Рішення № 83644765, 23.07.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 року справа № 580/1216/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Гаращенка В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Дорошенко Л.В.,

позивача: не з`явився,

представника відповідача: Кравчука С.І. - за довіреністю,

розглянувши за правилами загального позовного провадження в місті Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 26.03.2019 №40-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дисциплінарна комісія дійшла протиправного висновку про неналежне виконання позивачем посадових обов`язків шляхом допущення системного порушення законів України «Про державну службу», «Про запобігання корупції», Правил етичної поведінки та запобігання корупції в органах ДФС, затверджених наказом ДФС від 01.12.2016 №979, так як позивачем вчинялись належні дії щодо уникнення виникнення потенційного конфлікту інтересів серед підлеглих та безпосередньо у діяльності першого заступника позивача ОСОБА_2 , зумовленого спільною роботою з близькою йому особою - дружиною ОСОБА_3 .

Так, відповідно до ч. 1 ст. Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у підпунктах «а», «в» - «з» пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв`язку з виконанням повноважень близьким їм особам.

ОСОБА_2 , є першим заступником начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, тобто заступник позивача.

Дружина ОСОБА_2 , працювала на посадах державної служби категорії «В» в структурних підрозділах, безпосереднє керівництво яких здійснювали начальники відділів у складі управлінь ГУ ДФС у Черкаській області, то обставин прямого підпорядкування між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ніколи не виникало.

Безпосереднім керівником по відношенню до ОСОБА_3 були начальники відділів (управління) по роботі з персоналом.

Таким чином, при виконанні службових чи представницьких повноважень перший заступник начальника ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_2 не міг вплинути на об`єктивність чи неупередженість, вчинення чи не вчинення дій під час виконання таких повноважень відносно ОСОБА_3 , що виключає наявність потенційного конфлікту інтересів у ОСОБА_2 та вжиття заходів позивачем, у відповідності до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про запобігання корупції», в частині звільнення або переведення вказаних посадових осіб ГУ ДФС у Черкаській області.

За відповідним наказом начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області встановлено взаємозаміну на період чергових відпусток і перебування у відрядженнях, відсутності з інших поважних причин, і начальник ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_1 взаємо заміняється з першим заступником начальника ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_2 .

При цьому, під час виконання обов`язків начальника ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_3 не приймалися будь-яких рішень чи вказівок відносно ОСОБА_3 в т.ч. про надання останній відпустки, як зазначає дисциплінарна комісія, що в чергове свідчить про відсутність потенційного конфлікту інтересів.

Крім того, позивач вказує на порушення дисціплінарною комісіє порядку розгляду справи відносно нього.

Зі змісту листа ДФС України від 13.03.2019 №8232/7/99-99-00-ДК-17 позивач дізнався, що Дисциплінарною комісією відкрито дисциплінарне провадження відносно начальника ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_6 , за фактом неналежного виконання посадових обов`язків.

Проте, Закон України «Про державну службу» не наділяє повноваженнями Дисциплінарну комісію відкривати (порушувати) дисциплінарні провадження.

Позивач стверджує, що так і не був ознайомлений з підставою для порушення дисциплінарного провадження, рішенням керівника ДФС України про відкриття (порушення) дисциплінарного провадження, початком (датою відкриття дисциплінарного провадження) та терміном дисциплінарного провадження.

Відповідачем порушені права позивача на підготовку та надання письмових пояснень перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єктом призначення, ознайомленням з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення та ознайомленням з поданням 25.03.2019 №453/99-99-00-ДК-18.

Відповідачем не вручений позивачеві оспорюваний наказ, з яким він ознайомився 01.04.2019, електронна копія якого надійшла автоматизованою інформаційною системою ДФС «Управління документами».

Отже, позивач вважає, що належним чином виконував свої посадові обов`язки, а відповідачем складено необґрунтований висновок та порушено процедуру притягнення до дисциплінарної відповідальності державного службовця, тому підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності немає.

Позивач в судове засідання не з`явився, проте подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач подав відзив проти адміністративного позову, в якому вказує, що призначення ОСОБА_2 виконуючим обов`язки начальника ГУ ДФС у Черкаській області на період з 12.12.2017 по 21.12.2017 спричинило виникнення конфлікту інтересів, зумовленого приватним інтересом (сімейними відносинами) та службовими повноваженнями у зв`язку зі спільною роботою з своєю дружиною ОСОБА_3 , яка займала посаду головного державного інспектора відділу по роботі з персоналом ГУ ДФС у Черкаській області (звільнена з ГУ ДФС у Черкаській області згідно з наказом від 27.09.2018 № 338-о), чим порушено вимоги пункту 1 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції».

ОСОБА_1 у порушення вимог частини третьої статті 28 Закону належним чином не вжито заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів під час прийняття ОСОБА_2 будь-яких інших рішень стосовно своєї дружини ОСОБА_3 , а не лише про виплату заробітної плати (у тому числі про встановлення та виплату премій), у межах повноважень на час виконання обов`язків начальника ГУ ДФС у Черкаській області.

ОСОБА_2 під час прийняття рішень в частині виконавської дисципліни працівниками ГУ ДФСу Черкаській області міг впливати на прийняття рішень стосовно своєї дружини ОСОБА_3 , в межах визначених Законом України «Про державну службу», як керівник державної служби в державному органі.

Відповідач зазначив, що відповідно до наказу ДФС від 21.03.2018 №25-ДС начальнику Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області ОСОБА_1 оголошено зауваження за неналежне виконання службових обов`язків та організацію діяльності Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, що призвело до порушень та недоліків за основними напрямами діяльності.

Відповідач стверджує, що ініціювання дисциплінарного провадження по відношенню до позивача здійснено в.о. голови ДФС України ОСОБА_8 згідно письмового доручення до доповідної записки №162/99-99-25-01-18 від 15.02.2019. Таким чином, дисциплінарне провадження ініційовано суб`єктом призначення згідно статті 68 Закону України «Про державну службу».

В матеріалах дисциплінарної справи наявне клопотання позивача від 14.03.2019 про ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи. Вказане клопотання направлено на ім`я голови дисциплінарної комісії ОСОБА_9 у якості додатку до листа ГУ ДФС у Черкаській області від 14.03.2019 № 9240/23-00-01-0125. На зазначеному клопотанні від 14.03.2019 зроблений особистий напис позивача датований 18.03.2019, який свідчить про ознайомлення останнім з матеріалами дисциплінарної справи, порушеній по факту вчинення ним дисциплінарного проступку.

На думку відповідача, описані в позові шляхи врегулювання конфлікту інтересів у даній ситуації не є дієвими, та не відповідають вимогам Закону України «Про запобігання корупції».

Зазначене вказує на неналежне виконання позивачем своїх службових обов`язків, а також свідчить по допущення системності порушень законів.

Враховуючи викладене, застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани відповідно до наказу Державної фіскальної служби України від 26.03.2019 №40-дс є законним і обґрунтованим, а позов не підлягає до задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представника відповідача, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що департаментом з питань запобігання та виявлення корупції Державної фіскальної служби підготовлено доповідну записку на ім`я в.о. Голови ДФС Власова О. (від 15.02.2019 №162/99-99-25-01-18), в якій зазначено, що в діях начальника ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_1 вбачаються систематичні порушення ч. 1, 3 ст. 28 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VІІ «Про запобігання корупції», в результаті чого допущено виникнення потенційного конфлікту інтересів у діяльності першого заступника начальника ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_2 , зумовленого спільною роботою з близькою йому особою, а саме дружиною ОСОБА_3 .

На підставі наведеної доповідної записки в.о. Голови ДФС ОСОБА_8 надано доручення департаменту з питань запобігання та виявлення корупції підготувати та направити до дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС матеріали, передбачені ст. 73 Закону України «Про державну службу» стосовно ОСОБА_1 для здійснення дисциплінарного провадження.

В ході розгляду матеріалів дисциплінарної справи дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ДФС України встановлено, що 24.02.2016 ОСОБА_2 відповідно до наказу голови Державної фіскальної служби ОСОБА_10 №522-о призначено в порядку переведення на посаду першого заступника начальника ГУ ДФС у Черкаській області як такого, що успішно пройшов стажування, звільнивши з посади заступника начальника ГУ ДФС у Черкаській області.

Відповідно до інформаційного листа від 23.06.2015 ОСОБА_2 у порядку статті 27 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-УІІ «Про запобігання корупції» повідомив про працюючу в ГУ ДФС у Черкаській області близьку йому особу ОСОБА_3 (дружина), яка перебувала на посаді головного державного ревізора - інспектора відділу спеціальних перевірок та перевірок окремих платників податків Управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Черкаській області.

Відповідно до наказу ДФС України від 08.12.2017 №677-в на період відпустки начальника ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_1 . (з 12.12.2017 по 21.12.2017) виконання обов`язків начальника ГУ ДФС у Черкаській області покладено на ОСОБА_2 , першого заступника начальника ГУ ДФС у Черкаській області.

