Рішення № 8364834, 24.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/76824.12.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопрогрес"

до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про визнання права власності          

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Жук А,І.- довіреність №20 від 10.01.2009;

від відповідача: Овдіна Ю.Б.- довіреність №2-16 від 08.01.2009;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екопрогрес" звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про визнання права власності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, як зберігачем, не виконано зобов'язання за Договором зберігання природного газу №117-149 від 04.06.2007 року, а саме відповідачем порушено умови п. 2.12. Договору зберігання природного газу, яким встановлено: «Обсяг газу, який передається сторонами при його закачуванні або відборі в/із ПСГ, у відповідному місяці оформлюється актом прийому-передачі газу. Акти прийому-передачі газу складаються сторонами та скріплюються печатками до 15-го числа, наступного за звітним місяцем закачування або відбору газу в/із ПСГ».

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, визнавши право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопрогрес" на майно - залишок природного газу обсягом 80 633,271 тис м.куб (вісімдесят мільйонів шістсот тридцять три тисячі двісті сімдесят один метр кубічний), переданого на зберігання ДК „Укртрансгаз" НАК „Нафтогаз України", згідно договору №117-149 про зберігання природного газу від 04.06.2007 року та, як наслідок, перехідний залишок природного газу обсягом 80 633,271 тис м.куб (вісімдесят мільйонів шістсот тридцять три тисячі двісті сімдесят один метр кубічний) за договорами №118-212 про зберігання природного газу від 24.06.2008 року, №119-148 про зберігання природного газу від 06.05.2009; а також стягнути понесені позивачем по справі судові витрати –85,00 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. У письмовому відзиві на позов відповідач стверджує, що відповідач немає відомостей щодо існування оформленого належним чином акту на природний газ в об’ємі 80 633,271 тис м.куб. на який посилається позивач.

Ухвалою від 07.12.2009 р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 17.12.2008 р.

У відповідності до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні неодноразово оголошувалася перерва в розгляді справи.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 24.12.2009 р. за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (поклажодавець) та відповідачем (зберігач) укладено договори про зберігання природного газу №117-149 від 04.06.2007 року; договір №118-212 від 24.06.2008 року; договір №119-148 від 06.05.2009 року.

Згідно п. 1.1 зазначених вище Договорів зберігання природного газу встановлено, що відповідач, зобов'язується за плату, протягом строку встановленого договором, зберігати в підземних сховищах газу (далі - ПСГ), природний газ, в тому числі страховий запас природного газу, переданий йому позивачем, і повернути останньому кількість газу зазначеного в договорі, а позивач зобов'язується внести плату за зберігання у встановлені даним договором строки.

Пунктом 2.5 Договорів зберігання природного газу визначає, що при отриманні газу на зберігання в ПСГ, зберігач - відповідач, не набуває права власності на отриманий для зберігання газ. Відповідач, не має права без письмової згоди позивача, здійснювати відбір та будь-яким іншим чином розпоряджатися газом позивача, переданим останнім на зберігання в ПСГ.

Умовами п. 2.6 Договорів зберігання природного газу визначено, що строк зберігання газу позивача в ПСГ в сезоні зберігання газу 2007 - 2008, 2008 - 2009, 2009 - 2010 років визначається з моменту початку закачування газу в ПСГ або передачі газу зберігачу - Відповідачу в ПСГ до завершення періоду відбору, але не пізніше 15 квітня 2008 року, 15 квітня 2009 року, 15 квітня 2010 року відповідно.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю виходячи з наступних підстав.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що позивачем, як власником було передано обсяг природного газу, відповідачу, як зберігачу, на зберігання в сезоні 2007 - 2008 року, в розмірі 390 730 369 (триста дев'яносто мільйонів сімсот тридцять тисяч триста шістдесят дев'ять м.куб), що підтверджується трьохсторонніми актами:

- акт №19(05) про обсяги залишку природного газу в ПСГ від 30.04.2007 року;

- акт №192(04) прийому-передачі в ПСГ від 04.06.2007 року;

- акт №282(04) прийому-передачі в ПСГ від 23.07.2007 року;

- акт №2 приймання-передачі в ПСГ від 29.08.2007 року;

- акт №399(04) прийому-передачі в ПСГ від 03.10.2007 року;

- акт №448(04) прийому-передачі в ПСГ від 07.11.2007 року;

- акт №21(04) прийому-передачі в ПСГ від 30.01.2008 року;

- акт №418(04) прийому-передачі в ПСГ від 29.02.2008 року.

Обсяг реалізованого-відібраного (проданого) позивачем природного газу з ПСГ в сезоні 2007 - 2008 року склав 310 097 098 (триста десять мільйонів дев'яносто сім тисяч дев'яносто вісім м. куб), що підтверджується наступними трьохсторонніми актами:

- акт №177(04) прийому-передачі в ПСГ від 18.05.2007 року; акт №393(04) прийому-передачі в ПСГ від 26.09.2007 року; акт №439(04) прийому-передачі в ПСГ;

акт №9(02) відбору природного газу з ПСГ від 31.01.2008 року; акт №89(04) прийому-передачі в ПСГ від 20.02.2008 року;

- акт №44(02) відбору природного газу з ПСГ від 29.02.2008 року;

- акт №б-н відбору природного газу з ПСГ за березень 2008 року з обсягом відбору 58 842,924 тис м. куб;

- акт №99(02) відбору природного газу з ПСГ від 27.06.2008 року.

Акт відбору природного газу з ПСГ за березень 2008 року, з обсягом відбору 58 842,924 тис м. куб, є наданий Позивачем Відповідачу, однак на день прийняття рішення останнім не повернутий Позивачу з підписом та печаткою у встановленому порядку.

Перехідний залишок природного газу позивача в ПСГ з сезону 2007 - 2008 року на сезон 2008 - 2009 року та відповідно на сезон 2009-2010 року, з урахуванням не підписаного та скріпленого печаткою акту відбору природного газу з ПСГ за березень 2008 року, з обсягом відбору 58 842,924 тис м. куб, склав 80 633,271 тис, м.куб. (вісімдесят мільйонів шістсот тридцять три тисячі двісті сімдесят один метр кубічний),

Зазначене вище свідчить про те, що відповідачем, як зберігачем, не виконано зобов'язання за Договором зберігання природного газу №117-149 від 04.06.2007 року, а саме відповідачем в порушено умови п. 2.12. Договору зберігання природного газу згідно якого, обсяг газу, який передається сторонами при його закачуванні або відборі в/із ПСГ, у відповідному місяці оформлюється актом прийому-передачі газу. Акти прийому-передачі газу складаються сторонами та скріплюються печатками до 15-го числа, наступного за звітним місяцем закачування або відбору газу в/із ПСГ.

У відповідності до п.п. 2.15, 2.16 Договорів у випадку, якщо по завершенню сезону зберігання в ПСГ залишилась невикористана частина (залишок) обсягу газу поклажодавця, останній залишає його в ПСГ зберігача на зберігання. Поклажодавець і зберігач протягом 10-ти днів з моменту укладення договору оформлюють акт про обсяг залишку природного газу в ПСГ. У випадку, якщо на момент завершення періоду відбору, в ПСГ залишилась невикористана частина (залишок) обсягу газу поклажодавця, сторони зобов'язуються скласти акт про обсяг залишку природного газу в ПСГ.

Однак, відповідач в порушення вимог Договорів не підписав та скріпив печаткою Акт перехідних залишків природного газу в ПСГ до Договору на зберігання №117-149 від 04.06.2007 року та Акти перехідних залишків до Договорів на зберігання №118-212 від 24.06.2008 року, №119-148 від 06.05.2009 року, з обсягом перехідних залишків природного газу 80 633,271 тис, м.куб.

Згідно п.п. 2.12 та 2.15 Договорів Акти прийому-передачі газу є підставою для проведення розрахунків поклажодавця зі зберігачем. Поклажодавець зобов'язується оплатити послуги по зберіганню залишку газу, згідно пункту 4.3 даних Договорів.

