Вирок № 83655563, 15.08.2019, Карлівський районний суд Полтавської області

15.08.2019

єдиний унікальний номер справи 531/386/19

номер провадження 1-кп/531/57/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2019 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Попова М.С.,

за участю секретаря - Клименко Т.М.,

прокурора - Крихтенка А.О.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівка обвинувальний акт кримінального провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Каражал Жанааркінського району Джезказганської області Республіка Казахстан, росіянки, громадянка України, освіта середня, заміжньої, не працюючої, не депутата, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Короленківка Карлівського району Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, не працюючого, не військовозобов`язаного, не депутата, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються в тому, що ОСОБА_1 , у відповідності до наказу №145-К від 07 вересня 2015 року, працюючи на посаді начальника складу паливно-мастильних матеріалів (далі - ПММ) ПП «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна», розташованого за адресою: вул. Мар`янівська, 1 с. Мартинівка, Карлівського району, Полтавської області, у відповідності до договору про повну матеріальну відповідальність від 15 жовтня 2015 року, будучи відповідальною за зберігання довірених їй підприємством матеріальних цінностей та будучи ознайомлена з обов`язками начальника складу ПММ, затверджених директором ПП «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна» 03 жовтня 2016 року, відповідала: за здійснення контролю прийому ПММ на склад по кількості із оформленням відповідних документів; за виконання організаційно-розпорядчих функцій по діяльності складу ПММ; за керування роботою по раціональному розміщенню ПММ на складі; за контроль добору і видачі ПММ замовникові по видаткових накладних в присутності охорони підприємства; за контролювання та ведення обліку складських операцій, установленої звітності та інше, при чому у ОСОБА_1 в ході спілкування з іншим працівником підприємства виник умисел на привласнення та розтрату майна підприємства, а саме дизельного пального.

Далі, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, зловживаючи службовим становищем за для вчинення задуманого кримінального правопорушення, направленого на привласнення та розтрату ввіреного їй майна, вступила у злочинну змову ОСОБА_2 , який наказом №213-К від 18 вересня 2015 року директора ПП «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна» призначений на посаду сторожа та несе повну матеріальну відповідальність за товарно-матеріальну цінності підприємства, згідно з обов`язками співробітника охорони, затвердженими директором ПП «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна» 18 серпня 2015 року, був зобов`язаний забезпечувати всіх заходів щодо охорони об`єкта та збереження матеріальних цінностей, а у відповідності до злочинної домовленості повинен допомагати ОСОБА_1 переносити заповнені нею ємкості (каністри) із дизельним пальним за територію складу ПММ та підприємства в цілому.

Так, у другій декаді квітня 2017 року (точна дата досудовим та судовим слідством не встановлена), у другій половині дня, ОСОБА_1 , за попередньою змовою з ОСОБА_2 , у робочий час, перебуваючи на робочому місці, а саме на території складу ПММ ПП «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна», розташованого за вище вказаною адресою, доводячи свій злочинний умисел, направлений на привласнення та розтрату ввіреного майна, шляхом вільного доступу, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 із металевої ємкості (цистерни), розташованої на території складу та відведеної для зберігання пального на потреби підприємства, протиправно та безоплатно привласнила наповнивши три каністри ємкість по 20 літрів кожна дизельним пальним в кількості 60 літрів вартістю 25,25 гривень за 1 літр, після чого ОСОБА_2 переніс заповнені каністри із пальним до недіючого приміщення туалету неподалік складу ПММ із подальшим його транспортуванням за територію підприємства до свого домогосподарства, яке в подальшому використав для обробки власної земельної ділянки, тобто на власні потреби. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ПП «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна» було заподіяно матеріального збитку на загальну суму 1515 гривень.

Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , продовжуючи вчиняти кримінальні правопорушення, злочинний умисел яких направлений на привласнення та розтрату ввіреного майна, шляхом зловживання службовою особо своїм службовим становищем, у другій декаді жовтня 2017 року (точна дата досудовим та судовим слідством не встановлена), у другій половині дня, у робочий час, перебуваючи на робочому місці, а саме на території складу ПММ ПП «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна», розташованого за вище вказаною адресою, доводячи свій злочинний умисел, направлений на привласнення та розтрату ввіреного майна, шляхом вільного доступу, умисно, повторно, за попередньою змовою, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 із металевої ємкості (цистерни), розташованої на території складу та відведеної для зберігання пального на потреби підприємства, протиправно та безоплатно привласнила наповнивши три каністри ємкість по 20 літрів кожна дизельним пальним в кількості 60 літрів вартістю 25,25 гривень за 1 літр, після чого ОСОБА_2 переніс заповнені каністри із пальним до недіючого приміщення туалету неподалік складу ПММ із подальшим його транспортуванням за територію підприємства до свого домогосподарства, яке в подальшому використав для обробки власної земельної ділянки, тобто на власні потреби. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ПП «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна» було заподіяно матеріального збитку на загальну суму 1515 гривень.

Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винними себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, визнали частково, повністю підтвердили час, обставини та спосіб вчинення злочину, окрім вчинення злочину шляхом зловживанням службовим становищем. У скоєному щиро розкаюються, матеріальну шкоду відшкодували.

Представник потерпілого підприємства Єгоріхін С.М. в судовому засіданні від 27 червня 2019 року пояснив, що про викладені в обвинувальному акті події дізнався від керівництва. Об`єм викраденого дизельного пального вказано вірно, збитки обвинуваченими відшкодовано, претензій до них підприємство не має. На даний час обвинувачені вже на підприємстві не працюють. На час скоєння злочину на підприємстві було встановлено відео нагляд, але він не працював. Периметр всього підприємства не охороняється. Контроль за начальником складу здійснює бухгалтерія. У начальника складу ОСОБА_1 в підпорядкуванні нікого не було, її безпосереднім керівником був керівник підприємства. В підпорядкуванні ОСОБА_2 також нікого не було, його безпосереднім керівником був начальник служби охорони.

В судове засідання від 15 серпня 2019 року представник потерпілого підприємства не з`явився. Від директора ПП «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна» надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника. Пертензій до обвинувачених не мають. У вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченим покладаються на розсуд суду.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що він знає обвинуваченого ОСОБА_2 Останньому допомагав обробляти своїм трактором його земельну ділянку. Для цього ОСОБА_2 надавав йому дизельне пальне, близько 20 літрів, а також грошові кошти, приблизно 100-180 гривень. Звідки у нього було дизельне пальне, обвинувачений не пояснював.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що знає обвинувачених як односельців. ОСОБА_2 допомагав обробляти своїм трактором його земельну ділянку. Для цього ОСОБА_2 надавав йому дизельне пальне, близько 30 літрів, яке привозив додому до свідка. Про походження дизельного пального, свідок не цікавився.

Вину ОСОБА_1 та ОСОБА_2 державне обвинувачення підтверджує також:

-витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019170180000008;

-заявою директора ПП «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна» про вчинення кримінального правопорушення від 05 вересня 2018 року;

-інвентаризаційним описом від 31 серпня 2018 року;

-протоколом інвентаризаційної комісії від 31 серпня 2018 року;

-звіряльною відомістю результатів інвентаризації запасів від 31 серпня 2018 року;

-протоколом огляду місця події від 16 жовтня 2018 року з фототаблицею до нього;

-довідкою ПП «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна» №138 від 13 вересня 2018 року про вартість дизельного пального;

-наказом №145-К від 07 вересня 2015 року про прийняття на роботу ОСОБА_1 начальником складу ПММ;

-посадовою інструкцією начальника складу ПММ, затвердженою 03 жовтня 2016 року;

-договором про повну матеріальну відповідальність працівника ОСОБА_1 від 15 жовтня 2015 року;

-видатковими накладними отримання ОСОБА_1 пального, в тому числі і дизельного, від: 17 квітня 2018 року, 24 квітня 2018 року, 15 травня 2018 року, 11 травня 2018 року, 03 травня 2018 року, 29 серпня 2018 року, 12 квітня 2018 року, 29 серпня 2018 року;