11.12.2017 ОСОБА_2 письмово повідомив начальника ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_1 , що у зв`язку із видачею наказу ДФС України 08.12.2017 №677-в про накладення на нього виконання обов`язків начальника ГУ ДФС у Черкаській області на період з 12.12.2017 по 21.12.2017 у нього виникне потенційний/реальний конфлікт інтересів, зумовлений спільною роботою з близькою особою, а саме: дружиною ОСОБА_3 , яка займала посаду головного державного інспектора відділу по роботі з персоналом ГУ ДФС у Черкаській області, щодо прийняття ним рішень стосовно останньої, про виплату заробітної плати (у тому числі прийняття рішень про встановлення та виплати премій, що виплачуються за листопад грудень 2017 року).

На повідомлення ОСОБА_2 від 11.12.2017 про наявність у нього потенційного, реального конфлікту інтересів начальником ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 частини другої та частини третьої статті 33 Закону прийнято рішення про здійснення повноважень ОСОБА_2 під зовнішнім контролем, визначено форму зовнішнього контролю - вчинення ОСОБА_2 дій та прийняття рішень (лише про виплату заробітної плати, у тому числі прийняття рішення про встановлення та виплати премій) у присутності завідувача сектору оплати праці відділу фінансово-бухгалтерського обліку та звітності ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_12 , а також визначено обов`язки особи у зв`язку із застосуванням зовнішнього контролю за вчиненням нею відповідного завдання, вчинення нею дій чи прийняття рішень (пункт 2 частини другої статті 33 Закону), про що зроблено відповідний напис на вказаному повідомленні (резолюція).

Також, відповідно до наказу ГУ ДФС у Черкаській області від 19.12.2017 №2203 «Про розподіл обов`язків по керівництву роботою структурних підрозділів ГУ ДФС у Черкаській області», з метою забезпечення ефективної організації роботи та взаємодії структурних підрозділів ГУ ДФС, координації роботи ДПІ, ОДПІ області, встановлено розподіл структурних підрозділів, а саме за начальником ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_1: управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем, юридичне управління, відділ внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Черкаській області, відділ по роботі з персоналом, сектор внутрішнього аудиту, сектор охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації, спеціаліст з питань запобігання та виявлення корупції, також координує роботу ГУ ДФС з Черкаською митницею ДФС. За першим заступником начальника ГУ ДФС ОСОБА_2: управління податків і зборів з юридичних осіб, управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів, управління організації роботи, також відповідає за стан виконання дисципліни в ГУ ДФС.

Відповідно до пункту 3 вказаного наказу встановлено взаємозаміну на період чергових відпусток і перебування у відрядженнях, відсутності з інших поважних причин, так начальник ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_1 взаємо заміняється з першим заступником начальника ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_2 .

Відповідно до вказаного наказу на період відпустки начальника ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_1 (з 27.08.2018 по 05.09.2018) під час виконання обов`язків начальника ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_2 забезпечував ефективну організацію роботи структурних підрозділів ГУ ДФС у Черкаській області, які відповідно до розподілу координувались ОСОБА_1 в тому числі управління по роботі з персоналом працівником якого була ОСОБА_3 .

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 28 Закону, особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 зобов`язані вжити заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів.

За висновком дисциплінарної комісії таке призначення ОСОБА_2 виконуючим обов`язки начальника ГУ ДФС у Черкаській області на період з 27.08.2018 по 05.09.2018, спричинило виникнення конфлікту інтересів, зумовленого приватним інтересом (сімейними відносинами) та службовими повноваженнями у зв`язку зі спільною роботою з своєю дружиною ОСОБА_3 , яка займала посаду головного державного інспектора відділу розвитку персоналу ГУ ДФС у Черкаській області (звільнена з ГУ ДФС у Черкаській області згідно з наказом ОСОБА_1 від 27.09.2018 № 338-о), чим порушено вимоги пункту 1 частини першої статті 28 Закону.

Дисциплінарна комісія вважає, що ОСОБА_1 у порушення вимог частини третьої статті 28 Закону належним чином не вжито заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів під час прийняття ОСОБА_2 будь-яких інших рішень стосовно своєї дружини ОСОБА_3 , а не лише про виплату заробітної плати (у тому числі про встановлення та виплату премій), у межах повноважень на час виконання обов`язків начальника ГУ ДФС у Черкаській області.

Також, відповідно до наказу від 21.09.2018 №1774 «Про розподіл обов`язків підрозділів ГУ ДФС у Черкаській області» з метою забезпечення ефективної організації роботи та взаємодії структурних підрозділів ГУ ДФС, встановлено розподіл обов`язків по керівництву роботою самостійних структурних підрозділів, відповідно до якого перший заступник начальника ГУ ДФС ОСОБА_2 відповідає за управління податків і зборів з юридичних осіб, управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів, також відповідає за стан виконання дисципліни в ГУ ДФС. Пунктом 6 визначено що контроль за виконанням цього наказу залишено за ОСОБА_1 та покладено на перших заступників начальника, заступників начальника ГУ ДФС.

В такому випадку на думку дисциплінарної комісії ОСОБА_2 під час прийняття рішень в частині виконавчої дисципліни працівниками ГУ ДФС міг впливати на прийняття рішень стосовно своєї дружини ОСОБА_3 .

За результатами розгляду дисциплінарної справи на засіданні дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС України від 25.03.2019, прийнято рішення оформлене протоколом №7, яким на підставі ст. 65, ст. 66, ст. 77 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VІІ «Про запобігання корупції» рекомендовано застосувати до начальника ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_15 дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежне виконання посадових обов`язків в частині порушення вимог законів України «Про державну службу», «Про запобігання корупції», Правил етичної поведінки та запобігання корупції в органах ДФС, затверджених наказом ДФС від 01.12.2016 №979 під час виникнення потенційного конфлікту інтересів у діяльності першого заступника начальника ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_2 , зумовленого спільною роботою з близькою йому особою, а саме дружиною ОСОБА_3 .

На підставі наведеного рішення, головою дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної фіскальної служби України внесено подання №453/99-99-00-ДК-18 від 25.03.2019 адресоване в.о. голови Державної фіскальної служби України Власову О. про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Наказом №40-дс від 26.03.2019 за підписом в.о. голови Державної фіскальної служби України Власова О . за неналежне виконання посадових обов`язків у частині порушення вимог Законів України «Про державну службу», Правил етичної поведінки та запобігання корупції в органах ДФС, затверджених наказом ДФС від 01.12.2016 №979 від 01.12.2016, під час виникнення потенційного конфлікту інтересів у діяльності першого заступника начальника ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_2 , зумовленого спільною роботою з близькою йому особою, а саме дружиною ОСОБА_3 , на підставі ст.ст. 65, 66 Закону України «Про державну службу» застосовано до начальника ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Вирішуючи питання про правомірність наказу №40-дс від 26.03.2019, суд враховує, що відповідно до п.п. 9, 10 ст. 8 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закону України «Про державну службу», Закон №889-VIII) державний службовець зобов`язаний додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції та запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби.

Пунктом 1 ст. 64 Закону України «Про державну службу» визначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з п. 1 ст. 65 Закону України «Про державну службу» визначено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

За змістом положень частин третьої, п`ятої, сьомої статті 66 Закону №889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану. Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9 - 11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону. За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Відповідно до частини шостої статті 66 Закону №889-VIII дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

За частиною першою статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Згідно з частинами дев`ятою-одинадцятою статті 69 Закону №889-VIII дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Згідно з частиною першою, другою статтею 71 Закону №889-VIII з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування. Службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, а стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", - дисциплінарною комісією у державному органі.

Згідно з частинами шостою, сьомою статтею 71 Закону №889-VIII особи, які проводять службове розслідування, несуть персональну відповідальність за неповноту і необ`єктивність його висновків та за розголошення інформації щодо службового розслідування.

Особи, які проводять службове розслідування, мають право: одержувати пояснення від державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб щодо обставин справи; одержувати у підрозділах державного органу чи за запитом в інших органах необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; одержувати консультації відповідних спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

Відповідно до частин першої, другої статті 73 Закону №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа, яка повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Відповідно до частини третьої статті 73 Закону №889-VIII результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

За змістом частин першої, другої статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Відповідно до частини п`ятої статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Згідно з частинами першою, другою статті 75 Закону №889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Закону №889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

З аналізу наведених норм закону слідує висновок, що до державного службовця може бути застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, в тому числі за порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції».

Разом з тим, при вирішенні питання про притягнення державного службовця до відповідальності суб`єкт призначення повинен врахувати попередню роботу працівника, ступінь його вини у вчиненому проступку, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень та стягнень.

У контексті наведених норм суд звертає увагу, що відповідач врахував негативну сторону вчинення позивачем дій, спрямованих на врегулювання конфлікту інтересів, однак, ні оскаржений наказ, ні матеріали дисциплінарного провадження не містять відомостей про врахування попередньої роботи позивача, наявність заохочень, наявність обставин, що пом`якшують відповідальність.

Щодо наявності в діях позивача вини у вчиненні дисциплінарного проступку, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» посадові та службові особи органів державної фіскальної служби зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, а реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Як встановлено судом, позивач виконував усі покладені на нього обов`язки визначені частиною 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції».

Зокрема, позивач вживав усіх необхідних заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів. Так, позивачем надано суду докази проведення протягом 2017 - 2018 років оперативних нарад з підлеглими працівниками ГУ ДФС у Черкаській області, де здійснювалась роз`яснювальна робота на предмет дотримання вимог антикорупційного законодавства.

ОСОБА_2 письмово повідомив начальника позивача, що у зв`язку із видачею наказів про накладення на нього виконання обов`язків начальника ГУ ДФС у Черкаській області у нього виникне потенційний/реальний конфлікт інтересів, зумовлений спільною роботою з близькою особою, а саме: дружиною ОСОБА_3 , яка займала посаду головного державного інспектора відділу по роботі з персоналом ГУ ДФС у Черкаській області, щодо прийняття ним рішень стосовно останньої, про виплату заробітної плати (у тому числі прийняття рішень про встановлення та виплати премій).

Дізнавшись про можливе виникнення потенційного конфлікту інтересів позивач, вжив заходів щодо його врегулювання шляхом прийняття рішення про здійснення повноважень ОСОБА_2 під зовнішнім контролем, визначено форму зовнішнього контролю - вчинення ОСОБА_2 дій та прийняття рішень (про виплату заробітної плати, у тому числі прийняття рішення про встановлення та виплати премій) у присутності завідувача сектору оплати праці відділу фінансово-бухгалтерського обліку та звітності ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_12 , а також визначено обов`язки особи у зв`язку із застосуванням зовнішнього контролю за вчиненням нею відповідного завдання, вчинення нею дій чи прийняття рішень (пункт 2 частини другої статті 33 Закону), про що зроблено відповідний напис на повідомленні ОСОБА_2 .

У контексті наведеного, матеріали службового розслідування відносно позивача та висновок за його результатами не містять відомостей, які саме рішення приймав ОСОБА_2 відносно своєї дружини, що не охоплюються встановленим зовнішнім контролем.

Вказівка у висновку про наявність інших можливих впливів на ОСОБА_3 , яка займала посаду головного державного інспектора відділу по роботі з персоналом, не конкретизована, тобто не містить в собі чіткого визначення порушених позивачем норм законів у сфері запобігання корупції та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Також, відповідачем не зазначено, які саме дії додатково мав учинити позивач з метою уникнення потенційного чи реального конфлікту інтересів.

Окремо суд звертає увагу, що відповідач не зазначив чи призвело перебування ОСОБА_2 виконуючим обов`язки начальника ГУ ДФС у Черкаській області до порушення антикорупційного законодавства та якої шкоди інтересам держави чи податкового органу завдано в даному випадку, позаяк надання премії одночасно та на рівних умовах з іншими працівниками не дає підстав стверджувати про наявність порушення.

Суд в свою чергу не може керуватися лише припущеннями. Матеріали справи свідчать, що і ОСОБА_2 і його дружина ОСОБА_3 обізнані щодо вимог чинного антикорупційного законодавства, про що свідчать їх відповідні повідомлення, а також вчинення ОСОБА_1 дій щодо проведення оперативних нарад з підлеглими працівниками ГУ ДФС у Черкаській області по роз`яснювальні роботі на предмет дотримання вимог антикорупційного законодавства.

Жодних доказів про вчинення інших дії ОСОБА_2 щодо своєї дружини, відповідач в ході судового розгляду справи не надав.

Згідно п. 3, 8 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіряючи в судовому засіданні оскаржений наказ на відповідність вищенаведеним критеріям, суд дійшов переконання, що він прийнятий без урахування усіх обставин, які мають значення для його прийняття та з порушенням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване покарання.

Оскаржений наказ порушує вимогу щодо його обґрунтованості, оскільки базується на можливій наявності іншого впливу та прийняття рішень в умовах потенційного конфлікту інтересів, без конкретизації яких саме дій стосуються такі посилання.

Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати зі сплати судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 12, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 26.03.2019 №40-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, Львівська площа, 8 код ЄДРПОУ 39292197) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 13 серпня 2019 року.

Суддя В.В. Гаращенко