Рішення № 83656548, 12.08.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/10257/19

Провадження № 2-а/638/408/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2019 року Дзержинський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Семіряд І. В.

за участю секретаря Тягунової Р.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харків справу за адміністративним позовом за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП в особі поліцейського роти №1 батальойону №1 УПП в Харківській області ДПП сержанта поліції Богуміл Назара Ігоровича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

08.07.2019 ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова з позовною заявою до Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП в особі поліцейського роти №1 батальойону №1 УПП в Харківській області ДПП сержанта поліції Богуміл Назара Ігоровича про скасування постанови.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.06.2019 поліцейським було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. Позивач вважає, що постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

Позивач звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав, просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Справа розглядається у відповідності до ч.3ст. 194 КАС України, на підставі наявних у справі доказів.

З матеріалів справи, вбачається, що 29.06.2019 інспектором УПП у м. Харкові ДПП роти №1 батальйону №1 сержантом поліції Богуміл Н.І., було винесено постанову серії ЕАВ №1277277 в справі про адміністративне правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За нормою ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

П. 8.4 Правил дорожнього руху України визначає, певні дорожні знаки, які поділяються на групи.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Разом з тим, суд зазначає, що склад правопорушення повинен в собі містити: суб`єкт правопорушення, суб`єктивну сторону правопорушення, об`єкт правопорушення та об`єктивну сторону правопорушення. Відсутність одного із вищезазначених елементів в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не містить складу адміністративного правопорушення. З огляду на викладене, об`єктивна сторона правопорушення не є встановленою.

Окрім того, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних доказів порушення позивачем вимог п.п. 8.4Г ПДР України. Тобто, в порушення вказаних норм КУпАП, відповідач при винесенні оскаржуваної постанови керувався виключно власними припущеннями щодо вчинення позивачем вказаного правопорушення, що є неприпустимим та свідчить про протиправність спірної постанови відповідача.

Отже, для того, що притягнути особу до адміністративної відповідальності необхідна наявність вини відповідної особи у вчиненому правопорушенні, яка підтверджена належними доказами.

Одними із таких доказів, відповідно до статті 251 КУпАП є зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки.

Окрім того, інспектором не було відібрано пояснень ОСОБА_1 , не встановлені очевидці та не відібрано від них пояснень.

В матеріалах справи відсутні будь-які об`єктивні і беззаперечні докази наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, крім оскаржуваної постанови.

Так, при винесені постанови про адміністративне правопорушення, відповідач під час винесення оскаржуваної постанови в порушення вимог, статей 245, 247, 251, 252 КУпАП розглянув справу про адміністративне правопорушення без дотримання принципу законності та повного і всебічного розгляду, не перевіривши наявності складу правопорушення, у зв`язку з чим за наслідками розгляду вказаної справи, прийняв постанову яка суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню.

Відповідач в у судове засідання не з`явився, будь- яких доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові не надав, не спростував вказане твердження позивача.

Не з`являючись у судове засідання відповідач усвідомлює, погоджується та несе ризики неможливості вчасно відреагувати на обставини, які будуть з`ясовані в ході проведення судового засідання, надати відповідні пояснення та додаткові докази або ж заявити клопотання.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано, зокрема, відповідачем не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови пояснення свідків, фото-, відео-фіксації порушення позивачем правил дорожнього руху в частині проїзду на червоний сигнал світлофора. Оскаржувана постанова не містить доказової бази вчинення правопорушення.

Єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.

Суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Зазначені правові позиції викладені у постановах № 524/5536/17 від 15.11.2018, №338/855/17 від 26.04.2018, № 338/1/17 від 26.04.2018 Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Позивач також просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь позивача понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 ст. 134 КАС України зазначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вимоги позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн суд вважає обґрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно з п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 вказаного вище закону, до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Пунктом 6 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження витрат з оплати правничої допомоги, наданої протягом розгляду справи в суді першої інстанції, представником позивача надано: договір про надання правової допомоги №ЮП - 05/07-19 від 05.07.2019; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер серія ХВ №1368, акт приймання - передачі робіт (послуг); платіжне доручення № 0.0.1402224439.1 від 08.07.2019 про сплату вказаних послуг у розмірі 3000 грн.

У відповідності до ч.1ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Таким чином суд дійшов висновку про стягнення понесених позивачем витрат з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП - підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 19, 90, 139, 243, 245, 250, 286 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП в особі поліцейського роти №1 батальойону №1 УПП в Харківській області ДПП сержанта поліції Богуміл Назара Ігоровича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову серія ЕАВ № 1277277 від 29.06.2019 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ: 40108646; адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Суддя І. В. Семіряд