Рішення № 83644886, 15.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/388

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 серпня 2019 року № 640/9940/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Дітрейд ЛТД»

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Дітрейд ЛТД" (надалі - позивач), адреса: 04073, м. Київ, вул. Куренівська, будинок 14б, до Офісу великих платників Державної фіскальної служби (надалі - відповідач), адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 11-Г, у якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яке оформлене протоколом № 1/2018 від 22.03.2018, в частині внесення/включення товариства з обмеженою відповідальністю «Дітрейд ЛТД» (код ЄДРПОУ 39896792) до переліку ризикових платників податків;

- зобов`язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Дітрейд ЛТД» (код ЄДРПОУ 39896792) з переліку ризикових платників.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «ДІТРЕЙД ЛТД» безпідставно включено до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, оскільки позивач не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків. У зв`язку з цим, оскаржуване рішення Комісії Офісу великих платників податків ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, яке оформлено протоколом №1/2018 від 22.03.2018, в частині включення/внесення позивача до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Дітрейд ЛТД» в новій редакції та замінено неналежного відповідача Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на належного - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у письмовому відзиві на позов представник відповідача зазначив, що за період перебування ТОВ «Дітрейд ЛТД» на обліку у Львівському управлінні Офісу ВПП ДФС з 01.01.2018 по 31.12.2018 встановлено факт участі платника у ризикових трансакціях, зокрема участь у схемах маніпулювання цінами та номенклатурою товарів, формування ризикового кредиту для реального сектору економіки, а отже ухилення від сплати податків у значних розмірах. Підтвердженням даного факту є податкові інформації по контрагентах постачальниках - покупцях ТОВ «Дітрейд ЛТД» за період здійснення господарської діяльності 2016-2018, які свідчать про не підтвердження господарських операцій, що було підставою для внесення ТОВ «Дітрейд ЛТД» до переліку ризикових платників та складання протоколу Комісії по розгляду питань щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/ виключення з переліку ризикових платників.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзиви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дітрейд ЛТД" (код ЄДРПОУ 39896792), зареєстровано як юридична особа 15.07.2015, номер запису про державну реєстрацію: 1 069 102 0000 034730. Основний вид економічної діяльності - КВЕД 46.34 Оптова торгівля напоями.

Під час надання правової допомоги, згідно із переданими для ведення справи матеріалами, серед іншого, встановлено, що на підставі здійснених господарських операцій, відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201ПК України, позивачем протягом 2018 року складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних значну кількість податкових накладних.

Однак, протягом операційного дня після направлення на реєстрацію таких податкових накладних, на електронну адресу позивача надходили квитанції, в яких зазначено, що такі податкові накладні прийнято ДФС, але відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України їх реєстрація в ЄРПН зупинена, оскільки податкові накладні відповідають вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Згідно інформації, розміщеної в електронному кабінеті позивача, 23 березня 2018 року нібито позивача внесено до переліку ризикових платників податків у зв`язку з відповідністю підприємства пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Враховуючи викладене, з метою належного захисту прав та законних інтересів позивача, адвокатом Скок B.C. 30 березня 2019 року направлено адвокатські запити:

- № 2903/9 від 29.03.2019 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби;

- № 2903/7 від 29.03.2019 до Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби;

- № 2903/8 від 29.03.2019 до Головного управління ДФС у м. Києві.

Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби на адвокатський запит №2903/9 від 29.03.2019 не надано відповіді.

Львівське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у відповідь на адвокатський запит № 2903/7 від 29.03.2019 листом № 17495/10/28- 10-48-08 від 04.04.2019, повідомило наступне:

«Інформація, яку отримують контролюючі органи про платників податків у зв`язку із виконанням покладених на органи ДФС завдань і функцій, в тому числі протоколи засідань Комісії в яких відображено перелік платників податків, які віднесені до переліку ризикових та матеріали які цьому слугували (податкова інформація), є конфіденційною інформацією, що має визначені чинним законодавством обмеження, щодо надання третім особам.

