Ухвала суду № 83662788, 13.08.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/7637/19

1кс/755/5301/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2019 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Левко В.Б., секретар судового засідання Балагура Т.В., за участю представника власника майна Скоробогача В.М., розглянувши клопотання адвоката Скоробогача В.М. в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні № 32016100100000064 від 09 червня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205 КК України,

в с т а н о в и в :

адвокат Скоробогач В.М. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, у якому просить скасувати арешт накладений 05 червня 2019 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва на майно, а саме: ноутбук сірого кольору Apple s\n: CO2K75TgDRVD, мобільний телефон «Meizu», чорного кольору IMEI НОМЕР_1 , IMEI 1 НОМЕР_2 , IMEI 2 НОМЕР_3 , мобільний телефон «Apple» золотого кольору IMEI НОМЕР_4 , чорнові записи на 9 аркушах, блокнот блакитного кольору, телефон чорного кольору «Nokia» IMEI НОМЕР_5 , яке було вилучене 21 травня 2019 року в ході проведення обшуку житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявник вважає, що арешт накладений ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05 червня 2019 року на майно необґрунтовано, оскільки в даній ухвалі відсутні вказівки на те, що майно, яке належить ОСОБА_1 відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, як і відсутнє належне обґрунтування даних доводів. Також слідчим суддею не обґрунтовано та не зазначено конкретних обставин, які б свідчили про те, що застосування вказаного виду заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешт майна призведе до зникнення, втрати, використання, передачі відчуження арештованого майна. Крім того, у постанові слідчого від 22 травня 2019 року про визнання вилучених предметів речовими доказами у кримінальному провадженні відсутні мотиви та обґрунтування того, що вилучені у ОСОБА_1 майно відповідає якомусь із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України. Також на даний момент у ОСОБА_1 відсутній статус підозрюваної у даному кримінальному провадженні, у зв`язку із чим твердження слідчого у клопотанні та слідчого судді в ухвалі про її причетність до кримінального правопорушення є прямим порушенням презумпції невинуватості. Посилаючись на викладене просить скасувати арешт на вищевказане майно.

Представник власника майна Скоробогача В.М. в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник ГУ ДФС у м. Києві в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, заслухавши представника власника майна, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02 травня 2019 року надано дозвіл на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 з метою відшукання та вилучення: фінансово-господарської документації ТОВ «Поліс Стіл», ТОВ «ТОП Транс Трейд», ТОВ «Євро-Білдінг Груп», ТОВ «Тейрекс», ТОВ «Зернооптторг», ТОВ «Арнайс», ТОВ «Еко-Номікс», ТОВ «ТК Хеппі торг», ТОВ «Олдаєйн», ТОВ «Рівія», ТОВ «Орісіні», ТОВ «Амблер», ТОВ «Армор Транс», ТОВ «Ренар Баланс», ТОВ «Саніта Плюс-Днепр», а саме: договори з додатками, податкові, товарно-транспортні, прибуткові та видаткові накладні, акт приймання-передачі, акти виконаних робіт (наданих послуг), рахунки-фактури, платіжні доручення, документи ділового листування, банківські виписки, оборотно-сальдові відомості, інформацію на електронних носіях, печатки підприємств.

Відповідно до протоколу обшуку 21 травня 2019 року в присутності двох понятих із застосуванням технічного засобу фіксації, проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02 травня 2019 року у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , (приміщення №2 балкон) під час якого вилучено, зокрема, ноутбук сірого кольору Apple s\n: CO2K75TgDRVD, мобільний телефон «Meizu», чорного кольору IMEI НОМЕР_1 , IMEI 1 НОМЕР_2 , IMEI 2 НОМЕР_3 , мобільний телефон «Apple» золотого кольору IMEI НОМЕР_4 , чорнові записи на 9 аркушах, блокнот блакитного кольору, телефон чорного кольору «Nokia» IMEI НОМЕР_5 .

Як вбачається із ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.

Згідно із ч. 6 ст. 173 КПК України ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України встановлено, що в разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Згідно із ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право серед іншого, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Постановою заступника начальника СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Саєнка М.О. від 20 травня 2019 року проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню №32016100100000064 доручено четвертому слідчому відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пожарського, буд. 4а, тобто у Дніпровському районі міста Києва.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 05 червня 2019 року задоволено клопотання слідчого з ОВС десятого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Новицького А.Л.про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016100100000064 від 09 червня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205 КК України.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Як зазначається в ухвалі слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 05 червня 2019 року метою застосування арешту є збереження речових доказів, згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК приймається у формі постанови і з наведенням мотивів такого рішення.

Відповідно до постанови слідчого від 22 травня 2019 року, зокрема, ноутбук сірого кольору Apple s\n: CO2K75TgDRVD, мобільний телефон «Meizu», чорного кольору IMEI НОМЕР_1 , IMEI 1 НОМЕР_2 , IMEI 2 НОМЕР_3 , мобільний телефон «Apple» золотого кольору IMEI НОМЕР_4 , чорнові записи на 9 аркушах, блокнот блакитного кольору, телефон чорного кольору «Nokia» IMEI НОМЕР_5 визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження №32016100100000064 від 09 червня 2019 року.

Статтею 174 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Також слід зазначити, що при розгляді клопотання поданого в порядку ст. 174 КПК України слідчий суддя не надає оцінки дотримання вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованості підстав для скасування арешту.

Щодо доводів представника власника майна ОСОБА_1 - Скоробогача В.М. про необґрунтованість арешту майна, то слід зазначити, що адвоката Скоробогач В.М. брав участь при розгляді клопотання про накладення арешту на вище зазначене тимчасово вилучене майно. Крім того, частина заперечень даного захисника по клопотанню про накладенню арешту на тимчасово вилучене майно, на даний момент зазначені ним, як підстави для скасування арешту майна, відповідно до ст. 174 КПК України.

Враховуючи вище зазначене, слідчий суддя вважає, що арешт накладений на тимчасово вилучене майно ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 05 червня 2019 року обґрунтовано, крім того жодних підтверджень того, що на даний момент по кримінальному провадженні № 32016100100000064 від 09 червня 2016 року відпала потреба в арешті даного майна не надано.

Із зазначених підстав у задоволенні клопотання адвоката Скоробогача В.М. в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні № 32016100100000064 від 09 червня 2016 року слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 98, 169, 170-174, 236, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

у задоволенні клопотання адвоката Скоробогача В.М. в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні № 32016100100000064 від 09 червня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17 год 00 хв 14 серпня 2019 року.

Слідчий суддя В.Б. Левко