Рішення № 83652996, 15.08.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2/243/762/2019

Справа № 243/1005/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2019 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Гусинського М. О.,

при секретарі - Моїсеєвої О.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі № 12 суду міста Слов`янська цивільну справу за позовом керівника Слов`янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської селищної ради, Державної екологічної інспекції у Донецькій області, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому середовищу внаслідок вчинення кримінального правопорушення (злочину),-

ВСТАНОВИВ:

01.02.2019 року керівник Слов`янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської селищної ради, Державної екологічної інспекції у Донецькій області, звернувся до Слов`янського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 , за участю третьої особи: Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому середовищу внаслідок вчинення кримінального правопорушення (злочину).

В обґрунтування позову зазначив, що вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 29.10.2018 року у кримінальному провадженні № 243/1550/18 на підставі угоди від 29.10.2018 року про визнання винуватості, укладеної між прокурором Слов`янської місцевої прокуратури Голубцовим Г.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 246 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.ст.75,76 КК України, звільнено від відбування покарання з випробовуванням строком на 2 роки.

Згідно цього вироку ОСОБА_1 засуджено за те, що він на початку листопада 2017 року на землях сільськогосподарського призначення території Черкаської селищної ради Слов`янського району Донецької області, які є державною власністю та знаходились у полезахисній лісосмузі за межами населених пунктів, здійснив вирубку 145 сироростучих дерев породи дуб: відповідно середніми діаметрами 14,1-18 см 2 дерева; діаметром 18,1-22 см 3 дерева; діаметром 22,1-26 см 23 дерева; діаметром 26,1-30 см 29 дерев; діаметром 30,1-34 см 24 дерева; діаметром 34,1-38 см 19 дерев; діаметром 38,1-42 см 5 дерев; діаметром 42,1-46 см 1 дерево, діаметром 46,1-50 см 4 дерева, державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області заподіяна матеріальна шкода, у розмірі 593 946,14 грн.

Згідно розрахунку шкоди, проведеного у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665, висновку експерта за результатами проведеної судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 12017050510002897, внаслідок незаконної рубки лісу навколишньому природному середовищу завдана істотна шкода, яка включає в себе, матеріальну шкоду, а саме: економічним інтересам держави завдано великі збитки на суму понад 593 946,14 грн., враховуючи затрати на очищення місць рубок та лісо поновлення.

Вказана шкода в добровільному порядку ОСОБА_1 не відшкодована.

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 шкоду, завдану незаконної порубкою дерев, у сумі 593 946,14 грн. на користь держави.

Представник Черкаської селищної ради Слов`янського району Донецької області у судове засідання не з`явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Представник Слов`янської місцевої прокуратури у судове засідання не з`явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв про розгляд справи за відсутності представника або про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Представник Державної екологічної інспекції України в Донецькій області у судове засідання не з`явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте надав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області у судове засідання не з`явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв про розгляд справи за відсутності представника або про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідач ОСОБА_1 у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк відзив на позовну заяву не подав, у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог чинного законодавства, про причини неявки суд не проінформував, тому суд визнає причину неявки ОСОБА_1 неповажною і вважає можливим розгляд справи провести за його відсутності, з постановленням заочного рішення, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, подані у даній цивільній справі, суд вважає, що позові вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

У відповідності до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 6 ст. 28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Встановлено, що вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 29.10.2018 р. у кримінальному провадженні № 243/1550/18 ОСОБА_1 визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 246 КК України та призначено покарання.

Доведеними обставинами, викладеними у мотивувальній частині вироку, є те, що на початку листопада 2017 року ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх діянь, не маючи лісорубного квитка (ордера), який засвідчує законність здійснення порубки, у полезахисній лісосмузі за межами населених пунктів на землях сільськогосподарського призначення на території Черкаської селищної ради Слов`янського району Донецької області здійснив незаконну рубку 145 сироростучих дерев породи дуб. У результаті протиправних дій ОСОБА_1 , що виразились у незаконній порубці дерев на землях сільськогосподарського призначення на території Черкаської селищної ради Слов`янського району Донецької області, які є державною власністю та знаходились у полезахисній лісосмузі за межами населених пунктів, а саме 145 сироростучих дерев породи дуб, заподіяна матеріальна шкода у сумі 593 946,14 грн., що підтверджується висновком судової економічної експертизи № 2876.