Крім цього, нормами Податкового кодексу України не передбачено обов`язку контролюючого органу надавати копії протоколів засідання Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, на якому прийнято рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків.

Відповідно до п.п.21.1.6 п.21.1 cm.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов`язані не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи.

Враховуючи вищезазначене та відповідно до вимог Закону України «Про інформацію» від 02.10.92р. №2657-XII, Львівське управління Офісу великих платників податків ДФС інформує Вас про не можливість задоволення запиту від 29.03.19 р. №2903/7».

Головне управління ДФС у м. Києві у відповідь на адвокатський запит № 2903/8 від 29.03.2019 листом № 66137/10/26-15-41-05-15 від 08.04.2019, повідомило наступне:

«Інформація про відповідність платника критеріям ризиковості (у разі наявності) відображається в особистому кабінеті із зазначенням пункту таких критеріїв, а також дати внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків.

Відповідно до інформаційних баз даних, доступних для перегляду на рівні ГУ ДФС у м. Києві, позивача віднесено до переліку ризикових 23.03.2018.

Позивач в 2018 році перебував на обліку в Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби, Львівського управління, з 02.01.2019 перебуває на обліку в ГУ ДФС ум. Києві (Оболонський р-н м. Києва)

Враховуючи вищевикладене, з питання з`ясування причин віднесення позивача до переліку ризикових платників та отримання належним чином завірених копій документів (протоколів, витягів, матеріалів тощо) пропонуємо звернутися до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Львівського управління».

З наведених обставин позивач вважає рішення комісії Офісу великих платників податків протиправним та таким, що порушує його права, як платника податків, а тому звернувся до суду за їх захистом.

При вирішенні даного спору по суті, суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України.

Згідно п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; ґ) виключено; д) виключено; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналогічні норми містяться і у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно якого реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 затверджено порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, серед яких:

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до пункту 1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018, цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов`язки її членів.

Згідно з пункті 2 Порядку, Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у пункті З Порядку, Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 17 Порядку, засідання комісії контролюючого органу проводиться обов`язково кожного робочого дня, а в разі наявності документів для розгляду - два рази на день.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Згідно пункту 23 Порядку, протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Згідно пункту 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

З урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що рішення Комісії Офісу великих платників податків ДФС про зупинення та відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ "Дітрейд ЛТД" у зв`язку з її відповідністю підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку є безпідставним.

Як вбачається з інформації, розміщеної в електронному кабінеті позивача, 23 березня 2018 року позивача внесено до переліку ризикових платників податків у зв`язку з відповідністю підприємства пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

З даного приводу суд зазначає, що контролюючим органом порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми п. 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 № 117, оскільки ним не зазначено в квитанції конкретного та чіткого переліку документів, які на думку контролюючого органу необхідно надати платнику податків. Також, в квитанції не зазначено: порядковий номер, номенклатуру товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Такий висновок суду базується на тому, що контролюючим органом у Квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критерію ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і п. 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 № 117, вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Листом ДФС України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 визначено Критерії ризиковості платника податку, Критерії ризиковості здійснення операцій та Перелік кодів товарів, згідно з УКТ ЗЕД, та послуг з кодами, згідно з ДКПП, які застосовуються для визначення відповідності ПН/РК, які подано на реєстрацію до ЄРПН критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні моніторингу.

Так, підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, визначено 7 (сім) вичерпних підстав за наявності яких комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Суд зазначає, що з наданих позивачем документів вбачається, що позивач не відповідає жодній з підстав, наведених в пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме:

Підстава 1 - платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим).

Позивач здійснює свою господарську діяльність протягом 3 років та 10 місяців. Підприємство зареєстровано за адресою: 04073, м. Київ, вул. Куренівська, 14Б.

Підстава 2 - дата реєстрації платником ПДВ не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації.