В матеріалах справи наявні отримані позивачем від відповідача рахунки за послуги з сумами, що нараховані на обсяги відбору та залишки природного газу відображені саме в Актах, що не підписані та не скріплені печаткою відповідача, а саме:

- рахунок №0006-03 від 31.03.2009 року про сплату за послуги по відбору газу за березень 2008 року в обсязі 58 842,924 тис м. куб, який був сплачений Позивачем у встановленому порядку;

- рахунок №841 від 30.04.2009 року про сплату послуг по зберіганню природного газу на кінець сезону 2008-2009 років на обсяг 80 633,271 тис м.куб, який був сплачений Позивачем у встановленому порядку;

- рахунок №848 від 30.04.2009 року про сплату послуг по зберіганню природного газу на початок сезону 2009-2010 років на обсяг 80 633,271 тис. м.куб, який був сплачений Позивачем у встановленому порядку.

Крім того, суду надані докази отримання позивачем від відповідача рахунків: №0001-03 від 31.03.2009 року про залишки газу на кінець сезону 2007-2008 років, №0004-03 від 31.03.2009 року про залишки газу на початок сезону 2008-2009 років, з сумою послуг нарахованих на невірний обсяг природного газу, що підтверджується подальшими діями відповідача, якими виставлялися у наступні періоди рахунки з вірними даними. Помилкові рахунки, також оплачені позивачем у розмірі, що відповідає фактичному обсягу природного газу на зберіганні - 80 633,271 тис, м.куб.

Викладені вище обставини свідчать про те, що позивач маючи у власності майно залишок природного газу в ПСГ обсягом 80 633,271 тис м.куб. з метою використання його у подальшій своїй господарській діяльності - передача обсягів природного газу на основі укладення договорів поставки природного газу іншим суб'єктам господарювання, позбавлений цієї можливості відповідачем, внаслідок фактичного невизнання останнім права власності позивача на майно.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частинами першою та другою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та

інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право.

Частиною 1 ст. 316 ЦК України визначено, що правом власності є права особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

У відповідності до ч. 1 ст. 319 ЦК України встановлено право власника на володіння, користування, розпорядження своїм майном на власний розсуд.

Статтею 320 ЦК України визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.

В силу ч. 2 ст. 3 ГК України, господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємством, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до ст. 55 ГК України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно.

Частиною 2 ст. 386 ЦК України передбачено те, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частиною 1 ст. 386 ЦК України встановлено, що Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Статтями 20, 147 ГК України встановлено, що майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом. Кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, які захищаються, зокрема шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення цих прав та законних інтересів.

Згідно ст. 47 ГК України передбачено, що Держава гарантує недоторканність майна і забезпечує захист майнових прав підприємця.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на встановлені вище обставини, господарський суд приходить до висновку, що вимоги позивача нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопрогрес»(Юр. адреса: 04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 12а, пошт. адреса: 01004, вул. Велика Васильківська, 29Б, код ЄДРПОУ 34576361) на майно - залишок природного газу обсягом 80 633,271 тис м.куб (вісімдесят мільйонів шістсот тридцять три тисячі двісті сімдесят один метр кубічний), переданого на зберігання Дочірній компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Юр. адреса: 01021, м. Київ. Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801), згідно договору №117-149 про зберігання природного газу від 04.06.2007 року та, як наслідок, перехідний залишок природного газу обсягом 80 633,271 тис м.куб (вісімдесят мільйонів шістсот тридцять три тисячі двісті сімдесят один метр кубічний) за договорами №118-212 про зберігання природного газу від 24.06.2008 року, №119-148 про зберігання природного газу від 06.05.2009 року.

3.Стягнути з Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Юр. адреса: 01021, м. Київ. Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопрогрес»(Юр. адреса: 04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 12а, пошт. адреса: 01004, вул. Велика Васильківська, 29Б, код ЄДРПОУ 34576361) 85 (вісімдесят п’ять) грн. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 30.12.2009р.