Ухвала суду № 83646103, 14.08.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/6162/19

Провадження № 1-кп/127/179/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

Колегія суддів в складі:

судді доповідача Каленяка Р.А.

суддів Антонюка В.В., Сичука М.М.,

при секретарі Бедрак М.М.,

за участю:

прокурора Козиря С.В.,

представника потерпілої Цепляєва С.В.,

захисників Антонюка Я.В., Чумака Д.П.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглянувши в судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12018020010004666, внесеного в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань 29 листопада 2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувають матеріали кримінального провадження №12018020010004666 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_1 строку тримання під вартою на шістдесят діб, яке мотивував тим, що продовжують існувати ризики, які існували на час обрання обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судовий розгляд кримінального провадження не завершено, свідки не допитані. Обвинувачена, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілу та свідків, переховуватися від суду, продовжити вчинення злочинів, іншим чином перешкоджати судовому розгляду кримінального провадження.

Представник потерпілої підтримав клопотання прокурора про продовження обвинуваченій строку тримання під вартою, пояснив, що обвинувачена може ухилятися від суду, іншим чином перешкоджати судовому розгляду кримінального провадження.

Обвинувачена ОСОБА_1 проти задоволення клопотання прокурора заперечила, просила змінити міру запобіжного заходу, щоб у неї була можливість заробляти кошти для повернення їх потерпілій, наголосила на тому, що вину в інкримінованому злочині вона не визнає, коштів у неї не брала.

Захисник Антонюк Я.В. в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора, пояснив, що вважає тримання під вартою занадто суворим запобіжним заходом, оскільки обвинувачена має постійне місце проживання, просив суд змінити обвинуваченій запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Захисник Чумак Д.П. з приводу клопотання прокурора теж заперечив, просив суд змінити обвинуваченій запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Своє клопотання мотивував тим, що позиція прокурора не підтверджується належними доказами, а є лише припущенням, ризики, на які посилається прокурор, стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ще в ході досудового слідства. Посилання на ті самі ризики при продовженні строку тримання під вартою є неприпустимим.

Колегія суддів, ознайомившись з клопотанням прокурора та матеріалами кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, дійшла наступного висновку.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

При вирішенні питання про продовження терміну дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Крім того, суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Також суд, враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. Особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу, а суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, «Ілійков проти Болгарії», зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_1 , суд також враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченої від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, якій не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти власності, за який передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, що може спонукати обвинувачену до втечі, намагання уникнути покарання або незаконно впливати на потерпілу, свідків, у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу, а також, враховуючи реакцію суспільства і соціальні наслідки вчиненого кримінального правопорушення, відсутність доказів про зникнення ризиків, які існували при обранні запобіжного заходу, колегія суддів дійшла висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченої під час розгляду справи, а тому вважає за доцільне залишити обвинуваченій раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 183, 197, 198, 199, 369-370, 372 КПК України, ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» колегія суддів,-

У Х ВА Л И Л А:

В задоволенні клопотання захисників Антонюка Я.В., Чумака Д.П. та обвинуваченої ОСОБА_1 про зміну міри запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

Клопотання прокурора Козиря С.В. про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб – задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб.

Ухвала про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою діє з 14 серпня 2019 року по 12 жовтня 2019 року включно.

Копію ухвали суду направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання.

Суддя доповідач:

Судді: