) про стягнення 246 680, 00 грн за порушення майнових авторських прав за використаний без дозволу об`єкта правового захисту - музичного твору "Tuesday" у виконанні Burak Yeter feat. (за участі) Danelle Sandoral (надалі також - спірний твір).

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 відкрито провадження в справі № 910/14840/18, вирішено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

06.12.2018 до суду від відповідача через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярія), а також засобами поштового зв`язку надійшли відзиви на позовну заяву із запереченнями проти позовних вимог, у яких він вказує, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які засвідчують про передачу позивачеві прав на спірний твір, тобто не доведено суб`єктності позивача. Поряд із тим надані ПО "ОКУАСП" акт та відеозвукозапис не підтверджують в сукупності того факту, що саме в зазначеному ПО "ОКУАСП" закладі відтворювався спірний твір, вказує на укладання зі свого боку договору доручення із Товариством з обмеженою відповідальністю "Контент Делівері Сервіс" (надалі - ТОВ "КДС"), яке у свою чергу уклало договір із Державною організацією "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (надалі - ДО "УААСП"), на підставі якого відповідач отримав права на публічне виконання спірного твору. З урахуванням вищевикладеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

У підготовчому судовому засіданні 07.12.2018 відповідачем було заявлено усне клопотання про призначення експертизи, а судом запропоновано викласти вказане клопотання в письмовому вигляді. З огляду на вказані обставини суд оголосив перерву в судовому засіданні до 19.12.2018.

10.12.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярія) ПО "ОКУАСП" було подано відповідь на відзив, в якому також повідомлено суд про те, що відповідачем вже вчинялися порушення авторських прав, а судовими рішеннями стягувалась компенсація на користь позивача, зокрема в справі № 910/22711/17 та окрім того, при цьому права позивача щодо спірного твору підтверджена відповідними договорами, які з урахуванням приписів ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірними, водночас акт та відеозвукозапис в своїй сукупності підтверджують описані ПО "ОКУАСП" відтворення спірного твору у закладі, діяльність в якому здійснює відповідач та окрім того - посилання відповідача на договір доручення з ТОВ "КДС" та договір ТОВ "КДС" із ДО "УААСП" не доводять наявності у відповідача прав на спірний твір.

17.12.2018 відповідачем через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярія) подане письмове клопотання про призначення в справі комплексної судової експертизи звукозапису та об`єктів інтелектуальної власності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 у справі № 910/14840/18 призначено комплексну судову експертизу відеозвукозапису та експертизу об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Київській незалежній судово-експертній установі, а провадження у справі № 910/14840/18 зупинено до повернення матеріалів справи до суду після проведення Київською незалежною судово-експертною установою судової експертизи (або до дачі висновку чи повідомлення про неможливість її проведення).

03.06.2019 до суду надійшов лист експерта про неможливість проведення дослідження, у зв`язку із чим провадження відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 19.06.2019 провадження у справі № 910/14840/18 було поновлене та призначено підготовче судове засідання у справі на 19.07.2019.

При цьому, судом враховано приписи Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) а практику Європейського суду з прав людини як джерела права відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Зокрема суд приймає до уваги ст. 6 Конвенції, за змістом якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

01.07.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярія) ПО "ОКУАСП" надано заяву про скасування призначеної експертизи та продовження слухання у справі на підставі наявних доказів.

Відповідачем, у свою чергу, 01.07.2019 через відділ діловодства суду надано письмові пояснення стосовно не проведення експертизи.

10.07.2019 відповідачем надано письмові пояснення щодо відеозвукозапису.

17.07.2019 ПО "ОКУАСП" подало клопотання про визнання встановленими тих обставин на які посилається сторона позивача, відповідно до положень ст. 102 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2019 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.08.2019.

В судове засідання, що відбулось 09.08.2019 представник відповідача не з`явився та між тим 08.08.2019 відповідачем через канцелярію суду надало клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване залученням представника відповідача 09.08.2019 до слідчих дій в межах кримінального провадження в досудовому розслідуванні.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Водночас, суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - юридичної особи щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, або шляхом самопредставництва відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 56 та ч. 2. ст. 58 ГПК України. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

При цьому, застосовуючи відповідно до ч. 2 ст.11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

За таких обставин, оскільки відповідач не надав доказів неможливості забезпечення представництва в судовому засіданні 09.08.2019 шляхом направлення іншого представника або участі у судовому засіданні шляхом самопредставництва, суд відмовляє відповідачеві в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Таким чином, оскільки відповідача було належним чином повідомлено про судове засідання та останнім, у свою чергу, не доведено поважності причини неявки в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

09.08.2019 ПО "ОКУАСП" через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярія) надано заяву про залучення доказу - копії додаткової угоди від 07.08.2019 до договору № АВ-24012014/01 від 24.01.2014 та заявлено усне клопотання про поновлення строку для подання вказаного доказу, яке було задоволене судом.

У судовому засіданні 09.08.2019 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника ПО "ОКУАСП", всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ПО "ОКУАСП" є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується свідоцтвом Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про облік організацій колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011.

На підтвердження права ПО "ОКУАСП" на звернення до суду за захистом авторського права ПО "ОКУАСП" надано свідоцтво про облік організації колективного управління № 18/2011 від 24.01.2011. договір про управління майновими авторськими правами № АВ-24012014/01 від 24.01.2014, укладений між ПО "ОКУАСП" та ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" (надалі - Договір № АВ-24012014/01) та декларацію об`єкту авторського права (музичних творів) № 685 від 16.06.2017 на музичний твір "Tuesday", виконавець - Burak Yeter feat. Danelle Sandoral (автори музики та автори тексту: SHERAN, MAKKONEN; ALEEM, OUSALA; WAYNE, LELAND TYLER, UWAEZUOKE, SONNY), що засвідчує майнові авторські права на публічне виконання в обсязі 33,34 %.

На підтвердження належності позивачу майнових авторських прав на спірні музичні твори ПО "ОКУАСП" надано ліцензійний договір № ВЧ-01112014/02-Д від 01.11.2014, укладений ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" (субвидавник) із ТОВ "Ворнер/Чаппел" (видавник) (далі - Ліцензійний договір № ВЧ-01112014/02-Д), а також додаток № 1 (роздруківка № 41 з каталогу музичних творів станом на 16.06.2017) якою видавник підтвердив станом на вказані дати факт передачі позивачеві прав на спірний музичний твір.

На підтвердження публічного виконання музичного твору "Tuesday" у виконанні Burak Yeter feat. Danelle Sandoral у приміщенні ресторану "Голден Гейт", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 40/2, у якому здійснює господарську діяльність відповідач, ПО "ОКУАСП" надано акт фіксації №06/12/17 комерційного використання музичних творів способом публічного виконання від 05.12.2017 (далі - Акт №06/12/17), відеозапис (фіксацію використання музичних творів за допомогою технічних засобів) від 05.12.2017 та фіскальний чек від 05.12.2017.

При розрахунку розміру компенсації за незаконне використання спірних музичних творів ПО "ОКУАСП" керувалась нормою п. "г" ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" в редакції до 22.07.2018, згідно якої суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, з урахуванням при цьому норми абз. 2 п. 3 розділу 2 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", за змістом якої для визначення розміру компенсації застосовується розрахункова величина у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2018.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача компенсації у зв`язку з порушенням майнових авторських прав суб`єкта авторського права (позивача).

Відповідно до статті 7 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (в чинній редакції) суб`єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (надалі - Закон), об`єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, зокрема, музичні твори з текстом і без тексту.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 15 Закону майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб`єктом авторського права.

За приписом статті 45 Закону суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

Згідно ч. 1 ст. 47 Закону суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління. Правові засади діяльності організацій колективного управління визначаються Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".

Закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", яким визначено правові та організаційні засади колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав в Україні, набув чинності 22.07.2018. Пунктом 2 частини шостої Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону внесено зміни до Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Разом з тим, відповідно до положень частини першої Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" цей Закон застосовуються до правовідносин, які виникли після набрання ним чинності.

Таким чином, якщо правовідносини сторін у справі виникли до набрання чинності Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" (до 22.07.2018), положення останнього до них під час вирішення відповідних спорів судами не застосовуються.

Отже, враховуючи, що спірні правовідносини сторін у даній справі виникли до набрання чинності Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", під час вирішення даного спору судом застосовуються положення Закону України "Про авторське право і суміжні права" в редакції до 22.07.2018.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" в редакції до 22.07.2018 (надалі - Закон) повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб`єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі.

Таким чином, за наявності договорів із суб`єктами авторського права та/або суміжних прав на управління їх майновими правами, організації колективного управління відповідно до статті 45 Закону, яка надає право таким організаціям представляти інтереси власників майнових авторських прав, виконавців, виробників фонограм (відеограм), мають право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду або стягнення доходу, отриманих порушником внаслідок порушення ним авторського права та/або суміжних прав.

Так, ПО "ОКУАСП", пред`явивши позов, не є позивачем, оскільки звертається до суду за захистом прав суб`єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав позивачем у таких випадках буде суб`єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася ПО "ОКУАСП", як організація колективного управління.

Організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. У разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб`єктів авторського права необхідно з`ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб`єктом авторського права (аналогічний висновок містить постанова Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 922/2377/16).

За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Відповідно до частини третьої статті 426 ЦК України використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до частини першої статті 427 ЦК України майнові права інтелектуальної власності можуть бути передані відповідно до закону повністю або частково іншій особі.

Відповідач, у свою чергу, зазначає, зо він використовує музичні твори, у тому числі спірний твір, на підставі Договору доручення № 03-01/01/2015/КДС від 24.12.2014, укладеного відповідачем та ТОВ "КДС", за умовами якого відповідач приєднався до усіх правочинів, які вже укладено ТОВ "КДС", так і тих, що можуть бути укладені у майбутньому, та Договору № 01/2014 від 27.12.2013, укладеного між ДО "УААСП" та ТОВ "КДС", за умовами якого ДО "УААСП" від імені авторів та їх правонаступників, включаючи іноземних, надало користувачам право (невиключну ліцензію) на публічне виконання творів.

Так, 27.12.2013 між ДО "УААСП", що відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" та на підставі Свідоцтва № 3/2003 від 22.08.2003 Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіта і науки України здійснює колективне управління майновими правами суб`єктів авторського права, та ТОВ "КДС" укладено договір №01/2014.

Як вказано у преамбулі Договору №01/2014, ТОВ "КДС" за даним договором управомочене набувати прав та обов`язків і самостійно їх реалізовувати як від власного імені, так і на підставі договорів доручення від імені Користувачів, що протягом дії Договору приєднаються до цього Договору.

Умовами Договору №01/2014 передбачено, що Користувач (Користувачі) - суб`єкти господарювання, які шляхом укладення із КДС договору доручили останньому врегулювати від їх імені та за їх рахунок шляхом укладення господарських договорів усі питання щодо використання ними способом публічного виконання творів. Твори - оприлюднені літературні, музичні твори з текстом або без тексту, що охороняються авторським правом, повноваженні на колективне управління якими на території України передано УААСП аналогічними іноземними авторсько-правовими організаціями на підставі договорів про взаємне представництво інтересів, українськими суб`єктами авторського права та їх правонаступниками на підставі письмових договорів, а також повноваження по управлінню якими УААСП здійснює на підставі Закону (розділ 1 Договору).

Пунктами 2.1. - 2.6. Договору №01/2014 визначено, що УААСП від імені авторів та їх правонаступників, включаючи іноземних, надає Користувачам, у порядку та на умовах, визначених цим Договором, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання творів у приміщеннях закладів Користувачів, розташованих на території України, а Користувачі зобов`язуються виплачувати УААСП авторську винагороду (роялті) відповідно до умов цього Договору та Закону. Сторони окремо погодили, що з метою реалізації положень цього Договору Користувачі та КДС отримують невиключне право на відтворення і зберігання творів з метою їх подальшого використання способом публічного виконання. Сторони погодили, що в кожному конкретному випадку днем отримання Користувачем невиключного права на використання творів на умовах цього Договору (днем набуття чинності невиключною ліцензією УААСП на користь Користувача) буде день укладення КДС із Користувачем договору, умовами якого передбачено уповноваження Користувачем КДС на врегулювання від його імені усіх питань стосовно використання останнім способом публічного виконання творів (у такий спосіб Користувач приєднується до цього Договору). Користувачі не мають права передавати отримані за цим Договором права третім особам. Цей Договір не поширюється на: а) немайнові права авторів; б) права виконавців, виробників фонограм, відеограм, організацій мовлення; в) будь-які інші способи та види використання творів, не зазначені в цьому Договорі. Розміри авторської винагороди (роялті), яка сплачується Користувачами за надання невиключного права на публічне виконання творів за розрахунковий період - календарний рік (тарифи), визначені у Додатку до цього Договору. Визначена Сторонами сума авторської винагороди (тариф) не залежить від тривалості та кількості використання творів протягом розрахункового періоду. КДС протягом 30-ти календарних днів, які слідують за останнім днем розрахункового періоду, надає УААСП звіт за формою, визначеною Додатком до цього Договору, який містить перелік Користувачів, від імені яких КДС виплачує УААСП авторську винагороду (роялті) за використання творів способом публічного виконання. Разом із звітом КДС зобов`язується надати УААСП у довільній формі точний перелік використовуваних Користувачами протягом розрахункового періоду творів, як це передбачено чинним законодавством України.

Пунктом 5.1. Договору №01/2014 сторони встановили, що цей Договір набирає чинності з 01 січня 2014 року і діє по 31 грудня 2020 року. При цьому, п. п. 2.6.-2.8. залишаються в силі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, що виникли під час дії цього Договору.

Умовами п. 7.4. Договору №01/2014 передбачено, що сторони розуміють, що відносини, що склалися та/або складуться між КДС та кожним із Користувачів згідно з укладеними договорами є комерційним представництвом (ст. 243 ЦК України).

Дослідивши умови Договору №01/2014, зокрема, і положення п. 2.2. цього договору (з урахуванням вказівок Вищого господарського суду України у даній справі), суд зазначає наступне.

Згідно з п. 2.2. Договору, сторони окремо погодили, що з метою реалізації положень цього Договору Користувачі та КДС отримують невиключне право на відтворення і зберігання творів з метою їх подальшого використання способом публічного виконання.

Згідно зі ст. 1109 ЦК України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Таким чином, за своєю правовою природою вказаний правочин являється ліцензійним договором, за яким ДО "УААСП" виступає ліцензіаром, а ТОВ "КДС" - ліцензіатом.

При цьому, умовами вказаного договору передбачено можливість надання ДО "УААСП" невиключної ліцензії не тільки визначеному ліцензіату, яким являється ТОВ "КДС", а і невизначеній кількості осіб, з якими ТОВ "КДС" укладе відповідні договори приєднання, і які набудуть статусу ліцензіатів за Договором №01/2014.

Водночас, суд зазначає, що чинним законодавством України передбачено можливість укладання ліцензійних договорів між конкретними особами, які вчинили відповідне волевиявлення станом на момент укладення договору, а не невизначеним колом осіб.

Суд врахував, що ст. 626 ЦК України передбачено можливість укладання багатосторонніх договорів.

Так, ч. 4 вказаної статті передбачено, що до договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Таким чином, дослідивши матеріали даної справи і умови Договору №01/2014, суд дійшов висновків про те, що вказаний договір являється ліцензійним договором, укладеним між ДО "УААСП" та ТОВ "КДС", із можливістю приєднання до вказаного договору інших осіб.

У той же час, матеріали справи не містять доказів наявності відносин між ДО "УААСП", як ліцензіаром, та відповідачем, як ліцензіатом, щодо погодження і прийняття обома сторонами умов саме договору №01/2014.

Судом враховано, що у матеріалах справи міститься Договір доручення № 03-01/01/2015/КДС від 24.12.2014, укладений між ТОВ "КДС" та відповідачем, як довірителем.

Пунктом 1.1. Договору доручення № 03-01/01/2015/КДС передбачено, що Довіритель даним приєднується до усіх правочинів, як вже укладених КДС, так і тих, що можуть бути укладені від його імені КДС у майбутньому, у такий спосіб надаючи відповідне уповноваження КДС на укладення від імені Довірителя таких правочинів. виконання їх умов, їх подальшу зміну та/або припинення, положеннями яких забезпечується врегулювання усіх питань правомірності використання першим об`єктів права інтелектуальної власності з Музичного та/або Аудіовізуального репертуару та інших об`єктів авторського права у погоджених згідно із умовами цього Договору закладах Довірителя. Вказане схвалення обмежується Довірителем погодженим сторонами у цьому Договорі розміром сум винагороди (роялті), які Довіритель сплачує через КДС на користь суб`єктів майнових прав за використання способом публічного виконання (показу) об`єктів права інтелектуальної власності з Музичного та/або Аудіовізуального репертуару у погоджених згідно із умовами цього Договору закладах Довірителя та за використання Довірителем бази ліцензованого контенту.

Статтею 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що умови п. 1.1. Договору доручення № 03-01/01/2015/КДС не можуть вважатись договором приєднання до ліцензійного Договору №01/2014, укладеного між ТОВ "КДС" та ДО "УААСП", у розумінні приписів ст. 634 Цивільного Кодексу України.

Згідно з п. п. 1.2., 1.3. Договору доручення № № 03-01/01/2015/КДС визначено, що Довіритель даним уповноважує КДС від його імені та за його рахунок у порядку, передбаченому цим Договором, здійснювати оплату винагороди (роялті) за використання способом публічного виконання (показу) об`єктів права інтелектуальної власності з Музичного та/або Аудіовізуального репертуару та за використання Довірителем бази ліцензованого контенту на користь суб`єктів майнових прав на об`єкти права інтелектуальної власності та їх представників, з якими КДС укладено відповідні правочини, а також здійснювати усі необхідні та передбачені вказаними правочинами дії, спрямовані на виконання їх умов (повідомлення, звітність тощо). Усі дії, на які цим Договором Довіритель уповноважує КДС мають характер виключних прав КДС, як це передбачено ст. 1000 ч.2 ЦК України, чинність яких обмежується строком дії цього Договору та територією України (далі - територія).

Статтею 1000 ЦК України передбачено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного (ч. 2 ст. 1000 ЦК України).

Відповідач та ТОВ "КДС" у розділі 2 Договору доручення № 03-01/01/2015/КДС встановили зміст доручення та порядок його виконання.

Так, п. п. 2.1. - 2.1.4. Договору доручення № 09-01/10/2014/КДС сторони погодили, що КДС згідно із умовами цього Договору набуває виключних прав представляти Довірителя у відносинах із суб`єктами (та їх представниками) майнових прав на об`єкти права інтелектуальної власності, що використовуються Довірителем, що, зокрема, проте не обмежуючись, передбачає;

- здійснення від імені та за рахунок Довірителя у порядку, передбаченому цим Договором, виплат винагороди (роялті) за використання у його закладах способом публічного виконання (показу) об`єктів права інтелектуальної власності з Музичного та/або Аудіовізуального репертуару на користь суб`єктів майнових прав на об`єкти права інтелектуальної власності та їх представників;

- укладення у подальшому від імені Довірителя правочинів, виконання їх умов, їх подальша зміна та/або припинення, положеннями яких забезпечується врегулювання усіх питань правомірності використання Довірителем об`єктів інтелектуальної власності з Музичного та/або Аудіовізуального репертуару у погоджених згідно із умовами цього Договору закладах останнього;

- вчинення від імені Довірителя усіх необхідних та передбачених укладеними правочинами дій, спрямованих на виконання їх умов (повідомлення, звітність, тощо);

- за умови належного виконання Довірителем умов цього Договору КДС гарантує належне виконання укладених ним від імені та в інтересах Довірителя правочинів, у зв`язку із чим несе солідарну із сторонами таких правочинів відповідальність за усіма вимогами, що випливають із фактів використання Довірителем об`єктів права власності з Музичного та/або Аудіовізуального репертуару у погоджених згідно із умовами цього Договору закладах останнього. При цьому, вказане положення застосовується виключно у разі негайного залучення до врегулювання усіх спірних питань уповноважених представників КДС, яким необхідні уповноваження від Довірителя та копії матеріалів спору повинні бути надані не пізніше 2-х робочих днів з моменту їх отримання Довірителем.

Відповідно до п. 6.1. Договору доручення № 03-01/01/2015/КДС, протягом строку дії цього Договору видані на підставі укладених КДС від імені Довірителя правочинів невиключні ліцензії є чинними. Цей Договір набирає чинності з 01.01.2015 року і діє до 31.12.2016 року. При цьому пункти 2.4. - 2.7. залишаються чинними до повного виконання своїх зобов`язань Довірителем, що виникли під час дії цього Договору.

Пунктом 7.1. цього ж Договору визначено, що сторони розуміють, що відносини, у яких вони беруть участь відповідно до положень цього Договору, є комерційним представництвом (посередництвом) (глава 31 ГК України, ст. 243 ЦК України), а КДС - комерційним представником Довірителя, на що сторони цього Договору даним дають свою вільну згоду.

Статтею 243 ЦК України передбачено, що комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності. Комерційне представництво одночасно кількох сторін правочину допускається за згодою цих сторін та в інших випадках, встановлених законом. Повноваження комерційного представника можуть бути підтверджені письмовим договором між ним та особою, яку він представляє, або довіреністю. Особливості комерційного представництва в окремих сферах підприємницької діяльності встановлюються законом.

Таким чином, за своєю правовою природою Договір доручення № 03-01/01/2015/КДС має ознаки як договору доручення, так і договору комерційного представництва.

З урахуванням викладеного, виходячи з умов укладеного між відповідачем та ТОВ "КДС" Договору доручення № 03-01/01/2015/КДС, останній передбачає права ТОВ "КДС" на укладення від імені відповідача договорів з особами, уповноваженими управляти об`єктами авторських і суміжних прав, з метою забезпечення правомірності використання музичних творів шляхом їх публічного виконання у господарській діяльності відповідача.

При цьому, у матеріалах справи відсутні докази вчинення з боку ТОВ "КДС" дій, спрямованих на отримання ліцензії для відповідача на використання музичних творів з боку ДО "УААСП".

Такі дії мали вчинятись після набрання чинності Договору доручення № 03-01/01/2015/КДС (з 01.01.2015, відповідно до п. 6.1. Договору) та, відповідно не можуть поширюватись на раніше укладений договір №01/2014 - 27.12.2013.

Суд зазначає, що належними доказами отримання відповідачем ліцензії на використання музичних творів, у тому числі музичного твору "Tuesday" у виконанні Burak Yeter feat. Danelle Sandoral, з урахуванням умов договорів №01/2014 та № 03-01/01/2015/КДС, мають бути відповідні угоди, за якими має бути визначений суб`єктний склад учасників правовідносин, і які мають ознайомитись та акцептувати умови ліцензійного договору №01/2014. Також, у будь-якому випадку, ДО "УААСП" має бути ознайомленим із повним колом осіб, яким він надає невиключну ліцензію на використання музичних творів, саме станом на дату надання такої ліцензії.