Вищезазначені судом обставини за положеннями ст. 82 ЦПК України щодо цивільно-правових наслідків дій особи, стосовно якої ухвалено вирок суду в кримінальному провадженні, беруться до уваги в межах вирішення позову по даній справі і зібраних по ній доказів в сукупності.

При винесені вироку Слов`янським міськрайонним судом Донецької області 29.10.2018 року питання про відшкодування спричиненої шкоди у сумі 593 946,14 грн. вирішено не було.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 39 Лісового кодексу України, ліси України за екологічним і соціально-економічним значенням та залежно від основних виконуваних ними функцій поділяються на такі категорії: 1) захисні ліси (виконують переважно водоохоронні, ґрунтозахисні та інші захисні функції); 2) рекреаційно-оздоровчі ліси (виконують переважно рекреаційні, санітарні, гігієнічні та оздоровчі функції); 3) ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення (виконують особливі природоохоронні, естетичні, наукові функції тощо); 4) експлуатаційні ліси. Поділ лісів на категорії залежно від основних виконуваних ними функцій проводиться в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Частиною 1 статті 67 Лісового кодексу України встановлено, що вирубка дерев проводиться в порядку спеціального використання лісових ресурсів.

Згідно з частиною 1 статті 69 Лісового кодексу України, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно із ч.1 ст.41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 цього ж Закону, підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно із ч.5 цієї ж статті, застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Частиною 1 статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Стаття 70 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачає, що визначення складу екологічних правопорушень і злочинів, порядок притягнення винних до адміністративної та кримінальної відповідальності за їх вчинення встановлюються правопорушення та Кримінальним кодексом України.

Згідно з пунктами 1, 5 частини другої статті 105 Лісового кодексу України, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи: винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Частиною 2 статті 40 Закону України "Про рослинний світ" унормовано, що відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Згідно зі статтею 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», державний контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища, іншими органами виконавчої влади у межах повноважень, визначених законом.

У Донецькій області виконання вказаних функцій покладено на Державну екологічну інспекцію України в Донецькій області. У зв`язку з чим Державну екологічну інспекцію України в Донецькій області залучено у якості позивача.

Однак, зважаючи на наявність заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди, Черкаська селищна рада, Державна екологічна інспекція у Донецькій області належних заходів по відшкодуванню шкоди, завданої самовільною рубкою дерев не вжили, у зв`язку з чим прокурор звернувся із даною позовною заявою до суду, перед тим 28.01.2019 року надіславши листи до Черкаської селищної ради та Державної екологічної інспекції у Донецькій області про представництво їх інтересів, як органів держави, в судових органах під час розгляду справи за позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків.

Статтею 131 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про прокуратуру», прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

У сенсі наведених норм та викладених обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість пред`явленого позову, а тому вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь держави в особі Черкаської селищної ради, Державної екологічної інспекції у Донецькій області спричинену його діями шкоду у загальній сумі 593 946,14 грн.

У відповідності до вимог ч.1 п.6 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються позивачі у справі про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір у сумі 5 939,46 грн. на користь спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 41, 68, 69, 70 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 66, 131 Конституції України, ст.ст. 39, 67, 105, 107 Лісового кодексу України, ст. 40 ЗУ «Про рослинний світ», керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133,141, 223, 259, 263-265, 268, 279, 280-284, 353 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги керівника Слов`янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської селищної ради, Державної екологічної інспекції у Донецькій області, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому середовищу внаслідок вчинення кримінального правопорушення (злочину) - задовольнити у повному обсягу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорська Донецької області, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , інші дані суду невідомі:

?на користь держави, шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу незаконною порубкою дерев, у сумі 593 946 грн. 14 коп. (П`ятсот дев`яносто три тисячі дев`ятсот сорок шість гривень 14 копійок), на р/р 33117331005566, отримувач: Слов`янське УК/Черкаське отг/24062100, ЄДРПОУ 37803368, МФО 899998, код платежу 24062100 - грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок господарської та іншої діяльності, отримувач - Управління державної казначейської служби у місті Слов`янську Донецької області;

?на користь держави судовий збір у розмірі 5 939 грн. 46 коп. (П`ять тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять гривень 46 копійок), отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, р/р 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Слов`янського міськрайонного суду

Донецької області М.О. Гусинський