Рішення № 83657824, 02.07.2019, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/735/18 Провадження № 2/450/265/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"02" липня 2019 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Кукси Д.А.

при секретарі Оленич О.І.

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» про (предмет спору): стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» на користь ОСОБА_1 , матеріальної шкоди заподіяної ДТП у розмірі 50 000, 00 грн.; стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди заподіяної ДТП у розмірі 263 728, 41 грн.,-

суд постановив таке рішення:

підстава позову (позиція позивача): 14.03.2015 року о 15 год. 00 хв. на 10км+450м автомобільної дороги «Західний обхід Львова» відбулося ДТП за участі автомобіля VOLKSWAGEN JETTA д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та автомобіля MERCEDES- BENZ SPRINTER д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 . Вказане ДТП відбулось з тих причин, що ОСОБА_3 під час виконання низки маневрів та останнього маневру - різкого виїзду на проїжджу частину та наміру з`їзду на обочину ліворуч не переконався в безпеці цього маневру, чим порушив ПДР та спричинив ДТП. Обставини ДТП є наступними: мікроавтобус марки MERCEDES-BENZ SPRINTER під керуванням ОСОБА_3 рухався назустріч автомобілю ОСОБА_1 по зустрічній смузі. Наближаючись, цей мікроавтобус здійснив розворот на проїзній частині перед автомобілем ОСОБА_1 , виїхав на праве узбіччя дороги по ходу його руху, а в подальшому несподівано з узбіччя здійснив виїзд на його смугу руху. З метою уникнення ДТП ОСОБА_1 розпочато обгін мікроавтобуса, який, в свою чергу, відразу ж несподівано почав повертати наліво, чим спричинив зіткнення автомобілів. Відповідно до протоколу серії АП1 №816751 про адміністративне правопорушення від 14.03.2015 року зазначені дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП. У своїх поясненнях ОСОБА_3 вищевказані обставини ДТП заперечив повністю, стверджував, що жодних розворотів не здійснював. При цьому, він, рухаючись в попутному напрямку, зупинився для здійснення повороту ліворуч і при здійсненні повороту відчув удар у ліву задню частину мікроавтобуса. Щодо можливості здійснення відповідачем-1 на вказаній ділянці повороту ліворуч представником позивача скеровано адвокатський запит на ім`я Служби автомобільних доріг у Львівській області. Згідно з листом, наданим Службою автомобільних доріг у Львівській області від 12.04.2016 у відповідь на адвокатський запит, на автомобільній дорозі «Західний обхід» м. Львова на ділянці 10+400 - 10+500 (тобто ділянці, в межах якої мало місце ДТП) не передбачено наявності перехресть та відповідних попереджувальних знаків. Крім того, згідно листа Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодору) від 26.02.2013 року не видавалось погодження на влаштування виїздів/заїздів на прилеглі території та на відповідне встановлення дорожніх знаків. Таким чином, вищенаведені пояснення ОСОБА_3 не відповідають відомостям, що містяться у листі Службі автомобільних доріг у Львівській області, про відсутність будь-яких перехресть на даній ділянці дороги, жодних погоджень на влаштування виїздів/заїздів на прилеглі території, а також відповідних дорожніх знаків, тому у ОСОБА_3 не було жодних підстав здійснювати лівий поворот на ділянці дороги за відсутності перехресть, виїздів/заїздів на прилеглі території. Також за результатами проведеного Відділом забезпечення безпеки дорожнього руху та спеціальних заходів Управління превентивної діяльності Головного управління національної поліції у Львівській області додаткового огляду місця події та з`ясування обставин справи було встановлено, що свідок події ОСОБА_4 підтвердив попередньо надані ОСОБА_1 пояснення про те, що водієм мікроавтобуса ОСОБА_3 здійснювався розворот на автодорозі. Таким чином, зіткнення двох автомобілів спричинені маневрами ОСОБА_3 , які здійснювались з порушеннями правил дорожнього руху. Станом на день ДТП транспортний засіб ОСОБА_3 забезпечено у Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС9619129. Копія даного полісу у позивача відсутня, однак зазначена інформація міститься на сайті Моторного (транспортного) страхового бюро України. Позивач відразу ж після ДТП звернувся до ПрАТ «СТ «Іллічівське» із письмовою заявою щодо виплати йому страхового відшкодування у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка є страховим випадком, відповідно до умов договору. Відповідно до висновку № 198 експертного автотоварознавчого дослідження, проведеного на замовлення позивача судовим експертом Галамай Я.І. (ТОВ фірма «Експертиза»), вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача становить 332 818,72 грн., ринкова вартість досліджуваного автомобіля - 313728,41 грн., вартість матеріального збитку, завданого власнику, - 313728,41 грн. Однак жодних виплат на користь позивача з метою відшкодування заподіяних збитків не проводилось. Відповідно до наданого ТзОВ «Алекс со» листа вих. № 71 від 12.03.2018 року відновлювальний ремонт автомобіля позивача проведений у серпні 2015 року спеціалістами ТзОВ «Алекс со». В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили такі задоволити.

Позиція відповідачів: у судове засідання на виклик суду не з`явився.

Проаналізувавши матеріали цивільної справи, з`ясувавши думку позивача та представника позивача, суд вважає, що існує достатньо підстав визначених ст. 280 ЦПК України для проведення судового розгляду справи, без участі відповідача, у відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, за наявними у ній доказами та ухвалення за його результатом заочного рішення, відповідно до ст. 282 ЦПК України.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

14.03.2018 року запит щодо доступу до персональних даних; 29.03.2018 року відповіді на запити; 29.03.2018 року ухвала про відкриття провадження у справі; 18.05.2018 року клопотання позивача про відкладення розгляду справи; 16.07.2018 року ухала про призначення справи до судового розгляду; 12.11.2018 року клопотання представника позивача про доручення доказів; 24.01.2019 року клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 про відкладення розгляду справи; 16.05.2019 року заява представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 про припинення договору про надання правої допомоги між сторонами; 16.05.2019 року клопотання відповідача ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 25.07.2018 року, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного суду від 23.01.2019 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно даної постанови встановлено, що 14.03.2015 р. о 15 год. 00 хв. на 10 км. + 450 м. автомобільної дороги Західний обхід м. Львова Пустомитівського району Львівської області відбулася ДТП, за участю водія ОСОБА_1 який керував транспортним засобом марки "Фольксваген Джета" номерний знак НОМЕР_3 , та водія ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом (мікроавтобусом) марки "Мерседес Бенц" номерний знак НОМЕР_2 .

Надаючи праву оцінку результатам проведеного дослідження щодо спроможності з технічної точки зору показань водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в частині особливостей руху мікроавтобуса «Мерседес-Бенц» р.н.з. НОМЕР_2 , до моменту зіткнення, механізму його зближення з автомобілем «Фольксваген Джета» р.н.з. НОМЕР_3 та механізму розвитку ДТП із урахуванням схеми місця ДТП, листа Служби автомобільних доріг Львівської області від 12.04.2016 року № 03-1663/05-3в, та показів свідка ОСОБА_4 , згідно яких перед початком руху водієм мікроавтобуса ОСОБА_3 здійснюючи маневр поворот ліворуч через зустрічну смугу руху, навпроти заїзду до ПП «Автокомпані» його об`їхав з лівого боку автопоїзд, що свідчить про технічну неспроможність показів водія ОСОБА_3 щодо розвитку подій, а саме : включення ним за 300 м покажчика повороту ліворуч та розміщення його автомобіля на проїзній частині дороги в момент розпочатку маневру повороту ліворуч на крайній лівій частині до осьової роздільної лінії дороги, що у свою чергу дає підстави зробити висновок про те, що перед зіткненням дорожня ситуація складалась так, як про це стверджує водій ОСОБА_1 .

Таким чином, у даній дорожній ситуації водій ОСОБА_3 повинен був керуватися технічними вимогами п.п. 1.5; 1.10 (в частині значення термінів «дати дорогу»; «небезпека для руху»); 2.3 (підпунктів «б» та «д»); 9.2; 9.4; 10.1 та 10.4 ПДР України, у відповідності до яких водій ОСОБА_3 перед виконанням маневру повороту ліворуч не з відповідного крайнього положення на ділянці, де не було перехрестя, повинен був належно переконатися у безпеці дорожнього руху; дати дорогу автомобілеві «Фольксваген» під керуванням водія ОСОБА_1 , а після цього увімкнути світловий покажчик повороту ліворуч та виконати вказаний маневр.

З урахуванням встановлених обставин та висновків експертного дослідження водій ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути зіткнення керованого ним автомобіля «Фольксваген- Джетта» із мікроавтобусом «Мерседес-Бенц» шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування, що свідчить про те, що дії водія ОСОБА_1 відповідали технічним вимогам п.п. 1.5; 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху»); 2.3 (підпункту «б») та 12.3 ПДР України та не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із настанням ДТП, що в свою чергу свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністативного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Таким чином з врахуванням наведеного, невідповідність дій водія ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом (мікроавтобусом) марки "Мерседес Бенц" номерний знак НОМЕР_2 , вимогам п.п. 1.5; 1.10 (в частині значення термінів «дати дорогу»; «небезпека для руху»); 2.3 (підпунктів «б» та «д»); 9.2; 9.4; 10.1 та 10.4 ПДР України, перебуває у причинному зв`язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, вина водія ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом (мікроавтобусом) марки "Мерседес Бенц" номерний знак НОМЕР_2 , у скоєні дорожньо-транспортної пригоди доведена.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "Мерседес Бенц" номерний знак НОМЕР_2 була застрахована у ПрАТ «СТ«Іллічівське» на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно полісу № АС9619129, станом на 15.03.2015 року, діючий.

Згідно із частинами другою, п`ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

У пункті 4 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз`яснено, що з огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (ч. 2 ст. 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст. 1187 ЦК України, п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України).

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок спростування презумпції вини шляхом доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився та не скористався таким своїм правом, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження своєї невинуватості і не довів що шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, було спричинено внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, тобто не з його вини.

Таким чином суд приходить висновку, що відсутність постанови про притягнення відповідача ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності не свідчить про відсутність підстав для цивільно-правової відповідальності ОСОБА_3 за завдану шкоду, оскільки його вина підтверджена належними та допустимими доказами по справі, а його дії щодо порушень правил дорожнього руху знаходились у причинно-наслідковому зв`язку з даною дорожньо-транспортною пригодою.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до статті 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статями 7, 8 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в Україні здійснюється обов`язково. Cтрахова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

Статтею 25 Закону України «Про страхування» передбачено, що здійснення страхових виплат проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою особою, у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до статей 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до висновку № 198 експертного автотоварознавчого дослідження наданого судовим експертом Галамай Я.І., за зверненням ОСОБА_1 , ринкова вартість досліджуваного автомобіля Фольксваген Джетта, д.н.з. НОМЕР_3 , від виявлених на момент огляду 17.03.2015 року його пошкоджень внаслідок ДТП 14.03.2015 року, в цінах станом на ДТП становить 313 728, 42 грн.; вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Фольксваген Джетта д.н.з. НОМЕР_3 , після чого пошкодження в ДТП 14.03.2015 року, з врахуванням особливостей його стану та пошкоджень, які виявлені на момент огляду 17.03.2015 року, становить 313 728, 42 грн.; ліквідаційна вартість працездатних складових автомобіля Фольксваген Джетта д.н.з. НОМЕР_3 , після його пошкодження в ДТП 14.03.2015 року, з врахуванням особливостей його стану та пошкоджень, які виявлені на момент огляду 17.03.2015 року, в цінах станом на час проведення дослідження, без врахування ПДВ становить 42 911, 20 грн.

Відповідно до ст. 30 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

За змістом указаної правової норми транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують його вартість до ДТП. У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди. Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується в розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної

За загальним правилом та з огляду на положення ст. 1192 ЦК України розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Із змісту пункту 22.1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Таким чином, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди, суд на підставі ст. 1194 ЦК України постановляє стягнути з винної особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, на користь потерпілої особи різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. При вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної в результаті пошкодження транспортного засобу, в більшості випадків ця різниця утворюється внаслідок того, що страховик обраховує вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту зносу транспортного засобу, тоді як фактичні витрати на ремонт здебільшого перевищують зазначену суму.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 16.03.2015 року звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» із повідомленням про дорожню транспортну-пригоду яка відбулася 14.03.2015 року та заявою потерпілого про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 9.2 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Статтею 6 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом статей 9, 22 - 31, 35, 36 вказаного Закону, настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого.

Згідно висновку Верховного Суду України, зробленого про розгляді справи № 6-725цс16, завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас таке ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобов`язанні ним є страховик).

Разом з тим зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, у якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, унаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок

Всупереч зазначеному обов`язку по виплаті позивачу страхового відшкодування та відшкодування завданої шкоди, відповідачі своєчасно його не виконали, так як кошти не сплачені до даного часу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» на користь позивача слід стягнути стразове відшкодування, в межах страхового ліміту 50 00, 00 грн., а з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача, слід стягнути різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою 220 817, 21 грн.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме позивачу слід відшкодувати, заподіяну матеріальну шкоду, внаслідок ДТП у розмірі 270 817, 21 грн., (313 728, 41 грн. (ринкова вартість автомобіля) - 42911, 20 грн. (ліквідаційна вартість працездатних складових) = 270 817, 21 грн. ).

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 259, 263 - 265, 280 ЦПК України,

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» на користь ОСОБА_1 , матеріальну шкоду заподіяну ДТП у розмірі 50 000, 00 (п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду заподіяну 220 817, 21 (двісті двадцять тисяч вісімсот сімнадцять гривень двадцять одна копійка) грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» на користь ОСОБА_1 574, 12 (п`ятсот сімдесят чотири гривні дванадцять копійок) грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , 2 563, 17 (дві тисячі п`ятсот шістдесят три гривні сімнадцять копійок) грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Пустомитівський суд Львівської області в 30-денний строк з дня проголошення рішення, а учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 30-денного строку з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Відповідач : ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 .

Відповідач : Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Іллічівське», код ЄДРПОУ 251886738, м. Київ, вул. Саксаганського, 38 Б.

Повний текст судового рішення складено 15.07.2019 року.

СуддяД. А. Кукса