Чинне законодавство України передбачає можливість укладення такого правочину ТОВ "КДС" від імені та за дорученням відповідача, проте, відповідний договір або угода мають бути укладені саме після отримання повноважень на представництво - 01.01.2015 (дата набрання чинності Договору доручення № № 03-01/01/2015/КДС.

Відтак, суду не надано доказів на підтвердження того факту, що ДО "УААСП" має право надавати дозвіл на використання, у тому числі, спірного музичного твору "Tuesday" у виконанні Burak Yeter feat. Danelle Sandoral, а також надання ДО "УААСП" ліцензії відповідачеві на використання спірного твору.

Поряд із тим, частиною третьою статті 15 Закону визначено, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.

Згідно з приписами статті 1 Закону публічне виконання - це подання за згодою суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім`ї або близьких знайомих цієї сім`ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час; публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача за згодою суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім`ї чи близьких знайомих цієї сім`ї, - незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом). Відповідальність за публічне виконання твору (в тому числі при його виконанні в реальному часі - "наживо") несе фізична чи юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

Використання музичного твору безпосередньо у публічному закладі (а не шляхом здійснення користувачем передачі таких творів в ефір чи по кабелях) є публічним виконанням (аналогічний висновок містять постанови Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 910/4139/17, від 03.04.2018 у справі № 907/375/17, від 10.05.2018 у справі № 908/666/17, від 06.02.2018 у справі № 908/364/17, від 06.02.2018 у справі 908/657/17).

При цьому позивач (або інша особа що звернулася до суду в інтересах споживача) повинен довести належність йому (позивачеві) авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також використання об`єктів даних прав відповідачем. У свою чергу, відповідач має довести додержання ним вимог Цивільного кодексу України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об`єкта суміжних прав. Крім того, саме відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 Цивільного кодексу України) (аналогічний висновок містять постанови Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 908/666/17 від 04.07.2018 у справі № 910/9793/17, від 10.07.2018 у справі № 910/4139/17).

Так, ПО "ОКУАСП" є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України свідоцтвом про облік організацій колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011.

24.01.2014 між ПО "ОКУАСП" (Організація) та ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" (видавник) укладено Договір № АВ-24012014/01 про управління майновими авторськими правами (далі - Договір № АВ-24012014/01), умовами якого передбачено, що:

- видавник надає Організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори (далі твори та субвидані твори разом - об`єкти авторського права), які належать або протягом дії даного договору будуть належати видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об`єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов цього Договору (пункт 2.1 Договору № АВ-24012014/01);

- надання повноважень на колективне управління правами передбачає: укладення Організацією договорів на право використання об`єктів авторського права третіми особами, збір винагороди, її розподіл та виплату (п. 2.2 Договору № АВ-24012014/01);

- згідно цього Договору Організація отримує повноваження здійснювати колективне управління правами видавника, зокрема, на такий вид використання об`єктів авторського права як публічне виконання (п. п. 5.1.1 п. 5.1 Договору № АВ-24012014/01);

- територія, на якій Організація здійснює колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права - територія України (п. 6.1 Договору № АВ-24012014/01 та Додаток № 1 до цього договору);

- Організація має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України та цього договору будь-які юридичні дії, направлені на забезпечення та захист майнових прав видавника на об`єкти авторського права, повноваження на управління якими передані Організації за цим Договором, в порядку, визначеному у цьому розділі (п. 9.1 Договору № АВ-24012014/01);

- у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання, з метою захисту прав видавника та реалізації своїх повноважень по управлінню цими права, має право:

пред`являти заяви, претензії, здійснювати фіксацію фактів використання об`єктів авторського права без дозволу Організації (п.п. 9.2.1 п. 9.2 Договору № АВ-24012014/01);

вчиняти будь-які інші дії (вживати заходи), направлені на захист авторських прав видавника, за умов отримання попередньої згоди видавника;

- дії, визначені в п. 9.2.1 Договору, Організація має право здійснювати без узгодження з видавником (п. 9.4 Договору № АВ-24012014/01);

- даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє безстроково (п. 12.1 Договору № АВ-24012014/01).

На виконання вимог п. 3.1 Договору № АВ-24012014/01, ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" надало декларацію об`єкту авторського права (музичних творів) № 685 від 16.06.2017 на музичний твір "Tuesday", виконавець - Burak Yeter feat. Danelle Sandoral (автори музики та автори тексту: SHERAN, MAKKONEN; ALEEM, OUSALA; WAYNE, LELAND TYLER, UWAEZUOKE, SONNY), що засвідчує майнові авторські права на публічне виконання в обсязі 33,34 %, з якої вбачається, що ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" отримало майнові авторські права на спірний музичний твір від ТОВ "Ворнер/Чаппел" на підставі Ліцензійного договору № ВЧ-01112014/02-д від 01.11.2014 (далі - Договір № ВЧ-01112014/02-д ).

За умовами Договору ВЧ-01112014/02-д:

- ТОВ "Ворнер/Чаппел" (видавник) надає ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" (субвидавник) право на використання протягом строку (як він визначений у п. 11) на території (Україна) способами, вказаними в договорі, всіх творів, що входять до каталогу видавника, за виключенням Продакшн Музики (п. 2.1 Ліцензійного договору №ВЧ-01112014/02-д);

- для підтвердження надання права використання творів субвидавник на вимогу видавника надає засвідчені роздруківки з Каталогу, які містять характеристики творів у формі, наведеній у додатку № 1 до даного договору (п. 2.2 Ліцензійного договору №ВЧ-01112014/02-д);

- субвидавник має право використовувати твори протягом строку на території на умовах виключної ліцензії, зокрема, способом публічного виконання творів, тобто надання творів у живому виконанні або за допомогою технічних засобів (п. 2.3 Ліцензійного договору №ВЧ-01112014/02-д);

- субвидавник має право надавати права використання творів користувачам в межах території протягом строку договору в межах прав та способів використання, передбачених даним договором (п. 2.7 Ліцензійного договору №ВЧ-01112014/02-д);

- у випадку, коли субвидавнику стане відомо про будь-який випадок неавторизованого або такого, що порушує права використання тих чи інших творів, субвидавник (ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна") зобов`язаний невідкладно повідомити про це видавника (ТОВ "Ворнер/Чаппелл"), а видавник вправі самостійно визначити, чи використовувати засоби судового захисту та якщо використовувати, то які (п. 8.1 Ліцензійного договору №ВЧ-01112014/02-д);

- субвидавник вправі в досудовому порядку забезпечити дотримання і захищати всі права на твори на території або від свого імені та (або) від імені видавника без отримання попереднього погодження видавника, субвидавник не вправі ініціювати від свого імені та (або) від імені видавника судові процеси відносно будь-яких творів без отримання попереднього письмового погодження видавника (п. 8.2 Ліцензійного договору №ВЧ-01112014/02-д);

- строк Договору починає обчислюватись з моменту його підписання та з урахуванням положень пункту 11.2, спливає 31 грудня 2014 року. При цьому сторони окремо обумовили, що Договір в частині надання прав субвидавнику розповсюджується на період, попередній даті укладення договору, а саме - з 01 січня 2014 року. Сторони окремо обумовили, що видавник надає субвидавнику право вимагати та отримувати від третіх осіб будь-які види винагороди та компенсацій за використання творів, не зібраних на момент укладення договору іншими субвидавниками видавника або правовласниками творів (п. 11.1 Ліцензійного договору №ВЧ-01112014/02-д);

- строк Договору може автоматично продовжуватись на наступний період в 1 (один) рік, якщо та до тих пір поки Договір не буде розірваний будь-якою зі сторін шляхом направлення письмового повідомлення іншій стороні не менш ніж за 30 (тридцять) календарних днів. При умові отримання такого повідомлення про розірвання даний Договір припиняється, починаючи з 30 червня або з 31 грудня, в залежності від того, яка дата слідує після спливу 30 (тридцяти) календарних днів (п. 11.2 Ліцензійного договору №ВЧ-01112014/02-д).

З Додатку № 1 до Ліцензійного договору № ВЧ-01112014/02-д (роздруківка № 41 з каталогу музичних творів станом на 16.06.2017) якою видавник підтвердив станом на вказані дати факт передачі позивачу прав на спірний музичний твір) вбачається, що ТОВ "Ворнер/Чаппелл" та ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" станом на 16.06.2017 підтвердили надання прав згідно Ліцензійного договору № ВЧ-01112014/02-д по відношенню до наведеного в цих додатках переліку музичних творів, серед музичний твір "Tuesday", виконавець - Burak Yeter feat. Danelle Sandoral.

Крім того, згідно вказаного Додатку № 1 до Ліцензійного договору № ВЧ-01112014/02-д, які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками ТОВ "Ворнер/Чаппелл" та ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна", останнє зазначене товариство наділено правом звернення до суду відповідно до діючого в Україні законодавства з метою захисту порушеного права.

Також відповідно до вказаних вказаного Додатку № 1 до Ліцензійного договору № ВЧ-01112014/02-д ТОВ "Ворнер/Чаппелл" також погодилося з правом ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" доручати судове представництво ПО "ОКУАСП" (код 37396151) на підставі договору про управління майновими авторськими правами.

Враховуючи встановлені вище обставини та приписи статті 204 ЦК України (презумпція правомірності правочину), суд дійшов висновку про те, що ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" на підставі Ліцензійного договору №ВЧ-01112014/02-д та Додатку № 1 до нього (Роздруківка № 41) набуло майнові права щодо спірного музичного твору "Tuesday", виконавець - Burak Yeter feat. Danelle Sandoral, а ПО "ОКУАСП" на підставі Договору № АВ-24012014/01 та відповідно до декларації № 685 від 16.06.2017 наділена повноваженнями на управління майновими правами суб`єкта авторського права - ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" (позивача), зокрема щодо спірного музичного твору "Tuesday", виконавець - Burak Yeter feat. Danelle Sandoral, та, відповідно, правом на звернення з позовом до суду в інтересах позивача. Ліцензійний договір №ВЧ-01112014/02-д та Договір № АВ-24012014/01 станом на час фіксації порушення (05.12.2017) були чинні, недійсними не визнавалися, докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, ПО "ОКУАСП" та позивачем доведено належність йому майнових авторських прав на спірні музичні твори.

При цьому, суд приймає до уваги презумпцію правомірності Ліцензійного договору №ВЧ-01112014/02-д, який укладений ТОВ "Ворнер/Чаппелл" з ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна". Крім того, судом враховано, що питання наявності прав у ТОВ "Ворнер/Чаппелл" на укладення відповідного ліцензійного договору перебуває поза межами вирішення даного спору.

Суд наголошує, що за змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 №71 "Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 №657) надано право представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.

Таким чином, ПО "ОКУАСП" наділена правом фіксувати факти комерційного використання музичних творів способом публічного виконання/публічного сповіщення.

Мотивуючи факт використання відповідачем спірного твору, ПО "ОКУАСП" вказує на наступні обставини.

05.12.2017 представником ПО "ОКУАСП" Чередніченком Євгеном Івановичем у приміщенні ресторану "Голден Гейт", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 40/2, у якому здійснює господарську діяльність відповідач, було зафіксовано факт публічного виконання спірного музичного твору для фонового озвучення приміщення, про що складено акт фіксації № 06/12/17, копія якого наявна в матеріалах справи. Акт фіксації № 06/12/17 підписаний представником Організації Чередніченко Є.І . та містить відмітку, що представники закладу відмовились назвати свої данні та підписати даний акт.

В наведеному Акті фіксації № 06/12/17 зазначено про наявність в приміщенні закладу, де здійснювалась фіксація, працюючих приладів для подання звукової хвилі в діапазоні і з частотою, які сприймаються людським слухом. Також зазначено, що розповсюдження звукової хвилі - тобто подання музичних творів (публічне виконання) зафіксовано на доданому до акту відео-звукозаписі і сприймається на слух, а не зором. Фіксація здійснювалась з використанням відеокамери "SONY Handycam" model № DCR DVD 610 2008.

На підтвердження обставин, зазначених у Акті фіксації № 06/12/17, ПО "ОКУАСП" в якості додатку до позовної заяви додано DVD-диск з копією відео-звукозапису до Акту фіксації № 06/12/17.

В судовому засіданні, що відбулось 09.08.2019 судом досліджено копію відео-звукозапису до Акту фіксації № 06/12/17 та встановлено, що з даного відеозвукозапису неможливо достовірно встановити, що він здійснений у приміщенні ресторану "Голден Гейт", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 40/2, у якому здійснює господарську діяльність відповідач 05.12.2017 та при цьому з наданого відеозвукозапису неможливо достовірно встановити факт публічного виконання саме спірного твору.

Так, за змістом ст. ст. 73, 96 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами. Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Водночас, приписами ст. ст. 76-79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому, відповідно до приписів ст. ст. 74, 86 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, оцінивши надані ПО "ОКУАСП" докази (Акт фіксації № 06/12/17 від 05.12.2017, відео-звукозапису до даного акту та фіскального чеку від 05.12.2017) у їх сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність факту використання відповідачем у власній господарській діяльності спірного музичного твору "Tuesday", виконавець - Burak Yeter feat. Danelle Sandoral, шляхом здійснення його публічного виконання.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ПО "ОКУАСП" не доведено, що права позивача, за захистом яких ПО "ОКУАСП" звернулася до суду із даним позовом -порушені відповідачем, у зв`язку із чим у задоволенні вимог про стягнення з відповідача на користь ПО "ОКУАСП" 246 680, 00 грн. за порушення майнових авторських прав за використання без дозволу об`єкта правового захисту - спірного музичного твору "Tuesday", виконавець - Burak Yeter feat. Danelle Sandoral, слід відмовити за їх недоведеністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на ПО "ОКУАСП".

Керуючись ст. ст. 45, 47, 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" та ст. ст. 12, 13, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 96, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, 250, ч. 1 ст. 256, ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" на захист прав позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" відмовити в повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 14.08.2019 року.

Суддя Ю.О. Підченко