Відповідно до Витягу з Реєстру платників податку на додану вартість від 30.07.2015 № 1526544502454 позивач зареєстрований платником ПДВ 01.09.2015, що відповідно перевищує три місяці.

Підстава 3 - платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ).

Позивач крім рахунків, відкритих в органах державної казначейської служби України, має відкритий банківський рахунок АТ «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується довідкою від 28.08.2017 за № Д,-В63/1422.

Підстава 4 - платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років.

Засновники позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , директор ОСОБА_3 не були посадовими особами та/або засновниками суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років.

Підстава 5 - платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з ПДВ за два останні звітні періоди.

Позивачем подано контролюючому органу декларації з ПДВ за січень 2018 року (подано 20.02.2018) та лютий 2018 року (подано 20.03.2018). Копії Декларацій з ПДВ та квитанції додаються.

Підстава 6 - платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період.

Позивачем подано контролюючому органу 01.03.2018 Звіт про фінансовий стан за 2017 рік.

Підстава 7 - наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Позивач здійснює свою господарську діяльність у суворій відповідності до вимог чинного законодавства та не проводить ризикових операцій.

Як зазначено у п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов`язки її членів.

Згідно з п.2 зазначеного Порядку, Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у пункті 3 вказаного Порядку, Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом № 144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення / виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ITC «Податковий блок» як платників з ознаками ризиковості.

У листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, зазначено:

1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Як вже зазначалося вище, позивач не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків.

Належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пп.1.6 п.1 листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 протокольне рішення Комісії Головного управління ДФС у Львівській області від 20.09.2018 за № 303 не містить. Також, з протокольного рішення вбачається, що рішення прийнято лише на підставі даних інформаційних баз контролюючого органу, будь-які інші матеріали, контролюючим органом не використовувались.

Під час розгляду справи в суді Офісом великих платників податків ДФС не доведено перед судом, що позивач відповідає критеріям ризиковості, встановленим листом Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018.

Таким чином, рішення Комісії Офісу великих платників податків ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині включення/внесення позивача до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, викладене у протоколі від 22.03.2018 за № 1/2018, не відповідає вимогам п. п. 1, 3 частини 2 статті 2 КАС України, оскільки винесене необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що протокольне рішення Комісії Офісу великих платників податків ДФС від Офісу великих платників податків ДФС в частині включення/внесення позивача до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків є протиправним, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Зобов`язання виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є належним способом захисту прав позивача та відповідає ст. 245 КАС України.

Також, суд зазначає, що на день розгляду адміністративної справи Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податків", не затверджені будь-яким наказом Державної фіскальної служби України та не зареєстровані в Міністерстві фінансів України.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Офісу великих платників податків ДФС вчинити певні дії, суд зазначає наступне.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Проте, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року), вбачається, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Оскільки суд прийшов до висновку про відсутність підстав для віднесення позивача в частині включення його до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, а інших підстав для відмови та вказаного включення чинним законодавством не передбачено, наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог, що, водночас, з урахуванням наведеного вище, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а є способом відновлення порушеного права позивача.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Офісу великих платників податків ДФС виключення позивача з переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Дітрейд ЛТД" (місцезнаходження: 04073, м. Київ, вул. Куренівська, будинок 14б) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Офісу великих платників Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яке оформлено протоколом № 1/2018 від 22.03.2018, в частині включення/внесення товариства з обмеженою відповідальністю "Дітрейд ЛТД" (код ЄДРПОУ 39896792) до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків.

3. Зобов`язати Офіс великих платників Державної фіскальної служби виключити товариство з обмеженою відповідальністю "Дітрейд ЛТД" (код ЄДРПОУ 39896792) з переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків.

4. Стягнути з Офісу великих платників Державної фіскальної служби (місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 11-Г, код ЄДРПОУ 39440996), за рахунок їх бюджетних асигнувань, на користь позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Дітрейд ЛТД" (код ЄДРПОУ 39896792) сплачений судовий збір в розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня нуль копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова