Вирок № 83655194, 15.08.2019, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/20230/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2019 року , м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Реки А.С.,

за участю секретаря судового засідання Вєдєрникової Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сватове Луганської області в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільхуватки, Великобурлуцького району, Харківської області, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

09 березня 2017 року Сватівським районним судом Луганської області за ч. 4 ст. 407 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 5 100 грн. Вирок вступив в законну силу 09 квітня 2017 року. Згідно ухвали Сватівського районного суду від 13.04.2018 призначене покарання у виді штрафу було замінено на покарання у виді 300 годин громадських робіт, знятий із обліку Сватівського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Луганській області 31.07.2019 року у зв`язку із відбуттям 300 годин громадських робіт;

15.09.2017 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 4 ст. 407 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання на 2 роки іспитового строку;

21.09.2018 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 4 ст. 407 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі. У відповідності з ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення більш суворого покарання призначеного за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15.09.2017 року остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання на 1 рік іспитового строку,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,

за участю:

прокурора Ткаченка А.В.,

захисника Кузнєцової Т.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

Встановив:

ОСОБА_1 був 09 березня 2017 року засуджений Сватівським районним судом за ч. 4 ст. 407 КК України. Згідно вироку суду ОСОБА_1 призначено покарання у виді штрафу в розмірі 5 100 грн. Після чого, згідно ухвали Сватівського районного суду від 13 квітня 2018 року у справі № 426/10144/16-к призначене покарання у вигляді штрафу було замінено на покарання у виді 300 годин громадських робіт. З урахуванням ст. 36 КВК України, виконання зазначеної ухвали суду направлено до Сватівського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Луганській області.

Відповідно до вимог ст. 36 ч. 5, ст. 37 ч.1 КВК України 10.05.2018 інспектором Сватівського РВ філії Державної установи «Центру пробації» в Луганській області Калошою В.Г. під розпис ознайомлено ОСОБА_1 з порядком та умовами відбуття покарання, згідно яких місцем відбування покарання у вигляді громадських робіт є КП «Сватове- благоустрій».

10 травня 2018 року ОСОБА_1 , маючи умисел на ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт, діючи всупереч передбаченим ст. 40 КВК України, обов`язкам виконувати встановлені законом порядок і умови відбуття покарання особою, яка засуджена до даного покарання, без поважних причин не вийшов для відбуття громадських робіт до КП «Сватове- благоустрій»

24.05.2018, 25.05.2018, 02.07.2018, 03.07.2018, 04.07.2018, 05.07.2018, 06.07.2018, 09.07.2018, 10.07.2018, 11.07.2018, 12.07.2018, 13.07.2018, з 16.07.2018 по 20.07.2018, з 23.07.2018 по 27.07.2018, 30.07.2018, 31.07.2018, з 01.08.2018 по 10.08.2018, 13.08.2018 по 17.09.2018 року до Сватівського РВ філії Державної установи «Центру пробації» в Луганській області, з КП «Сватове - благоустрій» надійшли повідомлення про те, що ОСОБА_1 без поважної на те причини не з`явився для відбуття громадських робіт.

Причиною ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт засудженим ОСОБА_1 стало порушення порядку і умов відбування покарання, які він усвідомлював та умисно допустив.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав повністю, не заперечує фактичні обставини справи, щиро розкаявся, просив суворо його не карати.

Свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що вона працює майстром КП «Сватове - благоустрій». ОСОБА_1 прийшов до КП «Сватове - благоустрій» у травні 2018 року відпрацьовувати громадські роботи. ОСОБА_1 неодноразово допускав порушення умов відпрацювання, про що була направлені інформація до Сватівського РВ філії Державної установи «Центру пробації» в Луганській області.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що він начальник Сватівського РВ філії Державної установи «Центру пробації» в Луганській області. У зв`язку з виконанням посадових обов`язків, він під розпис ознайомив ОСОБА_1 з порядком та умовами відбуття покарання, згідно яких місцем відбування покарання у вигляді громадських робіт є КП «Сватове- благоустрій». Спочатку ОСОБА_1 належним чином приступив до виконання громадських робіт, але потім почав порушувати порядок та умови відбування без поважних причин.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що вона працює інспектором Сватівського РВ філії Державної установи «Центру пробації» в Луганській області. ОСОБА_1., якому згідно ухвали Сватівського районного суду від 13.04.2018 року було замінене покарання, призначене вироком Сватівського районного суду, а саме штраф в розмірі 5 100 грн. на 300 годин громадських робіт, знятий із обліку Сватівського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Луганській області 31.07.2019 року у зв`язку із відбуттям 300 годин громадських робіт.

14 серпня 2019 року між прокурором Сватівського відділу Старобільської місцевої прокуратури Луганської області Ткаченко А.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 , за участі захисника Кузнєцової Т.А., було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

У відповідності до ч.3 ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Вирішуючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Прокурор в судовому засіданні вказав, що угода про визнання винуватості, яка укладена 14 серпня 2019 року між прокурором Сватівського відділу Старобільської місцевої прокуратури Луганської області Ткаченко А.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 в присутності захисника Кузнєцової Т.А., відповідає вимогам кримінально-процесуального законодавства України, та підлягає затвердженню.

В судовому засіданні було з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнає в повному обсязі, також, на виконання вимог ст.474 КПК України, судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, а також вид покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом. Крім цього, суд переконався, що угода укладена добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу, погроз, умови угоди не суперечать КПК України та закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, відсутні обставини, які вказують на неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань.

Обвинувачений просить затвердити угоду про визнання винуватості.

Захисник не заперечує проти затвердження угоди, просить при звільненні обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, визначити мінімальний строк тривалості іспитового строку.

Вислухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, які просять суд затвердити угоду про визнання винуватості, перевіривши зміст угоди про визнання винуватості, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що укладення угоди є добровільним та повністю відповідає вимогам ст.ст. 469, 470, 472 КПК України.

Ухвалюючи вирок на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст.94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , а саме ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт особою, засудженою до цього покарання, та його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 389 КК України.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, який, у відповідності до положень ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості; особу обвинуваченого, який визнає свою провину повністю, раніше судимий, задовільно характеризується за місцем проживання; обставини, що пом`якшують покарання - щире каяття; обставини, що обтяжують покарання - рецидив злочинів, суд дійшов висновку, що узгоджене сторонами покарання за ч. 2 ст. 389 КК України у виді 3 років обмеження волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначеним вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21.09.2018 за ч. 4 ст. 407 КК України, та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 5 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, відповідає загальним засадам призначення покарань, передбачених кримінальним законодавством.

Суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 був засуджений вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 вересня 2018 року за ч. 4 ст. 407 КК України та йому було призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, а злочин по даному кримінальному провадженню ОСОБА_1 вчинив до постановлення попереднього вироку, а саме 10.05.2018 року, тому суд при призначені остаточного покарання керується вимогами ч. 4 ст. 70 КК України.

Згідно ч. 5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Таким чином, суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості, яка укладена 14 серпня 2019 року прокурором Сватівського відділу Старобільської місцевої прокуратури Луганської області Ткаченко А.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 в присутності захисника Кузнєцової Т.А., відповідає вимогам КПК України та підлягає затвердженню.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 371, 373, 374, 472-476 КПК України, суд,-

Ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 14 серпня 2019 року, яка укладена між прокурором Сватівського відділу Старобільської місцевої прокуратури Луганської області Ткаченко А.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 , в присутності його захисника Кузнєцової Т.А.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі.

У відповідності з ч.4 ст.70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного цим вироком, більш суворим, призначеним за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 вересня 2018 року, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки, зобов`язавши його періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Луганського апеляційного суду через Сватівський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.С. Река