-копією журналу видачі пального на підприємстві;

-наказом №213-К від 19 вересня 2015 року про прийняття на роботу ОСОБА_2 сторожем;

-посадовою інструкцією сторожа;

-договором про повну матеріальну відповідальність працівника ОСОБА_2 від 15 жовтня 2015 року;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 19 лютого 2019 року за участю ОСОБА_1

В той же час, на думку суду, державним обвинуваченням не доведено таку обставину, як вчинення злочину шляхом зловживання службовим становищем, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 між собою не перебували у безпосередньому підпорядкуванні, а лише за попередньою змовою привласнили і розтратили майно, яке було їм ввірено, тобто їх дії необхідно кваліфікувати по епізоду від квітня 2017 року за ч. 3 ст. 191 КК України, як привласнення і розтрата чужого майна, яке було ввірене особі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а за епізодом від жовтня 2017 року за ч. 3 ст. 191 КК України, як привласнення і розтрата чужого майна, яке було ввірене особі, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Як обставини, що пом`якшують покарання обвинувачених, згідно ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених, згідно 67 КК України, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої: її вік, стан здоров`я, соціальне становище, відсутність даних перебування на диспансерному обліку у лікаря нарколога та психіатра, раніше не судима, позитивну характеристику за місцем проживання.

Згідно з висновком досудової доповіді щодо обвинуваченої ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, складеною Карлівським районним сектором філії державної установи «Центр пробації» в Полтавській області від 15 травня 2019 року, ризик вчинення ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній; ризик небезпеки для суспільства або окремих осіб оцінюється як середній. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченої, її спосіб життя, характер вчиненого кримінального правопорушення, визначені рівні ризику вчинення обвинуваченою повторних кримінальних правопорушень, який є середнім, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченої без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб).

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого: його вік, стан здоров`я, соціальне становище, відсутність даних перебування на диспансерному обліку у лікаря нарколога та психіатра, раніше не судимого, позитивну характеристику за місцем проживання.

Згідно з висновком досудової доповіді щодо обвинуваченого ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, складеною Карлівським районним сектором філії державної установи «Центр пробації» в Полтавській області від 13 травня 2019 року, ризик вчинення ОСОБА_2 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній; ризик небезпеки для суспільства або окремих осіб оцінюється як середній. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, характер вчиненого кримінального правопорушення, визначені рівні ризику вчинення обвинуваченим повторних кримінальних правопорушень, який є середнім, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Під час судового розгляду, проаналізувавши поведінку обвинувачених після вчинення злочину, їх щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відшкодування завданої шкоди в повному обсязі, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення нових злочинів буде призначення покарання в межах санкцій ч. 3 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі, з позбавленням права займати посади, а саме: ОСОБА_1 - пов`язані з виконання організаційно-розпорядчих функцій та розпорядженням ввіреного майна; ОСОБА_2 - пов`язані з функцією охорони, з застосуванням ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням з покладенням на них обов`язків, передбачених ст. 76 КК України - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В зв`язку з тим, що відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на досудовому слідстві запобіжний захід не обирався, враховуючи особи обвинувачених, суд вважає за недоцільне обирати відносно них міру запобіжного заходу.

Речові докази, цивільний позов та процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, та призначити їй покарання у виді трьох років позбавлення волі, з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконання організаційно-розпорядчих функцій та розпорядженням ввіреного майна на два роки.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки.

Згідно ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 обов`язки протягом іспитового строку: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі, з позбавленням права займати посади, пов`язані з функцією охорони на два роки.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки.

Згідно ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_2 обов`язки протягом іспитового строку: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В зв`язку з тим, що відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на досудовому слідстві запобіжний захід не обирався, враховуючи особи обвинувачених, суд вважає за недоцільне обирати відносно них міру запобіжного заходу.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Карлівський районний суд, протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку, після його проголошення, негайно вручається обвинуваченим та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя